Ухвала

від 04.02.2021 по справі 194/2/19

ТЕРНІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 194/2/19

Номер провадження № 1-кс/194/45/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року м. Тернівка

Слідчий суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю прокурорів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , при секретарі ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника СВ Тернівського ВП ПВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дманісі, Грузія, громадянина України, директора КП «Тернівське житлово-комунальне підприємство», одруженого, з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та додані до клопотання матеріали, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника СВ Тернівського ВП ПВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Тернівського відділу Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Своє клопотання слідчий мотивує тим, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 на підставі розпорядження міського голови м. Тернівка від 28.06.2003 року №76-к «Про призначення на посаду директора Тернівського житлово-комунального підприємства ОСОБА_8 » призначений на посаду директора комунального підприємства «Тернівське житлово-комунальне підприємство» з 26.08.2003 та в період з 18.01.2018 року по 13.12.2018 року діяв в межах своїх повноважень на підставі контракту з Тернівською міською радою від 01.01.2016 року та додаткових угод до нього від 01.01.2017 року, від 01.01.2018 року, а також на підставі статуту КП «Тернівське житлово-комунальне підприємство» в редакції, затвердженій рішенням сесії Тернівської міської ради від 18.01.2018 №461-30/VII. Відповідно до вказаного контракту, керівник зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріплена підприємством державного майна (пункт 1.1). Керівник, який уклав цей контракт, є повноважним представником підприємства під час реалізації повноважень, функцій, обов`язків підприємства, передбачених актами законодавства, статутом підприємства, іншими нормативними документами (пункт 1.2). Керівник здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань підприємства, передбачених законодавством, статутом підприємства та цим контрактом (пункт 2.1). Керівник зобов`язується забезпечити виконання показників ефективності використання державного майна (пункт 2.3). Керівник має право діяти від імені підприємства, представляти його на всіх підприємствах, в установах та організаціях, укладати господарські та інші угоди, користуватись правом розпорядження коштів підприємства, накладати на працівників стягнення відповідно до законодавства, в межах своєї компетенції видавати накази та інші акти, давати вказівки, обов`язкові для всіх підрозділів та працівників підприємства (пункт 2.7). Згідно зі статутом КП «Тернівське житлово-комунальне підприємство» в редакції, затвердженій рішенням сесії Тернівської міської ради від 18.01.2018 року №461-30/VII, управління підприємством здійснює його керівник (пункт 6.2). Керівник підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства за винятком тих, що віднесені статутом до компетенції органу управління майном (пункт 6.4). Керівник підприємства несе повну відповідальність за стан майна та діяльність підприємства, діє без доручення від імені підприємства, представляє його в усіх органах та організаціях, розпоряджається коштами та майном відповідно до чинного законодавства та цього статуту, укладає договори, приймає та звільняє з роботи працівників підприємства, видає в установленому законом порядку накази, розпорядження, підписує розпорядчі та грошові документи, застосовує міри заохочення і накладає стягнення (пункт 6.5). Крім того, згідно із вказаним статутом, майно підприємства є власністю територіальної громади міста Тернівка і закріплюється за ним на праві повного господарського відання (пункт 4.2). Джерелом формування майна підприємства є, зокрема, доходи, одержані від реалізації продукції, надання послуг, а також від інших видів фінансово-господарської діяльності, інше майно, набуте на підставах, не заборонених законодавством (пункт 4.3). Таким чином, ОСОБА_5 як директор КП «Тернівське житлово-комунальне підприємство» здійснює організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а тому у розумінні примітки до ст. 364 КК України є службовою особою.

Рішенням сесії Тернівської міської ради «Про внесення змін до рішення міської ради від 14.12.2017 року №444-29/VII «Про міський бюджет на 2018 рік» від 26.04.2018 року №518-33/VII виділено грошові кошти з міського бюджету на проведення капітального ремонту дороги по вул. Лермонтова у м. Тернівка Дніпропетровської області. У зв`язку з цим, комунальним підприємством «Тернівське житлово-комунальне підприємство» як замовником в період з 24.05.2018 року по 13.06.2018 року проведено публічну закупівлю за ідентифікатором UA-2018-05-24-000031-a, ДК 021:2015 «45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь» за предметом лоту №2 «Капітальний ремонт дороги по вул. Лермонтова (від вул. Дніпровська до вул. Лермонтова, 35) в м.Тернівка Дніпропетровської області». Відповідно до протоколу №46 від 13.06.2018 року тендерного комітету КП «Тернівське житлово-комунальне підприємство» переможцем за вказаним лотом визнано приватне підприємство «Старт-Плюс» (код ЄДРПОУ 41474888). При цьому, тендерною документацією даної публічної закупівлі визначено, що договір підряду повинен бути укладений з переможцем з істотною умовою про те, що підрядник зобов`язується почати виконувати роботи протягом 3 днів з дня отримання дозволу на початок робіт, а завершити роботи протягом 60 днів з початку виконання робіт. Пунктом 4 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. 26.06.2018 року між КП «Тернівське житлово-комунальне підприємство» в особі директора ОСОБА_5 (замовник) та ПП «Старт-Плюс» в особі директора ОСОБА_9 (підрядник) за результатами вищевказаної процедури закупівлі укладено договір підряду №228п-18, відповідно до якого підрядник зобов`язався виконати капітальний ремонт дороги по вул. Лермонтова (від вул. Дніпровська до вул. Лермонтова, 35) в м. Тернівка Дніпропетровської області, на суму 2 970 152 грн. Пунктом 3.1 вказаного договору всупереч вимогам п.4 ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що підрядник зобов`язується почати виконувати роботи протягом 3 днів з дня отримання дозволу на початок робіт, а завершити роботи протягом 90 днів з початку виконання робіт (тобто на 30 днів більше, ніж за умовами проведеної публічної закупівлі). Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) по об`єкту «Капітальний ремонт дороги по вул. Лермонтова (від вул.Дніпровська до вул. Лермонтова, 35) в м. Тернівка» подано до Департаменту Держархбудінспекції у Дніпропетровській області 13.07.2018 року, що надало право ПП «Старт-Плюс» на виконання будівельних робіт з 14.07.2018. У зв`язку з чим, відповідно до вимог тендерної документації ПП «Старт-Плюс» повинно було приступити до виконання робіт не пізніше 16.07.2018 року. Фактичне остаточне виконання робіт прийнято замовником за актом КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року №2 від 03.12.2018 року. При цьому не зважаючи на вже фактичне виконання будівельних робіт, 04.12.2018 року між КП «ТЖКП» в особі ОСОБА_5 та ПП «Старт-Плюс» в особі директора ОСОБА_9 укладено додаткову угоду №1 до договору підряду №228п-18 від 26.06.2018 року, відповідно до якої внесено зміни до п.3.1 договору, внаслідок чого строк, протягом якого підрядник повинен виконати свої зобов`язання, продовжено з 90 днів з початку виконання робіт до 123 днів з початку виконання робіт. Відповідно до положень п.9.3 договору підряду №228п-18 від 26.06.2018, за кожен день прострочки виконання робіт нараховується пеня у розмірі 0,1% від вартості робіт. Таким чином, 26.06.2018 року в денний час доби, більш точного часу не встановлено, директор КП «Тернівське житлово-комунальне підприємство» ОСОБА_5 , знаходячись за місцем своєї роботи за адресою: Дніпропетровська обл., м. Тернівка, вул. Маяковського, буд. 29, діючи умисно, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, порушуючи вимоги п.4 ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» та тендерної документації за ідентифікатором UA-2018-05-24-000031-a, достовірно знаючи, що підрядник не встигне виконати роботи у визначений тендерною документацією строк, з метою одержання неправомірної вигоди для приватного підприємства «Старт-Плюс», що полягає в ухиленні останнім від обов`язку по сплаті пені за прострочення виконання робіт, при укладенні з директором ПП «Старт-Плюс» ОСОБА_9 договору підряду №228п-18, відійшовши від умов, визначених публічною закупівлею за ідентифікатором UA-2018-05-24-000031-a, безпідставно змінив істотну умову в пункті 3.1 договору, визначивши, що підрядник зобов`язується почати виконувати роботи протягом 3 днів з дня отримання дозволу на початок робіт, а завершити роботи протягом 90 днів з початку виконання робіт, тим самим безпідставно продовживши строк виконання робіт підрядником на 30 днів. У подальшому, 04.12.2018 року в денний час доби, більш точного часу не встановлено, директор КП «Тернівське житлово-комунальне підприємство» ОСОБА_5 , знаходячись за місцем своєї роботи за адресою: Дніпропетровська обл., м. Тернівка, вул. Маяковського, буд. 29, продовжуючи діяти з єдиним злочинним умислом, спрямованим на використання свого службового становища всупереч інтересам служби, порушуючи вимоги п.4 ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» та тендерної документації за ідентифікатором UA-2018-05-24-000031-a, з метою одержання неправомірної вигоди для приватного підприємства «Старт-Плюс», що полягає у фактичному ухиленні останнім від обов`язку по сплаті пені за прострочення виконання робіт, при укладенні з директором ПП «Старт-Плюс» ОСОБА_9 додаткової угоди №1 до договору підряду №228п-18, не зважаючи на вже фактично допущене підрядником прострочення строку виконання робіт на 79 днів, та всупереч п.4 ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» та тендерної документації за ідентифікатором UA-2018-05-24-000031-a безпідставно змінив істотну умову в пункті 3.1 договору, визначивши, що підрядник зобов`язується почати виконувати роботи протягом 3 днів з дня отримання дозволу на початок робіт, а завершити роботи протягом 123 днів з початку виконання робіт.

Внаслідок вищевказаних умисних злочинних дій ОСОБА_5 ПП «Старт-Плюс» уникло господарсько-майнової відповідальності у виді пені відповідно до п. 9.3 договору підряду №228п-18 від 26.06.2018 за допущене прострочення виконання зобов`язань за вказаним договором на 79 днів, в результаті чого територіальній громаді м. Тернівка в особі Тернівської міської ради завдано тяжкі наслідки, а саме матеріальну шкоду у сумі 233 198,70 грн., що більше ніж у двісті п`ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

У діях ОСОБА_8 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст.364 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що є достатні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки є наявність обґрунтованої підозри у вчинені кримінального правопорушення ОСОБА_8 , а також існують ризики, передбачені п.п. 1,3, 4 ч.1ст.177 КПК України, а саме, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду,може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Ризик переховування, серед іншого, обумовлюється можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для підозрюваного наслідками (обмеженнями) зокрема, майновою відповідальністю у вигляді відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, - і суворістю передбаченого покарання. З метою уникнення таких наслідків підозрюваний може ухилитись від органу досудового розслідування та/або суду. Слід також зауважити, що у підозрюваного наявний паспорт громадянина України для виїзду за кордон, терміном дії до 27.06.2027 року, що дозволяє йому фактично безперешкодно виїхати за межі території України для ухилення від кримінальної відповідальності. Згідно з відомостями щорічної декларації ОСОБА_5 за 2019 рік, розміщеної ним в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власності його дружини ОСОБА_10 перебуває квартира, площею 88,5 м2, розташована в м.Ялта Автономної Республіки Крим, тобто на тимчасово окупованій території України, що свідчить про можливість спроби ним виїхати на вказану територію з метою уникнення кримінальної відповідальності. При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Так, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Крім того, підозрюваний тривалий час був депутатом Тернівської міської ради, а також директором КП «Тернівське житлово-комунальне підприємство». У зв`язку з чим у підозрюваного наявні відповідні організаційні можливості, особисті та ділові зв`язки з суб`єктами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, у тому числі працівниками правоохоронних органів, депутатами Тернівської міської ради. Зазначені можливості та зв`язки підозрюваний може використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином - шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників та сторін кримінального провадження, штучного створення доказів своєї невинуватості. Крім того, більшість свідків перебувають у підпорядкуванні підозрюваного, оскільки працюють в КП «Тернівське житлово-комунальне підприємство» ( ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ). ОСОБА_8 може впливати на них шляхом загрози їх звільнення або впливом на заробітну плату (в тому числі шляхом підкупу-заохочення або навпаки зменшення її розміру відповідно до п.6.5 статуту КП «Тернівське житлово-комунальне підприємство). Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що 22.01.2021 року на адресу КП «Тернівське житлово-комунальне підприємство» було направлено супровідним листом повістку про виклик ОСОБА_8 до слідчого на 26.01.2021 року для вручення повідомлення про підозру, про що було вказано у повістці. Водночас, в цей же день ОСОБА_8 на роботу не вийшов, терміново оформивши 1 день відпустки, перестав відповідати на мобільний телефон, у зв`язку з чим навіть його підлеглі працівники втратили можливість вийти з ним на зв`язок. У подальшому він так і не зв`язався зі слідчим, який направив повістку, навіть маючи для цього можливість у наступні календарні дні (23.01.2021 року та 24.01.2021 року), які хоча і є вихідними, проте не містять ніяких перешкод для здійснення телефонного дзвінка з метою повідомити про подальшу можливу неявку з поважних причин. Про обізнаність ОСОБА_8 про його виклик до слідчого свідчить заява, подана його представником до відділу поліції 26.01.2021 року. Водночас, замість явки до слідчого ОСОБА_8 25.01.2021 року оформив лікарняний, надавши на підтвердження цього через свого представника копію листка непрацездатності, який не містив жодної інформації ні про його діагноз, ні про призначений режим лікування, ні про дату, з якої йому необхідно приступити до роботи, ні про прізвище лікаря, який його видав). За місцем мешкання ( АДРЕСА_1 ) ОСОБА_8 був відсутній до 29.01.2021 року, упродовж цього ж періоду не відповідав на телефонні дзвінки. До того ж, навіть його дружина ОСОБА_10 , яка також працює в КП «Тернівське житлово-комунальне підприємство», аналогічно терміново оформила відпустку спочатку на один день 22.01.2021 року, а потім за телефонним зв`язком продовжила її по 29.01.2021 року, та в подальшому у вказаний період була відсутня за вищевказаною адресою її спільного мешкання з чоловіком. Дана обставина унеможливила її допит (для цього до КП «Тернівське житлово-комунальне підприємство» 27.01.2021 року також направлялись повістки про її виклик на 27.01.2021 року, 28.01.2021 року, 29.01.2021 року, 30.01.2021 року, 01.02.2021 року вона жодного разу не з`явилась) з метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_8 , а також вручення їй повістки про його виклик в порядку ч.2 ст.135 КПК України. Крім того, 29.01.2021 року ОСОБА_8 особисто вручено дві повістки про необхідність його явки до слідчого 01.02.2021 року та 02.02.2021 року. Однак, навіть при врученні вказаних повісток ОСОБА_8 зазначив, що 01.02.2021 року не з`явиться за викликом, що вказує на його небажання виконувати вимоги КПК України. Наведені обставини свідчать про те, що ОСОБА_8 перешкоджає кримінальному провадженню іншим чином, тобто чинить перешкоди, які унеможливлюють проведення відповідних процесуальних дій, в тому числі підбурюючи своє оточення (дружина, підлеглі працівники) до допомоги в організації таких перешкод.

Прокурор ОСОБА_2 всудовому засіданні підтримав клопотання заступника начальника СВ щодо обрання у відношенні підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив його задовольнити з заставою не меншою ніж розмір спричиненою ним шкоди громаді. Вважає, що підозра є обґрунтованою, та ризики, які зазначені у клопотанні та передбачені п.п. 1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України є доведеними, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, ухилявся від отримання повісток для вручення йому підозри, має закордонний паспорт, а у його дружини є квартири у м. Ялта. Також в усній формі заявив, що є ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки на нього зареєстроване ще одне кримінальне провадження у ЄРДР.

Прокурор ОСОБА_3 всудовому засіданні підтримав клопотання заступника начальника СВ щодо обрання у відношенні підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив його задовольнити з заставою не меншою ніж розмір спричиненою ним шкоди громаді. Вважає, що підозра є обґрунтованою, та ризики, які зазначені у клопотанні та передбачені п.п. 1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України є доведеними, оскільки підозрюваний ухилявся від отримання повісток для вручення йому підозри, у його дружини є квартири у м. Ялта. Також є ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки на нього зареєстроване ще одне кримінальне провадження у ЄРДР. Вважає, що відпустка та лікарняні пов`язані з тими діями, що працівники правоохоронних органів намагалися ОСОБА_8 вручити підозру, тому є ухиляння від досудового слідства та перешкоджання слідству.

Підозрюваний ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про запобіжний захід у виді тримання під вартою та просив суд обрати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. А також суду зазначив, що підозра є не обґрунтованою, оскільки він не вчиняв тих дій, які йому інкримінуються, так як це є службовою недбалістю когось із працівників його відділу. Крім того, зазначив, що він офіційно перебував у відпустці один день, а також на лікарняному з 25.01.2021 року по 29.01.2021 року, тому він не ухилявся від явки до правоохоронних органів. В Україні він постійно мешкає 42 роки, а за місцем свого постійного проживання та реєстрації з 1991 року, з 15 вересня 2003 року постійно працює в КП «ТЖКП», графіком його роботи з 07.00 год. ранку до 19.00 год. вечора. Дійсно він має закордонний паспорт. Також у нього є дружина, яка також постійно мешкає з 1991 року за їх місцем проживання та працює в КП «ТЖКП», є повнолітні діти та онуки, які мешкають у м. Дніпро та в м. Тернівка. Крім того, він має певні захворювання та час від часу проходить лікування від них.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив суд обрати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. Вважає, що підозра є необґрунтованою, оскільки прокурори не довели доказами наданими слідчому судді обґрунтованість пред`явленої підозри та розмір спричиненої шкоди. Ризики є не доведеними, так ОСОБА_8 постійно мешкає та працює разом з дружиною в м. Тернівка, має міцні соціальні зв`язки, є особою похилого віку, має певні захворювання, внаслідок яких проходить курси лікування, раніше не судимий, має дуже багато відзнак по роботі та по допомозі воїнам АТО. Крім того, зазначив, що ОСОБА_8 офіційно перебував у відпустці один день, а також на лікарняному з 25.01.2021 року по 29.01.2021 року, тому він не ухилявся від явки до правоохоронних органів. А навпаки працівники правоохоронних органів намагалися робити тиск як на самого підозрюваного, членів його сім`ї, так і на нього особисто для вручення незаконним чинном повісток ОСОБА_8 .

Вислухавши прокурорів, підозрюваного, захисника, допитавши свідка, дослідивши доводи клопотання та надані письмові докази, приходжу до наступного висновку.

Матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 грудня 2018 року за № 42018041880000166 за ч. 2 ст. 364 КК України.

02 лютого 2021 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 364 КК України.

В порядку ст. 208 КПК України підозрюваний ОСОБА_8 не затримувався.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показала, що прокурор не вжив заходів для звернення до суду з позовом про стягнення пені з підприємства. Вважає, що розмір пені можливо було стягнути з підприємства за рішенням суду. Також, зазначила, що при внесенні змін до договору підряду на закупівлю за публічні кошти не було порушено вимог чинного законодавства, у тому числі з укладенням додаткової угоди. Розмір пені є не доведеним. Вона може охарактеризувати свого керівника з позитивного боку, їй не відомо, щоб ОСОБА_8 робив будь-який тиск на свідків у даному кримінальному провадженні. Стверджує, що депутати 01 лютого 2021 року штучно створили конфліктну ситуацію з ОСОБА_5 .

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_8 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: договором підряду на закупівлю за публічні кошти № 228п-18 від 26 червня 2018 року, додатковою угодою №1 від 04 грудня 2018 року до договору підряду на закупівлю за публічні кошти № 228п-18 від 26 червня 2018 року, актом №2 прийому виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року, висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 663/664-19 від 14 березня 2019 року, висновком експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи від 12 лютого 2019 року, інформацією Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 28 січня 2019 року; зверненням директора КП «ТЖКП» від 12 липня 2018 року до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області про розгляд повідомлення про початок виконання будівельних робіт; повідомленням КП «ТЖКП» про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1); протоколами допитів свідків: ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; контрактом від 01 січня 2016 року; додатковою угодою від 01 січня 2018 року до контракту від 01 січня 2016 року; розпорядженням Тернівської міської ради від 12 грудня 2017 року за №372-К; повідомленням виконавчого комітету Тернівської міської ради від 08 квітня 2019 року; розпорядженням міського голови виконавчого комітету Тернівської міської ради від 26 серпня 2003 року за №76-К; статутом Комунального підприємства «Тернівське житлово-комунальне підприємство».

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого йому злочину і правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1(c), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).

Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, обґрунтованою. Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року, де суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року де суд зазначив «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування»; у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року, де суд зазначив «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Однак, згідно пункту 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що кожен, кого заарештовано має негайно постати перед судом і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.

За приписами частини 1статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України.

Отже, тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, який застосовується лише тоді, коли є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов`язків і належної поведінки.

Тобто застосування такого запобіжного заходу можливе не тільки за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення особою злочину та ризиків, а й у разі неможливості зменшити наявні ризики до розумних меж через застосування більш м`яких запобіжних заходів.

ЄСПЛ робить висновок, що перед застосуванням до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою національний судовий орган повинен обов`язково розглянути можливість застосування інших, альтернативних триманню під вартою, заходів. Позбавлення свободи може бути виправданим лише тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, поперше, були розглянуті, а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається (п. 31 рішення ЄСПЛ у справі «Амбрушкевич проти Польщі»).

Відповідно до вимог пунктів 3 і 4статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення. Питання про те, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» та у справі «Харченко проти України»).

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини: «При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів» (пункт 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу» (пункт 29 рішення Європейського суду з прав людини від 11 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України»).

Право на свободу є одним із основоположних прав людини, яке має виняткову роль як засіб забезпечення інших прав і свобод людини. Це право гарантуєтьсястаттею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободтастаттею 29 Конституції України. Проголошуючи «право на свободу», стаття 5 Конвенції передбачає фізичну свободу людини; її мета полягає в забезпеченні того, щоб жодна особа не могла бути свавільно позбавлена волі.

Частиною другоюстатті 29 Конституції Українипередбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

ЄСПЛ відповідно до усталеної практики зазначив, що особиста свобода повинна бути правилом, а позбавлення свободи до рішення суду - суворим винятком.

Згідно із ч. ч. 1, 2ст. 181 КПК Українидомашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування запобіжного заходу, суд виходить з наступного.

ОСОБА_5 огли 42 роки мешкає в Україні, та з 1991 року постійно мешкає та зареєстрований в м. Тернівка Дніпропетровської області.

Відповідно до характеристики за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , охарактеризований позитивно, працює керівником КП «ТЖКП» з 2003 року. Отже, підозрюваний має постійне місце проживання, де мешкає разом з дружиною, а також має постійне місце роботи, де також працює його дружина. Має багато відзнак як за місцем роботи так і за розвиток міста, а також і за допомогу воїнам АТО.

