Ухвала

від 15.04.2021 по справі 520/6098/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 520/6098/2020

адміністративне провадження № К/9901/10882/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача Мацедонської В.Е.,

суддів - Радишевської О.Р., Шевцової Н.В.,

перевіривши касаційну скаргу Харківської філії державного підприємства "Інститут підготовки кадрів промисловості"

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року

у справі №520/6098/2020 за позовом Головного управління Держпраці у Харківській області до Державного підприємства "Інститут підготовки кадрів промисловості" відокремленого підрозділу юридичної особи Харківська філія державного підприємства "Інститут підготовки кадрів промисловості" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -

УСТАНОВИВ:

Головне управління Держпраці у Харківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Інститут підготовки кадрів промисловості" відокремлений підрозділ юридичної особи Харківська філія державного підприємства "Інститут підготовки кадрів промисловості", у якому просило застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Державного підприємства "Інститут підготовки кадрів промисловості" відокремлений підрозділ юридичної особи Харківська філія державного підприємства "Інститут підготовки кадрів промисловості" до усунення порушень, шляхом зупинення виробництва (виготовлення), виконання робіт, експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме: заборонити суб`єкту господарювання виконання робіт із проведення навчання та перевірки знань нормативно-правових актів з охорони праці працівників інших суб`єктів господарювання за професіями: 7233 - слюсар з експлуатації та ремонту газового устаткування, 8333 - машиніст крана (кранівник), 7241 - електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, 8333 - ліфтер, 7212 - електрогазозварник, 8334 - водій навантажувача, 8155 - оператор заправних станцій, 7215 - стропальник, 8162 - оператор котельні, 7233 - слюсар- ремонтник та посадових осіб, за професією 7212 - електрогазозварник.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року, позов задоволено.

Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Державного підприємства "Інститут підготовки кадрів промисловості" відокремлений підрозділ юридичної особи Харківська філія державного підприємства "Інститут підготовки кадрів промисловості" код ЄДРПОУ 00301925, код ЄДРПОУ ВП 35253238, юридична адреса: 04071, м. Київ, вул. Лук`янівська, буд. 65/6, фактична адреса: 61003, м. Харків, пров. Класичний, 4, до усунення порушень, шляхом зупинення виробництва (виготовлення), виконання робіт, експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме: заборонити суб`єкту господарювання виконання робіт із проведення навчання та перевірки знань нормативно-правових актів з охорони праці працівників інших суб`єктів господарювання за професіями: 7233 - слюсар з експлуатації та ремонту газового устаткування, 8333 - машиніст крана (кранівник), 7241 - електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, 8333 - ліфтер, 7212 - електрогазозварник, 8334 - водій навантажувача, 8155 - оператор заправних станцій, 7215 - стропальник, 8162 - оператор котельні, 7233 - слюсар- ремонтник та посадових осіб, за професією 7212 - електрогазозварник.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Харківська філія державного підприємства "Інститут підготовки кадрів промисловості" подала до Верховного Суду касаційну скаргу.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року відкрито провадження у справі №520/6098/2020 та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Пунктом 2 ч. 5 статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до ч. 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Крім того, згідно з ч. 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у даній справі є застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом зупинення виконання робіт із проведенням навчання та перевірки знань нормативно-правових актів з охорони праці працівників інших суб`єктів господарювання до усунення порушень.

Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний відповідачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом Головного управління Держпраці у Харківській області, розглянутої в порядку спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.

Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що дана справа має виняткове значення для відповідача, оскільки дає можливість поновити права, порушені діями позивача та оскаржуваними судовими рішеннями, якими фактично зупинена діяльність Харківської філії державного підприємства "Інститут підготовки кадрів промисловості".

Однак, дане посилання скаржника жодним чином не підтверджено та не свідчить про те, що дана справа є винятковою, а її вирішення може мати фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.

Суд приходить до висновку, що наведені скаржником в касаційній скарзі обставини не дають підстав для висновку, що справа має виняткове значення для позивача.

Разом з тим, скаржником у касаційній скарзі не наведено інших підстав, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягали перегляду в касаційному порядку, що є передумовою для перевірки мотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Зміст касаційної скарги зводиться до викладення фактичних обставин справи та цитування норм права з посиланням на невірну оцінку судами попередніх інстанцій доказів у справі, однак, у силу частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України .

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції.

На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Харківської філії державного підприємства "Інститут підготовки кадрів промисловості" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у справі №520/6098/2020 за позовом Головного управління Держпраці у Харківській області до Державного підприємство "Інститут підготовки кадрів промисловості" відокремленого підрозділу юридичної особи Харківська філія державного підприємства "Інститут підготовки кадрів промисловості" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді О. Р. Радишевська

Н. В. Шевцова