Постанова

від 27.01.2021 по справі 912/1045/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2021 Справа № 912/1045/20

м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Широбокова Л.П., Кощеєв І.М.

секретар судового засідання Загреба В.С.

представники сторін:

від прокуратури: Ковзун Л.В., посвідчення №041159 від 08.02.2016, прокурор

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.10.2020 у справі №912/1045/20 (суддя Коваленко Н.М.)

за позовом Заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави

до відповідача : Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області (далі - Новомиколаївська сільська рада), код ЄДР 22221753, вул. Миру, 4, с.Новомиколаївка, Новгородківський р-н, Кіровоградська обл., 28216

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - гр. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про визнання незаконним та скасування рішення сесії сільської ради

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року заступник керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області звернувся із позовом до Новомиколаївської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення сесії Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області про визнання незаконним та скасування рішень сесії Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області №153 від 21.08.2019 та № 154 від 21.08.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані рішення Новомиколаївської сільської ради про затвердження проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 та про передачу в оренду гр. ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 33,9998 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель комунальної власності прийняті з порушенням положень чинного законодавства, а відмова цього органу місцевого самоврядування на вимогу прокурора скасувати свої рішення ненормативного характеру свідчить про небажання уповноваженого органу захищати інтереси територіальної громади та про необхідність субсидіарного захисту інтересів держави з боку прокуратури.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 05.10.2020 у справі №912/1045/20 позов задоволено повністю.

Визнано незаконним та скасовано рішення сесії Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області №153 від 21.08.2019.

Визнано незаконним та скасовано рішення сесії Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області №154 від 21.08.2019.

Стягнуто з Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області на користь прокуратури Кіровоградської області 2102,00 грн. судового збору.

Означене рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що як встановлено судом, рішення сесії Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області №153 від 21.08.2019 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, загальною площею 33,9998 га, кадастровий номер 3523483900:02:000:9023 та рішення №154 від 21.08.2019, яким передано в оренду строком на 10 років гр. ОСОБА_1 вказану земельну ділянку для ведення фермерського господарства, - є протиправними, оскільки земельна ділянка надається без проведення земельних торгів, а сама ОСОБА_1 вже раніше отримувала землі для створення фермерського господарства. У даному випадку прокурор має право на здійснення представництва інтересів держави в суді, оскільки орган, який уповноважений захищати такі інтереси, не тільки їх не захищає, а оспорюваними рішеннями їх порушує.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_1 (третя особа) звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.10.2020 у справі №912/1045/20 повністю та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що суд першої інстанції неповно та неправильно встановив обставини, які мають значення для справи, неправильно дослідив та оцінив докази у справі.

ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції залишив без належного розгляду доводи апелянта, що викладені в поданих письмових поясненнях від 02.10.2020, таким чином залишив без уваги усі ключові доводи сторони, що є прямим порушенням процесу, а тому ухвалене судове рішення, не відповідає умовам вмотивованості та обґрунтованості, з огляду на те, що доводи та аргументи, не були почуті та належним чином оцінені судом, що своєю чергою, призвело до прийняття неправосудного рішення.

Вказує, що за змістом позовних вимог, прокурор визначає, що прийняття рішень щодо передачі ОСОБА_1 земельної ділянки, призвело до позбавлення інших громадян, можливості реалізувати своє право на отримання у власність (користування) даної земельної ділянки та можливих втрат місцевого бюджету, оскільки на земельних торгах можна було б отримати більш вигідні умови оренди. Однак суд першої інстанції залишив поза увагою, що в порушення принципу доказування, зазначені твердження не лише ніяким чином не підтверджені, а й носять відкритий характер припущень. При цьому суд першої інстанції, не надав належної оцінки тому факту, що Новомиколаївська сільська рада Новгородківського району Кіровоградської області на своєму пленарному засіданні (сесії) розглянула лист прокуратури від 04.10.2019р. №2535 щодо питання скасування рішень №153 та №154 від 21.08.2019 року та, діючи відповідно до вимог законодавства, в межах власної компетенції та за дотриманням вказаного порядку, прийняла рішення про відмову в їх скасуванні.

Олександрійська місцева прокуратура Кіровоградської області надала в матеріали справи відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що Новомиколаївська сільська рада Новгородківського району Кіровоградської області знала про порушення інтересів держави, але не вчинила дій для самостійного усунення виявлених прокурором порушень шляхом скасування відповідних рішень сесій, а тому в даному випадку прокурор набув статусу позивача. Щодо посилань апелянта на неповноту дослідження доказів та встановлення обставин справи, прокурор вказує, що третя особа скористалася своїм правом на подання письмових пояснень щодо позову та подала письмові пояснення від 24.03.2020. Подання додаткових пояснень щодо окремого питання суд не визнав необхідними, а тому такі письмові пояснення правомірно залишені без розгляду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.10.2020 у справі № 912/1045/20. Розгляд справи призначено на 27.01.2021 о 11:30 год.

В судове засідання 27.01.2021 представники відповідача та третьої особи (апелянта) не з`явились.

27.01.2021 до початку судового засідання на електронну адресу суду від ОСОБА_2 надійшло клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату, у зв`язку із запровадженням в Україні карантину. Тому апелянт просить визначення дати наступного судового засідання здійснити додатково при усуненні обставин, які спричинили введення в Україні карантину.

За приписами частини восьмої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до довідки Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2021 №06-21/71/21 клопотання вих. №2/21 від 26.01.2021 у справі №912/1045/20 Господарського суду Кіровоградської області, що надійшло електронною поштою від ОСОБА_1 на офіційну електронну адресу Центрального апеляційного господарського суду, не містить кваліфікованого електронного підпису.

Враховуючи, що клопотання надійшло електронною поштою, однак не засвідчене електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", означене клопотання судом апеляційної інстанції залишено без розгляду.

Відповідач про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомив.

Колегія суддів визнала, що неявка представників відповідача та третьої особи (апелянта) не перешкоджає розгляду цієї справи, тому є можливим здійснити її перегляд за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено такі обставини.

Рішенням сесії Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області №153 від 21.08.2019 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства загальною площею 33,9998 га, кадастровий номер 3523483900:02:000:9023.

Рішенням цієї ж сесії Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області №154 від 21.08.2019 передано в оренду строком на 10 років гр. ОСОБА_1 вказану земельну ділянку для ведення фермерського господарства.

Зазначені рішення прийняті сільською радою на підставі заяви гр. ОСОБА_1 від 18.06.2019 про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проекту землеустрою та без проведення земельних торгів.

Між тим матеріалами справи підтверджено, що гр. ОСОБА_1 у 2015 році для створення фермерського господарства вже отримала в оренду на території Куцівської сільської ради дві земельні ділянки: площею 36,7079 га, кадастровий номер 3523482400:02:000:9041 та земельну ділянку площею 27,5782 га, кадастровий номер 3523482400:02:000:9040.

Відповідно до договорів оренди землі від 07.10.2015 щодо земельної ділянки площею 36,7079 га, кадастровий номер 35234824.00:02:000:9041 та щодо земельної ділянки площею 27,5782 га, кадастровий номер 3523482400:02:000:9040 вказані земельні ділянки надані в оренду ОСОБА_1 саме для ведення фермерського господарства.

Після цього 21.07.2016 гр. ОСОБА_1 зареєструвала Фермерське господарство "Агроальянс плюс", в якому є засновником (учасником) та головою господарства.

Таким чином, на час подання заяви до Новомиколаївської сільської ради гр. ОСОБА_1 вже реалізувала своє права на отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства та створила дане фермерське господарство.

На запит Новгородківського відділу Олександрівської місцевої прокуратури від 17.09.2019, Відділ у Новгородківському районі Головного управління Держгеокадастру України у Кіровоградській області повідомив, що розмір земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області становить 8,23 га.

04.10.2019 року Новгородківським відділом Олександрівськові місцевої прокуратури було направлено лист, в якому місцева прокуратура просила розглянути на сесії Новомиколаївської сільської ради питання щодо скасування рішень сесії Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області №153 та №154 від 21.08.2019 року з метою вирішення питання можливості представництва інтересів територіальної громади у суді.

Новомиколаївська сільська рада Новгородківського району Кіровоградської області листом від 11.11.2019 повідомила, що запит місцевої прокуратури було розглянуто та повідомила, що проект рішення за підсумками голосування не набрав необхідної кількості голосів, тому рішення сесії сільської ради від 21.08.2019 №153 "Про затвердження проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 " та №154 "Про передачу в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства за рахунок земель комунальної власності гр. ОСОБА_1 " залишаються чинними.

Наведені обставини слугували підставою для звернення заступника керівника прокурора Олександрівськові місцевої прокуратури Кіровоградської області із позовом до Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області про визнання незаконними та скасування рішення сесії Новомиколаївської сільської ради Новогородківського району Кіровоградської області №153 від 21.08.2019 та №154 від 21.08.2019.

Спірні правовідносини виникли у сфері земельних відносин.

Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також, прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 7 Закону України "Про фермерське господарство" надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійсняється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Відповідно до приписів статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їхніми повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Згідно з частиною третьою статті 134 та частиною першою статті 121 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної або комунальної власності або права на них, зокрема у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства і лише в розмірі земельної частки, (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство.

За змістом статті 8 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Відповідно до положень статей 89, 91, 92 Цивільного кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація юридичних осіб - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи.

Статтею 31 Земельного кодексу України встановлено, що землі фермерського господарства можуть складатися, у тому числі, із земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Аналогічні норми викладено у статті 12 Закону України "Про фермерське господарство".

За змістом положень статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України "Про фермерське господарство" після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки. Орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Після державної реєстрації фермерське господарство має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, а не як громадянин із метою створення фермерського господарства, в порядку визначеному законом на конкурентних засадах.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 20.03.2019 справа №619/1680/17, постанові від 07.03.2018 у справі №911/436/17, у постанові Верховного Суду України від 04.11.2014 у справі №3-157гс14 та інших.

Також, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у справі №621/2501/18 від 03.04.2019 отримання земельних, ділянок у користування діючим фермерськими господарствами передбачена інша процедура з проведення земельних торгів (аукціону) та з відповідною заявою про надання земельних ділянок у користування має звернутись безпосередньо фермерське господарство, а не фізична особа (його засновник).

Вказана позиція спрямована запобігти спробам фізичних осіб, які вже отримали землю поза межами аукціону і створили фермерське господарство зловживати своїм правом та обходити процедуру земельних торгів.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що з урахуванням встановлених обставин справи та положень чинного законодавства, громадянка ОСОБА_1 , як керівник і засновник ФГ "Агроальянс плюс", могла отримати вказану земельну ділянку в оренду лише на конкурентних засадах за результатами проведення земельних торгів.

До того ж, законодавством передбачено можливість отримання земельної ділянки поза процедурою земельних торгів для ведення фермерського господарства лише за нормами безоплатної передачі земельних ділянок (стаття 121 Земельного кодексу України) для громадян і лише в розмірі земельної частки (паю), який по Новомиколаївській сільській раді Новгородківського району Кіровоградської області становить 8,23 га.

Колегія суддів вважає, що при цьому суд першої інстанції доречно зазначив, що діюче законодавство передбачає, що Новомиколаївська сільська рада Новгородківського району Кіровоградської області, як розпорядник землі, не є сторонньою особою, яка на власний розсуд вирішує надавати земельну ділянку чи ні, а повинна перевірити наявність підстав для надання землі та за якою саме процедурою. Закон України "Про фермерське господарство" передбачає, що заява, громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна бути розглянута по суті. Однак при цьому норми вказаного закону не містять імперативної вказівки про задоволення заяви за наявності певних формальних умов, допускаючи можливість прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про відмову в задоволенні заяви без визначення виключного переліку підстав для відмови.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду. У протилежному випадку відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №365/65/16-ц.

Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що рішення сесії Новомиколаївської сільської ради Нодгородківського району Кіровоградської області №153 від 21.08.2019 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, загальною площею 33,9998 га, кадастровий номер 3523483900:02:000:9023 та рішення №154 від 21.08.2019, яким передано в оренду строком на 10 років гр. ОСОБА_1 вказану земельну ділянку для ведення фермерського господарства - є незаконними, оскільки земельна ділянка надається без проведення земельних торгів, а сама ОСОБА_1 вже раніше отримувала землі для створення фермерського господарства.

Правильність такого висновку не заперечується й апелянтом ( ОСОБА_1 ).

Задовольняючи позовні вимоги прокурора про визнання незаконними та скасування оспорюваних рішень відповідача, суд першої інстанції виходив із того, що у даному випадку прокурор має право на здійснення представництва інтересів держави в суді, оскільки орган, який уповноважений захищати такі інтереси, не тільки їх не захищає, а оспорюваними рішеннями їх порушує.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, який відповідає встановленим судом обставинам справи та зроблений при правильному застосуванні норм матеріального права та із застосуванням правових позицій Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Щодо доводів апелянта про те, що суд першої інстанції залишив без належного розгляду доводи апелянта, викладені в поданих письмових поясненнях від 02.10.2020, і таким чином не розглянув та не взяв до уваги аргументи третьої особи, то колегія суддів відхиляє їх з наступних мотивів.

Матеріалами справи підтверджено, що в підготовчому засіданні 31.03.2020 від третьої особи надійшли в матеріали справи та були залучені судом пояснення щодо позову, які містили міркування гр. ОСОБА_1 :

- щодо підсудності, яка на її твердження підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;

- щодо процесуальних прав прокурора представляти інтереси держави в даному провадженні, який на думку третьої особи всупереч положенням чинного законодавства не вжив усіх належних заходів досудового врегулювання, тому у даному випадку лише через сам факт відсутності звернення суб`єкта владних повноважень із позовом до суду, який не може свідчити про свідоме зволікання уповноваженого органу щодо захисту своїх прав та інтересів, не підтвердив підстав для представництва інтересів держави у цьому спорі, оскільки право прокуратури на звернення до суду в інтересах уповноваженого суб`єкта, не може презюмуватися, як безспірне;

- щодо помилки прокурора у визначені суб`єктного складу у справі, оскільки правовідносини згідно оскаржуваних рішень виникли у Новомиколаївської сільської ради та ОСОБА_1 , а тому остання має бути залучена у даній справі співвідповідачем, проте таке процесуальне право на зміну її статусу в судовому процесі відповідно до статті 48 Господарського процесуального кодексу України належить позивачу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою судом першої інстанції ухвалою від 13.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.10.2020.

05.10.2020 від гр. ОСОБА_1 надійшли в матеріали справи письмові пояснення від 02.10.2020, в яких третьою особою із посиланням на положення чинного законодавства, правові позиції Конституційного Суду України та усталену практику Європейського суду з прав людини зазначено, що:

- за органами місцевого самоврядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень;

- що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання;

- що оспорювані рішення є ненормативним правовим актом одноразового застосування, яке вичерпало свою дію фактом його виконання, а отже, не можуть бути скасованими, оскільки адресатом відповідного рішення є чітко визначений суб`єкт - Новомиколаївська сільська рада, яка на підставі цього рішення реалізувала своє право на передачу земельної ділянки. Це рішення породило певні права та обов`язки щодо управління комунальним майном;

- в зв`язку з реалізацією суб`єктивного права виникли певні права та обов`язки у гр. ОСОБА_1 і у сільської ради;

- що розглядаючи на сесії проект рішення від 07.10.2019 "Про скасування рішень сесії сільської ради від 21.08.2019 №153 та №154" (як наслідок розгляду прокуратури Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області від 04.10.2019 №2335), Новомиколаївська сільська рада, як суб`єкт правовідносин, прийняло рішення про відмову в їх скасуванні шляхом голосування, тобто заперечило щодо зміни чи припинення правовідносин;

- що посилаючись на статтю 53 Господарського процесуального кодексу України і статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор при подання позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку здійснення захисту інтересів держави Ново миколаївською сільською радою Новгородківського району Кіровоградської області, які не вжили заходів до самостійного скасування рішень №153 та №154 від 21.08.2019 (тобто навів підстави для звернення з позовом), проте такі твердження спростовуються обставинами справи;

- що, таким чином, змістом позовної заяви прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обґрунтовано підстави звернення до суду, з наданням належних доказів, які би підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Як зазначив суд першої інстанції у своєму рішенні, оскільки третя особа ( ОСОБА_1 ) скористалась своїм правом на подання письмових пояснень щодо позову, а подання додаткових пояснень щодо окремого питання суд не визнавав необхідним, тому такі письмові пояснення залишаються без розгляду.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта (відповідача), що третя особа, як учасник процесу, відповідно до положень статей 41 та 42 Господарського процесуального кодексу України наділена правом надавати суду пояснення, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду тощо.

За змістом статті 42 Господарського процесуального кодексу України не визначено форми таких пояснень письмові чи в усній формі.

Отже, третя особа не обмежена надавати суду письмові пояснення під час судового розгляду, в яких наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, навіть, якщо суд не зобов`язував її вчинити такі дії.

Згідно частиною першою статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 03.07.2014, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником.

Суд завжди повинен знаходити розумний баланс між вмотивованістю судового рішення як гарантією реалізації принципу верховенства права та пошук відповідей на всі без винятку аргументи сторін.

Європейський суд з прав людини з цього питання виробив практику пошуку відповідного балансу. У параграфі 96 рішення у справі "Вагнер та J.M.W.L. проти Люксембургу" та у параграфі 72 рішення у справі "Фабрі проти Франції" Європейський суд з прав людини підкреслив, що навіть якщо суди не зобов`язані викладати мотиви відмови стосовно кожного доводу сторін, вони не звільнені від обов`язку розглядати їх належним чином і надавати оцінку основним наданим доводам. Крім того, якщо ці доводи стосуються прав і свобод, що гарантовані Конвенцією і протоколами до неї, національні суди повинні розглядати їх в обов`язковому порядку і з особливою ретельністю, тому що йдеться про засади принципу субсидіарності.

У рішенні Європейського суду прав людини від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" визначено, що в судових рішеннях мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (параграф 58).

Відповідно до частин 1 і 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог частин 1-5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі статтею 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду цієї справи судом апеляційної інстанції встановлено, що хоча суд першої інстанції, не прийнявши до розгляду письмових пояснень третьої особи від 02.10.2020 і таким чином не продемонстрував сторонам, що вони були почуті, разом з цим в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення навів правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для вирішення цього спору, та надав вичерпні відповіді на зазначені третьою особою аргументи.

Відтак перевіривши повноту та всебічність встановлених судом першої інстанції обставин та надану ним правову оцінку, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про задоволення позову в повному обсязі - ґрунтується на встановлених обставинах і оцінених в сукупності доказах та повністю узгоджуються з приписами чинного законодавства, зроблений у відповідності до правових позицій, які застосовані Верховним Судом у подібних правовідносинах, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності означених висновків суду першої інстанції. Тому апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати позивача на оплату судового збору, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.10.2020 у справі №912/1045/20 - залишити без змін.

Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на ОСОБА_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена 02.02.2021.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Кощеєв