Рішення

від 04.02.2021 по справі 663/3745/19

СКАДОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 663/3745/19

Провадження № 2/663/21/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року Скадовський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого, судді Клімченко М.І.,

за участі секретаря судового засідання Подляшко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі адвоката Бірючинського Едуарда Олександровича, до фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 , Відділу економічного розвитку, інвестиційної діяльності та туризму Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області, треті особи: Фермерське господарство Колосок , Каланчацький районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про скасування державної реєстрації додаткової угоди,

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2019 року представник позивача звернувся до суду із вказаною позовною заявою в обґрунтування вимог зазначив, що рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 20 липня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 12 грудня 2017 року, визнано поновленими договори оренди землі від 04 березня 2010 року строком на п`ять років укладений між приватним підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 з кожним окремо., визнано недійсними договори оренди земельних ділянок від 02 лютого 2016 року, укладені між ОСОБА_1 та фермерським господарством Колосок , визнано протиправними та зобов`язано ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , кожного окремо вчинити дії щодо укладення з приватним підприємцем ОСОБА_2 додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. На вказані судові рішення ОСОБА_3 , ОСОБА_1 подали касаційну скаргу. 05 лютого 2018 року за заявою ОСОБА_2 від 02 лютого 2018 року було відкрито виконавче провадження на виконання виконавчого листа № 657/1402/16-ц, виданого Каланчацьким районним судом Херсонської області 23 січня 2018 року, при примусовому виконанні якого державним виконавцем складено акт, яким було встановлено, що на виконання рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 20 липня 2017 року було підписано додаткову угоду про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки з протоколом розбіжностей з приватним підприємцем ОСОБА_2 . 19 березня 2018 року Верховним Судом постановлено ухвалу про зупинення виконання рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 20 липня 2017 року. 05 червня 2019 року Верховним Судом винесено постанову, якою рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 20 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 12 грудня 2017 року в частині позовної вимоги про визнання протиправними дій та зобов`язання ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , кожного окремо, вчинити дії щодо укладення з приватним підприємцем ОСОБА_2 додаткових угод про поновлення договору оренди землі скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовлено. В іншій частині вказані рішення залишено без змін.

Після того як позивачу стало відомо про вказану вище постанову, 19 серпня 2019 року ним направлено лист ФОП ОСОБА_2 з проханням направити проект додаткової угоди на погодження, який 13 вересня 2019 був повернутий за закінченням терміну зберігання як невручений. Згодом позивач дізнався, що державним реєстратором Відділу економічного розвитку, інвестиційної діяльності та туризму Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області Бабич В. В. 05 вересня 2019 року зареєстровано додаткову угоду від 14 лютого 2018 року, яка була підписана при примусовому виконанні ВП №55714680, але вже без протоколу розбіжностей. Враховуючи, що вказана додаткова угода від 14 лютого 2018 року порушує права та інтереси позивача, оскільки не відповідає його волевиявленню, просив суд скасувати державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 6523281100:04:004:0052, 6523281100:04:004:0041, 6523281100:04:004:0051; зобов`язати Відділ економічного розвитку, інвестиційної діяльності та туризму Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області вчинити дії по виключенню (скасуванню) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права оренди ФОП ОСОБА_2 на вказані земельні ділянки, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 11 грудня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

20 січня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому ФОП ОСОБА_2 зазначав, що мав всі законні підстави для звернення до державного реєстратора з відповідною заявою про реєстрацію додаткової угоди від 14.02.2018, зважаючи на ухвалені судові рішення. У задоволенні позову просив відмовити посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. (а.с. 85-87).

22 січня 2020 року до суду надійшли пояснення, в яких начальником Каланчацького районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зазначено, що 05 лютого 2018 року страшим державним виконавцем Шаховою Н.А. було відкрито виконавче провадження АСВП № 55714680 щодо примусового виконання виконавчого листа № 657/1402/16-ц, виданого 23 січня 2018 року Каланчацьким районним судом Херсонської області про визнання протиправними дій ОСОБА_1 та зобов`язання його вчинити дії щодо укладення додаткової угоди. В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем було отримано від стягувача по справі ПП ОСОБА_2 три екземпляри додаткової угоди про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки від 04 березня 2010 року та внесення змін до нього з підписом та печаткою ОСОБА_2 . Додаткова угода була доведена до відома ОСОБА_1 , після ознайомлення з якою була ним підписала 14 лютого 2018 року з протоколом розбіжностей, оскільки він не був згоден з деякими її пунктами. Про вказане було складено акт та 07 березня 2018 року виконавче провадження закінчене на підставі пункту 9 статті 39 Закону України Про виконавче провадження . Два екземпляри додаткової угоди з протоколом розбіжностей були надані стягувачу по справі ПП ОСОБА_2 та один екземпляр ОСОБА_1 ( а.с. 132-133).

26 лютого 2020 року до суду надійшли пояснення в яких голова ФГ Колосок проти задоволення позову не заперечував та просив розглянути справу за відсутністю їх представника (а.с. 120-123).

Ухвалою суду від 15 вересня 2020 року постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду(а.с. 213-214).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, спрямував заяву в якій просив розглядати справу без його участі та участі позивача, позовну заяву підтримують та наполягають на її задоволенні (а.с. 233).

Відповідач ФОП ОСОБА_2 в судове засідання з`явився, просив відмовити у задоволенні заявлених позивачкою вимог з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

ФГ Колосок явку представника в судове засідання не забезпечено, в поданих пояснення голова фермерського господарства висловив прохання розглядати справу без участі представника, проти задоволення позову не заперечував. (а.с. 120-123).

Від начальника Каланчацького РВ ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява з проханням розглядати справу без участі представника відділу (а.с. 130).

Заслухавши доводи відповідача, дослідивши надані докази, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з частиною 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України).

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина 3).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частини 1, 2 статті 12 ЦПК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, на підставі принципу змагальності сторони учасники справи з метою ухвалення рішення на свою користь зобов`язані повідомити суду істотні для справи обставини, надати суду докази, які підтверджують, або спростовують ці факти, а також вчиняти процесуальні дії, спрямовані на те, щоб переконати суд у необхідності ухвалення бажаного для них рішення.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно з положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 статті 77 та частиною 2 статті 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями статті 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно норм статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З матеріалів справи та встановлених судом обставин убачається наступне.

04 березня 2010 року між ПП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі строком на п`ять років. За вказаним договором ОСОБА_1 передав ПП ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належну йому земельну ділянку площею 5,53 га, що розташована в адміністративних межах Олександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області. Договір зареєстровано у Каланчацькому райвідділі ХРФ ДП Центр ДЗК 27 травня 2010 року за №041073300050. За змістом пункту 8 договору оренди землі, після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк (т. 1 а.с. 30-34).

Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 20 липня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 12 грудня 2017 року, визнано поновленим договір оренди землі від 04 березня 2010 року строком на п`ять років укладений між приватним підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 з кожним окремо, визнано недійсними договори оренди земельних ділянок від 02 лютого 2016 року, укладені між ОСОБА_1 та фермерським господарством Колосок , визнано протиправними дії ОСОБА_1 та зобов`язано його вчинити дії щодо укладення з ПП ОСОБА_2 додаткової угоди про поновлення договору оренди землі (а.с. 8-16).

05 лютого 2018 року за заявою ОСОБА_2 від 02 лютого 2018 року було відкрито виконавче провадження на виконання виконавчого листа № 657/1402/16-ц, виданого Каланчацьким районним судом Херсонської області 23 січня 2018 року, при примусовому виконанні якого державним виконавцем складено акт, яким встановлено, що на виконання рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 20 липня 2017 року було підписано додаткову угоду про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки, на якій відсутня дата, з протоколом розбіжностей з приватним підприємцем ОСОБА_2 . У вказаному акті та протоколі розбіжностей відсутній підпис ПП ОСОБА_2 чи застереження про його відмову від підпису (а.с. 149-153).

19 березня 2018 року Верховним Судом постановлено ухвалу про зупинення виконання рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 20 липня 2017 року (а.с. 17).

05 червня 2019 року Верховним Судом винесено постанову, якою рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 20 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 12 грудня 2017 року в частині позовної вимоги про визнання протиправними дій та зобов`язання ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , кожного окремо, вчинити дії щодо укладення з приватним підприємцем ОСОБА_2 додаткових угод про поновлення договору оренди землі скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовлено. В іншій частині вказані рішення залишено без змін (а.с. 18-27).

19 серпня 2019 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку спрямовано ФОП ОСОБА_2 листа в якому висловлено прохання направити йому проект додаткової угоди до договору оренди землі від 04 березня 2010 року та роз`яснено, що у разі ненадання проекту додаткової угоди у місячний термін з дня отримання цього листа орендодавець буде вважати, що ФОП ОСОБА_2 втратив переважне право орендаря на укладення договору оренди землі. Вказаний лист повернуто без вручення адресату (т. 1 а.с. 45-46).

Згідно інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25 листопада 2019 року, державним реєстратором Відділу економічного розвитку, інвестиційної діяльності та туризму Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області Бабичем В. В. на підставі рішення суду від 20.07.2017, додаткової угоди від 14.02.2018, 05 вересня 2019 року зареєстровано додаткову угоду від 14 лютого 2018 року, чим продовжено договір оренди земельної ділянки №041073300050, між ПП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 строком на 12 років (а.с. 47-49).

Підставою недійсності правочину відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з вимогами статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із витребуваної у державного реєстратора додаткової угоди про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки від 14 лютого 2018 року вбачається, що її текст підписаний ОСОБА_1 без будь-яких застережень (а.с. 182).

За встановлених обставин, суд вважає, що позивачем не доведено відсутність його волевиявлення на продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки на умовах викладених в підписаній ним додатковій угоді, яка стала підставою для реєстрації державним реєстратором оспорюваного договору земельної ділянки.

Таким чином, оцінюючи в сукупності обставини, на яких ґрунтуються заявлені позивачем вимоги, аналізуючи надані сторонами докази, на які вони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки ним не надано достатніх, належних та допустимих доказів, які б в сукупності свідчили про наявність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 2, 3, 10-13, 19, 76-82, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 в особі адвоката Бірючинського Едуарда Олександровича до фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 , Відділу економічного розвитку, інвестиційної діяльності та туризму Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області, треті особи: Фермерське господарство Колосок , Каланчацький районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про скасування державної реєстрації додаткової угоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Херсонського апеляційного суду безпосередньо або через Скадовський районний суд Херсонської області з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М.І. Клімченко