Ухвала

від 02.02.2021 по справі 420/4823/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 лютого 2021 року

м. Київ

справа №420/4823/20

адміністративне провадження №К/9901/1880/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року

за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області

до Комунальної установи Одеська міська станція швидкої медичної допомоги

про стягнення коштів по капіталізованим платежам,

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2021 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області (далі також - скаржник, позивач, Управління) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року.

До касаційної скарги скаржником додано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якої зазначено, що у передбачений законом строк Управління вже зверталося із касаційною скаргою, однак ухвалою Верховного Суду від 30 грудня 2020 року, отриманою 12 січня 2021 року, її було повернуто.

Відповідно до частини третьої статті 329 КАС України Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Розглянувши заяву скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, враховуючи те, що скаржником вжито заходи щодо повторної подачі касаційної скарги у найкоротший строк (два дні з моменту отримання ухвали Верховного Суду про повернення первинно поданої касаційної скарги), колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги, предметом розгляду у даній справі є стягнення з Комунальної установи "Одеська міська станція швидкої медичної допомоги" (далі також - відповідач) в особі ліквідаційної комісії на користь Управління грошових коштів по капіталізованим платежам на суму 4 438 802,77 грн.

Розгляд справи у суді першої інстанції відбувався за правилами загального позовного провадження.

08 лютого 2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.

У зв`язку з цим, відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

На підтвердження своїх доводів, у касаційній скарзі відповідач вказує, що в оскаржуваних судових рішеннях суди неправильно застосували норми матеріального права, а саме положення статей 104, 105, 107, 110, 111 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 986 (далі - Порядок № 986), а також з порушенням норм процесуального права, а саме статей 1-4 КАС України.

Скаржник стверджує, що суди необґрунтовано звільнили від відповідальності юридичну особу - відповідача, залишивши кредиторів без задоволення кредиторських вимог, а також не взяли до уваги доводи позивача, що в матеріалах справи відсутні докази реорганізації відповідача.

Також скаржник зазначає, що судами обох інстанцій не було враховано висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постановах Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 812/862/17, від 17 вересня 2019 року у справі № 812/970/17, постанові Верховного Суду України від 26 червня 2012 року у справі № 21-156а12.

Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, доводи скаржника зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, враховуючи предмет спору, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року, з метою з`ясування правильності застосування судами статей 104, 105, 107, 110, 111 ЦК України, Порядку № 986, а також факту порушенням статей 1-4 КАС України.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 121, 248, 328, 329, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області та поновити строк на касаційне оскарження у справі № 420/4823/20.

2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області до Комунальної установи Одеська міська станція швидкої медичної допомоги про стягнення коштів по капіталізованим платежам.

3. Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду справу № 420/4823/20.

4. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

5. Встановити для учасників справи строк до 19 лютого 2021 року для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

6. Роз`яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Я.О. Берназюк

І.В. Желєзний

Н.В. Коваленко