Постанова

від 27.01.2021 по справі 902/197/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 902/197/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.

за участю представників:

Скаржника (Представник Служби автомобільних доріг у Вінницькій області) - Батуринський Д.О. ( ордер № № 069432 від 25.12.2020);

Позивача (Представник ПП "Автомагістраль") - Корзаченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Служби автомобільних доріг у Вінницькій області

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2020

у справі

за позовом Приватного підприємства "Автомагістраль"

до Служби автомобільних доріг у Вінницькій області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

- Управління Державної казначейської служби у м. Вінниця Вінницької області

- Управління державної казначейської служби у Вінницькій області

- Акціонерне товариство "Полтава-Банк"

- Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області

про відшкодування майнової шкоди та збитків у сумі 1 139 921,57 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. Позивач - приватне підприємство "Автомагістраль" звернувся з позовом до Служби автомобільних доріг у Вінницькій області про відшкодування майнової шкоди та збитків у сумі 1 139 921,57 грн з яких, 849 000,00 грн майнової шкоди, 226 502,24 грн збитків (упущеної вигоди), 27 912, 33 грн 3% річних від суми незаконно списаної банківської гарантії за період з 16.01.2019 року по 19.02.2020 року, 36 507,00 грн інфляційних втрат від суми незаконно списаної банківської гарантії за період з 01.02.2019 року по 31.01.2020 року.

2 . Рішенням господарського суду Вінницької області від 17.06.2020 у справі № 902/197/20 позов задоволено частково. Вирішено стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Автомагістраль" 849000,00 грн - помилково сплачені кошти, які зараховано 16.01.2019 року на рахунок 31113140002002, відкритий на балансі Державної казначейської служби України (МФО банку 899998) на ім`я УДКСУ у м. Вінниці за кодом класифікації доходів бюджету 24062000 Кошти, отримані від учасника - переможця процедури закупівлі під час укладання договору про закупівлю як забезпечення виконання цього договору, які не підлягають поверненню учаснику - переможцю , сплачені АТ Полтава-банк (Код ЄДРПОУ 09807595) згідно з меморіальним ордером від 15.01.2019 року №4330, призначення платежу: Сплата коштів за вимогою №2558 від 19.12.2018 року бенефіціара Служби автомобільних доріг у Вінницькій області по гарантії №1429 від 12.04.2018 року ПП Автомагістраль . Вирішено стягнути з Служби автомобільних доріг у Вінницькій області на користь Приватного підприємства "Автомагістраль" 3340,33 грн - 3% річних, нарахованих за період з 03.01.2020 по 19.02.2020 рр. за порушення строків повернення сплачених коштів в сумі 849000,00 грн; 1698,00 грн - інфляційних втрат, нарахованих за порушення строків повернення сплачених коштів в сумі 849000,00 грн; 12810,44 грн - судових витрат зі сплати судового збору; 14173,37 грн - витрат на професійну правничу допомогу. Вирішено відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 226000,00 грн - збитків (упущеної вигоди); 24572,00 грн - 3% річних, нарахованих за період з 16.01.2019 по 02.01.2020 рр.; 34809,00 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з січня по грудень 2019 року.

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 рішення господарського суду Вінницької області від 17 червня 2020 року у справі №902/197/20 змінено. Викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції:

-Позов задовольнити частково.

-Стягнути з Служби автомобільних доріг у Вінницькій області на користь Приватного підприємства "Автомагістраль" - 849000,00 грн. майнової шкоди, 226502,24 грн. збитків (упущеної вигоди), 3340,33 грн. - 3% річних, 1698,00 грн. інфляційних втрат, 22536,98 грн. судових витрат по сплаті судового збору, 26958,15 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

- В інших частинах в позові відмовити.

4. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована наступним:

- В оскаржуваному рішенні зазначено, що судом першої інстанції вірно відмічено, що питання відносно неправомірних дій Служби автомобільних доріг у Вінницькій області щодо одностороннього розірвання договору №40/18-П від 17 квітня 2018 року на надання послуг: поточний середній ремонт автомобільної дороги М-21 Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський (через Вінницю) на ділянці км 242+792 - км 247+074 в межах Вінницької області встановлено судовим рішенням у справі №902/48/19 та не оспорювалось в рамках справи №902/197/20.

