Постанова

від 27.01.2021 по справі 387/715/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 січня 2021 року

м. Київ

справа № 387/715/18

провадження № 61-9925св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - фермерське господарство Волков В. В. ,

правонаступник позивача - фермерське господарство Зернопродукт ,

відповідачі: селянське (фермерське) господарство Стойкова Леоніда Дмитровича, ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу фермерського господарства Волков В. В. , правонаступником якого є фермерське господарство Зернопродукт , на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 03 жовтня 2018 року у складі судді Цоток В. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 11 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Карпенка О. Л., Дьомич Л. М., Кіселик С. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року фермерське господарство Волков В. В. (далі - ФГ Волков В. В. ) звернулося до суду з позовом до селянського (фермерського) господарства Стойкова Леоніда Дмитровича (далі - СФГ Стойкова Л. Д.), ОСОБА_1 , у якому просило визнати припиненим з 15 грудня 2013 року договір оренди землі від 15 грудня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та СФГ Стойкова Л. Д. на земельну ділянку з кадастровим номером 3521781500:02:002:0119, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Добровеличківському районі Кіровоградської області, у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03 червня 2011 року № 352178154000114.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 15 лютого 2016 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ФГ Волков В. В. (орендар) укладений договір оренди землі загальною площею 5,5647 га, кадастровий номер 3521781500:02:002:0119.

Проте 12 грудня 2017 року Стойков Л. Д. звернувся з позовом до ФГ Волков В. В. та ОСОБА_1 про визнання вказаного договору недійсним з тих підстав, що він був укладений під час дії договору оренди землі від 15 грудня 2008 року, який був укладений між ОСОБА_1 та СФГ Стойкова Л. Д. . Предметом обох зазначених вище правочинів є одна і та ж земельна ділянка, яка належить ОСОБА_1 .

Вважає, що на момент укладення договору оренди землі між ОСОБА_1 та ФГ Волков В. В. договір оренди землі, який був раніше укладений між ОСОБА_1 та СФГ Стойкова Л.Д. , припинив свою дію у зв`язку з закінченням п`ятирічного строку, на який він укладався.

Внаслідок несвоєчасної державної реєстрації договору оренди землі, що сталося через недобросовісність СФГ Стойкова Л. Д. , відбулося неправомірне збільшення строку його дії на два з половиною роки.

Посилаючись на те, що строк дії оспорюваного договору закінчився 15 грудня 2013 року, а отже і сам договір припинився, позивач просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 03 жовтня 2018 року в задоволенні позову ФГ Волков В. В. відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із недоведеності позивачем недобросовісності СФГ Стойкова Л. Д. при реєстрації спірного договору оренди землі. Зміст положень Закону України Про оренду землі та умови укладеного між відповідачами договору оренди вказують на те, що початком строку його дії є саме 03 червня 2011 року.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 11 квітня 2019 року рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 03 жовтня 2018 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з рішенням місцевого суду та вважав його таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ФГ Волков В.В. , правонаступником якого є ФГ Зернопродукт , подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.

Оспорюваний договір оренди землі укладений 15 грудня 2008 року, проте зареєстрований лише 03 червня 2011 року. Тобто з моменту його укладення до вчинення орендарем його державної реєстрацій пройшло майже 2,5 роки, в період яких земельна ділянка використовувалася на умовах оренди за вказаним договором, що вказує на недобросовісну поведінку орендаря.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу

СФГ Стойкова Л. Д. подало відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, оскільки вони ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права. Права позивача, який не є стороною оспорюваного договору, жодним чином не порушені.

У відповіді на відзив ФГ Волков В.В. , правонаступником якого є ФГ Зернопродукт , наполягало на задоволенні його касаційної скарги.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Добровеличівського районного суду Кіровоградської області справу № 387/715/18.

У задоволенні клопотання фермерського господарства Волков В. В. про зупинення дії Добровеличівського районного суду Кіровоградської області від 03 жовтня 2018 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від 11 квітня 2019 року відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2020 року залучено правонаступника фермерського господарства Волков В. В. - фермерське господарство Зернопродукт до участі у справі № 387/715/18.

Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2020 року справу № 387/715/18 призначено до судового розгляду.

Обставини справи

Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,56 га, кадастровий номер 3521781500:02:002:0119, що знаходиться на території Гнатівської сільської ради Добровеличківського району Кіроворадської області.

На підставі укладеного 15 грудня 2008 року договору оренди ОСОБА_1 передав в оренду з СФГ Стойкова Л. Д. зазначену земельну ділянку строком на 5 років.

Пунктом 43 цього договору оренди передбачено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір оренди від 15 грудня 2008 року зареєстрований у відділі Держкомзему у Добровеличківському районі 03 червня 2011 року за № 352178154000114.

15 лютого 2016 року ОСОБА_1 уклав з ФГ Волков В. В. договір оренди спірної земельної ділянки строком на сім років, яка була передана останньому на підставі акту прийому-передачі земельної ділянки.

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилався на те, що на момент укладення договору оренди землі від 15 лютого 2016 року між ОСОБА_1 та ФГ Волков В. В. договір оренди землі від 15 грудня 2008 року, який був укладений між ОСОБА_1 та СФГ Стойкова Л. Д. , припинив свою дію в зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ФГ Волков В.В. , правонаступником якого є ФГ Зернопродукт , на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 03 жовтня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 11 квітня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норм права

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, встановлений законом.

Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені частиною другою статті 16 ЦК України.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Отже, згідно зі статтею 13 Конвенції особа має право саме на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Обраний спосіб захисту цивільного права, має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав та інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові. У тому ж випадку, якщо заявлена позовна вимога взагалі не може бути використана для захисту будь-якого права чи інтересу, оскільки незалежно від доводів сторін спору суд не може її задовольнити, така вимога не може розглядатися як спосіб захисту.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №331/6927/16-ц.

У заявлених позовних вимогах позивач просив визнати припиненим з 15 грудня 2013 року договір оренди землі від 15 грудня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та СФГ Стойкова Л. Д. на спірну земельну ділянку, оскільки строк його дії закінчився 15 грудня 2013 року

Вимог про недійсність оспорюваного правочину позивач не заявляв.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16, провадження № 12-187гс18, зробила висновок про те, що, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права.

Отже, спосіб захисту права, який не може забезпечити поновлення прав позивача внаслідок його невідповідності змісту порушеного права та характеру спірних правовідносин не є ефективним у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Заявлена позивачем вимога не є ефективним способом захисту порушеного права, оскільки не спроможна призвести до поновлення порушених прав позивача на продовження орендних правовідносин.

Суди на зазначені обставини уваги не звернули, дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання припиненим договору оренди землі, але помилились щодо мотивів такої відмови.

За таких обставин судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають зміні з викладенням їх мотивувальної частини у редакції цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення частково постановлені без додержання норм матеріального права.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити касаційну скаргу, оскаржені судові рішення змінити, виклавши їх мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фермерського господарства Волков В. В. , правонаступником якого є фермерське господарство Зернопродукт , задовольнити частково.

Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 03 жовтня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 11 квітня 2019 року змінити, виклавши їх мотивувальну частину в редакції цієї постанови .

В іншій частині рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 03 жовтня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 11 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

В. М. Коротун

В. І. Крат