Рішення

від 02.02.2021 по справі 922/3267/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3267/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Лепенець К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 (61072,м.Харків, вул.Тобольська, 55-а) в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166,м.Харків, вул.Бакуліна,6) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотонус Плюс" (61106, м. Харків, вул. Сумгаїтська, 16) про стягнення коштів за участю представників:

Прокурора- Зливка К. О.,

Представника позивача- Сосіна І.О., довіреність №4219/01-22/12-16 від 29.10.18,

Представника відповідача- Безпалий С.О., адвокат.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотонус Плюс" , в якій просить суд:

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Біотонус плюс (код ЄДРПОУ 33291198, вул. Сумгаїтська, 16, м.Харків, 61106) на користь бюджету, р/р ПА 12899998033315933 1000020003 УК Шевченківського району м.Харкова, код СДРПОУ 37999654, МФО 899998, для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності , символ звітності 331 в установі банку - Казначейство України (ЕАП), шкоду заподіяну державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища в загальному розмірі 39820,09 грн. (тридцять дев`ять тисяч вісімсот двадцять гривень дев`ять копійок).

Судові витрати покласти на відповідача та стягнути за такими реквізитами: прокуратура Харківської області, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.10.2020 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 922/3267/20. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено підготовче засідання "10" листопада 2020 р. о 10:30.

В судовому засіданні 10.11.2020 задоволено клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання, постановлено протокольну ухвалу на підставі ч. 5 ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання до 25 листопада 2020 року об 11:30.

24.11.2021 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотонус Плюс" , через канцелярію суду (вх.№27452) надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, зокрема, посилаючись на відшкодування збитків внаслідок самовільного водокористування , розмір якого склав 575,59грн.. крім того посилається на оформлення відповідачем заперечень від 01.03.2020 року, які були отримані Держекоінспекцією у Харківській області 10.03.2020, та дотеперішнього часу відповіді відповідачем не отримано.

Протокольною ухвалою від 25.11.2020року, відкладено розгляд підготовчого засідання на "08"грудня 2020 р. 12:00 .

03.12.2020 року від Харківської місцевої прокуратури №1 надійшла відповідь на відзив(вх.№28349), в якій прокурор наполягає на задоволенні позовних вимог, вказує на те, що відповідно до ст.74-80 ГПК України та ч.2 ст.1166 ЦК України відповідачем не надано жодних доказів відсутності його вини щодо використанні надр за відсутністю спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) та в період з 06.07.2019 по 18.07.2019 використання водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування та щодо добровільного відшкодування шкоди заподіяної державі внаслідок допущених порушень вимог природоохоронного законодавства.

Прокурор вказує, на те, що доводи, які викладені у відзиві на позовну заяву відповідача не спростовують наведених у позовній заяві фактів використання відповідачем надр (підземні води) за відсутністю спеціального дозволу та самовільного водокористування, чим заподіяно шкоду державі.

04.12.2020 року від Державної екологічної інспекції у Харківській області, надійшла відповідь на відзив, в якій останній просить суд задовольнити позовні вимоги прокуратури у повному обсязі, зокрема, вказуючи на те, що відзив на позовну заяву не містить належних доказів щодо сплати шкоди в розмірі 575,59грн., вважає, що Інспекція діяла відповідно до норм чинного законодавства, забезпечуючи виконання покладених на неї функцій та повною мірою використовуючи надані законодавством права, в межах повноважень та у спосіб , що передбачений Конституцією та Законами України.

07.12.2020 року від Харківської обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив(вх.№28530), в якій прокурор зазначає, що виявлені у діяльності ТОВ Біотонус Плюс порушення зафіксовані в акті перевірки Держекоінспекції. За результатами перевірки Інспекцією також здійснено розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного спеціального водокористування та самовільного користування надрами, які направлено на адресу відповідача разом із відповідними претензіями.

Зазначені документи на даний час є чинним, відповідачем не оскаржувалися.

Крім того, вважає необгрунтованими доводи відповідача про те, що прокурором та позивачем не надано повний пакет листування між відповідачем та позивачем щодо результатів перевірки, зокрема, вказує на те, що в обгрунтування позовних вимог прокурором надано той обсяг доказів, які він вважав необхідним та достатнім на підтвердження своєї правової позиції у спорі та з`ясування фактичних обставин справи.

08.12.2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотонус Плюс", через канцелярію суду (вх.№28647) надійшло клопотання про залучення третьої особи на стороні відповідача ТОВ "Біотонус". Клопотання долучено судом до матеріалів справи.

08.12.2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотонус Плюс", через канцелярію суду (вх.№28647) надійшло клопотання про долучення доказів по справі, а саме платіжне доручення №128 від 17.07.2020 року. Клопотання долучено судом до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою від 08.12.2020 року, клопотання відповідача про залучення третьої особи вирішити в наступному судовому засіданні; за власною ініціативою продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання до "22" грудня 2020 року об 11:00 год.

