Ухвала

від 03.02.2021 по справі 120/53/20-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 лютого 2021 року

Київ

справа №120/53/20-а

адміністративне провадження №К/9901/1492/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Антарес" на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі № 120/53/20-а за позовом Закритого акціонерного товариства "Антарес" до Державного нотаріуса Літинської державної нотаріальної контори Вінницької області Гуменюк Наталії Петрівни про: визнання незаконною відмову у скасуванні запису та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень у січні 2020 року Закрите акціонерне товариство "Антарес" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного нотаріуса Літинської державної нотаріальної контори Вінницької області Гуменюк Наталії Петрівни в якому просило:

- визнати незаконною відмову у скасуванні запису з реєстраційним номером 6793504 від 13.03.2008 року;

- зобов`язати відповідача внести зміни до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна шляхом вилучення запису з реєстраційним номером 6793504 від 17.03.2008 року.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у задоволенні вимог адміністративного позову відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Антарес" задоволено частково. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року скасовано, а провадження у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Антарес" до Державного нотаріусу Літинської державної нотаріальної контори Вінницької області Гуменюк Наталії Петрівни про визнання незаконною відмову у скасуванні запису та зобов`язання вчинити дії закрито. Роз`яснено позивачу право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Не погоджуючись із судовим рішеннями суду апеляційної інстанції, Закрите акціонерне товариство "Антарес" 10 січня 2021 року подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі № 120/53/20-а та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Також в касаційній скарзі позивач заявив клопотання про поновлення строків касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції. В обґрунтування клопотання зазначено, що розгляд справи в суді апеляційної інстанції здійснювався в порядку письмового провадження, повний текст оскаржуваної постанови отримано скаржником засобами поштового зв`язку 12 грудня 2020 року на підтвердження чого надано конверт з трек-номером 2105019221508.

Розглядаючи клопотання скаржника про поновлення строків касаційного оскарження, Суд зазначає про таке.

За змістом частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Виходячи з того, що скаржник звернувся з касаційною скаргою протягом тридцяти днів з дня вручення тексту постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність поважних причин для поновлення строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі зроблено посилання на статтю 353 КАС України без зазначення її норми, яка на думку скаржника була порушена підчас розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

При цьому касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із зазначенням, що судом апеляційної інстанції ухвалено неправильне судове рішення, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісно реалізувати належне їм право на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху).

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом зазначення підстав касаційного оскарження судового рішення з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України та їх належним обґрунтуванням.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в :

1. Поновити Закритому акціонерному товариству "Антарес" строк на касаційне оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі № 120/53/20-а.

2. Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Антарес" на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі № 120/53/20-а - залишити без руху.

3. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді А. Ю. Бучик

С. Г. Стеценко