ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/39/20 пров. № А/857/10904/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Шинкар Т.І.,Онишкевича Т.В.
з участю секретаря судового засідання: Смолинця А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року (ухвалене головуючим-суддею Костюкевичем С.Ф., час ухвалення судового рішення 12 год 53 хв у м. Луцьку, час складання повного тексту судового рішення 30 червня 2020 року) у справі за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю Георесурс про анулювання спеціального дозволу на користування надрами та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Георесурс до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу,
в с т а н о в и в :
03.01.2020 Державна служба геології та надр України (далі - Держгеонадра) звернулася в суд із зазначеним позовом, в якому просила припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №5750 від 03.04.2013
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю Георесурс (далі - ТзОВ Георесурс , товариство, відповідач), якому було надано спеціальний дозвіл на користування надрами №5750 від 03.04.2013 з метою видобування пегматитів строком на 20 (двадцять) років, до 03.04.2033, порушила Угоду про умови користування надрами, в частині не допуску представників Держгеонадра для здійснення державного геологічного контролю та норми законодавства у сфері надрокористування.
28.01.2020 ТзОВ Георесурс звернулося в суд із зустрічним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Держгеонадра №202 від 27.06.2019 Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів в частині зупинення ТзОВ Георесурс дії спеціального дозволу на користування надрами №5750 від 03.04.2013.
Позовні вимоги зустрічного позову мотивовані тим, що направлення на проведення планового заходу, яке підписане не уповноваженою особою, було отримане після його проведення. Крім того, акт про не допуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки містить недостовірні відомості щодо місцезнаходження надрокористувача та відомості про його керівника. Незважаючи на виконання припису, який був внесений у день складення акту про не допуск, Держгеонадра прийняло оспорюваний наказ. Крім того, на прохання поновити дію спеціального дозволу у зв`язку з виконанням припису, контролюючий орган надіслав повідомлення, в якому просив висловити свою згоду чи незгоду на припинення права користування надрами.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 первісний та зустрічний позови були об`єднані в одне провадження.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18.06.2020 у задоволенні адміністративного позову Держгеонадра до ТзОВ Георесурс про анулювання спеціального дозволу на користування надрами було відмовлено, а зустрічний позов ТзОВ Георесурс до Держгеонадра задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Держгеонадра подало апеляційну скаргу, в якій через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити первісний позов повністю, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що повідомлення про проведення планової перевірки від 26.02.2019 було направлено надрокористувачу з дотриманням вимог ч.4 ст.5 Закону України Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877-V від 05.04.2007 (далі - Закон №877-V) 27.02.2019, але товариство майже два місяці навмисно не отримувало кореспонденцію. Вказує, що виключні підстави для не допуску посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю) встановлені статтею 10 Закону №877-V. Судом першої інстанції не спростовано доводи позивача про те, що відсутність посадових осіб за місцезнаходженням товариства не може бути підставою для відмови у проведені перевірки. Вказує на порушення товариством вимог п.п.1.1, 5.3 Угоди про користування надрами №5750 від 03.04.2013 (далі - Угода). Вважає, що не допуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки та ненадання відповідних документів є порушенням умов надрокористування, які встановлені дозволом, угодою та діючим законодавством, а тому Держгеонадра правомірно зупинило дію спеціального дозволу.
У письмовому відзиві ТзОВ Георесурс просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Відтак, в контексті положень ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
При цьому, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вважає за можливе провести апеляційний розгляд за відсутності сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що ТзОВ Георесурс надано спеціальний дозвіл на користування надрами №5750 від 03.04.2013, з метою видобування пегматитів, строком на 20 (двадцять) років, терміном до 03.04.2033.
Наказом Держгеонадра від 21.02.2019 року №53 вирішено провести планові перевірки діяльності надрокористувачів, в тому числі ТзОВ Георесурс з 01.04.2019 року.
Листом від 26.02.2019 Держгеонадра надіслано на адресу ТзОВ Георесурс повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері надрокористування, у строк з 01 квітня по 12 квітня 2019 року, яке було вручено 15.04.2019.
03.04.2019 було проведено планову перевірку ТзОВ Георесурс , за результатами якої було складено акт перевірки № 19/5750-К від 03.04.2019 про недопущення до перевірки та зазначено, що у проведені перевірки було відмовлено у зв`язку з відсутності керівників підприємства ТзОВ Георесурс .
На підставі зазначеного акту перевірки складено припис № 19/5750-К від 03.04.2019, щодо усунення в строк до 03.05.2019 порушень: не допущено посадових осіб Держгеонадра до здійснення заходів державного нагляду (контролю), які проводились з дотриманням порядку здійснення державного нагляду (контролю); не виконуються умови користування надрами, а саме не дотримуються вимоги Угоди про умови користування надрами № 5750, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами № 5750 від 0304.2013, в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадр для здійснення державного геологічного контролю.
08.04.2019 супровідним листом №79-14/03 від 03.04.2019 на адресу ТзОВ Георесурс надійшли направлення на проведення перевірки від 01.04.2019, акт №19/5750-К від 03.04.2019 про недопущення до перевірки, припис щодо усунення порушень №19/5750-Ю від 03.04.2019 та копія наказу Держгеонадр №53 від 21.02.2019.
На виконання припису ТзОВ Георесурс листом №188 від 02.05.2019 надало Південному міжрегіональному відділу департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр всі необхідні документи, зазначені в приписі для усунення порушень, та відповідні пояснення щодо виконання припису, про що керівник вищевказаного відділу зробив відмітку про отримання цих документів.
Держгеонадра наказом №202 від 27.06.2019 зупинило ТзОВ Георесурс дію спеціального дозволу на користування надрами №5750 від 03.04.2013.
Про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами ТзОВ Георесурс було поінформовано листом №11982/03/14-19 від 03.07.2019, який було вручено 11.07.2019 року. Також даним листом Держгеонадра надало 30 календарних днів для усунення порушень.
Проте, що порушення були усунені, а Південному міжрегіональному відділу департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр був наданий пакет документів та відповідні пояснення, ТзОВ Георесурс поінформувало Держгеонадра листом №257 від 15.07.2019, в якому також просило поновити дію спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з безпідставністю його зупинення.
Листом №18496/01/14-19 від 05.09.2019 до ТзОВ Георесурс Держгеонадра щодо надання згоди/незгоди на припинення права користування надрами просило надати власну позицію на припинення права користування надрами, за спеціальним дозволом на користування надрами №5750 від 03.04.2013.
Листом №283 від 07.10.2019 до Держгеонадр ТзОВ Георесурс не погодилось на припинення права користування надрами та зауважило про безпідставність зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №5750 та просило поновити його дію, який як встановлено в судовому засіданні надійшов 10.10.2019.
Відмовляючи у задоволенні первісного позову та задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції виходив з того, що направлення на проведення планової перевірки підписане особою, яка не має відповідних повноважень, а тому результати такої перевірки є недійсними, оскільки порушено порядок проведення планової перевірки. Суд також погодився з доводами Товариства, що направлення на проведення перевірки було отримане після відвідування об`єкту посадовими особами контролюючого органу. Крім того, у Держгеонадра були відсутні законні підстави для винесення припису, після виконання якого не було підстав зупиняти дію спеціального дозволу.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .
Статтею першою Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону №877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Згідно ч. 2 ст. 7 Закону №877-V, на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контрою), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.
Частиною третьою статті 7 Закону №877-V передбачено, що у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Відповідно до ч.6 ст.7 Закону №877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Відповідно до ч.7 ст.7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (ч.8 ст.7 Закону №877-V).
Отже, направлення на проведення перевірки має бути підписано керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.
Державна служба геології та надр України створена згідно Указу Президента України Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади №1085/2010 від 09.12.2010.
Згідно Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 391, Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Згідно розпорядженням Кабінету Міністрів України №1145-р від 16.11.2011 Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної служби геології та надр , утворено міжрегіональні територіальні органи як структурні підрозділи апарату Служби за переліком: Північний міжрегіональний відділ, Південний міжрегіональний відділ. Західний міжрегіональний відділ, Східний міжрегіональний відділ, Центральний міжрегіональний відділ, Азово-Чорноморський міжрегіональний відділ.
Із зазначеного вбачається, що Південний міжрегіональний відділ Департаменту державного геологічного контролю Державної службі геології та надр України є міжрегіональним територіальним органом Державної служби геології та надр, як структурний підрозділ апарату Служби.
Як видно з матеріалів справи, направлення на проведення перевірки №19/5750-К від 01.04.2019 підписане начальником Південного міжрегіонального відділу департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр Мазниця О.М. що не відповідає положенням ст. 7 Закону №877, а тому у відповідності до ст. 10 вказаного Закону, є підставою для недопуску до перевірки.
Що стосується твердження апелянта про те, що ТзОВ Георесурс майже 2 місяці навмисно не отримувало кореспонденцію (повідомлення про перевірку), то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що не вручення відправлення (повідомлення про перевірку) відбулось не з вини ТзОВ Георесурс , а після отримання повідомлення директор ОСОБА_1 прибула до Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України для надання документів та пояснень.
Стосовно доводів Держгеонадра, що судом першої інстанції не було спростовано обґрунтування що відсутність директора за місцезнаходженням ТзОВ Георесурс не може бути підставою відмови в проведення перевірки в розумінні ст. 10 Закону №877-V, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки місцезнаходження ТзОВ Георесурс з 2016 року являється м. Луцьк, вул. Заньковецької, 88, а як слідує з акту про не допуск до перевірки, складений він був за місцем розташування родовища: Кіровоградська обл., Компаніївський р-н., с. Лозуватка.
Держгеонадра стверджує, що підставою для припинення права користування надрами є порушення з боку відповідача вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.
Згідно ч.6 ст.7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадовою особою органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складається акт, в якому зазначається стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Пунктами 7, 8 статті 7 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Проте, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що із припису №19/5750-К від 03.04.2019 перевірка відповідача не проводилась, акт за результатами здійснення планового заходу з реквізитами, визначеними ч.6 ст.7 Закону №877-V, не складався.
Отже, у визначений законом спосіб позивачем не встановлювались порушення відповідачем вимог спеціального дозволу, на підставі яких суд мав би визначити обґрунтованість звернення та наявності підстав для припинення права користування.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у подібних правовідносинах у справі П/811/43/17.
Зазначена норма спрямована на захист інтересів надрокористувачів шляхом надання їм права вимагати (шляхом надання/висловлення письмової незгоди) від уповноваженого органу судової, а не адміністративної процедури припинення права користування надрами. При цьому, законом презюмується, що саме судовий порядок є додатковою гарантією ефективного захисту прав надрокористувача.
Стосовно тверджень Держгеонадар щодо навмисного не отримання кореспонденції, а саме: повідомлення про проведення планової перевірки №3779/03/14-19 від 26.02.2019, направлено надрокоритсувачу з дотриманням вимог ч.4 ст. 5 Закону №877-V - 27.02.2019, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки згідно інформації з сайту Укрпошта, яку долучено до матеріалів справи, причини не вручення відправлення під час доставки 06.03.2020 зазначено Інші причини , тобто доставка не відбулась не по вині ТзОВ Георесурс . А дізнавшись про наявність даного відправлення, ТзОВ Георесурс отримало його - 15.04.2020.
Що стосується доводів апелянта про те, що судом першої інстанції не надано оцінку листу ТзОВ Георесурс №188 від 02.05.2019 Щодо виконання припису від 03.04.2019 , колегія суддів зазначає наступне.
Лист ТзОВ Георесурс №188 від 02.05.2019 Щодо виконання припису від 03.04.2019 №19/5750-К був прийнятий Південним міжрегіональним відділом департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України без зауважень.
В подальшому ТзОВ Георесурс направляло Держгеонадра лист №257 від 15.07.2019, в якому проінформувало про те, що припис №19/5750-К від 03.04.2019 був виконаний, а Південному міжрегіональному відділу департаменту державного геологічного контролю Держтеонадр були наданий пояснення та документи листом №188 від 02.05.2019 Щодо виконання припису №19/5750-К від 03.04.2019 , проте, і даний лист залишився без реагування з боку Держтеонадр.
В подальшому ні в позовній заяві ні у відзиві на зустрічний позов Держгеонадра жодним чином не звертав увагу на зміст листа про виконання припису, що дає підстави стверджувати про відсутність зауважень до його змісту .
Щодо твердження апелянта про те, що судом першої інстанції не спростовано доводів Позивача, щодо пропуску строку на звернення ТзОВ Георесурс із зустрічним позовом, то таке посилання не відповідає дійсності, оскільки суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що як Держгеонадра так і ТОВ Георесурс при зверненні до суду не пропустили строк, який слід рахувати з часу отримання останніх відповідей на листи при завершенні узгодження позицій між сторонами. При цьому, судом першої інстанції було досліджено всю поштову кореспонденцію, якою обмінювались сторони при узгодженні позицій. Представник Держтеонадр жодного разу не з`явився на судове засідання при розгляді справи, тому не може стверджувати, що якісь обставини не були розглянуті.
Колегія суддів бере до уваги, що в апеляційній скарзі відповідачем не наведено доводів того, в чому полягає незаконність рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року по справі №140/39/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді Т. І. Шинкар Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 01.02.2021.
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2021 |
Оприлюднено | 02.02.2021 |
Номер документу | 94524563 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Кухтей Руслан Віталійович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Кухтей Руслан Віталійович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Кухтей Руслан Віталійович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Кухтей Руслан Віталійович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Кухтей Руслан Віталійович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Костюкевич Сергій Федорович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Костюкевич Сергій Федорович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Костюкевич Сергій Федорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні