УХВАЛА
15 березня 2021 року
м. Київ
справа №756/7158/17
провадження № 61-2981ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , діючого в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 січня 2021 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агропрофіт до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_7 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропрофіт , Київської міської ради, Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання права користування житловим приміщенням, а також за об`єднаним позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса КМНО Губерської Наталії Леонідівни, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Агропрофіт , Київська міська рада, про визнання дій протиправними та скасування рішення; за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агропрофіт до ОСОБА_8 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення, за зустрічним позовом ОСОБА_8 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропрофіт , Київської міської ради, Оболонської районної в м.Києві державної адміністрації про визнання права користування житловим приміщенням; за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агропрофіт до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропрофіт , Київської міської ради, Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання права користування житловим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2017 року позивач ТОВ Агропрофіт звернулось до суду з позовами:
1. до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення;
2. до ОСОБА_8 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення;
3. до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення.
У липні 2017 року у судовому засіданні відповідачі ОСОБА_8 , ОСОБА_3 подали зустрічну позовну заяву про визнання права користування житловим приміщенням, усунення перешкод у користуванні квартирою.
У вересні 2017 року ОСОБА_2 подав до суду зустрічну позовну заяву про визнання права користування житловим приміщенням, усунення перешкод у користуванні квартирою.
У жовтні 2017 року ОСОБА_2 також подав до суду позов до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Губерської Наталії Леонідівни, треті особи: ТОВ Агропрофіт , Київська міська рада, про скасування державної реєстрації права власності.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22 липня 2020 року позовні вимоги ТОВ Агропрофіт до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_7 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення задоволено та усунуто перешкоди у користуванні ТОВ Агропрофіт та розпоряджанні спірним жилим приміщенням шляхом виселення відповідачів без надання іншого житлового приміщення зі звільненням від особистих речей.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ТОВ Агропрофіт , Київської міської ради, Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання права користування житловим приміщенням - відмовлено.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до приватного нотаріуса КМНО Губерської Н. Л., про визнання дій протиправними та скасування рішення -відмовлено.
Позовні вимоги ТОВ Агропрофіт до ОСОБА_8 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення - задоволено та усунуто перешкоди ТОВ Агропрофіт у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення ОСОБА_8 , ОСОБА_3 з зі спірної квартири без надання іншого житлового приміщення зі звільненням від особистих речей.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_8 , ОСОБА_3 до ТОВ Агропрофіт , Київської міської ради, Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання права користування житловим приміщенням - відмовлено
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 до ТОВ Агропрофіт , Київської міської ради, Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання прав користування житловим приміщенням - відмовлено.
25 лютого 2021 року представник ОСОБА_1 , діючий в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , засобами поштового зв`язку надіслав на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 січня 2021 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині вирішення позовних вимог ТОВ Агропрофіт , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та в цій частині ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ Аргропрофіт відмовити, а позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити.
Вивчивши касаційну скаргу, суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху, виходячи з таких підстав.
У цій справі скаржники оскаржують в касаційному порядку судові рішення, право на касаційне оскарження яких передбачене пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Касаційна скарга всупереч до вимог статті 392 ЦПК України не містить чітких посилань на підстави касаційного оскарження. Скаржники узагальнено посилаються на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, натомість, чітко не зазначають підставу касаційного оскарження судових рішень в частині вирішення кожного з позовів та її обґрунтування
Суд касаційної інстанції нагадує скаржнику положення статті 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Верховний Суд роз`яснює скаржнику положення статті 400 ЦПК України, відповідно до якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
За правилами частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що належне зазначення скаржником підстав для касаційного оскарження є обов`язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яка необхідна для подальшого вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для подальшого розгляду касаційної скарги.
Виконання вищенаведених вимог необхідне для коректного зазначення підстав касаційного оскарження в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.
Скаржниками не виконано в повній мірі вимоги законодавства стосовно зазначення підстав касаційного оскарження, в зв`язку з чим касаційна скарга не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Суд касаційної інстанції роз`яснює, що скаржникам для усунення даного недоліку, а також з метою недопущення подвійного тлумачення змісту касаційної скарги, необхідно надати до суду уточнену касаційну скаргу, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити підставу(и) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування.
Тобто, заявнику слід чітко зазначити конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) для подачі даної касаційної скарги та відповідне обґрунтування (посилання на норму закону, правові висновки Верховного Суду, висловлені в подібних правовідносинах тощо) з урахуванням вимог цієї ухвали.
За таких підстав касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки скаржником не виконані в повній мірі вимоги статті 392 ЦПК України щодо оформлення касаційної скарги, в зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі вимог статей 185, 393 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , діючого в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 січня 2021 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя А. А. Калараш
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.03.2021 |
Оприлюднено | 18.03.2021 |
Номер документу | 95574733 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Калараш Андрій Андрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні