Постанова

від 09.02.2021 по справі 920/536/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2021 р. Справа№ 920/536/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тарасенко К.В.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Коренчука Василя Івановича

на рішення Господарського суду Сумської області від 27.08.2020 (повний текст рішення складено 28.08.2020)

у справі №920/536/20 (суддя Яковенко В.В.)

за позовом 1) Кролевецької міської ради;

2) Виконавчого комітету Кролевецької міської ради

до фізичної особи-підприємця Коренчука Василя Івановича

про стягнення 53630,90 грн,

ВСТАНОВИВ:

Кролевецька міська рада та Виконавчий комітет Кролевецької міської ради звернулися до Господарського суду Сумської області з позовом до фізичної особи-підприємця Коренчука Василя Івановича про стягнення орендної плати за користування частиною нежитлового приміщення по площі Миру, 6, м. Кролевець Кролевецького району Сумської області, загальною площею 65,5 м 2 за період з 01.07.2016 по 30.11.2016 в сумі 5600,00 грн та неустойки за користування цим приміщенням за час прострочення обов`язку щодо його повернення за період з 01.03.2019 по 31.05.2020 в сумі 48 030,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав договірні зобов`язання, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість. Разом з цим, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань відповідача, позивачем нараховано неустойку.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Сумської області від 27.08.2020 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з фізичної особи-підприємця Коренчука Василя Івановича на користь Кролевецької міської ради орендну плату за користування частиною нежитлового приміщення по площі Миру, 6, м. Кролевець, Кролевецького району, Сумської області, загальною площею 65,5 м 2 , за період з 01.07.2016 по 30.11.2016 в сумі 5600,00 грн, неустойку за користування цим приміщенням за час прострочення обов`язку щодо його повернення за період з 01.03.2019 по 31.05.2020 в сумі 48030,90 грн, згідно договору № 87. Присуджено з Фізичної особи-підприємця Коренчука Василя Івановича на користь Виконавчого комітету Кролевецької міської ради витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн.

Наведене судове рішення мотивоване тим, що матеріалами справи доведено факт неналежного виконання відповідачем його договірного обов`язку щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати.

Крім цього, судом першої інстанції в задоволенні заяви відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності відмовлено, з огляду на те, що позивачі звернулися до суду з вимогою про захист свого цивільного права у межах трирічного строку позовної давності.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, фізична особа-підприємець Коренчук Василь Іванович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Сумської області від 27.08.2020 у справі №920/536/20 скасувати. Ухвалити нове рішення, яким в частині задоволення вимог про стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення з урахуванням щомісячного індексу інфляції за період з 01.03.2019 по 31.05.2020, та в частині стягнення орендної плати за договором №87 від 06.03.2015 за період з 01.07.2016 по 30.11.2016 у сумі 5600 грн відмовити.

Крім того, в апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 27.08.2020 у справі №920/536/20, яке обґрунтоване тим, що повний текст рішення суду від 27.08.2020 отримано скаржником 04.09.2020, про що свідчить поштове повідомлення про вручення рекомендованого листа №4050108574838, яке знаходиться в матеріалах справи.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції викладеної у апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, а також не з`ясовано обставин, що мають значення для справи.

За твердженням відповідача, місцевим господарським судом не надано оцінки аргументам відповідача в частині необґрунтованості вимог позивачів щодо стягнення неустойки у подвійному розмірі орендної плати, зокрема, відповідач посилається на те, що на суму неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, що передбачена ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України не міг нараховуватися індекс інфляції.

Разом з цим, відповідач зауважує на тому, що позивачами не заявлялися вимоги про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Крім цього, на думку відповідача, судом першої інстанції зроблено невірний висновок щодо початку перебігу строку позовної давності, що в свою чергу призвело до ухвалення незаконного рішення в частині задоволення вимог про стягнення орендної плати за договором №87 від 06.03.2015 за період з 01.07.2016 по 30.11.2016 у сумі 5600,00 грн.

Короткий зміст відзиву позивачів-1,-2 на апеляційну скаргу та узагальнення їх доводів

Заперечуючи проти доводів викладених у апеляційній скарзі, позивачі-1,-2 зазначають, що при нарахуванні неустойки позивачі керувалися укладеним правочином і внесеними змінами до нього, в якому прописано розмір орендної плати і періодичність її зміни з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Крім цього, позивачі-1,-2 вважають, що трирічний строк позовної давності ними не був пропущено, оскільки даний спір виник, у зв`язку з прийняттям рішення Господарського суду Сумської області від 21.05.2020 у справі №920/1090/19, за позовом ФОП Коренчук Н.В. до Кролевецької міської ради, Виконавчого комітету Кролевецької міської ради про стягнення безпідставно набутого майна (коштів) в сумі 44608,00 грн.

За результатами розгляду справи №920/1090/19 позов задоволено в частині стягнення зазначених коштів з виконавчого комітету Кролевецької міської ради з них: орендна плата за користування об`єктом оренди в сумі 5600,00 грн, яку ФОП Коренчук Н.В. помилково сплатила за ФОП Коренчука В.І. у якості орендної плати по договору № 87.