14.12.2020 року від Харківської обласної прокуратури надійшли заперечення на клопотання відповідача про залучення третьої особи . Заперечення долучено судом до матеріалів справи.

21.12.2020 року від Державної екологічної інспекції у Харківській області, через канцелярію суду (вх.№29766) надійшло клопотання про закриття провадження на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України на суму 575,59грн. шкоди заподіяної внаслідок самовільного водокористування .

Протокольною ухвалою господарського суду від 22.12.2020 року, відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні по суті на "12"січня 2021року об 12:30 год.

Протокольною ухвалою суду від 12.01.2021 року, на підставі ч.2 ст.207 ГПК України, залишено клопотання представника відповідача про призначення експертизи без розгляду, на підставі ст. 216 ГПК України відкладено судове засідання на 02.02 2021 року о(б) 11:00 год.

В судовому засіданні 02.02.2021 року, прокурор просив позов задовольнити та стягнути з відповідача суми визначені прокуратурою в позовній заяві, просив суд врахувати, часткове погашення суми шкоди в розмірі 575,59грн.

В судовому засіданні 02.02.2021 року представник позивача підтримав заявлені прокуратурою позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні 02.02.2021 року, повноважний представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Присутній в судовому засіданні прокурор представники позивача та відповідача погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 02.02.2021, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Як встановлено ч.1,3 та 4 ст.23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.3-5 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Однією із підстав для представництва є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою палатою Верховного Суду України у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Слід зазначити, що держава може вступати як у цивільні (господарські), так і в адміністративні правовідносини. У випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Отже, поведінка органів, через які діє держава в цивільних або адміністративних відносинах, розглядається як поведінка держави в цивільних (господарських) або адміністративних відносинах. При цьому відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, як у цивільних (господарських), так і в адміністративних відносинах органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах.

Державу в судовому процесі, зокрема як позивача, може представляти орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч.І ст.202 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , пунктів 1,3 розділу І Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року №230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2020 за №350/34633, Державна екологічна інспекція відповідної області є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується, основними завданнями Державної екологічної інспекції області є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах Харківської області.

З огляду на те, що Держекоінспекція у Харківській області, уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об`єктами права власності Українського народу, тому в даному випадку остання є позивачем у справі.

Держекоінспекція у Харківській області неналежно виконує свої повноваження по захисту інтересів держави шляхом стягнення збитків заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у судовому порядку. Водночас, позивач Держекоінспекція у Харківській області звернулась до місцевої прокуратури для здійснення представництва прокурором інтересів держави з метою судового врегулювання спору, що підтверджується листом від 11.09.2020 за №3694-03-08.

Вищевикладене є підставою для здійснення представництва прокурором інтересів держави в суді для захисту інтересів значної кількості громадян, оскільки сам факт незвернення позивача до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси значної кількості громадян, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, на що звертав увагу і Верховний Суд у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 за позовом прокурора про зобов`язання повернути земельну ділянку водного фонду.

Відсутність претензійно-позовної роботи з відповідачем у справі свідчить про нездійснення уповноваженим державним органом покладеного на нього законом обов`язку із захисту державних інтересів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 26.02.2019 у справі №905/803/18.

Враховуючи викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Держекоінспекції у Харківській області, згідно з ст.23 Закону України Про прокуратуру та ст. 131-1 Конституції України, являється несплата відповідачем вищевказаної шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що значно ослаблює економічні основи держави та потребує прокурорського реагування.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірку діяльності відповідача проведено Державною екологічною інспекцією у Харківській області в період з 11.02.2020 року по 24.02.2020, на підставі ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» , ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоїнспекції, Положення про Державну екологічну інспекцією у Харківській, на підставі наказу №159/11-02 від 06.02.2020 та направлення на проведення планової перевірки від 06.02.2020 №159/11-02/03- 06 Державною екологічною інспекцією у Харківській області (надалі - Держекоінспекція у Харківській області) проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства у господарській діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Біотонус плюс» , що здійснює діяльність з забезпечення фізичного комфорту (основний).

За результатами проведеної перевірки Держекоінспекцією у Харківській області складено акт проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 159/11-02/03-06 від 24.02.2020, який отриманий директором ТОВ Біотонус плюс Бєловою Л.М.

Актом перевірки зафіксовано, що ТОВ Біотонус плюс для санітарно- гігієнічних та виробничих потреб використовує свердловину №1 басейну річки Лопань/ басейн річки Уди, район басейну річки Дон, що розміщена за адресою: вул. Сумгаїтська,16, м. Харків, на підставі дозволу на спеціальне водокористування від 19.07.2019 № 796/ХР/49д-19. В порушення вимог ст.ст.44,110 Водного кодексу України, ТОВ Біотонус плюс не дотримуються умови вказаного дозволу на спеціальне водокористування, а саме облік якості води із свердловини, глибини рівня у водозабірній споруді не ведеться, режим зон санітарної охорони підземних вод від забруднення не ведеться, звіт за формою №7-гр (підземні води) у встановленому законодавством порядку не подається.

Також перевіркою встановлено, що термін дії попереднього дозволу на спеціальне водокористування підприємства закінчився 05.07.2019, а новий дозвіл на спеціальне водокористування отриманий 18.07.2019.

Відповідно до наданої TОB Біотонус плюс за результатами перевірки довідки, в період 06.07.2019 по 18.07.2019 обсяг самовільного використання підземних вод із свердловини склав 132 м3.

В зв`язку з виявленими порушеннями, Держекоінспекцією у Харківській області 27.03.2020 відповідно Методики здійснено розрахунок розміру збитку, заподіяного державі ТОВ Біотонус плюс внаслідок самовільного водокористування в період з 06.07.2019 по 18.07.2019, розмір якого склав 575,59 грн., який було направлено на адресу ТОВ Біотонус плюс разом з претензією № 51 від 27.03.2020 за вих. №1323/03-06, щодо добровільного відшкодування шкоди.

Після отримання вказаної претензії із розрахунком розміру шкоди заподіяної державі, вимоги даної претензії не були добровільно виконані відповідачем.

Станом на 11.09.2020 ТОВ Біотонус плюс не було зареєстровано право власності чи користування земельною ділянкою за адресою: вул. Сумгаїтська,16, м. Харків, що підтверджується витягами з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.09.2020 №223685615 та №223686448, а саме відсутністю будь-яких відомостей щодо прав власності (користування) за ТОВ Біотонус плюс на вказану земельну ділянку.

Враховуючи виявлені факти використання підземних вод із свердловини №1 басейну річки Лопань/ басейн річки Уди, район басейну річки Дон, що розміщена за адресою: вул. Сумгаїтська, 16, м. Харків, тобто на земельній ділянці, яка не перебуває ані у власності, ані у користуванні ТОВ Біотонус плюс , Держекоінспекцією у Харківській області зроблено висновок про використання відповідачем надр (підземні води) за відсутністю спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), що є порушенням ст.ст. 16,19,21 Кодексу України про надра.

Таким чином, перевіркою встановлено, що ТОВ Біотонус плюс в період з 01.03.2017 по 31.12.2019 здійснювалось самовільне користування надрами (підземні води) із вказаної вище свердловини.

Відповідно до наданих звітів 2-ТП (водгосп): за 2019 рік забрано 3200 м3 води; за 2018 рік - 3200 м3 води; за березень 2017 - 300 м3 води, квітень 2017 - 300 м3 води, травень 2017 - 200 м3 води, червень 2017 - 200 м3 води, липень 2017 - 200 м3 води, серпень 2017 - 200 м3 води, вересень 2017 - 300 м3 води, жовтень 2017 - 300 м3 води, листопад 2017 - 300 м3 води, грудень 2017 - 300 м3 води.

У подальшому інспекцією, на підставі Методики, здійснено розрахунок розміру збитку, заподіяного державі ТОВ Біотонус плюс внаслідок самовільного користування надрами (підземні води) в розмірі 39244,50 грн. З метою добровільного відшкодування вказаної шкоди Держекоінспекцією у Харківській області надіслано на адресу ТОВ Біотонус плюс претензію за №61 від 60.05.2020 за вих. №1699/02-06, щодо сплати шкоди у добровільному порядку.

Таким чином, внаслідок самовільного користування надрами (підземні води) ТОВ Біотонус плюс , в порушення вимог ст.ст. 16,19,21 Кодексу України про надра, державі заподіяно шкоду у розмірі 39244,50 грн., яка підтверджується матеріалами планової перевірки Держекоінспекції у Харківській області.

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства виявлених під час здійснення планового заходу - перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, Держекоінспекцією у Харківській області керівнику ТОВ Біотонус плюс внесено припис від 24 лютого 2020 року за №46/03-13.

На даний час дана шкода в добровільному порядку ТОВ Біотонус плюс не відшкодована.

В процесі розгляду справи від позивача на дійшло клопотання про закриття провадження у справі на суму 575,59грн. шкоди внаслідок самовільного водокористування, на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України

Дослідивши подані учасниками цього спору докази та з`ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про те, що позов слід задовольнити в частково, з наступних міркувань.

Відповідно до ч.І ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст.66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст.19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Так, відповідно до ст.56 Кодексу України про надра, основними вимогами в галузі охорони надр є: забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.

