Постанова

від 19.01.2021 по справі 927/666/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2021 р. Справа№ 927/666/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Андрієнка В.В.

Майданевича А.Г.

За участю секретаря судового засідання Яценко І.В.

Представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 19.01.2021

розглянувши матеріали апеляційних скарг Публічного акціонерного товариства Укрнафта та Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецмоноліт

на рішення Господарського суду Чернігівської області

від 25.09.2020

у справі № 927/666/20 (суддя Мацьора В.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Укрнафта

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецмоноліт

про стягнення 191 836,65 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмоноліт" (далі - відповідач) 191 836,65 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором підряду № 11/04/1569-Р від 09.11.2018 у частині порушення строків виконання робіт більше ніж на 30 календарних днів.

Короткий зміст оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 25.09.2020 у справі №927/666/20 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецмоноліт на користь Публічного акціонерного товариства Укрнафта 95 918,33 грн штрафу та 2 877,56 грн судового збору. Відмовлено Публічному акціонерному товариству Укрнафта у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецмоноліт 95 918,32 грн штрафу.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 95 918,33 грн, у тому числі 59 497,20 грн штрафу за порушення строків виконання робіт у розмірі 10% від вартості несвоєчасного виконання робіт та 36 421,13 грн штрафу за порушення строків виконаних робіт більше 30 календарних днів у розмірі 3% від вартості Договору.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погодившись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство Укрнафта звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.09.2020 у справі №927/666/20 у частині відмови у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Укрнафта про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецмоноліт 95 918,32 грн. штрафу - скасувати, прийняти нове рішення в цій частині про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Укрнафта зводяться до того, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для зменшення розміру штрафних санкцій, а висновки, викладені з цього питання, є необґрунтованими та такими, що прийняті внаслідок формального та неповного з`ясування обставин, які можуть бути підставами для зменшення розміру неустойки, встановленої договором.

Також, не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Укрспецмоноліт звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити пропущений строк для подання апеляційної скарги, скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.09.2020 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецмоноліт зводяться до того, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Процесуальні дії у справі

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Гаврилюка О.М., Майданевича А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю Укрспецмоноліт строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернігівської області у справі №927/666/20, апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства Укрнафта та Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецмоноліт на рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.09.2020 у справі № 927/666/20 об`єднано в одне апеляційне провадження, відкрито апеляційне провадження у справі № 927/666/20 за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства Укрнафта та Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецмоноліт , призначено справу №927/666/20 до розгляду на 08.12.2020.

Враховуючи перебування головуючого судді Ткаченка Б.О. з 07.12.2020 по 16.12.2020 на лікарняному, розгляд справи 08.12.2020 не відбувся.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020, у зв`язку з перебування судді Гаврилюка О.М. на лікарняному, справу № 927/666/20 передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 927/666/20 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 прийнято справу №927/666/20 до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Андрієнко В.В., розгляд справи №927/666/20 призначено на 19.01.2021.

Позиції учасників справи

Представник Публічного акціонерного товариства Укрнафта у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.09.2020 у справі №927/666/20 у частині відмови у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Укрнафта про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецмоноліт 95 918,32 грн. штрафу - скасувати, прийняти нове рішення в цій частині про задоволення позову, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецмоноліт просив залишити без задоволення.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецмоноліт у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.09.2020 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Укрнафта просив залишити без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

09.11.2018 між Публічним акціонерним товариством Укрнафта як Замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрспецмоноліт як Підрядником укладено договір підряду №11/04/1569-Р (далі - Договір), пунктом 1.1 якого встановлено, що у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Підрядник зобов`язується на свій ризик виконати вказані у пункті 1.2 Договору роботи за завданням Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі роботи. Замовником по даному Договору є структурна одиниця ПАТ Укрнафта НГВУ Чернігівнафтогаз .

У п.1.2 Договору визначено найменування робіт: Капітальний ремонт приміщень адміністративно-побутового корпусу НГВУ Чернігівнафтогаз на території Дідовецької сільської ради (за межами населеного пункту) Прилуцького району Чернігівської області (далі - роботи).

Згідно з п.1.3. Договору перелік, строк виконання робіт, а також їх вартість за взаємною згодою сторін можуть коригуватися в процесі виконаний робіт шляхом оформлення сторонами додаткових угод до цього Договору, які є невід`ємною частиною даного договору.

У п. 2.1 Договору сторони погодили, що загальна вартість робіт по цьому Договору становить 2 428 075,37 грн, у тому числі ПДВ 404 679,23 грн.