Має повнолітніх дітей та онуків, які постійно мешкають у м. Дніпро та в м. Тернівка. Перебуває на обліку у сімейного лікаря з захворюваннями серця та кров`яного тиску у зв`язку з чим потребує лікування. На обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Ризик, передбачений п.п. 4 ч.1 ст. 177 КПК України стороною обвинувачення не доведений Так, слідчим не додано та прокурорами не доведено, що підозрюваний ОСОБА_5 порушував процесуальні обов`язки у даному кримінальному провадженні, оскільки останній на час коли викликався до слідчого для вручення підозри не з`являвся з поважних причин, які пов`язані з лікарняним, та після його видужання одразу з`явився зі своїм захисником до слідчого для вручення підозри. У судові засідання для розгляду клопотання з`являвся своєчасно.

Ризик, передбачений п.п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України стороною обвинувачення не доведений, оскільки ОСОБА_5 раніше не судимий, одружений, має повнолітніх дітей та онуків, які постійно мешкають в Україні, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, перебуває на обліку у сімейного лікаря з захворюваннями серця та кров`яного тиску у зв`язку з чим потребує лікування, характеризується за місцем проживання позитивно, має багато відзнак як за місцем роботи так і за розвиток міста, а також і за допомогу воїнам АТО, має усталенні міцні соціальні зв`язки у м. Тернівка, є особою похилого віку, починаючи з 1991 року постійно проживає у м. Тернівка, має постійне місце роботи, процесуальних обов`язків не порушував.

Ризик, передбачений п.п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України стороною обвинувачення не доведений, оскільки ОСОБА_5 раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має багато відзнак як за місцем роботи так і за розвиток міста, а також і за допомогу воїнам АТО, має усталенні міцні соціальні зв`язки у м. Тернівка, має постійне місце роботи, процесуальних обов`язків не порушував. Окрім того, слідчий суддя враховує, що даний ризик заявлений стороною обвинувачення при розгляді клопотання в усній формі.

Слідчий суддя не бере до уваги внесенні відомості до ЄРДР за ч.1 ст. 351 КК України відносно ОСОБА_8 , оскільки внесення відомостей не є підтвердженням вини ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення та має бути перевірено органами досудового розслідування. Інших доказів слідчим та прокурорами на підтвердження цього ризику не надано.

Отже, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено тільки ризик передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України щодо незаконного впливу на свідків, оскільки свідки перебувають у підпорядкуванні у підозрюваного ОСОБА_5 .

Отже, на підставі зазначеного, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, а також у задоволенні клопотання заступника начальника СВ про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Однак, з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному, відповідно до пред`явленої підозри, у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, наявності у підозрюваного закордонного паспорту та доведеності ризику передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, вважаю за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 32, 131, 132, 176, ст. 177, 178, 179, 181, 183 - 184, 193-194, 196-197, 369, 372 КПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.

В задоволенні клопотання СВ Тернівського ВП ПВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погодженого прокурором Тернівського відділу Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту без застосування електронного засобу контролю.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки: 1. Прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; 2. Не залишати місце свого постійного проживання з 22.00 год. до 05.00 год. без дозволу слідчого, прокурора, суду за адресою: АДРЕСА_1 , за винятком часу перебування в лікарнях, на роботі та у відрядженнях, з урахуванням часу перебування в дорозі до та з вищезазначених місць. 3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого мешкання та роботи. 4. Утримуватися від спілкування з усіма свідками у цьому кримінальному провадженні, окрім спілкування, яке необхідне для з`ясування робочих питань пов`язаних з виконанням роботи та не стосується фактичних обставин даного кримінального провадження. 5. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала суду діє до 23 години 59 хвилин 03 квітня 2021 року включно.

Виконання ухвали покласти на начальника Тернівського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Тернівського відділу Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1