Постанова

від 17.06.2021 по справі 912/1045/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 912/1045/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.

за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.10.2020 (суддя Коваленко Н. М.)

і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2021 (головуючий суддя Подобєд І. М., судді Кощеєв І. М., Широбокова Л. П.)

у справі № 912/1045/20

за позовом заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави

до Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ,

про визнання незаконним та скасування рішення сесії сільської ради,

(у судовому засіданні взяли участь: прокурор - Голуб Є. В., представник третьої особи - Проценко О. М.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Заступник керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області (позивач) звернувся із позовом до Новомиколаївської сільської ради (відповідач) про визнання незаконним та скасування рішень сесії Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області № 153 від 21.08.2019 та № 154 від 21.08.2019.

2. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, прокурор вказав, що оспорювані рішення Новомиколаївської сільської ради про затвердження проєкту землеустрою гр. ОСОБА_1 та про передачу в оренду гр. ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 33,9998 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель комунальної власності прийняті з порушенням положень чинного законодавства, а відмова цього органу місцевого самоврядування на вимогу прокурора скасувати свої рішення ненормативного характеру свідчить про небажання уповноваженого органу захищати інтереси територіальної громади та про необхідність субсидіарного захисту інтересів держави з боку прокуратури.

Короткий зміст судових рішень

3. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 05.10.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2021 у справі № 912/1045/20, позов задоволено, визнано незаконним та скасовано рішення сесії Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області № 153 від 21.08.2019 та № 154 від 21.08.2019.

4. Судові рішення мотивовані тим, що рішення сесії Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області № 153 від 21.08.2019 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, загальною площею 33,9998 га, кадастровий номер 3523483900:02:000:9023 та рішення № 154 від 21.08.2019, яким передано в оренду строком на 10 років гр. ОСОБА_1 вказану земельну ділянку для ведення фермерського господарства, - є протиправними, оскільки земельна ділянка надається без проведення земельних торгів, а сама ОСОБА_1 вже раніше отримувала землі для створення фермерського господарства.

5. Разом з тим, суди дійшли висновку про те, що даний спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, оскільки у даному випадку у третьої особи внаслідок прийняття оскаржуваних рішень виникло право оренди земельної ділянки, при цьому судами було враховано суб`єктний склад сторін та висновки Новгородківського районного суду щодо необхідності розгляду даного спору за правилами господарського судочинства.

6. Також суди зазначили, що у даному випадку прокурор має право на здійснення представництва інтересів держави в суді, оскільки орган, який уповноважений захищати такі інтереси, не тільки їх не захищає, а оспорюваними рішеннями їх порушує.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.10.2020 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2021 у справі № 912/1045/20 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

8. Третя особа не погоджується з ухваленими рішеннями судів попередніх інстанцій зазначаючи, що судами попередніх інстанцій було порушено норми матеріального і процесуального права, оскільки не було надано належної правової оцінки усім обставинам справи у їх сукупності. Усі доводи касаційної скарги обґрунтовані посиланнями на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.

9. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про можливість розгляду цієї справи за правилами господарського судочинства, оскільки спірні рішення Новомиколаївської сільської ради не були реалізовані, зокрема між сторонами не було укладено договору оренди земельної ділянки, а відтак даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у зв`язку з чим, скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій порушили приписи статті 20 Господарського процесуального кодексу України та не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 150/928/14-а, від 22.01.2019 у справі № 371/957/15-а, від 29.01.2019 у справі № 910/20323/17, від 06.02.2019 у справі № 346/2888/16-а та від 30.09.2020 у справі № 815/6347/17.

10. Також скаржник зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та неврахування правових висновків щодо застосування вказаної статті Закону, викладених у постановах Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 922/901/17, від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, від 16.04.2019 у справі № 925/650/18, від 17.04.2019 у справі № 923/560/18, від 18.04.2019 у справі № 913/299/18, від 13.05.2019 у справі № 915/242/18, від 10.10.2019 у справі № 0440/6738/18, від 30.09.2019 у справі № 802/4083/15-а, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі № 906/240/18, від 01.11.2018 у справі № 910/18770/17, від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, від 25.09.2019 у справі № 201/5279/16, від 04.09.2019 у справі № 372/1688/17-ц, від 04.09.2019 у справі № 448/764/17.

Позиція інших учасників справи

11. Прокурор подав відзив на касаційну скаргу, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, зазначаючи, що рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені в результаті повного дослідження обставин справи та є законними, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.

12. При цьому, прокурор зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо необхідності розгляду цієї справи за правилами господарського судочинства, в цій частині послався на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, у якій також міститься посилання на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 24.04.2018 у справі № 401/2400/16-ц, від 15.05.2018 у справі № 809/739/17 та від 20.09.2018 у справі № 126/1373/17.

13. Також, стосовно доведеності прокурором підстав для захисту інтересів держави у цій справі прокурор послався на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

14. Відповідач не надав відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Рішенням сесії Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області № 153 від 21.08.2019 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства загальною площею 33,9998 га, кадастровий номер 3523483900:02:000:9023.

16. Рішенням цієї ж сесії Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області № 154 від 21.08.2019 передано в оренду строком на 10 років гр. ОСОБА_1 вказану земельну ділянку для ведення фермерського господарства.

17. Зазначені рішення прийняті сільською радою на підставі заяви гр. ОСОБА_1 від 18.06.2019 про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проєкту землеустрою та без проведення земельних торгів.

18. Між тим матеріалами справи підтверджено, що гр. ОСОБА_1 у 2015 році для створення фермерського господарства вже отримала в оренду на території Куцівської сільської ради дві земельні ділянки: площею 36,7079 га, кадастровий номер 3523482400:02:000:9041 та земельну ділянку площею 27,5782 га, кадастровий номер 3523482400:02:000:9040.

19. Відповідно до договорів оренди землі від 07.10.2015 щодо земельної ділянки площею 36,7079 га, кадастровий номер 35234824.00:02:000:9041 та щодо земельної ділянки площею 27,5782 га, кадастровий номер 3523482400:02:000:9040 вказані земельні ділянки надані в оренду ОСОБА_1 саме для ведення фермерського господарства.

20. Після цього 21.07.2016 гр. ОСОБА_1 зареєструвала Фермерське господарство "Агроальянс плюс", в якому є засновником (учасником) та головою господарства.

21. Таким чином, на час подання заяви до Новомиколаївської сільської ради гр. ОСОБА_1 вже реалізувала своє право на отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства та створила дане фермерське господарство.

22. При цьому місцевим господарським судом було встановлено, що листом сільського голови Новомиколаївської сільської ради № 02-25/183 від 11.09.2019 підтверджується, що договір оренди земельної ділянки на підставі оскаржуваних рішень сільської ради укладено не було.

23. На запит Новгородківського відділу Олександрівської місцевої прокуратури від 17.09.2019, Відділ у Новгородківському районі Головного управління Держгеокадастру України у Кіровоградській області повідомив, що розмір земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області становить 8,23 га.

24. 04.10.2019 року Новгородківським відділом Олександрівськові місцевої прокуратури було направлено лист, в якому місцева прокуратура просила розглянути на сесії Новомиколаївської сільської ради питання щодо скасування рішень сесії Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області № 153 та № 154 від 21.08.2019 року з метою вирішення питання можливості представництва інтересів територіальної громади у суді.

25. Новомиколаївська сільська рада Новгородківського району Кіровоградської області листом від 11.11.2019 повідомила, що запит місцевої прокуратури було розглянуто та повідомила, що проєкт рішення за підсумками голосування не набрав необхідної кількості голосів, тому рішення сесії сільської ради від 21.08.2019 № 153 "Про затвердження проєкту землеустрою гр. ОСОБА_1 " та № 154 "Про передачу в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства за рахунок земель комунальної власності гр. ОСОБА_1 " залишаються чинними.

26. Наведені обставини слугували підставою для звернення заступника керівника прокурора Олександрівськові місцевої прокуратури Кіровоградської області із позовом до Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області про визнання незаконними та скасування рішення сесії Новомиколаївської сільської ради Новогородківського району Кіровоградської області № 153 від 21.08.2019 та № 154 від 21.08.2019.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

27. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

Щодо суті касаційної скарги

28. Як зазначалося у пунктах 8-10 цієї постанови, підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі є пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

29. Щодо доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі в частині порушення судами правил юрисдикції цієї справи (пункт 9 цієї постанови) колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

30. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

31. Відповідно до приписів статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

32. У статтях 5, 7 та 8 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" зазначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

33. Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

34. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

35. Предметом позову у цій справі є визнання незаконним та скасування рішення Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області № 153 від 21.08.2019 та № 154 від 21.08.2019 про затвердження проєкту землеустрою гр. ОСОБА_1 та про передачу в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства за рахунок земель комунальної власності.

36. Так, у постанові від 29.01.2019 у справі № 910/20323/17 (на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, правовідносини у якій є подібними до справи, яка переглядається) Велика Палата Верховного Суду зробила такі правові висновки:

"38. Таким чином, як справу адміністративної юрисдикції розуміють переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб`єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Тобто справою адміністративної юрисдикції є спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб`єктами правовідносин, у яких хоча б один з них законодавчо уповноважений приймати рішення, надсилати приписи, давати вказівки, обов`язкові до виконання іншими учасниками правовідносин.

39. Натомість визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

40. Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

41. Згідно з частинами першою та четвертою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

42. Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).

43. Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

44. Згідно з пунктом а частини першої статті 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема. розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

45. За змістом положень статті 122 Земельного кодексу України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

46. Із наведеного вбачається, що рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації цього рішення виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

47. Натомість розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають з владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.

48. Звідси можна зробити висновок, що в порядку цивільного судочинства може бути оскаржене таке рішення органу місцевого самоврядування, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, і за результатами його реалізації у фізичної чи юридичної особи виникає право цивільне.

49. З оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування вбачається, що воно спрямоване на передачу права користування земельною ділянкою третій особі шляхом передачі такої ділянки в оренду та зобов`язання укласти договір оренди земельної ділянки.

50. Укладення договору оренди в установленому законом порядку буде реалізацією цього рішення, а після набуття права оренди в установленому законом порядку дію цього рішення буде вичерпано, з цього моменту адміністративні правовідносини між суб`єктом владних управлінських функцій та фізичною чи юридичною особою трансформуються у цивільні правовідносини між орендодавцем та орендарем.

51. Відповідно до положень статті 792 ЦК (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

52. Згідно зі статтею 13 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV Про оренду землі (далі - Закон № 161-XIV) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

53. Статтею 18 Закону № 161-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

54. У свою чергу, положеннями статті 20 Закону № 161-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

55. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

56. Також відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

57. Отже, право оренди земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації у встановленому законом порядку.

58. З моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами, та в подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору. Такі ознаки не притаманні адміністративним правовідносинам, натомість - притаманні цивільним правовідносинам, які з урахуванням суб`єктного складу можуть бути предметом судового розгляду у відповідному суді загальної юрисдикції або господарському суді".

Аналогічні правові висновки також викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 150/928/14-а (на яку посилається скаржник у касаційній скарзі) та постанові Верховного Суду від 08.12.2020 у справі № 340/1311/19.

37. Місцевим господарським судом було встановлено, що за наслідками прийняття Новомиколаївською сільською радою Новгородківського району Кіровоградської області оскаржуваних рішень між Радою та ОСОБА_1 , на час розгляду справи судом першої інстанції, не було укладеного договору оренди земельної ділянки.

38. Колегія суддів звертає увагу, що у цій справі фактично рішення Ради не були реалізовані і відповідно, на підставі спірних рішень у ОСОБА_1 не виникло речове право на земельну ділянку через нереалізацію оспорюваних рішень, а тому відсутній спір про право цивільне.

39. Таким чином, суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків Великої Палати Верховного Суду у аналогічних правовідносинах, викладених у пункті 36 цієї постанови, та зважаючи на характер правовідносин у цій справі, дійшли помилкових висновків про необхідність розгляду цієї справи в порядку господарського судочинства з огляду на те, що спір у даній справі відноситься до публічно-правових, оскільки він належить до земельних спорів з органом виконавчої влади як суб`єктом владних повноважень щодо реалізації оспорюваного наказу, та пов`язаний із його оскарженням і жодним чином не пов`язаний із відносинами приватноправового характеру.

Суд звертається до правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 150/928/14-а, від 29.01.2019 у справі № 910/20323/17 та постанові Верховного Суду від 08.12.2020 у справі № 340/1311/19.

40. Разом з тим, колегією суддів відхиляються посилання скаржника на незастосування судами правових позицій, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 371/957/16-а, від 06.02.2019 у справі № 346/2888/16-а та від 30.09.2020 у справі № 815/6347/17, оскільки зазначені постанови ухвалено за результатами розгляду справ, правовідносини у яких не є подібними по відношенню до справи яка переглядається, зокрема з огляду на суб`єктний склад сторін, відмінність фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у кожній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення, що не дає підстав вважати правовідносини у цих справах подібними.

41. Посилання прокурора, викладені у відзиві на касаційну скаргу, на правові висновки Великої Палати Верховного Суду (пункт 12 цієї постанови) Верховним Судом також відхиляються з огляду на неподібність правовідносин у наведених постановах та справі, яка переглядається, зокрема у зв`язку з тим, що (1) у справах № 809/739/17 та № 126/1373/17 сторонами вчинялись дії спрямовані на реалізацію оскаржуваних рішень (укладення/розірвання договорів оренди), (2) у справі № 183/1617/16 стороною було отримано державний акт на право власності на земельну ділянку (виникнення речового права) (3) постанова у справі № 401/2400/16-ц ухвалена спорі про визнання незаконним та скасування рішення Ради про відмову у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою, Верховний Суд у наведеній справі дійшов висновку про необхідність розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.

42. За змістом пункту 1 частини першої статті 175 і пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

43. Так, перевіривши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи та в межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій та закриття провадження у справі № 912/1045/20, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

44. Суд не надає оцінки доводам скаржника, викладеним у пункті 10 цієї постанови, оскільки порушення судами правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20 - 23 ГПК України, відповідно до вимог частини другої статті 313 ГПК України, є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

45. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

46. Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 313 ГПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

47. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20 - 23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

48. Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасувати, а провадження у справі закрити.

49. Касаційний господарський суд в порядку вимог частини другої статті 231 ГПК України роз`яснює позивачу, що спір у цій справі підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Позивач має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Касаційного господарського суду із заявою про направлення справи до відповідного суду за встановленою юрисдикцією.

Розподіл судових витрат

50. Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 313, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.10.2020 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2021 у справі № 912/1045/20 скасувати.

3. Провадження у справі № 912/1045/20 закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил