Постанова

від 04.02.2021 по справі 2-514/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 лютого 2021 року м. Київ

Єдиний унікальний номер справи 2-514/11

Апеляційне провадження №22-ц/824/327/2021

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Іванченка М.М.

суддів: Білич І.М., Коцюрби О.П.

при секретарі: Карпенка В.Р.

за участю:

представника позивача: Футорян С.М.

відповідача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Дніпровського районного суд ум. Києва від 1 лютого 2011 року

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва прийнятого 19 листопада 2020 року, в приміщені суду під головуванням судді Яровенко Н.О. ,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дніпровського районного суд м. Києва від 1 лютого 2011 року стягнено з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ АБ Укргазбанк суму заборгованості в розмірі 8 356,16 дол. США. В еквіваленті курсу гривні за ставкою Національного банку України на день розгляду справи по суті, 8525 грн 23 к. пені за несвоєчасне погашення кредиту та сплату процентів; 748 грн 54 к. судового збору та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Також стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ АБ Укргазбанк 3705 грн штрафу передбаченого п.4.2 договору застави.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №61/2008 від 16 квітня 2008 року звернути стягнення на рухоме майно, транспортний засіб марки CHEVROLETмоделі AVEO, р.н. НОМЕР_1 , зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 10 квітня 2008 року, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про роз`яснення рішення в якій просила роз`яснити рішення Дніпровського районного суд м. Києва від 1 лютого 2011 року по даній справі, встановлено стягнути на користь ПАТ АБ Укргазбанк суму заборгованості в розмірі 8356,16 дол. США в еквіваленті у гривні за ставкою НБУ на день розгляду справи по суті, тобто на 1 лютого 2111 року, що становить 7,94 грн за 1 дол. США, 8535 грн 23 к. пені за несвоєчасне погашення кредиту та сплату процентів, 748,54 грн судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Обгрунтовуючи вказану заяву ОСОБА_1 вказувала на таке, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 1 лютого 2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ Укргазбанк суму заборгованості в розмірі 8 356,16 доларів США в еквіваленті курсу гривні за ставкою НБУ на день розгляду справи по суті, 4 829 грн 23 к пені за несвоєчасне погашення кредиту та сплату процентів, 748 грн 54 к. судового збору та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ Укргазбанк 3 705 грн штрафу, передбаченого п. 4.2 Договору застави. В рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 61/2008 від 16 квітня 2008 року звернуто стягнення на рухоме майно, транспортний засіб марки Chevrolet моделі Aveo, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2

12 грудня 2019 року старшим державним виконавцем Дніпровського РА ДВС ГТУЮ у м. Києві Ясінського К.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60841244, якою постановлено стягнення з ОСОБА_1 боргу у сумі 8 356,16 доларів США та 5 697 грн 77 к. без вказівки еквіваленту курсу гривні, як зазначено в рішенні суду від 1 лютого 2011 року.

Заявник вказувала, що виконання рішення суду відбувається за курсом долара США до гривні на момент стягнення, тобто 2019-2020 роки, а не на 2011 рік.

Внаслідок виконання рішення суду всупереч резолютивній частині проголошеного рішення, заявник змушена звернутися до суду із вище вказаною заявою, оскільки вказівка на день розгляду справи по суті без чіткого зазначення курсу валют на 1 лютого 2011 року невірно трактується та зазначений курс не застосовується виконавчою службою.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 листопада 2020 рокузаяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Дніпровського районного суд ум. Києва від 1 лютого 2011 року - задоволено частково.

Роз`яснило резолютивну частину рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 1 лютого 2011 року по справі за позовом ПАТ АБ Укргазбанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення боргу, зокрема, що стягненню солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ Укргазбанк підлягає сума заборгованості в розмірі 8 356,16 дол. США.

Також стягненню солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ Укргазбанк належить:

- 4 829,23 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту та сплату процентів;

-748,54 грн судового збору;

-120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ Укргазбанк 3 705 грн штрафу, передбаченого п. 4.2 Договору застави.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просила скасувати оскаржувану ухвалу роз`яснити, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 1 лютого 2011 року у справі за позовом ПАТ АБ Укргазбанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення боргу встановлено стягнути на користь ПАТ АБ Укргазбанк суму заборгованості в розмірі 8356,16 дол. США в еквіваленті у гривні за ставкою НБУ на день розгляду справи по суті, тобто на 1 лютого 2111 року, що становить 7,94 грн за 1 дол. США, 8535 грн 23 к. пені за несвоєчасне погашення кредиту та сплату процентів, 748,54 грн судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи є незаконними та необґрунтованими, ухвалені з порушеннями норм чинного законодавства.

Від учасників справи відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник у суді апеляційної інстанції підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Представник позивача заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила рішення суду залишити без змін.

Відповідач ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Дніпровського районного суд ум. Києва від 1 лютого 2011 року стягнено з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ АБ Укргазбанк суму заборгованості в розмірі 8 356,16 дол. США. В еквіваленті курсу гривні за ставкою Національного банку України на день розгляду справи по суті, 8525 грн 23 к. пені за несвоєчасне погашення кредиту та сплату процентів; 748 грн 54 к. судового збору та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Також стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ АБ Укргазбанк 3705 грн штрафу передбаченого п.4.2 договору застави.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №61/2008 від 16 квітня 2008 року звернути стягнення на рухоме майно, транспортний засіб марки CHEVROLETмоделі AVEO, р.н. НОМЕР_1 , зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 10 квітня 2008 року, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25 березня 2011 року виправлено допущену в рішенні від 1 лютого 2011 року описку, зазначивши в мотивувальній та резолютивні частині замість 8 525,23 грн. вказати правильно 4 829,23 грн.

Із матеріалів справи також вбачається, що за кредитним договором № 61/2008 від 16 квітня 2008 року, укладеним між Банком та Позичальником, останньому Банком був наданий кредит в іноземній валюті. Позивач, у даній справі просив, зокрема, стягнути суму основної заборгованості по кредиту, заборгованості по відсоткам за користування та пеню.

Задовольняючи частково заяву ОСОБА_1 суд першої інстанції вказував, що враховуючи те, що в резолютивній частині рішення, судом однозначно не зазначено в якій саме валюті повинна бути стягнена заборгованість, що виникла з кредитного договору, станом на дату розрахунку, а відтак, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для роз`яснення рішення суду, оскільки судом встановлено обставин передбачені ст.271 ЦПК України, що зумовлюють необхідність у його роз`ясненні.

Апеляційний суд погождується з такими висновками суду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі вказано, що роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних , у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє у роз`ясненні рішення.

Відповідно до ч.1 ст.271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Відповідно до ч.4 ст.271 ЦПК України, про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Як вбачається з п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі , роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Отже, діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим, яке полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Роз`яснення судового рішення є одним із способів усунення його недоліків, які стосуються недотримання його ясності та визначеності.

За своєю правовою суттю роз`яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз`яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та не вирішені ним вимоги, а лише має роз`яснити положення ухваленого рішення, які не чітко та не ясно сформульовані.

Таким чином, роз`яснення рішення - це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі, однак шляхом постановлення ухвали про роз`яснення суд не вправі змінювати суть самого рішення.

У відповідності до чинного законодавства, якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, суд ухвалою відмовляє у роз`ясненні судового рішення.

Отже враховуючи вищевикладене апеляційний суд вважає, що судом вірно застосовано норми матеріального та процесуального права та правову позицію Верховного суду викладену у постанові від 4 липня 2018 року у справі №761/12665/14ц та вірно вказав, що в резолютивній частині рішення, судом однозначно не зазначено в якій саме валюті повинна бути стягнена заборгованість, що виникла з кредитного договору, станом на дату розрахунку, що відповідає вимогам ч.3 ст. 533 ЦК України.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ( Серявін та інші проти України (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.

Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд не вбачає підстав для його скасування, а відтак відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19 листопада 2020 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний тест постанови складено 5 лютого 2021 року.

Головуючий суддя:

Судді: