Постанова

від 21.01.2021 по справі 756/7158/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/729/2021

справа № 756/7158/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2021 року Київський апеляційний суд в складі:

Суддя - доповідач: Андрієнко А.М.

Суддів: Соколової В.В.

Поліщук Н.В.

При секретарі Дроздовій Ж.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 липня 2020 року , постановлене суддею Майбоженко А.М. по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агропрофіт до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_7 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропрофіт , Київської міської ради, Оболонської районної в м.Києві державної адміністрації про визнання права користування житловим приміщенням, а також за об`єднаним позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса КМНО Губерської Наталії Леонідівни, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Агропрофіт , Київська міська рада, про визнання дій протиправними та скасування рішення; за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агропрофіт до ОСОБА_8 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення, за зустрічним позовом ОСОБА_8 , ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропрофіт , Київської міської ради, Оболонської районної в м.Києві державної адміністрації про визнання права користування житловим приміщенням; за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агропрофіт до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропрофіт , Київської міської ради, Оболонської районної в м.Києві державної адміністрації, про визнання права користування житловим приміщенням,

У С Т А Н О В И Л А :

У травні 2017 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Агропрофіт звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення, в якому просить усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення відповідача з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житла із звільненням від особистих речей, обґрунтовуючи тим, що житловий будинок АДРЕСА_2 належить позивачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 17.01.2003. Водночас відповідач самовільно вселився у спірну квартиру АДРЕСА_3 без будь-яких правових підстав, хоча там не зареєстрований, у трудових відносинах з Товариством не перебуває, дане житло йому надане не було, а тому підлягає негайному виселенню.

У вересні 2017 ОСОБА_2 подав до суду зустрічну позовну заяву про визнання права користування житловим приміщенням, усунення перешкод у користуванні квартирою, де просить визнати за ним право користування спірною квартирою, зобов`язати Товариство не чинити перешкод у користуванні цим майном, а також зобов`язати Київську міську раду і Оболонську районну у м. Києві адміністрацію укласти з ним договір найму спірного житла, мотивуючи тим, що близько 11 років з сім`єю відкрито користується спірною квартирою, за власні кошти ремонтував її і систематично сплачував комунальні платежі. Вселився до цього майна як працівник ЖЕКу з дозволу тодішнього власника будинку ПП Еріо . У подальшому уклав з представником цього товариства договір оренди майна з подальшим його викупом. Сплатив по вказаному договору 10 000 євро за квартиру і продовжував платити щомісячні платежі у розмірі 2500 грн., які згідно з умовами договору мав вносити протягом 10 років. Пізніше, 01.09.2009 уклав з цією ж юридичною особою договір оренди, за яким мав право проживати у квартирі з сім`єю і сплачував щомісячно наймодавцю 510 грн. Оригінал попереднього договору оренди з правом викупу передав представнику ПП Еріо ОСОБА_9 для виготовлення, як йому повідомили, правовстановлюючих документів на житло. Після раптової смерті останньої почав процес оформлення права на фактично викуплену ним квартиру і дізнався, що на момент укладення зазначеного договору оренди з правом викупу з ПП Еріо і передачі коштів його представнику, власником цього будинку було вже ТОВ Агропрофіт , яке придбало будинок ще у 2003 році. Наголосив, що цей будинок виводився з житлового фонду у нежитловий, потім таке рішення скасовувалося судом, багато разів змінювалися власники будинку, а тому вважає цей будинок з незрозумілим правовим статусом. Зазначив, що проживає у спірному житлі з дружиною і дітьми, а ТОВ Агропрофіт заявляє позовні вимоги тільки щодо нього, а отже не заперечує проти проживання там його сім`ї. З наведених підстав вважає первісний позов безпідставним і необґрунтованим.

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 також подав до суду позов до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Губерської Наталії Леонідівни, треті особи: ТОВ Агропрофіт , Київська міська рада, про скасування державної реєстрації права власності, де просить визнати протиправними дії вказаного приватного нотаріуса при прийнятті рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно (індексний номер 31207841 від 02.09.2016 13:56:24) та внесення записів по даному рішенні до ДРРПНМ, скасувати рішення вказаного приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень по цьому ж майну, а також скасувати реєстрацію права власності ТОВ Агропрофіт на житловий будинок АДРЕСА_2 , обгрунтовуючи тим, що спірний будинок є житловим і належить ПП Еріо , у кінці 2006 - на початку 2007 року уклав з представником останнього спершу договір оренди з правом викупу квартири АДРЕСА_3 у цьому будинку, а після передачі обумовленої суми коштів контрагенту, 01.09.2011 уклав з ним договір оренди цього ж майна. Згодом випадково дізнався, що з 17.01.2003 власником спірного будинку є ТОВ Агропрофіт і цей будинок придбавався останнім саме як нежитловий. Так, рішенням виконкому Київської міської ради від 26.02.1990 року №210 даний будинок переведено до нежитлового фонду та прийнято рішення про відселення мешканців. Однак рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 29.09.2004 року вказане рішення виконкому скасовано в частині переведення будинку з жилого в нежилий. Наголосив, що ТОВ Агропрофіт як власник майна не був стороною у вищезазначеній судовій справі, не оскаржував відповідне рішення суду. Крім того, у 2010 році рішенням Київської міської ради затверджено перелік об`єктів права комунальної власності територіальної громади м. Києва, куди ввійшов спірний будинок, який у подальшому передано у господарське відання КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва , що свідчить про належність спірного майна громаді міста. Натомість 02.09.2016 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Губерська Наталія Леонідівна зареєструвала за ТОВ Агропрофіт право власності на спірний будинок, саме як на житловий, хоча ще у 2003 році ТОВ Агропрофіт зареєструвало своє право колективної власності на цей же будинок, як на нежитловий. Таким чином ТОВ Агропрофіт стало власником одного і того ж будинку як житлового і як нежитлового, що є порушенням закону. Наголосив, що саме теперішній директор ТОВ Агропрофіт ОСОБА_10 спонукав його придбати квартиру у цьому будинку вищезазначеним способом, оскільки на той час (кінець 2006-початок 2007 років) він був юристом ТОВ Еріо .

07.05.2018 представник ТОВ Агропрофіт подав до суду заяву про зміну первісних позовних вимог у зв`язку з залученням співвідповідачів - інших жителів спірної квартири, а саме просив суд усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житла із звільненням від особистих речей.

Також у травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агропрофіт звернулось до суду з позовом до ОСОБА_8 , ОСОБА_4 з аналогічними вимогами: про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення, де просить усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення відповідачів з квартири АДРЕСА_4 без надання іншого житла із звільненням від особистих речей, обґрунтовуючи тим, що з 17.01.2003 є власником нежитлового будинку АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованому у реєстрі за № 10-197, що був укладений між ТОВ Агропрофіт та ПП Еріо . Пізніше цей будинок набув статусу житлового і у ньому зареєстровано 19 осіб, які проживають у квартирах АДРЕСА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Водночас у квартирі АДРЕСА_6 без реєстрації і будь-яких правових підстав проживають відповідачі ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , а тому мають бути виселені.

18.07.2017 року у судовому засіданні відповідачі ОСОБА_8 , ОСОБА_4 подали зустрічну позовну заяву про визнання права користування житловим приміщенням, усунення перешкод у користуванні квартирою, де просять визнати за ними право користування спірною квартирою АДРЕСА_4 , зобов`язати Товариство не чинити їм перешкод у користуванні цим майном, а також зобов`язати Київську міську раду укласти з ОСОБА_8 договір найму спірного житла, мотивуючи тим, що вона ОСОБА_8 і її дочка ОСОБА_4 , особа з інвалідністю з дитинства, вселилися до спірної квартири у 2006 році, яка перебувала у занедбаному стані. Згодом від директора ПП Еріо ОСОБА_11 дізналися про можливість придбати це майно за ціною, значно нижче ринкової, і у розстрочку. Уклали відповідний договір оренди майна з правом викупу з представником підприємства ОСОБА_9 , проживали там, здійснювали ремонт цього житла. Приблизно у 2011-2012 роках ОСОБА_8 передала ОСОБА_9 кошти за квартиру у розмірі 15 000 євро, а також оригінал вказаного договору для оформлення, як вважала, правовстановлюючих документів на цю квартиру. При цьому продовжувала сплачувати наймодавцю орендну плату за житло у розмірі 500 грн. щомісячно. У 2012-2013 році померла ОСОБА_9 , після чого вона, ОСОБА_8 , дізналася про те, що на момент придбання спірної квартири, власником будинку АДРЕСА_2 було ТОВ Агропрофіт . З метою захистити свої законні права 01.03.2013 року ОСОБА_8 уклала договір правової допомоги з юристом ОСОБА_10 , теперішнім директором ТОВ Агропрофіт , однак той затягував час з метою подальшого заволодіння її майном. Вважають ТОВ Агропрофіт неналежним власником будинку, оскільки з 1954 року цей будинок був заселений людьми, що виключає правову підставу набуття на нього права власності юридичною особою. Також вказали на зміну статусу цього будинку житловий-нежитловий-житловий, неодноразову зміну власників, незрозумілий його статус на сьогодні. Крім того, вказують на відсутність у ТОВ Агрпрофіт доказів щодо незаконності їх вселення до квартири, оскільки користуються відкрито нею близько 11 років, з представниками Київської міської ради вели постійну переписку щодо визнання за ними права користування квартирою, сплачували комунальні платежі та орендну плату на підставі укладання відповідних договорів найму кожного року.

Крім того, 26.05.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Агропрофіт звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення, де просить усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення відповідача з квартири АДРЕСА_7 без надання іншого житла із звільненням від особистих речей, мотивуючи тим, що з 17.01.2003 є власником нежитлового будинку АДРЕСА_2 за вищезазначеною адресою на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованому у реєстрі за № 10-197, що був укладений між ТОВ Агропрофіт та ПП Еріо . Пізніше цей будинок набув статусу житлового і у ньому зареєстровано 19 осіб, які проживають у квартирах АДРЕСА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Водночас у квартирі АДРЕСА_7 без реєстрації і будь-яких правових підстав проживає відповідач ОСОБА_3 , який має бути виселеним.

19.07.2017 ОСОБА_3 подав до суду зустрічну позовну заяву про визнання права користування житловим приміщенням, усунення перешкод у користуванні квартирою, де просить визнати за ним право користування спірною квартирою, зобов`язати Товариство не чинити перешкод у користуванні цим майном, а також зобов`язати Київську міську раду і Оболонську районну у м. Києві адміністрацію укласти з ним договір найму спірного житла, обґрунтовану тим, що в 2006 році ОСОБА_3 зі своєю дружиною ОСОБА_12 проживають у спірній квартирі. Їм було повідомлено про можливість проживання в даній квартирі з подальшим правом викупу. Його дружиною було укладено договір оренди майна з правом викупу. Коли вони заселились у спірну квартиру вона була непридатною для проживання, вони її відремонтували, сплачували платежі за обслуговування квартири та платежі представнику ПП Еріо ОСОБА_9 у рахунок договору оренди. Приблизно в 2011-2012 році дружина відповідача передала ОСОБА_9 грошові кошти у розмірі 15 000 євро, а також передала документи, в тому числі оригінал договору оренди, для виготовлення правовстановлюючих документів. Після цього щомісячно вони сплачували по 500 грн. ОСОБА_9 . Після смерті останньої вони почали процес оформлення прав на фактично викуплену ними квартиру і дізнались, що на момент укладення зазначеного договору оренди з правом викупу з ПП Еріо і передачі коштів його представнику, власником цього будинку було вже ТОВ Агропрофіт , яке придбало будинок у ще у 2003 році. Майже 11 років вони відкрито користувались спірною квартирою, зробили там ремонт, сплачували комунальні платежі, що свідчить про фактичне укладання між ними та відповідачами договору найму житлового приміщення.

Ухвалою суду від 14.02.2019 всі вищеперераховані позови об`єднано в одне провадження.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22 липня 2020 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Агропрофіт до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_7 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в м.Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення задоволено.

Усунуто перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю Агропрофіт у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та малолітнього ОСОБА_7 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення зі звільненням від особистих речей.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропрофіт , Київської міської ради, Оболонської районної в м.Києві державної адміністрації про визнання права користування житловим приміщенням - відмовлено.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до приватного нотаріуса КМНО Губерської Наталії Леонідівни, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Агропрофіт , Київська міська рада про визнання дій протиправними та скасування рішення - відмовлено.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Агропрофіт до ОСОБА_8 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення - задоволено.

Усунуто перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю Агропрофіт у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення ОСОБА_8 , ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_4 без надання іншого житлового приміщення зі звільненням від особистих речей.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_8 , ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропрофіт , Київської міської ради, Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання права користування житловим приміщенням - відмовлено.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Агропрофіт до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення - задоволено.

Усунуто перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю Агропрофіт у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_7 без надання іншого житлового приміщення зі звільненням від особистих речей.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропрофіт , Київської міської ради, Оболонської районної в м.Києві державної адміністрації, про визнання права користування житловим приміщенням - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агропрофіт судовий збір у розмірі 533,33 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агропрофіт судовий збір у розмірі 533,33 грн.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агропрофіт судовий збір у розмірі 533 гривень 33 копійки. 533,33 грн.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агропрофіт судовий збір у розмірі 800 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агропрофіт судовий збір у розмірі 800 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агропрофіт судовий збір у розмірі 1 600 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в задоволенні позовних вимог ТОВ Агропрофіт відмовити, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Суд першої інстанції був упередженим та прийняв до уваги лише документально підтверджені докази позивача, не надав оцінку доказам та доводам зустрічних позовних заяв. Вважає, що первісний позивач не надав доказів того, що є власником квартир АДРЕСА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у зазначеному будинку, а тому відсутні підстави для виселення відповідачів за первісними позовами. Зустрічні вимоги підлягають задоволенню, у зв`язку з законними підставами набуття відповідачами права користування спірними квартирами.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, апеляційну скаргу просив залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідачів підтримав апеляційну с каргу, просив її задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення зустрічних позовних вимог та залишити без задоволення основні позови.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Київської міської ради № 210 від 26 лютого 1990 року будинки НОМЕР_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 17, АДРЕСА_2 переведено в нежитлові та передано їх для розміщення об`єктів соціально-побутового призначення Мінського (на теперішній час - Оболонського) району. Зобов`язано виконавчий комітет Мінської районної ради народних депутатів відселити громадян з будинків по АДРЕСА_2 , зокрема: у 1991 році будинки НОМЕР_3, НОМЕР_1 , НОМЕР_2 в кількості 71 родин (178 осіб). Відселення провести за рахунок житлової площі поточного звільнення.

12 грудня 1994 року Фонд комунального майна Мінського району м. Києва (продавець) та концерн Ралекс (покупець) уклали договір купівлі-продажу державного майна, за умовами якого продавець продав, а покупець придбав державне комунальне майно - нежитловий будинок АДРЕСА_2 . Пункт 5.1. вказаного договору містив умову про зобов`язання покупця відселити мешканців будинку, надавши їм за власний рахунок квартири не меншої площі ніж ті, які вони займають у будинку.

23 червня 1997 року концерн Ралекс на підставі договору купівлі-продажу продав будинок АДРЕСА_2 Товарній біржі нерухомості .

09 січня 2002 року ліквідаційна комісія Товарної біржі нерухомості продала ПП Еріо будинок АДРЕСА_2 , за пунктом 8 якого покупець зобов`язаний здійснити відселення мешканців.

17 січня 2003 року ПП Еріо продало належний йому на праві власності, а ТОВ Агропрофіт купило, нежитловий будинок АДРЕСА_2 .

У березні 2003 року мешканці квартир цього будинку АДРЕСА_2 звернулись до суду з позовом до Фонду комунального майна Оболонського району м. Києва, концерну Ралекс , Оболонської районної державної адміністрації в м. Києві, ПП Еріо , Київської міської державної адміністрації, у якому просили визнати договори купівлі-продажу будинку АДРЕСА_2 , укладені 12 грудня 1994 року між Фондом комунального майна Мінського району м. Києва та концерном Ралекс , від 23 червня 1997 року, укладеного між концерном Ралекс та Товарною біржою нерухомості , від 09 січня 2002 року, укладеного між ліквідаційною комісією Товарної біржі нерухомості та ПП Еіро недійсними. Зобов`язати відповідачів надати житло на кожну з чотирьох сімей, що мешкають у квартирах АДРЕСА_5 та АДРЕСА_9 , з розрахунку 13,65 кв. м на одну особу.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 30 січня 2004 року, яке набрало законної сили, визнано недійсним підпункт ж п. 5.2. договору від 12 грудня 1994 року купівлі-продажу будинку АДРЕСА_2 , укладеного між Фондом майна Мінського району м. Києва та концерном Ралекс , яким покупець зобов`язаний відселити мешканців будинку, надавши їм за власний рахунок квартири не меншої площі ніж ті, які вони займають у будинку. Визнано недійсним пункт 16 договору від 23 червня 1997 року купівлі-продажу будинку АДРЕСА_2 , укладеного між концерном Ралекс та Товарною біржею нерухомості в частині зобов`язання покупця відселити мешканців будинку, надавши їм за власний рахунок квартири. Визнано недійсним пункт 8 договору від 09 січня 2002 року купівлі-продажу будинку АДРЕСА_2 , укладеного між ліквідаційною комісією Товарної біржі нерухомості та ПП Еріо , згідно якого покупець зобов`язаний відселити мешканців будинку, надавши їм, за власний рахунок квартири не меншої площі ніж ті, які вони займають у будинку мешканців. У задоволенні позовних вимог про визнання договорів купівлі-продажу недійсними в повному обсязі відмовлено. У частині відмови у задоволенні позовних вимог про надання житлового приміщення передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 29 вересня 2004 року задоволено позов ОСОБА_13 мешканки квартири АДРЕСА_10 до відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві, начальника відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві Чайковського В. А., Київської міської державної адміністрації про визнання недійсним у частині рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів № 210, примусову реєстрацію, стягнення моральної шкоди. Визнано недійсним рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів № 210 від 26 лютого 1990 року в частині переведення будинку АДРЕСА_2 з житлового фонду в нежитловий. Вказане рішення набрало законної сили.

Ухвалюючи рішення про задоволення первісного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було доведено те, що він є законним власником на час розгляду даної справи, та відповідачі, проживаючи, користуючись та не допускаючи представників позивача до квартири, чинять в такий спосіб позивачу перешкоди у користуванні власністю, а тому вони підлягають виселенню.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції керувався тим, що надані в обґрунтування позовних вимог договори оренди не є належними доказами у справі, оскільки надані в копіях, та не містять нотаріального посвідчення.

З висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 327 ЦК України, у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Отже вказаною нормою закону установлена презумпція правомірності набуття права власності.

Як вже зазначалось вище, ТОВ Агропрофіт 17.01.2003 року придбав на підставі договору купівлі-продажу у ПП Еріо нежитловий будинок АДРЕСА_2 .

Указаний правочин є чинним, недійсним у судовому порядку не визнавався, належним чином посвідчений державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Лазарєвою Л.І. та зареєстрований в реєстрі за № 10-197, а згідно з реєстраційним посвідченням № 001669, зареєстрований Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна у відповідності до чинного законодавства, яке діяло на той час.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Отже, зважаючи на презумпцію правомірності набуття права власності ТОВ Агропрофіт нежитлового будинку АДРЕСА_2 рішення Київської міської ради від 02.12.2010 року за № 284/5096 про віднесення указаного будинку до об`єктів права комунальної власності територіальної громади м. Києва є нікчемним, оскільки не встановивши незаконність набуття ТОВ Агропрофіт права власності на будинок АДРЕСА_2 в судовому порядку, Київська міська рада не мала законного права відносити будинок АДРЕСА_2 до об`єктів права комунальної власності.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, проте при здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник не може завдавати шкоди правам, свободам інших осіб, інтересам суспільства і зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 317, 319 ЦК України).

ТОВ Агропрофіт , звертаючись до суду з вимогами про виселення відповідачів з квартир АДРЕСА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_4 , зазначало, що вказаний житловий будинок на підставі договору купівлі-продажу від 17.01.2003 року належить товариству на праві власності. Відповідачі самовільно займають зазначені квартири, тому підлягають виселенню.

Відповідно до статті 52 Житлового кодексу УРСР жилі приміщення в будинках відомчого житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів, а у випадках, передбачених Радою Міністрів СРСР, - за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідної Ради народних депутатів про надання жилих приміщень для заселення.

