Ухвала

від 02.02.2021 по справі 520/6098/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 520/6098/2020

адміністративне провадження № К/9901/1154/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О., перевіривши касаційну скаргу Державного підприємство "Інститут підготовки кадрів промисловості" відокремлений підрозділ юридичної особи Харківська філія державного підприємства "Інститут підготовки кадрів промисловості" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у справі № 520/6098/2020 за позовом Головного управління Держпраці у Харківській області до Державного підприємство "Інститут підготовки кадрів промисловості" відокремлений підрозділ юридичної особи Харківська філія державного підприємства "Інститут підготовки кадрів промисловості" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

УСТАНОВИВ:

Головне управління Держпраці у Харківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Інститут підготовки кадрів промисловості" відокремлений підрозділ юридичної особи Харківська філія державного підприємства "Інститут підготовки кадрів промисловості", де просив: застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Державного підприємстваІнститут підготовки кадрів промисловостівідокремлений підрозділ юридичної особи Харківська філія державного підприємстваІнститут підготовки кадрів промисловостідо усунення порушень, шляхом зупинення виробництва (виготовлення), виконання робіт, експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме: заборонити суб`єкту господарювання виконання робіт із проведення навчання та перевірки знань нормативно-правових актів з охорони праці працівників інших суб`єктів господарювання за професіями: 7233 - слюсар з експлуатації та ремонту газового устаткування, 8333 - машиніст крана (кранівник), 7241 - електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, 8333 - ліфтер, 7212 - електрогазозварник, 8334 - водій навантажувача, 8155 - оператор заправних станцій, 7215 - стропальник, 8162 - оператор котельні, 7233 - слюсар- ремонтник та посадових осіб, за професією 7212 - електрогазозварник.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року, вказаний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями Державне підприємство "Інститут підготовки кадрів промисловості" відокремлений підрозділ юридичної особи Харківська філія державного підприємства "Інститут підготовки кадрів промисловості" звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених Кодексу адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

З урахуванням змін до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

В касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України щодо неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах від 17 вересня 2020 року у справі № 742/2298/17 та від 21 грудня 2018 року у справі № 803/1252/17.

При цьому, скаржник акцентує увагу на витягах з цих постанов, зокрема релевантних джерелах права, які застосовано судом касаційної інстанції у конкретній справі за конкретних обставин та не наводить обґрунтувань з приводу того, що правовідносини у цій справі та у справах № 742/2298/17 та № 803/1252/17є подібними.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення у ній норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов`язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її позивачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.

Скаржник вказує, що підставою відкриття касаційного провадження є порушення судами попередніх інстанцій статей 46, 48 КАС України, статей 80, 95 Цивільного кодексу України, статей 55, 64 Господарського кодексу України.

З огляду на зміст судових рішень, суди не вирішували питання застосування статей 46, 48 КАС України, статей 80, 95 Цивільного кодексу України, статей 55, 64 Господарського кодексу України. Описова частина судових рішень не містить відображення обставин, що питання про її застосування ставилося відповідачем при обґрунтуванні своїх вимог, викладених у відзиві на позов, та відзиві на апеляційну скаргу, у зв`язку з чим суд касаційної інстанції позбавлений можливості перевірити обґрунтованість визначення пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України як підстави для касаційного оскарження судового рішення.

Скаржником не враховано, що касаційна скарга надходить до касаційного суду без матеріалів справи, а тому суд позбавлений можливості перевірити наведені скаржником доводи, що питання застосування статей 46, 48 КАС України, статей 80, 95 Цивільного кодексу України, статей 55, 64 Господарського кодексу України ставилося відповідачем під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій без відповідних документів, які це підтверджують. Такими документами можуть бути, зокрема, копії відзиву на позов, копії відзиву на апеляційну скаргу.

Щодо посилань на невідповідність висновку суду апеляційної інстанції висновку Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 вересня 2020 року у справі № 742/2298/17 та від 21 грудня 2018 року у справі № 803/1252/17, варто зауважити, що скаржник не зазначає, яку саме норму права в цій частині судом апеляційної інстанції застосовано неправильно, але щодо застосування якої викладено висновок у постановах від від 17 вересня 2020 року у справі № 742/2298/17 та від 21 грудня 2018 року у справі № 803/1252/17.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга піддягає поверненню особі, що її подала.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

Ураховуючи викладене та керуючись пунктом 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємство "Інститут підготовки кадрів промисловості" відокремлений підрозділ юридичної особи Харківська філія державного підприємства "Інститут підготовки кадрів промисловості" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у справі № 520/6098/2020 за позовом Головного управління Держпраці у Харківській області до Державного підприємство "Інститут підготовки кадрів промисловості" відокремлений підрозділ юридичної особи Харківська філія державного підприємства "Інститут підготовки кадрів промисловості" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

СуддяЛ.О. Єресько