Постанова

від 27.01.2021 по справі 50/25-б

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2021 р. Справа№ 50/25-б

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Полякова Б.М.

Грека Б.М.

Секретар судового засідання: Кучерява К.Л.

За участю представників: відповідно до протоколу судового засідання від 27.01.2021.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Міністерства оборони України

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2020

у справі № 50/25-б (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "ЛІМ - Україна"

до Державної установи "70 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України (ідентифікаційний код 07763913)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про визнання боржника банкрутом, оскільки останній неспроможний сплатити борг.

27.12.2010 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі про банкрутство.

03.08.2011 ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 22 176 304, 29 грн.

04.10.2012 ухвалою Господарського суду міста Києва введено процедуру санації боржника та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Микитьона В.В.

24.12.2014 ухвалою Господарського суду міста Києва замінено керуючого санацією на арбітражного керуючого Пилипенка В.В.

16.09.2020 судом першої інстанції було розглянуто клопотання керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Пилипенка В.В. про продовження строку процедури санації та повноважень керуючого санацією на шість місяців, мотивоване тим, що рішеннями комітету кредиторів ДУ "70 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України оформленими протоколами № 29 від 15.01.2019, № 33 від 12.03.2002, № 34 від 12.08.2020 вирішено клопотати перед Господарським судом міста Києва про продовження строку процедури санації боржника строком на шість місяців та продовження строку повноважень керуючого санацією арбітражного керуючого Пилипенка В.В., а також щодо винесення судом ухвали про надання Міністерством оборони України остаточних пропозицій щодо плану санації.

16.09.2020 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №50/25-б, зокрема:

клопотання керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Пилипенка В.В. про продовження строку процедури санації та повноважень керуючого санацією боржника задоволено;

продовжено строк процедури санації боржника на шість місяців, до 16.03.2021;

продовжено строк повноважень керуючого санацією ДУ "70 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України арбітражного керуючого Пилипенка В.В. на шість місяців, до 16.03.2021.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2020, Міністерство оборони України, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило: поновити пропущений строк на апеляційне оскарження; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі №50/25-б; ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання арбітражного керуючого про продовження строку санації та продовження повноважень керуючого санацією; закрити провадження у справі №50/25-б.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2020 апеляційну скаргу Міністерства оборони України було передано на розгляд суду у складі: головуючий суддя Верховець А.А., судді: Пантелієнко В.О., Доманська М.Л.

04.12.2020 суддями Верховцем А.А., Доманською М.Л. заявлено самовідводи у справі №50/25-б на підставі винесення рішення, яке в подальшому було скасовано судом касаційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2020 вказані заяви суддів було задоволено, а матеріали справи № 50/25-б передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою.

Розпорядженням Керівника апарату суду № 09.1-07/632/20 від 08.12.2020 у зв`язку із задоволенням заяви про самовідвід суддів Верховця А.А., та Доманської М.Л. призначено повторний автоматизований розподіл справи № 50/25-б.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Грек Б.М.

Ухвалою суду від 14.12.2020 клопотання Міністерства оборони України про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі №50/25-б задоволено, поновлено апелянту строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі №50/25-б, відкрито апеляційне провадження у справі №50/25-б за даною апеляційною скаргою, призначено справу до розгляду на 27.01.2021.

Розпорядженням Керівника апарату суду № 09.1-08/329/21 від 25.01.2021 у зв`язку з перебуванням судді Сотнікова С.В. який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 50/25-б.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2021 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Поляков Б.М. та Грек Б.М.

Ухвалою суду від 26.01.2021 апеляційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі № 50/25-б прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів: Полякова Б.М., Грека Б.М.

26.01.2021 представник ТОВ СПЕЦМЕХБУД 21 подав суду відзив на апеляційну скаргу в якому просив залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судове засідання 27.01.2021 з`явилися: представник Міністерства оборони України, арбітражний керуючий Пилипенко В.В., представники - ТОВ "ЛІМ-Україна", ТОВ "Крупець-Будінвест-С", ТОВ СПЕЦМЕХБУД 21 , ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" .

Надаючи суду пояснення, представник апелянта зауважив, що:

суд першої інстанції в порушення норм Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом продовжив строк санації;

за час проведення процедури санації з 2012 року погашення заборгованості перед кредиторами не відбулося, при цьому, Міністерство оборони України втратило усі повноваження щодо розпорядження майном;

суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, не застосував п.2 Розділу III Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02.10.2019 № 145-ІХ Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , що набрав чинності 20.10.2019 яким встановлено, що у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом. Під час процедури санації нерухоме майно таких підприємств може бути відчужене лише у випадках, передбачених планом санації, погодженим з органом (суб`єктом), уповноваженим управляти державним майном.

Арбітражний керуючий, при цьому, зауважив, щоразу, подаючи Міністерству оборони України затверджений зборами кредиторів план санації, Міністерство не затверджувало його.

Представник ТОВ "ЛІМ-Україна" надав пояснення по суті спору та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представник ТОВ "Крупець-Будінвест-С" надала пояснення по суті апеляційної скарги.

Представник ТОВ СПЕЦМЕХБУД 21 , надаючи пояснення, зауважила, зокрема, що:

питання щодо незастосуванням судом першої інстанції, п. 2 Розділу III Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02.10.2019 № 145-ІХ Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , вже було предметом дослідження у суді апеляційної інстанції, а саме ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2020, що залишена без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 в задоволенні клопотання Міністерства оборони України про закриття провадження у справі № 50/25-6 з вищенаведених підстав відмовлено;

чинною ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.05.2019 відмовлено Військовій прокуратурі Центрального регіону України у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі №50/25-6 та встановлено відсутність підстав для закритім провадження у справі;

постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у справі № 50/25-6 скасовано в частині припинення провадження у справі та в частині відмови у задоволенні клопотання про продовження процедури санації боржника та арбітражного керуючого Пилипенка В. В., в іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 залишено без змін, встановлено відсутність підстав для припинення провадження у справі;

постановою Верховного Суду від 06.02.2020 постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 у справі № 50/25-6 залишено без змін, при цьому, питання правомірності припинення (закриття) провадження у справі були предметом розгляду у суді касаційної інстанції;

пунктом 3 Ухвали Господарського суду міста Києва від 04.06.2015 у справі №50/25-6, що залишена без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015, зобов`язано керуючого санацією Пилипенка В.В. та Міністерство оборони України спільно скласти план санації боржника відповідно до вимог ст. 18 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та подати його зборам кредиторів для схвалення у строк до 04.08.2015, а до суду направити його до 03.09.2015, проте, Міністерство оборони України ігнорувало усі пропозиції та звернення, а альтернативних рішень не подано;

редакція Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не передбачає процесуальної можливості здійснювати заміну керуючого санацією у межах провадження у справі про банкрутство на стадії санації інакше як за його заявою або заявою комітету кредиторів.

Представник ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" підтримав доводи, наведені представником ТОВ СПЕЦМЕХБУД 21 , та зауважив, що Міністерство оборони України безпідставно затягує процес затвердження плану санації.

Колегією суддів на підставі частини сьомої статті 270 ГПК України надано учасникам судової справи можливість виступити у судових дебатах, так: представник Міністерства оборони України просив апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати; арбітражний керуючий Пилипенко В.В. проти задоволення апеляційної скарги заперечив; представник ТОВ "ЛІМ-Україна" просив апеляційну скаргу задовольнити; представник ТОВ "Крупець-Будінвест-С" просила ухвалу залишити без змін, окрім пункту 3 оскаржуваної ухвали; представники ТОВ СПЕЦМЕХБУД 21 та ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Змістом п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018, що набув чинності 21.10.2019 встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Реалізація майна боржника здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу, крім майна боржника, оголошення про продаж якого опубліковане до дня введення в дію цього Кодексу. У разі непродажу такого майна його подальша реалізація здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Оскільки провадження у даній справі порушено 27.12.2010 та перебуває на стадії процедури санації, то, з урахуванням пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Разом з тим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (у редакції Закону України від 22.12.2011. №4212-УІ, що набув чинності 19.01.2013) встановлено, що: положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом; положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом; положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Згідно з частиною першою статті 5 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції Закону України N 2343-ХІІ від 14.05.92, чинній до 19.01.2013) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Отже, оскільки у даній справі ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2010 порушено провадження у справі, а ухвалою від 04.10.2012 введено процедуру санації, то правовідносини у даній справі регулюються Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом у редакції до 19.01.2013.

Фактично обґрунтування апеляційної скарги зводиться до того, що суд першої інстанції в порушення норм Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом продовжив строк санації та, приймаючи оскаржувану ухвалу, не застосував п.2 Розділу III Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02.10.2019 № 145-ІХ Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , що набрав чинності 20.10.2019 яким встановлено, що у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом. Під час процедури санації нерухоме майно таких підприємств може бути відчужене лише у випадках, передбачених планом санації, погодженим з органом (суб`єктом), уповноваженим управляти державним майном.

Так, як доцільно зауважив представник ТОВ СПЕЦМЕХБУД 21 , надаючи пояснення, питання щодо незастосуванням судом першої інстанції, п. 2 Розділу III Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02.10.2019 № 145-ІХ Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , вже було предметом дослідження у суді апеляційної інстанції, а саме ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2020, що залишена без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 в задоволенні клопотання Міністерства оборони України про закриття провадження у справі № 50/25-6 з вищенаведених підстав відмовлено.

У постанові Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020, крім іншого, зазначено, що: Положення Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" не містить законодавчого припису щодо закриття провадження або припинення процедури розпорядження майном у справах про банкрутство боржників щодо яких введені тимчасові обмеження відповідно до цього Закону.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йог банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013) передбачено, що санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Санація є основною формою фінансового оздоровлення боржника, яка передбачає ефективні механізми відновлення його платоспроможності, спрямовані на запобігання банкрутству та знищенню господарюючого суб`єкта. У зв`язку з чим, введення такої процедури щодо боржника є пріоритетним при здійсненні провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частини другої статті 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йог банкрутом" заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містять план санації, можуть бути: реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) частини боргів, про що укладається мирова угода; ліквідація дебіторської заборгованості; реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Закону; продаж частини майна боржника; зобов`язання інвестора про погашення боргу (частини боргу) боржника, зокрема шляхом переведення на нього боргу (частини боргу) та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов`язань; виконання зобов`язань боржника власником майна боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов`язань; продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу (для недержавних підприємств); одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок реалізації майна боржника; звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі реалізації плану санації. Вихідна допомога у цьому разі виплачується за рахунок інвестора, а за його відсутності - за рахунок реалізації майна боржника або за рахунок кредиту, одержаного для цієї мети; інші способи відновлення платоспроможності боржника.

Зміст частин четвертої - шостої вказаної статті встановлює таке.

План санації розглядається зборами кредиторів, які скликаються керуючим санацією в чотиримісячний строк з дня винесення господарським судом ухвали про санацію, якщо інше не передбачено цим Законом. Керуючий санацією письмово повідомляє всіх кредиторів, включаючи кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, про дату і місце проведення зборів кредиторів і за два тижні до проведення зборів надає їм можливість попередньо ознайомитися з планом санації.

План санації вважається схваленим, якщо на зборах кредиторів таке рішення підтримане більш як половиною голосів конкурсних кредиторів та за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, письмово погодили план санації.

Якщо один з кредиторів або всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, не погоджують план санації, інші кредитори можуть прийняти одне з таких рішень: про виділення речей, наданих у заставу з майна боржника, їх продаж на аукціоні та задоволення вимог таких кредиторів за рахунок отриманих від продажу коштів; про викуп боргу відповідно до відомостей реєстру вимог кредиторів.

Збори кредиторів можуть прийняти одне з таких рішень: схвалити план санації та подати його на затвердження господарському суду; відхилити план санації і звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття

ліквідаційної процедури; відхилити план санації, звернутися до господарського суду з клопотанням про звільнення керуючого санацією від виконання ним обов`язків та про призначення нового керуючого санацією. Зазначене рішення повинно містити дату скликання чергових зборів кредиторів для розгляду нового плану санації, які повинні відбутися не пізніше ніж у місячний строк з дня прийняття рішення про відхилення плану санації.

Схвалений зборами кредиторів план санації та протокол зборів кредиторів разом з підтвердженням погодження плану санації кредиторами, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, подаються керуючим санацією до господарського суду на затвердження не пізніше п`яти днів з дня проведення зборів кредиторів. Протокол зборів кредиторів може містити особливу думку кредиторів, які голосували проти порядку і строків погашення заборгованості, передбачених у плані санації.

У разі якщо кредиторами прийнято рішення про викуп боргу відповідно до частини четвертої цієї статті, керуючий санацією подає до господарського суду відповідний договір.

Керуючий санацією зобов`язаний попередньо погодити план санації боржника з органом, уповноваженим управляти державним майном, стосовно підприємства-боржника, у майні якого частка державної власності перевищує п`ятдесят відсотків.

Господарський суд затверджує схвалений та погоджений план санації боржника, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена в установленому порядку.

Якщо протягом шести місяців з дня винесення ухвали про санацію до господарського суду не подано плану санації боржника, господарський суд приймає рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону.

У разі схвалення зборами кредиторів плану санації, який передбачає триваліший строк санації боржника, ніж початково встановлений, господарський суд продовжує строк санації, якщо є підстави вважати, що продовження строку санації і виконання плану

санації забезпечить відновлення платоспроможності боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, клопотання керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Пилипенка В.В. про продовження строку процедури санації та повноважень керуючого санацією на шість місяців, мотивоване тим, що рішеннями комітету кредиторів ДУ "70 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України оформленими протоколами № 29 від 15.01.2019, № 33 від 12.03.2002, № 34 від 12.08.2020 вирішено клопотати перед Господарським судом міста Києва про продовження строку процедури санації боржника строком на шість місяців та продовження строку повноважень керуючого санацією арбітражного керуючого Пилипенка В.В., а також щодо винесення судом ухвали про надання Міністерством оборони України остаточних пропозицій щодо плану санації.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йог банкрутом" господарський суд за клопотанням комітету кредиторів у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, установленого відповідно до цього Закону, має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією. Санація вводиться на строк не більше дванадцяти місяців. За клопотанням комітету кредиторів чи керуючого санацією або інвесторів цей строк може бути продовжено ще до шести місяців або скорочено.

Водночас, частиною восьмою статті 16 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що до компетенції комітету кредиторів належить, зокрема, прийняття рішення про внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника.

За змістом частини першої статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Досліджуючи матеріали справи, колегією суддів встановлено, що апелянтом наводяться підстави для задоволення апеляційної скарги, які не були заявлені у суді першої інстанції під час розгляду даного питання, що в силу приписів частини п`ятої статті 269 ГПК України якою встановлено, що у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги та підстави, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, є недопустимим.

Разом з тим, суд також вбачає за можливе зазначити, що Законодавець передбачив, що керуючий санацією, у даному випадку арбітражний керуючий Пилипенко В.В., якого було призначено здійснювати відповідні повноваження судом, зобов`язаний попередньо погодити план санації боржника з органом, уповноваженим управляти державним майном (Міністерством оборони України), стосовно підприємства-боржника, у майні якого частка державної власності перевищує п`ятдесят відсотків, проте, як вбачається з матеріалів справи, на будь-які пропозиції арбітражного керуючого Міністерство не реагувало належним чином та не вносило своїх пропозицій щодо плану санації боржника.

У частині третій статті 13, частині першій статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на наведені обставини, враховуючи, що апелянтом не подано суду доказів в розумінні статті 74 ГПК України, підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні, а відтак, в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити

Керуючись статтями 269, 275, 281 - 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі № 50/25-б залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі № 50/25-б залишити без змін.

3. Матеріали справи № 50/25-б повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено статтею 287 ГПК України .

Повний текст постанови підписано 08.02.2021.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Б.М. Поляков

Б.М. Грек