- Суд апеляційної інстанції вказав, що визначаючи правові підстави та способи поновлення прав позивача місцевий господарський суд не вірно оцінив обставини справи, внаслідок чого дійшов хибного висновку, що кошти в сумі 849000,00 грн. є помилково сплаченими до Державного бюджету України, а тому за відсутності шляхів їх повернення позивачем згідно Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, останні підлягають стягненню саме з державного бюджету.

- Служба автомобільних доріг у Вінницькій області в даному випадку є особою, яка допустила порушення господарських зобов`язань, внаслідок яких позивачу завдано збитків, шляхом безспірного списання коштів з рахунків позивача за вимогою відповідача. При цьому спрямування стягнутих (списаних в безспірному порядку) з позивача коштів до бюджету не звільняє особу порушника від відповідальності, оскільки такі збитки спричинені саме діями відповідача. В даному випадку ст. 225 ГК України прямо визначає, що збитки підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення. До складу збитків включаються також додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною.

- З урахуванням наведеного рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнення коштів в сумі 849000,00 грн. шляхом стягнення останніх зі Служби автомобільних доріг у Вінницькій області, як безпосереднього завдавача шкоди.

- Оскільки відповідач своїми діями унеможливив досягнення матеріального результату за наслідками виконання договору, судова колегія вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у вигляді неотриманого доходу в сумі 226502,24 грн, який є прибутком погодженим у Договірній ціні до Договору №40/18-П від 17.04.2018 року та за звичайних обставин мав бути отриманий позивачем.

- Колегія суддів суду апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові вважає аргументи скаржника такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому в цій частині обґрунтовано відмовлено у стягненні 24572,00 грн - 3% річних, нарахованих за період з 16.01.2019 по 02.01.2020 рр.; 34 809,00 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з січня по грудень 2019 року.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

5. До Верховного Суду від Служби автомобільних доріг у Вінницькій області (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 та залишити в силі рішення господарського суду Вінницької області від 17 червня 2020 року у справі №902/197/20.

6. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи:

6.1. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи застосували приписи ст. 225 ГК України.

6.2. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення ст. ст. 22, 623 ЦК України та ст .ст. 218, 224ГК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі :

7. Від ПП Автомагістраль надійшов відзив на касаційну скаргу у якому позивач просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Провадження справи у Верховному Суді

8. 26.11.2020 Службою автомобільних доріг у Вінницькій області подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2020.

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 902/197/20 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 09.12.2020.

10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.12.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 902/197/20 за касаційною скаргою Служби автомобільних доріг у Вінницькій області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 у даній справі; призначено до розгляду касаційну скаргу Служби автомобільних доріг у Вінницькій області на 27 січня 2021 року у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.

Позиція Верховного Суду

11. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача та пояснення представників сторін, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про необхідність відмовити у задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.

12. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

13. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи застосували приписи ст. 255 ГК України, колегія суддів зазначає наступне.

14. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок

- порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

15. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:

- 17 квітня 2018 року між Службою автомобільних доріг у Вінницькій області (Замовник) та Приватним підприємством "Автомагістраль" (Виконавець) укладено договір № 40/18-П "Поточний середній ремонт автомобільної дороги М-21 Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський через Вінницю на ділянці км 242+792- км 247+074 в межах Вінницької області", відповідно до умов п.1.1 якого Приватне підприємство "Автомагістраль" (Виконавець) зобов`язалось своїми силами та засобами на власний ризик надати Службі автомобільних доріг у Вінницькій області (Замовник) послуги в поточного середнього ремонту автодоріг загального користування у Вінницькій області згідно технічного завдання, викладеного у тендерній документації торгів за рахунок коштів державного бюджету (інших бюджетів) та в обумовлений цим договором термін. Замовник зобов`язується прийняти надані згідно із цим договором та чинним законодавством України належним чином послуги та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів передбачених на ці цілі на його рахунок (а.с.9-20).

- У відповідності до п. 5.1 Договору дату початку виконання робіт замовник визначає шляхом направлення листа-повідомлення.

- Згідно із п.5.1.1 термін надання послуг - відповідно до календарного графіку. Строк виконання зобов`язань щодо надання послуг може продовжуватися у разі виникнення документально підтверджених обставин непереборної сили.

- Пунктом 5.3 Договору визначено, що замовник надає дозвільні документи виконавцю по мірі надання останнім послуг, на які є необхідність оформлення дозвільних документів у порядку встановленому законодавством.

- 16 травня 2018р. сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 40/18-П від 17 квітня 2018 року, додатком до якої є календарний графік виконання/фінансування робіт (у 2018 р. на суму лише 45 000 грн, що становить 0,053 % від ціни договору, у 2019 року на суму 84854999,8 грн.) (а.с.21-22).

- 18 жовтня 2018 року Служба автомобільний доріг у Вінницькій області звернулася до директора ПП "Автомагістраль" з листом №2149 (а.с.23), у якому повідомила, що позивач зобов`язаний розпочати ремонтні роботи з 23 жовтня 2018 року. Даний лист був вручений кур`єрською доставкою позивача 19 жовтня 2018 року, що стверджується відповідним доказом (а.с.83).

- Листом від 23 жовтня 2018 року за вих. №827 ПП "Автомагістраль" звернулося до відповідача з проханням надати ордер та схему для проведення робіт та повідомило, що приступить до виконання робіт після узгодження схеми та ордера з превентивною поліцією з 01 листопада 2018 року.

- Проте у відповідь на вказаний лист САД у Вінницькій області, посилаючись на положення п.6.2.6 договору № 40/18-П від 17 квітня 2018 року, повідомила позивача про розірвання договору з 01 грудня 2018 року через невиконання зобов`язань щодо початку ремонтних робіт, про що свідчить відповідний лист від 08 листопада 2018 року вих. №2300 (а.с.25).

- Підрядник у встановлений замовником строк об`єктивно не міг розпочати виконання ремонтних робіт з причин відсутності дозвільних документів, які безумовно могли бути надані лише замовником.

- Дії відповідача щодо розірвання договору були передчасними та такими, що явно не відповідають принципу добросовісності. Тим більше, що поряд із правом відповідача розірвати договір за певних умов також існує право змінювати строки виконання робіт у залежності від об`єктивних обставин (6.2.2. Договору), а також призупинити дію договору (п.6.2.6 Договору). При цьому наведені вище обставинами переконливо свідчать, що затримка початку виконання робіт була зумовлена об`єктивними причинами.

- Зазначені обставини встановлено рішенням господарського суду Вінницької області від 05.04.2019 року у справі 902/48/20, в рамках якої визнано протиправними дії Служби автомобільних доріг у Вінницькій області щодо одностороннього розірвання договору №40/18-П від 17 квітня 2018 року на надання послуг: поточний середній ремонт автомобільної дороги М-21 Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський (через Вінницю) на ділянці км 242+792 - км 247+074 в межах Вінницької області та визнано дійсним договір №40/18-П від 17 квітня 2018 року на надання послуг: поточний середній ремонт автомобільної дороги М-21 Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський (через Вінницю) на ділянці км 242+792 - км 247+074 в межах Вінницької області, а також чинними правові відносини, установлені на підставі цього договору.

- 15.01.2019 року відповідач на підставі банківської гарантії через невиконання позивачем господарських зобов`язань направив до АТ "Полтава-банк" вимогу про перерахування коштів у сумі 849 000,00 грн.

- 16.01.2019 року від АТ "Полтава-Банк" зараховано на рахунок 31113140002002, відкритий на балансі Державної казначейської служби України (МФО банку 899998) на ім`я УДКСУ у м. Вінниці грошові кошти в сумі 849000,00 грн за кодом класифікації доходів бюджету 24062000 "Кошти, отримані від учасника - переможця процедури закупівлі під час укладання договору про закупівлю як забезпечення виконання цього договору, які не підлягають поверненню учаснику - переможцю", згідно з платіжним дорученням від 15.01.2019 року №4330, призначення платежу: Сплата коштів за вимогою №2558 від 19.12.2018 року бенефіціара Служби автомобільних доріг у Вінницькій області по гарантії №1429 від 12.04.2018 року ПП "Автомагістраль".