Статтею 58 Житлового кодексу УРСР передбачено, що на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Оцінюючи надані зустрічними позивачами докази (копії договорів про найм житлових приміщень) на підтвердження заявлених ними вимог щодо визнання за ними права користування квартирами АДРЕСА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_4 , якими є копії договорів найму житлових приміщень, укладених з ПП Еріо , суд апеляційної інстанції не може їх визнати належними та допустимими, оскільки оригінали вказаних письмових доказів відсутні.

При цьому суд апеляційної інстанції критично відноситься до відомостей, які вказані у цих договорах, оскільки з 17.01.2003 року і по теперішній час власником будинку АДРЕСА_2 є ТОВ Агропрофіт , а тому укладення таких договорів ПП Еріо було незаконним.

Критично суд апеляційної інстанції відноситься і до посилань апеляційної скарги про те, що зустрічними позивачами було укладено договори оренди з правом викупу, оскільки указані правочини підлягали обов`язковому нотаріальному посвідченню, оскільки поєднували в собі правовідносини щодо найму (оренди) житла і купівлі-продажу з умовою про розстрочення платежу. Будь-яких доказів того, що вказані правочини укладались не надано.

Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що будь-які правові підстави вселення та користування квартирами АДРЕСА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_4 у позивачів за зустрічними позовами відсутні.

На даний час будинок АДРЕСА_2 є житловим, пп. ж п. 5.2. договору від 12.12.1994 року купівлі-продажу будинку АДРЕСА_2 , укладеного між Фондом майна Мінського району м. Києва та Концерном "Ралекс", яким покупець зобов`язаний відселити мешканців будинку, надавши їм за власний рахунок квартири не меншої площі ніж ті, які вони займають у будинку визнано недійсним, унаслідок чого вказана умова є недійсною і для ТОВ Агропрофіт .

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що дії державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Губерської Н. Л. по проведенню державної реєстрації права власності ТОВ Агропрофіт на нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_2 не були протиправними, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямовані на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулюються Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року N 1952-IV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 1952-IV). Порядок і процедура проведення реєстрації визначається Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.

Відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нежитлового будинку від 17.01.2003 року, укладеного між ПП Еріо та ТОВ Агропрофіт , ПП Еріо продало належний йому на праві власності, а ТОВ Агропрофіт купило, нежитловий будинок, що знаходиться за адресою; АДРЕСА_2 .

У пункті 2 зазначено договору купівлі-продажу вказано, що відчужуваний нежитловий будинок належить ПП Еріо на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лазарєвою Л.І. 09.01.2002 за реєстром № 11, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 18.12.2002 року за реєстраційним № 217-П.

Отже, ТОВ Агропрофіт являється власником будинку, що знаходиться за адресою; АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 17.01.2003 року, належним чином оформленого, а також нотаріально посвідченого, чинного на даний час.

Указаний будинок 10.02.2003 року було зареєстровано за ТОВ Агропрофіт у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що підтверджується реєстраційним посвідченням №001669.

Належним чином зареєстроване право власності ТОВ Агропрофіт на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , не скасовано та ніким не оскаржено.

Доводи позивачів про те, що на час реєстрації були подані документи на реєстрацію багатоквартирного будинку (договір купівлі-продажу), а не були подані документи на придбання усіх квартир указаного будинку, на увагу не заслуговують, оскільки об`єктом реєстрації було нерухоме майно - будинок АДРЕСА_2 ,про що і було надано нотаріусу відповідні правовстановлюючі документи.

Та обставина, що за судовим рішенням будинок АДРЕСА_2 з нежитлового, знову став житловим, не перешкоджало нотаріусу здійснити реєстраційні дії, оскільки зміна статусу нерухомого майна не позбавляє власника прав власності на нього та не може бути підставою для відмови в реєстрації.

Колегія суддів не приймає посилання представника відповідачів за основним позовом на те, що в квартирі разом із батьками ОСОБА_14 проживають малолітні діти, які не можуть бути виселені , оскільки ні ОСОБА_14 , ні їх малолітні діти не мають законних підстав для проживання в спірному житловому приміщенні, зареєстровані в іншому місці, а тому відповідачі підлягають виселенню з усіма проживаючими з ними особами.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази в обґрунтування позовних вимог за зустрічними позовами.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з 'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог та про залишення без задоволення зустрічних позовних вимог.

Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 28 січня 2021 року.

Суддя - доповідач:

Судді: