Постанова

від 04.02.2021 по справі 910/8520/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2021 р. Справа№ 910/8520/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Мальченко А.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2020

у справі №910/8520/20 (суддя Смирнова Ю.М.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вова Хорека"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн"

про стягнення 52193,48 грн., -

В С Т А Н О В И В :

У 2020 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Вова Хорека" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" про стягнення 52193,48 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки №37 від 07.04.2017 в частині здійснення оплати за поставлений товар.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2020 року позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вова Хорека" суму боргу у розмірі 52193 грн. 48 коп. та судовий збір у розмірі 2102 грн. 00 коп.

Рішення мотивовано тим, що позивач свій обов`язок щодо передачі відповідачу товару виконав належним чином, однак відповідач, всупереч п.3.3 укладеного між контрагентами правочину, за поставлений позивачем товар у строки, погоджені між сторонами оплатив частково, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2020 року та закрити провадження у справі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що при прийняті рішення місцевим господарським судом не було враховано, що довіреностей на отримання товару за спірними накладними відповідачем не видавалося. Також, апелянт заперечує факт отримання товару за спірними накладними та вказує на відсутність відбитку печатки відповідача на спірних видаткових накладних, підпису та інших даних відповідальної особи.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2020 сформовано колегію суддів у складі: головуючий Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 встановлювався строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки, шляхом звернення з заявою про поновлення строку з зазначенням поважності причин пропуску такого строку.

Роз`яснено скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.

02.12.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2020, витребувано матеріали справи №910/8520/20 з Господарського суду міста Києва.

16.12.2020 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вова Хорека", позивача у справі, надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

21.12.2020 до Північного апеляційного господарського суду з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/8520/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вова Хорека" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" про стягнення 52 193,48 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2020 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2020 року у справі №910/8520/20 вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 07.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" (покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вова Хорека" (постачальник, позивач) укладено договір поставки №37 (надалі - договір), у відповідності до п.1.1 якого постачальник зобов`язується за окремими замовленнями покупця поставляти останньому продукти харчування (надалі в тексті іменовані товар), а покупець зобов`язується приймати цей товар і оплачувати його вартість постачальнику на умовах, визначених в цьому договорі.

Постачальник здійснює доставку товару власним транспортом та за свій рахунок на адресу, вказану у замовленні, що надійшло від покупця. Відповідальна особа покупця приймає товар, поставлений від постачальника, у кількості й асортименті, зазначеному в накладній постачальника на відпуск товару. Фактичною датою поставки товару є дата приймання товару і підписання товарно-транспортної накладної. Постачальник зобов`язується надавати покупцю разом з товаром наступні документи: а) товарно-транспортну накладну; б) податкову накладну; в) посвідчення про якість товару; г) санітарно-гігієнічні висновки (при необхідності) (п.п.2.3, 2.4, 2.5, 2.6 договору).

Згідно п.п.3.2, 3.3 договору вартість поставленого товару оплачується покупцем за цінами, зазначеними постачальником у товарно-транспортних накладних. Оплата покупцем вартості поставленого за цим договором товару проводиться шляхом перерахування коштів на його поточний рахунок, або внесенням коштів готівкою в касу постачальника відповідно до чинного законодавства України протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати поставки партії товару.

Постачальник зобов`язаний вчасно поставляти покупцю замовлений останнім товар у наявному асортименті. Покупець зобов`язаний приймати замовлений і поставлений йому постачальником товар по товарно - транспортних накладних і здійснювати оплату вартості отриманого від постачальника товару у визначений п.3.3 цього договору строк (п.п.4.1, 4.2 договору).

Пунктом 8.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з 01.01.2017 і діє до 31.12.2017. Якщо жодна зі сторін за п`ятнадцять календарних днів до закінчення строку дії договору не повідомить письмово іншу сторону про своє бажання припинити його дію, договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік на тих же умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем було поставлено а відповідачем в свою чергу прийнято товар на загальну суму 195 438, 21 грн., що підтверджується видатковими накладними №36612 від 20.09.2019, №36614 від 20.09.2019, №37251 від 24.09.2019, №37253 від 24.09.2019, №37916 від 27.09.2019, №37922 від 27.09.2019, №8548 від 01.10.2019, №38550 від 01.10.2019, №39202 від 04.10.2019, №39208. від 04.10.2019, №39840 від 08.10.2019, №40548 від 11.10.2019, №41040 від 15.10.2019, №41056 від 15.10.2019, №41539 від 16.10.2019, №41543 від 16.10.2019, №41895 від 18.10.2019, №41898 від 18.10.2019, №42634 від 22.10.2019, №42637 від 22.10.2019, №43077 від 24.10.2019, №43082 від 24.10.2019, №43993 від 29.10.2019, №44003 від 29.10.2019, №43995 від 31.10.2019, №44005 від 31.10.2019, №45809 від 05.11.2019, №45820 від 05.11.2019, №45810 від 07.11.2019, №45822 від 07.11.2019, №47113 від 12.11.2019, №47949 від 15.11.2019, №47953 від 15.11.2019, №48344 від 19.11.2019, №48347 від 19.11.2019, №49131 від 22.11.2019, №49137 від 22.11.2019, №49793 від 26.11.2019, №49797 від 26.11.2019, №50565 від 29.11.2019, №50570 від 29.11.2019, №51197 від 03.12.2019, №51200 від 03.12.2019.

Як зазначає апелянт, за видатковими накладними №39202 від 04.10.2019, №43077 від 24.10.2019, №43993 29.10.2019, №43995 від 31.10.2019, №45809 від 05.11.2019, №45810 від 07.11.2019, №47113 від 12.11.2019, №49131 від 22.11.2019, №49793 від 26.11.2019, №50565 від 29.11.2019, №51197 від 03.12.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" не отримувало товар, довіреності на отримання матеріальних цінностей за цими накладними ним не видавалося та вказані вище накладні не містять відбитку печатки Товариства.

Згідно із положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" :

- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9);

- первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу , яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу , яка брала участь у здійсненні господарської операції , та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо . (частина друга статті 9);

За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (з подальшими змінами і в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

- господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. (абзац другий пункту 2.1);

- первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (абзац перший пункту 2.1 в редакції, чинній з 26.05.2017);

- первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу , яка брала участь у здійсненні господарської операції (абзац перший пункту 2.1 в редакції, чинній з 26.05.2017);

- документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою . (абзац перший пункту 2.5);

- первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників. (пункт 2.15).

Визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця).

У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18.

Доводи апелянта про відсутність відбитку печатки відповідача на спірних видаткових накладних колегією суддів не береться до уваги в зв`язку з наступним.

Абзацом 9 частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено,що спірні видаткові накладні мають містити такі обов`язкові реквізити, як дату їх складання; назву підприємства, від імені якого складено документи і якому здійснюється поставка за цими накладними; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; особисті підписи в графі "відвантажив" та "отримав", а також засвідчення цих даних відтиском печаток сторін.

Відповідно до статті 58-1 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 916/922/19.

Колегія суддів зазначає, що оспорювані видаткові накладні, окрім засвідчення печаткою підприємства містять і такі обов`язкові реквізити, як дату їх складання; назву підприємства, від імені якого складено документи і якому здійснюється поставка за цими накладними; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; особисті підписи в графі "відвантажив" та "отримав", що і передбачено вищезазначеним абз. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" .

Отже, доводи апелянта про відсутність відбитку печатки відповідача на спірних видаткових накладних, підпису та інших даних відповідальної особи колегією суддів не беруться до уваги, як такі що не підтверджені належними доказами.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять документів, які б свідчили про втрату штампів апелянта, їх підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі відповідача.

У постанові від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчити про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

Таким чином, відтиск печатки підприємства, наявний, зокрема, на первинних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції (у даному випадку - прийнятті товару).

З урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи видаткові накладні, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та є підставою для настання у відповідача обов`язку з оплати поставленого товару.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що отримувачем за видатковими накладними № 43077 від 24.10.2019 (а.с. 12), № 39202 від 04.10.2019 (а.с. 21), значиться ОСОБА_1 , якому відповідачем вже неодноразово видавалися довіреності на отримання товару від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОВА ХОРЕКА".