16. Колегія суддів суду касаційної інстанції бере до уваги встановлену попередніми інстанціями фактичну обставину справи про те, що рішенням господарського суду Вінницької області від 05.04.2019 року у справі 902/48/20, визнано протиправними дії Служби автомобільних доріг у Вінницькій області щодо одностороннього розірвання договору №40/18-П від 17 квітня 2018 року.

17. Зазначена фактична обставина справи свідчить про вірне застосування судом апеляційної інстанції приписів ст. 225 ГК України, оскільки протиправні дії Служби автомобільних доріг у Вінницькій області щодо одностороннього розірвання договору №40/18-П від 17 квітня 2018 року стали причиною того, що зараховано на рахунок 31113140002002, відкритий на балансі Державної казначейської служби України (МФО банку 899998) на ім`я УДКСУ у м. Вінниці грошові кошти в сумі 849000,00 грн за кодом класифікації доходів бюджету 24062000 "Кошти, отримані від учасника - переможця процедури закупівлі під час укладання договору про закупівлю як забезпечення виконання цього договору, які не підлягають поверненню учаснику - переможцю".

18. За таких обставин, колегія суддів суду касаційної визнає необґрунтованим довід касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи застосували приписи ст. 255 ГК України.

19. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення ст. ст. 22, 623 ЦК України та ст .ст. 218, 224ГК України, колегія суддів зазначає наступне.

20. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

21. Згідно ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

22. У відповідності до приписів ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

23. Суд апеляційної інстанції встановив наступні фактичні обставини справи:

- Під час розгляду справи № 902/48/19 судами встановлено обставини відсутності початку робіт за договором внаслідок неправомірних дій відповідача.

- Позивачем було направлено відповідачу лист-пропозицію від 18.12.2019 стосовно вирішення питання підписання додаткової угоди щодо продовження строку дії договору, а також погодження нових графіків виконання робіт. (а.с. 39-41). У відповідь, листом від 31.01.2020 № 169, відповідач повідомив що строк дії договору закінчився 31.12.2019 та укладення додаткової угоди не являється можливим. (а.с. 44). Неможливість виконання зобов`язань за укладеним між сторонами договором опосередковано підтверджується також і усним повідомленням представника відповідача (в судовому засіданні), що поточний середній ремонт автомобільної дороги вже виконано іншою особою.

24. Враховуючи зазначені фактичні обставини справи, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що з огляду на відсутність виконання зобов`язань за договором та недосягнення згоди щодо продовження його строку дії, останній припинив свою дію 31.12.2019 за закінченням визначеного строку. Відповідно продовження виконання зобов`язань за вказаним договором та досягнення результатів його виконання є неможливим.

25. Беручи до уваги, що відповідач своїми діями, а саме неправомірним одностороннім розірванням договору №40/18-П від 17 квітня 2018 року унеможливив досягнення позивачем матеріального результату за наслідками виконання вказаного договору, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про правильне застосування судом апеляційної інстанції приписів ст. ст. 22, 623 ЦК України та ст. ст. 218, 224ГК України визнаючи підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у вигляді неотриманого доходу в сумі 226502,24 грн, який є прибутком погодженим у Договірній ціні до Договору №40/18-П від 17.04.2018 року та за звичайних обставин мав бути отриманий позивачем.

26. За таких обставин, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про необґрунтованість доводу касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення ст. ст. 22, 623 ЦК України та ст .ст. 218, 224ГК України.

27. Відповідно до приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

28. Колегія суддів суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги Служби автомобільних доріг у Вінницькій області дійшла до висновку, що постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

29. Оскільки постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів суду касаційної інстанції, на підставі положень ст. 309 ГПК України, дійшла до висновку про залишення касаційної скарги Служби автомобільних доріг у Вінницькій області без задоволення та про залишення постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 без змін.

30. Оскільки касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - без змін, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Скаржника.

Керуючись ст. ст. 240, 296, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Служби автомобільних доріг у Вінницькій області залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 у справі №902/197/20 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік

Н.Г. Ткаченко