Ухвала

від 08.02.2021 по справі 560/1221/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/1221/21

УХВАЛА

іменем України

08 лютого 2021 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Салюк П.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державного реєстратора Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерство юстиції (м. Хмельницький) Гудзь Ольги Миколаївни про визнання нечинними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулося до суду з позовом до Державного реєстратора Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерство юстиції (м. Хмельницький) Гудзь Ольги Миколаївни, в якому просить:

визнати нечинним та скасувати рішення державного реєстратора Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Гудзь Ольги Миколаївни вчинену щодо державної реєстрації припинення Хмельницької обласної організації політичної партії "Сила і Честь" від 02 серпня 2020 року;

визнати нечинним та скасувати рішення державного реєстратора Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Гудзь Ольги Миколаївни вчинену щодо державної реєстрації Хмельницької обласної організації політичної партії "Сила і Честь" зі статусом юридичної особи від 04 вересня 2020 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 27 грудня .2016 року за рішенням Політради політичної партії "Сила і Честь" згідно довіреності Голови Політичної партії "Сила і Честь" № 103 від 08 грудня 2016 року позивачем зареєстровано Хмельницьку обласну організацію політичної партії "Сила і Честь" без статусу юридичної особи.

При цьому, позивач вказує на те, що 02 вересня 2020 року ОСОБА_2 особисто вчинила реєстраційну дію щодо державної реєстрації припинення Хмельницької обласної організації політичної партії "Сила і Честь" та 04 вересня 2020 року ОСОБА_2 вчинила реєстраційну дію щодо державної реєстрації юридичної особи Хмельницької обласної організації політичної партії "Сила і Честь" за поданням невідомих осіб.

Позивач стверджує, що вищевказані рішення відповідача грубо порушили його Конституційне право на участь у виборах до місцевих органів влади як учасника виборчого процесу, тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує зазначене нижче.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

За змістом частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до пункту 2 цієї частини публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

У пункті 7 цієї частини визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, за змістом вказаних статей справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома або більше визначеними суб`єктами стосовно їхніх прав та обов`язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б одним суб`єктом виступає законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єктів, водночас на цих суб`єктів покладено обов`язок виконувати вимоги та приписи. При цьому, необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним управлінських функцій у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Таким чином, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суд врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16.

Так, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду наголосила, що у разі наявності майнового чи немайнового особистого інтересу учасника, спір має приватноправовий характер незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів.

Отже, спір, що є предметом у даній справі, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржувані рішення щодо державної реєстрації припинення Хмельницької обласної організації політичної партії "Сила і Честь" та державної реєстрації Хмельницької обласної організації політичної партії "Сила і Честь" зі статусом юридичної особи, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем.

Прийняті відповідачем оскаржувані рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав іншої особи, а не позивача.

Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про державну реєстрацію безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у даному спорі. Такий спір, на переконання суду, має приватноправовий характер. З огляду на суб`єктний склад сторін, вирішення даного спору віднесено до юрисдикції місцевого загального суду.

У пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза "судом встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, що не належить до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

На підставі викладеного, у відкритті провадження в адміністративній справі необхідно відмовити, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, суд роз`яснює позивачу, що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції місцевого загального суду.

Частиною 1 статті 7 закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерство юстиції (м. Хмельницький) Гудзь Ольги Миколаївни про визнання нечинними та скасування рішень - відмовити.

Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн., відповідно до квитанції № 0.0.2000508090.1 від 02 лютого 2021 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддяП.І. Салюк