Отже, враховуючи викладене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що відсутність виданих відповідачем довіреностей на отримання матеріальних цінностей конкретно за спірними накладними не спростовує факту приймання-передачі товару за ними за наявності печатки підприємства-відповідача та підписів особи, яка вже отримувала товар від позивача.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків за період з жовтня 2019 по грудень 2019, який підписаний бухгалтером відповідача та скріплений його печаткою, в якому відповідач визнав заборгованість перед позивачем у розмірі 142 693, 48 грн., а також сторонами зафіксовано отримання відповідачем товару від позивача в тому числі і за видатковими накладними №39202 від 04.10.2019 на суму 3561,03 грн., №43077 від 24.10.2019 на суму 2924,10 грн., №43993 від 29.10.2019 на суму 6244,29 грн., №45809 від 05.11.2019 на суму 5479,92 грн., №45810 від 07.11.2019 на суму 4540,59 грн., №47113 від 12.11.2019 на суму 1479,33 грн., №49131 від 22.11.2019 на суму 3943,89 грн., №49793 від 26.11.2019 на суму 1371,87 грн., №50565 від 29.11.2019 на суму 5140,26 грн. та №51197 від 03.12.2019 на суму 3996,54 грн. (а.с. 37 - 38).

Постановою Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 викладено правову позицію, згідно з якою відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату.

А тому, підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 19.04.2018 у справі №905/1198/17, від 08.05.2018 у справі №910/16725/17, від 17.10.2018 у справі №905/3063/17, від 04.12.2019 у справі №916/1727/17.

Отже, підписавши акт звірки, відповідач визнав наявність у нього заборгованості за видатковими накладними №39202 від 04.10.2019, №43077 від 24.10.2019, №43993 29.10.2019, №43995 від 31.10.2019, №45809 від 05.11.2019, №45810 від 07.11.2019, №47113 від 12.11.2019, №49131 від 22.11.2019, №49793 від 26.11.2019, №50565 від 29.11.2019, №51197 від 03.12.2019.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що наявними в матеріалах справи видатковими накладними у сукупності підтверджується факт здійснення операцій поставки та отримання товару відповідачем на загальну суму 195 438, 21 грн., в той час, як саме за поставлений товар відповідач розрахувався частково на суму 143 244, 73 грн., що підтверджується виписками по рахунку позивача. (а.с. 30 - 36).

Відповідач, в свою чергу, заперечуючи проти отримання товару, не довів таких своїх тверджень відповідними засобами доказування, а натомість його доводи спростовуються встановленим вище.

За змістом ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Водночас, в своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що під час вирішення справи в суді першої інстанції відповідачем на користь позивача сплачено 10 000 грн. (в рахунок оплати заборгованості за товар), що підтверджується платіжними дорученнями № 3278 від 10.11.2019. Та вказує на закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Однак, колегія суддів зазначає наступне, статтею 80 ГПК України чітко врегульовано порядок та строки подання доказів учасниками справи. Так, за частиною 3 вказаної статті відповідач повинен подати докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частини 4, 5 вказаної статті).

У розумінні наведених положень докази, які підтверджують заявлені вимоги (у тому числі докази оплати в рахунок заборгованості за товар), мають бути подані відповідачем одночасно з поданням відзиву або письмових пояснень, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена відповідачем до суду та належним чином обґрунтована.

У свою чергу, статтею 269 ГПК України , якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Системний аналіз статей 80 , 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими відповідач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду і саме на відповідача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з відзивом або письмовими поясненнями. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у т.ч. апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у даному випадку - позивача).

Проте у поданій апеляційній скарзі позивач посилається на доказ - платіжне доручення № 3073 від 02.10.2020, який датований від 02.10.2020, тобто до прийняття рішення судом першої інстанції і останній не обґрунтовує неможливість подання вказаного доказу до суду першої інстанції, натомість зазначає, що ним під час вирішення справи в суді першої інстанції сплачено на користь позивача заборгованість, однак матеріали справи не містять доказів подання даного платіжного доручення до суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви позивача та закриття провадження у цій частині.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом повно та всебічно досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2020 у справі № 910/8520/20 відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак передбачених законом підстав для зміни та скасування оскаржуваного рішення немає.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи та не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Враховуючи вимоги ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2020 року у справі №910/8520/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2020 у справі №910/8520/20 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8520/20.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

А.О. Мальченко