Згідно зі ст.21 даного Кодексу, надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до ст.65 Кодексу України про надра, порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у самовільному користуванні надрами.

Статтею 67 вказаного кодексу встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст.ст.47,68,69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно зі ч.І ст.41 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до п.7 ч.З ст.29 Бюджетного кодексу України ЗО відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України.

Водночас, згідно з п.4 ч.І ст.69-1 Бюджетного кодексу України 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються до спеціального фонду місцевих бюджетів, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Відповідно до вимог ст.ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, також, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювана та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

У зв`язку з вищевикладеним, у діях ТОВ Біотонус плюс наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача, яка виражається у неналежному виконані своїх службових обов`язків щодо використання водних ресурсів (підземних вод) за відсутності дозвільних документів, а саме: дозволу на спеціальне водокористування та спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), безпосередній причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, оскільки шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства.

При цьому вина відповідача полягає у використанні водних ресурсів (підземних вод) за відсутності дозвільних документів, а саме: дозволу на спеціальне водокористування та спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), підтверджується наявними у справі доказами, а саме: акт інспекції № 159/11-02/03-06 від 24.02.2020, припис №46/03-13 від та претензії №51 від 27.03.2020 за вих. №1323/03-06, №61 від20.07.2010 за вих.№1699-02-06, що свідчить про встановлення факту порушення відповідачем вимог ст.ст.44,49 Водного кодексу України, ст.ст. 16,19,21 Кодексу України про надра, відповідно.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження вищезазначеного акту перевірки у встановленому законом порядку, а відтак, на час вирішення спору він є чинним, відомості, зазначені в акті, відповідачем за допомогою належних і допустимих доказів не спростовані, контррозрахунок розміру шкоди відповідачем не подано.

Крім того, вина заподіювача шкоди презюмується, тобто, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача, навпаки, відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди. Відповідачем не спростовано факту завдання шкоди.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку щодо наявності факту порушення відповідачем законодавства про охорону рослинного світу.

Аргументи представника відповідача зазначені в судовому засіданні 02.02.2021 не заслуговують на увагу, оскільки в установленому порядку не підтверджені належними і допустимими доказами, а також спростовуються вищенаведеним.

Звернувшись до суду з даним позовом, прокурор просить стягнути з відповідача 39820,09грн. на відшкодування шкоди, завданої незаконною рубкою дерев. Доказів відшкодування вказаної суми відповідачем, в повному обсязі, суду не подано, з огляду на зазначене завдана шкода підлягає стягненню з відповідача в розмірі 39244,50грн.

Провадження в частині стягнення шкоди заподіяної внаслідок самовільного водокористування в розмірі 575,59 грн. закрити на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Підсумовуючи зазначене вище, оцінивши обґрунтування позовних вимог та заперечення на них, суд вважає доведеним прокурором та не спростованим відповідачем наявність усіх елементів необхідних для відшкодування шкоди відповідачем за правилами статті 1166 ЦК України.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, відповідачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надано доказів повної сплати заявленої до стягнення шкоди .

Дії відповідача є протиправними та вчинені з його вини, такими діями заподіяні збитки, які підлягають відшкодуванню державі у повному обсязі.

Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір по справі слід відшкодувати прокуратурі за рахунок відповідача, пропорційно задоволених позовних вимог в розмірі 2071,62 грн.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору в розмірі 30,38грн. буде повернута прокуратурі Харківської області за наявності відповідного клопотання, за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття провадження у справі

Керуючись ст.129, 232 233, 236-238, 240 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Біотонус плюс (код ЄДРПОУ 33291198, вул. Сумгаїтська, 16, м. Харків, 61106) на користь бюджету, р/р UA 128999980333159331000020003 УК Шевченківського району м. Харкова, код СДРПОУ 37999654, МФО 899998, для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності , символ звітності 331 в установі банку - Казначейство України (ЕАП), шкоду заподіяну державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища в загальному розмірі 39244,50 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Біотонус плюс (код ЄДРПОУ 33291198, вул. Сумгаїтська, 16, м. Харків, 61106) судового збору в сумі 2071,62грн. за такими реквізитами: прокуратура Харківської області, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі на суму 575,59 грн. закрити на підставі п.2 ст.231 ГПК України .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Харківська місцева прокуратура № 1 Харківської області (61072, м. Харків, вул. Тобольська, 55- а).

Позивач: Державна екологічна інспекція у Харківській області (61166, м. Харків, вул.Бакуліна,6)

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "Біотонус Плюс" (61106, м. Харків, вул. Сумгаїтська, 16) .

Повне рішення складено "03" лютого 2021 р.

Суддя О.О. Присяжнюк