Ухвала

від 03.02.2021 по справі 1-148/11

ІРШАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-148/11

1/301/1/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" лютого 2021 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області

в складі : головуючої - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2

з участю прокурора- ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

представника потерпілої ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Іршава кримінальне провадження №1-148 /11 відносно

ОСОБА_4 ,уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого , має на утриманні неповнолітню дитину -

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 23 вересня 2009 року приблизно о 23-ій годині 40 хвилин він, керуючи автомобілем марки «Форд Таурус» д. н. НОМЕР_1 , по вулиці Шевченка в селі Заріччя в напрямку міста Хуст, після роз`їзду із зустрічним автомобілем типу «фура» грубо порушив п. п: 1.2, 1.3, 1.4,1.5, 1.9, 2.3(б), 10.1,11.2, 11.3, 12.1, 12.2, 12.3, 12.4, 13.1, 13.3 ПДР України внаслідок чого не врахував дорожню обстановку, не дотримувався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_7 , що рухався у зустрічному напрямку, який від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці.

В судовому засіданні під час проведення судового слідства обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 звернулися до суду з клопотаннями про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.286 КК України на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

В обгрунтування клопотання зазначають , що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні необережного злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України. Санкція ч. 2 ст. 286 КК України передбачає основне покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, що відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, який вчинений 23.09.2009 року , від явки до органів слідства , прокурора та суду умисно не ухилявся та не переховувався , а строк давності притягнення до кримінальної відповідальності не зупинявся та не переривався .

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні вважає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за ч.2 ст.286 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності підставним та просить таке задовільнити.

Представник потерпілої ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечила проти розгляду клопотання у відсутності потерпілої ОСОБА_8 та її представника ОСОБА_9 та визнала клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за ч.2 ст.286 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності та закриття провадження у справі , просить цивільний позов залишити без розгляду . .

Заслухавши прокурора ОСОБА_3 , пояснення учасників судового процесу , дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні необережного злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України. Санкція ч. 2 ст. 286 КК України передбачає основне покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, що відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Отже, закон, який регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК), пов`язує зупинення строків давності не з постановами про зупинення слідства, а лише з умисними діями особи, спрямованими на ухилення від слідства.

Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2015 року (провадження № 5-1кс15), під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство... При з`ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов`язана з`являтись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов`язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов`язку.

Крім того, в постанові Верховного Суду від 27 березня 2019 року (провадження № 51-9040 км 18) на підставі аналізу положень ч. 1 ст. 281 КПК колегія суддів дійшла висновку, що підстава для оголошення розшуку під час досудового розслідування «місцезнаходження підозрюваного невідоме» може мати місце як у випадку, якщо підозрюваний ухиляється від слідства, так і з інших причин, коли не встановлено його місцезнаходження. Саме тому зупинення досудового розслідування у зв`язку з розшуком підозрюваного саме по собі ще не може свідчити про ухилення останнього від слідства. Для застосування положень ч. 2 ст. 49 КК у такому випадку обов`язково має бути підтверджено факт ухилення підозрюваного від слідства.

Також в постанові (ВС/ККС у справі № 204/4728/15-к від 20 жовтня 2020 р.) зазначено що, для зупинення перебігу строку давності постанови про зупинення слідства та оголошення у розшук недостатньо. Необхідно довести умисні дії особи спрямовані на ухилення від слідства та суду.

У матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б вказували на те, що ОСОБА_4 умисно діяв на ухилення від слідства та суду чи вчинив протягом більше десяти років будь-які нові кримінальні правопорушення.

Згідно роз`яснення п.8 постанови пленуму Верховного Суду України №-12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», що звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК коли минули певні строки давності, відповідно до ст. 11-1 КПК є обов`язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК.

Згідно ч.5 ст.49 КК, давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109-114-1, проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і частині першій статті 442 цього Кодексу.

Кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_4 не відноситься до категорій злочинів, згаданих законодавцем у ч.4 та ч.5 ст.49 КК України.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули строки: десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Таким чином, строк давності щодо вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального злочину сплив 23.09.2019 року, а тому станом на сьогоднішню дату по кримінальній справі строк притягнення до кримінальної відповідальності його закінчився.

ОСОБА_4 відомо та роз`яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. ст. 7-1, 11-1 КПК України (у редакції 1960 року) та ст. 49 чинного КК України є звільненням від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими підставами, але обвинувачений наполягає на задоволенні поданого ним та його захисником клопотань з вказаної підстави .

Згідно з вимогами ст. 49 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є не правом, а обов`язком суду у разі, коли підсудний проти цього не заперечує. Крім того, відповідно до ст. 275 КПК України (у редакції 1960 року) суд розглядає кримінальну справу тільки у межах пред`явленого обвинувачення.

Про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є ОБОВ`ЯЗКОМ, а не правом суду про, що зазначено у постанові ВС/ККС по справі № 345/2618/16-к від 19.11.2019.

Слід зазначити, що існування в Кримінальному кодексі України звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності обумовлюється недоцільністю кримінального переслідування особи, оскільки після спливу вказаних строків притягнення до кримінальної відповідальності особи не може мати належного карального і превентивного впливу, а також тим, що невчинення підсудним у цей період нового злочину, як правило, свідчить про втрату ним суспільної небезпечності.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.ст. 49, 106 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості. Якщо строк давності закінчується після ухвалення обвинувального вироку, то особу може бути звільнено від кримінальної відповідальності (покарання) тільки до набрання вироком законної сили.

Згідно із ч. 2 ст. 49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло пятнадцять років.

Із хронології подій та прийняття процесуальних рішень у цій кримінальній справі вбачається, що обвинувачений не ухилявся від слідства та суду, тобто перебіги розгляду справи не переривалися, при цьому відсутні відомості щодо притягнення його до кримінальної відповідальності за інші злочини.

За результатами розгляду справи ВС/ККС сформував правовий висновок наступного змісту: строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальна справа щодо цієї особи.

Приписами ч. 1 ст. 248 КПК України (в редакції 1960 року) встановлено, що при наявності обставин, передбачених статтею 6, частиною першою статті 7, статтями 7-1, 7-2, 8, 9, 10 і 11-1 цього Кодексу, суддя своєю мотивованою постановою закриває справу, скасовує запобіжні заходи, заходи забезпечення цивільного позову і конфіскації майна, а також вирішує питання про речові докази, зокрема про гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_4 від слідства та суду не ухилявся, з часу вчинення злочину минуло більше десяти років, а також те, що останній дав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінчення строків давності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання обвинуваченого та його захисника .

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 49 КК України, ст.ст. 7-1, 11-1 КПК України ( в редакції 1960 року) КПК України, суд -,

УХВАЛИВ :

Клопотання ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.286 КК України на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.286 КК України (в редакції 1960 року), у зв`язку зі спливом строків давності, на підставі ч.2 ст.49 КК України.

Провадження по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого за ч.2 ст.286 КК України (в редакції 1960 року), - закрити.

Цивільний позов ОСОБА_8 про стягнення з ОСОБА_4 матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.

Речові докази: автомобіль марки «Форд Таурус» д. н. НОМЕР_1 , повернути ОСОБА_4 , велосипед «Україна» потерпілій ОСОБА_8 .

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді підписки про невиїзд скасувати після набуття ухвалою законної сили .

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 7-ми днів з моменту проголошення.

Суддя: ОСОБА_1