Згідно з п.п.2.2.-2.3. Договору ціна робіт визначається у відповідності до Договірної ціни - Додаток №1, що є невід`ємною частиною цього Договору. Договірна ціна на виконання даних робіт є твердою.

Відповідно до пункту 2.5. Договору, оплата вартості робіт здійснюється після отримання Замовником примірника належним чином підписаного сторонами оригіналу Договору згідно з календарним планом фінансування (додаток №2 до даного Договору) у такому порядку:

- авансовий платіж, у розмірі 20% від вартості сировини, матеріалів, що необхідні для виконання робіт та включені до загальної вартості, передбаченої Додатком №1, у сумі 485 615,10 грн, в т.ч. ПДВ - 80 935,85 грн;

- проміжні платежі за виконані роботи на основі актів виконаних робіт на протязі 30 календарних днів, і врахуванням виплаченого раніше авансового платежу;

- кінцевий розрахунок за виконані роботи проводиться після підписання сторонами Акту готовності об`єкту до експлуатації, на протязі 30 календарних днів.

Згідно з пунктом 3.1 Договору, строк виконання робіт становить 65 календарних днів з моменту отримання авансового платежу, передбаченого пунктом 2.5 цього Договору, починаючи з дати початку виконання робіт та закінчуючи датою підписання Акту прийняття робіт. Початок робіт оформлюється двостороннім актом про початок виконання робіт, складеним між Замовником та Виконавцем.

Пунктами 3.4. Договору встановлена можливість перегляду термінів виконання робіт, зокрема, при виникненні обставин, що не залежать від Виконавця, перешкоджають виконанню робіт у встановлені терміни, за умови, якщо Виконавець без затримки письмово сповістить Замовника про виникнення таких обставин.

У п.3.5. Договору сторони погодили, що обставини, які перешкоджають виконанню робіт у встановлені строки, що не залежать від Підрядника і дають право на перегляд сторонами цих строків, є такі:

- форс-мажор, про який зазначено у розділі 8 Договору;

- за які відповідає Замовник (відсутність коштів для фінансування, затримка у виконанні зобов`язань, поява додаткових робіт);

- внесення змін до проектної документації;

- дії третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними під Виконавця обставинами.

Згідно з п. 3.6 Договору, рішення сторін про перегляд строку виконання робіт оформлюється у відповідності до пункту 1.3 даного Договору.

Відповідно до п.3.7 Договору Замовник може приймати рішення про уповільнення термінів виконання робіт, їх зупинення або за погодженням з Виконавцем прискорення з внесенням відповідних змін у Договір.

Згідно з п.3.8. Договору Підрядник приступає до виконання робіт тільки за умови готовності та передачі об`єкта і за умови здійснення авансового платежу, передбаченого п.2.5. цього Договору, не пізніше 10 (десятого) календарного дня.

У п. 5.1 Договору сторони погодили, що виконання робіт або окремих етапів робіт оформлюється шляхом підписання сторонами проміжних актів приймання-передачі виконаних робіт (типова форма №КБ-2В) і довідки про вартість виконаних робіт (типова Форма №КБ-3). В проміжному акті та довідці відображаються обсяги виконаних робіт та їх вартість, підтверджені Замовником і Виконавцем, які є первинними обліковими документами. На підставі зазначених документів Замовник проводить розрахунки з Виконавцем.

Відповідно до п.5.3. Договору приймання-передача закінчених робіт проводиться у разі позитивного результату попереднього випробування (якщо нормативними актами та проектно-кошторисною документацією передбачено проведення попередніх випробувань закінчених робіт або таке випробування викликане характером цих робіт).

Підписання акту готовності об`єкту до експлуатації є підставою для проведення кінцевих розрахунків між сторонами (п.5.7. Договору).

Відповідно до п.9.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання цього Договору сторони несуть відповідальність у порядку та на умовах, що передбачені чинним законодавством України та цим Договором.

При порушенні строків виконання робіт, строків по усуненню виявлених недоліків (дефектів) Підрядник на вимогу Замовника сплачує йому штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасного виконання робіт, а у випадку порушення строків виконаних робіт більше 30 календарних днів Підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 3% від вартості Договору.

Згідно з п.14.1. Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором чи його розірвання.

Сторонами погоджено договірну ціну на будівництво Капітальний ремонт приміщень адміністративно-побутового корпусу НГВУ Чернігівнафтогаз на території Дідовецької сільської ради (за межами населеного пункту) Прилуцького району Чернігівської області , що здійснюється в 2019 році. Договірна ціна є твердою та становить 2 428 075,37 грн.

Також сторонами складено та підписано Локальні кошториси на будівельні роботи: Капітальний ремонт приміщень адміністративно-побутового корпусу НГВУ Чернігівнафтогаз на території Дідовецької сільської ради (за межами населеного пункту) Прилуцького району Чернігівської області, а саме: № 2-1-1 на ремонтні роботи Адміністративно-побутового корпусу (трубна база); № 2-1-2 на опалення і вентиляцію Адміністративно-побутового корпусу (трубна база); № 2-1-3 на внутрішній водопровід і каналізацію Адміністративно-побутового корпусу (трубна база); № 2-1-4 на електротехнічні рішення Адміністративно-побутового корпусу (трубна база); № 2-1-5 на інші ремонтно-будівельні роботи Адміністративно-побутового корпусу (трубна база); та підсумкова відомість ресурсів.

На виконання умов Договору позивачем здійснено авансовий платіж у розмірі 20% від вартості сировини, матеріалів, що необхідні для виконання робіт та включені до загальної вартості, передбаченої Додатком №1, у сумі 485 615,10 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 5805 від 30.11.2018.

12.12.2018 сторонами підписано акт про початок виконання будівельно-монтажних робіт, згідно з яким позивач передав відповідачу будівлю адміністративно-побутового корпусу для виконання будівельно-монтажних робіт з 13.12.2018.

Із матеріалів справи вбачається, що Додатковою угодою № 1 від 17.04.2019 до Договору №11/04/1569-Р від 09.11.2018, яка підписана підрядником 03.06.2019, у зв`язку з тим, що в процесі виконання будівельно-монтажних робіт згідно вищевказаного Договору виникли додаткові роботи, частина яких не була врахована проектом, сторони без збільшення вартості робіт домовились внести зміни в п.2.2. розділу 2 Вартість робіт. Умови та порядок здійснення розрахунків та викласти його в наступній редакції: Ціна робіт визначається у відповідності до Договірної ціни - Додаток №1 до Додаткової угоди №1. Інші положення Договору залишаються незмінними і сторони підтверджують зобов`язання по ним.

Згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт №1 за січень 2019 року, № 2 за лютий 2019 року, № 3 та № 4 за червень 2019 року, № 5 за серпень 2019 року, № 6 за листопад 2019 року, а також довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за січень 2019 року (підписана сторонами 09.01.2020), за лютий 2019 року, (підписана сторонами 18.02.2019), за червень 2019 року (підписані сторонами 03.06.2019 та 01.07.2019), за серпень 2019 року (підписана сторонами 02.09.2019), за листопад 2019 року (підписана сторонами 02.12.2019), підрядником (відповідачем) було виконано підрядні роботи з капітального ремонту приміщень адміністративно-побутового корпусу НГВУ Чернігівнафтогаз на території Дідовецької сільської ради (за межами населеного пункту) Прилуцького району Чернігівської області, а замовником (позивачем) прийнято зазначені підрядні роботи.

Згідно з довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2019 року відповідачем було виконано підрядні роботи на загальну суму 2 342 904,07 грн.

Листом № 386 від 09.12.2019 відповідач повідомив позивача про те, що роботи по капітальному ремонту приміщень адміністративно-побутового корпусу НГВУ Чернігівнафтогаз на території Дідовецької сільської ради (за межами населеного пункту) Прилуцького району Чернігівської області закінчено.

За виконані відповідачем підрядні роботи позивач сплатив відповідачу 1 857 288,97 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 574 від 13.02.2019 на суму 344 813,09 грн, № 437 від 28.02.2020 на суму 13 864,95 грн, № 1049 від 21.03.2019 на суму 407 703,25 грн, № 2894 від 21.08.2019 на суму 636 858,66 грн, № 2896 від 21.08.2019 на суму 83 159,44 грн, № 3551 від 25.10.2019 на суму 370 889,58 грн.

Отже, з урахуванням сплаченого авансового платежу в сумі 485 615,10 грн, позивачем здійснено повну оплату виконаних відповідачем робіт на загальну суму 2 342 904,07 грн.

В процесі виконання робіт, передбачених договором, відповідач звертався до позивача з листами вих.№269/1 від 11.02.2019, вих.№279 від 13.03.2019, в яких просив продовжити термін виконання робіт на 65 календарних днів та вирішити питання про оформлення та підписання додаткової угоди у зв`язку з несприятливими погодними умовами, що унеможливлюють проведення покрівельних робіт, виникненні затримки у виконанні зобов`язання з боку замовника в частині розрахунків за виконані роботи, появи необхідності у виконанні додаткових робіт.

Відповідей позивача на дані листи та доказів, які підтверджують укладення між сторонами додаткових угод щодо продовження терміну виконання робіт матеріали справи не містять.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач звертався до позивача з листами вих.№ 280 від 21.03.2019, вих.№303 від 10.07.2019, та вих.№370 від 21.10.2019, в яких повідомляв позивача про порушення умов договору в частині оплати виконаних відповідачем робіт, просив здійснити повний розрахунок за виконані роботи та повідомляв про застосування до позивача штрафних санкцій у вигляді пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання в сумі 41 440,95 грн.

Листом вих.№310 від 02.08.2019 відповідач повідомляв позивача, що невиконання строків фінансування вплине на терміни виконання загальних робіт, у зв`язку з чим відповідач вимушений був призупинити виконання робіт з 02.08.2019.

Позивач у листі від 19.12.2019 №01/01/11/04-02/02/2/3127 зазначав, що ТОВ Укрспецмоноліт повинно було закінчити виконання робіт 18.02.2019, але станом на 18.02.2019 відповідачем не виконано робіт передбачених договором на суму 1 189 943,93 грн. Позивач повідомив відповідача про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне виконання відповідачем робіт у розмірі 191 836,65 грн та, враховуючи лист відповідача № 370 від 21.10.2019 щодо прострочення строків сплати коштів ПАТ Укрнафта та можливості нарахування останнім штрафних санкцій в сумі 41 440,95 грн, пропонував відповідачу укладення додаткової угоди №2 з можливістю надання знижки в сумі 150 395,70 грн (191 836,65 грн - 41 440,95 грн).

Вказаний лист був залишений відповідачем без відповіді, додаткова угода № 2 сторонами не укладалась.

З урахуванням наведених обставин, у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору щодо належного виконання своїх зобов`язань у частині своєчасного виконання робіт у терміни, встановлені умовами договору, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафних санкцій, передбачених пунктом 9.2 Договору, а саме: 10% від вартості несвоєчасно виконаних робіт та 3% від вартості Договору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

У частині 1 ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначене також кореспондується з нормами статті 525, 526 Цивільного кодексу України.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до положень ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами фактично було укладено договір підряду № 11/04/1569-Р від 09.11.2018, який містить елементи договору будівельного підряду.

На виконання умов договору в період з 13.12.2018 по 12.12.2019 відповідачем було виконано, а позивачем прийнято та здійснено повну оплату за підрядні роботи з капітального ремонту приміщень адміністративно-побутового корпусу НГВУ Чернігівнафтогаз на території Дідовецької сільської ради (за межами населеного пункту) Прилуцького району Чернігівської області.

Враховуючи положення п.3.1. Договору, а також те, що 12.12.2018 сторонами підписано акт про початок виконання будівельно-монтажних робіт, згідно з яким позивач передав відповідачу будівлю адміністративно-побутового корпусу для виконання будівельно-монтажних робіт з 13.12.2018, а тому виконання відповідачем робіт по капітальному ремонту приміщень адміністративно-побутового корпусу НГВУ Чернігівнафтогаз на території Дідовецької сільської ради (за межами населеного пункту) Прилуцького району Чернігівської області на суму 2 428 075,37 грн повинно було здійснено у період з 13.12.2018 по 15.02.2019.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем станом на 18.02.2019 було виконано лише частину робіт на суму 1 238 131,44 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт №1 за січень 2019 року, № 2 за лютий 2019 року та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за січень 2019 року від 09.01.2019 на суму 830 428,19 грн та за лютий 2019 року від 18.02.2019 на суму 407 703,25 грн.

Повний обсяг робіт по капітальному ремонту приміщень адміністративно-побутового корпусу НГВУ Чернігівнафтогаз на території Дідовецької сільської ради (за межами населеного пункту) Прилуцького району Чернігівської області був виконаний відповідачем 02.12.2019, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року, підписаним сторонами та скріпленим печатками сторін.

У п.п. 3.4., 3.6., 3.7. Договору сторони передбачили можливість перегляду термінів виконання робіт, зокрема, при виникненні обставин, що не залежать від Виконавця, перешкоджають виконанню робіт у встановлені терміни, за умови, якщо Виконавець без затримки письмово сповістить Замовника про виникнення таких обставин. До обставин, які перешкоджають виконанню робіт у встановлені строки, що не залежать від Підрядника і дають право на перегляд сторонами цих строків, належать, зокрема, такі, за які відповідає Замовник (відсутність коштів для фінансування, затримка у виконанні зобов`язань, поява додаткових робіт). Рішення сторін про перегляд строку виконання робіт оформлюється у відповідності до пункту 1.3 Договору. Замовник може приймати рішення про уповільнення термінів виконання робіт, їх зупинення або за погодженням з Виконавцем прискорення з внесенням відповідних змін у Договір.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що у відповідності до п.3.4. Договору відповідач листами вих.№269/1 від 11.02.2019, вих.№279 від 13.03.2019 повідомляв позивача про виникнення обставин, що перешкоджають виконанню робіт у встановлені терміни (несприятливі погодні умови, що унеможливлюють проведення покрівельних робіт, виникнення затримки у виконанні зобов`язання з боку замовника в частині розрахунків за виконані роботи, поява необхідності у виконанні додаткових робіт) та просив продовжити термін виконання робіт на 65 календарних днів і вирішити питання про оформлення та підписання додаткової угоди. Листом вих.№310 від 02.08.2019 відповідач повідомляв позивача про призупинення виконання робіт з 02.08.2019.

У той же час, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження прийняття саме позивачем як Замовником відповідно до п.3.7 Договору рішення про зупинення термінів виконання робіт, а також доказів прийняття сторонами рішення про перегляд строку виконання робіт та укладення додаткових угод до договору щодо продовження строку виконання робіт у відповідності до п.1.3. Договору.

Крім того, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які підтверджують неможливість виконання ним робіт по капітальному ремонту приміщень адміністративно-побутового корпусу НГВУ Чернігівнафтогаз на території Дідовецької сільської ради (за межами населеного пункту) Прилуцького району Чернігівської області у строки, встановлені умовами Договору, а тому дії відповідача щодо виконання робіт з порушенням строків, є порушенням положень договору та норм чинного законодавства та підставою для застосування до відповідача ст. 546, 549 Цивільного кодексу України.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач свої зобов`язання щодо виконання робіт по капітальному ремонту приміщень адміністративно-побутового корпусу НГВУ Чернігівнафтогаз на території Дідовецької сільської ради (за межами населеного пункту) Прилуцького району Чернігівської області виконав з порушенням встановленого у п.3.1. Договору строку виконання робіт.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов Договору щодо строків виконання ним, як Підрядником, робіт по капітальному ремонту приміщень адміністративно-побутового корпусу НГВУ Чернігівнафтогаз на території Дідовецької сільської ради (за межами населеного пункту) Прилуцького району Чернігівської області, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем правомірно нараховано до стягнення з відповідача штраф у розмірі 191 836,65 грн, у тому числі штраф за порушення строків виконання робіт у розмірі 10% від вартості несвоєчасного виконання робіт, що становить 118 994,39 грн, та штраф за порушення строків виконаних робіт більше 30 календарних днів у розмірі 3% від вартості Договору, що становить 72 842,26 грн.

Разом із тим, судом першої інстанції було правомірно застосовано нормативні положення щодо зменшення нарахованого позивачем розміру неустойки з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків у момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 Цивільного кодексу України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.

Водночас, закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Частиною 2 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 Господарського кодексу України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Згідно з положеннями ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір неустойки, штрафу, оскільки вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Застосовуючи дану норму, суд зобов`язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення (Рішення Конституційного суду України від 11.07.13 № 7-рп/2013).

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Аналогічні правові позиції викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі № 902/855/18.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що хоча із порушенням строку, але в повному обсязі відповідачем було виконано, а позивачем прийнято підрядні роботи з капітального ремонту приміщень адміністративно-побутового корпусу НГВУ Чернігівнафтогаз на території Дідовецької сільської ради (за межами населеного пункту) Прилуцького району Чернігівської області, а також те, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів понесених ним збитків у зв`язку з виконанням відповідачем робіт з порушенням встановленого в договорі строку, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що справедливим, пропорційним і таким, що відповідає обставинам даної справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, є зменшення розміру нарахованого позивачем штрафу на 50 відсотків.

З урахуванням наведених вище обставин, а також наявності підстав для зменшення судом розміру штрафу на 50%, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 95 918,33 грн, у тому числі 59 497,20 грн штрафу за порушення строків виконання робіт у розмірі 10% від вартості несвоєчасного виконання робіт та 36 421,13 грн штрафу за порушення строків виконаних робіт більше 30 календарних днів у розмірі 3% від вартості Договору.

Згідно з ч.1-2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.4. ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч.9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, а також те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відсутні підстави для відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обставини, викладені в апеляційних скаргах, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також із дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційних скарг, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційних скарг покладається на скаржників у розмірах сплачених ними відповідних сум.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства Укрнафта та Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецмоноліт залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.09.2020 у справі № 927/666/20 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 927/666/20 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене 28.01.2021.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.В.Андрієнко

А.Г. Майданевич