Враховуючи, що орендна плата до теперішнього часу ФОП Коренчука В.І. (відповідачем) не була сплачена у розмірі 5600,00 грн (за період з 01.07.2016 по 30.11.2016) позивачі-1,-2 стверджують, що звернулися з даним позовом в межах строків позовної давності.

Короткий зміст письмових пояснень відповідача та узагальнення їх доводів

У письмових пояснення відповідач повністю підтримує викладену у апеляційній скарзі правову позицію, зазначаючи, що позивачами-1,2 розрахунок позовних вимог здійснено виходячи із проіндексованого розміру орендної плати шляхом множення на два, а отже нараховано та задвоєно індексацію, чого ані договором №87 від 06.03.2015, ані Цивільним кодексом України не передбачено.

Відтак, відповідач вважає обґрунтованим розмір неустойки у розмірі подвійної ставки орендної плати, встановленої договором №87 від 06.03.2015 з додатковою угодою №1 до нього від 01.07.2015, а саме 2636,06 грн. на місяць. До письмових пояснень відповідачем додано контррозрахунок неустойки.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2020 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Коренчука Василя Івановича передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., судді Тарасенко К.В., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Коренчука Василя Івановича залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині на підставі ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.

02.11.2020 відповідач усунув недоліки апеляційної скарги та надав документи на виконання вимог ухвали суду від 05.10.2020.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 у справі №920/536/20 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №920/536/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 прийнято до провадження справу №920/536/20 за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Коренчука Василя Івановича на рішення Господарського суду Сумської області від 27.08.2020 у справі №920/536/20 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Михальської Ю.Б., Разіної Т.І. Поновлено фізичній особі-підприємцю Коренчуку Василю Івановичу строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Сумської області від 27.08.2020 у справі №920/536/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Коренчука Василя Івановича на рішення Господарського суду Сумської області від 27.08.2020 у справі №920/536/20. Зупинено дію рішення Господарського суду Сумської області від 27.08.2020 у справі №920/536/20 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги. Вирішено здійснювати розгляд апеляційної скарги без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 у справі №920/536/20 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №920/536/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Коренчука Василя Івановича на рішення Господарського суду Сумської області від 27.08.2020 у справі №920/536/20 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів: Михальської Ю.Б., Тарасенко К.В. Вирішено здійснювати розгляд апеляційної скарги без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

06.03.2015 між Кролевецькою міською радою (за договором - орендодавець, позивач-1) та фізичною особою - підприємцем Коренчуком Василем Івановичем (за договором - орендар, відповідач) укладено договір оренди майна територіальної громади міста Кролевець за № 87 (далі за текстом - договір), згідно умовами п. 1.1. якого вбачається, що відповідно до рішення п`ятдесят четвертої сесії шостого скликання Кролевецької міської ради від 26.02.2015 "Про надання фізичній особі - підприємцю Коренчуку В.І. частини нежитлового приміщення в оренду" орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно територіальної громади міста Кролевець частину нежитлового приміщення загальною площею 65,5 м2, що розміщене на першому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку за адресою: 41300, Сумська область, Кролевецький район, м. Кролевець, пл. Миру, 6, для розміщення кафе без продажу товарів підакцизної групи.

Зі змісту п. 1.3. договору вбачається, що об`єкт оренди належить до власності територіальної громади міста Кролевець відповідно до свідоцтва на право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 203312 від 09.02.2007 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством "Кролевецьке районне бюро технічної інвентаризації" 09.02.2007 за № 13512918 та знаходиться на балансі Комунального підприємства "Кролевецька житлово-експлуатаційна контора".

Відповідно до п. 1.4. договору земельна ділянка під багатоквартирним житловим будинком 6 по площі Миру міста Кролевець загальною площею 0,5744 га перебуває у постійному користуванні Комунального підприємства "Кролевецька житлово-експлуатаційна контора", згідно з Державним актом на постійне користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 290861 від 05.07.2008, зареєстрованим Відділом земельних ресурсів у Кролевецькому районі Сумської області 05.07.2008 за № 030863000015.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2. договору за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Кролевець та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням Кролевецької міської ради від 22.06.2012, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати від 11.02.2015, що є невід`ємною частиною цього договору, на дату підписання договору становить 1379,66 грн. на місяць. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше 5 числа наступного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції, і яка визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. У разі несплати орендарем орендної плати в зазначений строк, виникає борг орендаря перед орендодавцем по сплаті орендної плати. Наявність такої заборгованості на протязі дії договору, навіть за умови сплати боргу та пені за несвоєчасну сплату орендної плати до закінчення дії договору, є підставою для відмови в укладенні договору на новий строк.

В силу вимог п. 3.3. договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики розрахунку та розмірів орендних ставок, зміни експертної (незалежної) оцінки комунального майна, істотної зміни стану об`єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до рішення п`ятдесят восьмої сесії Кролевецької міської ради шостого скликання від 17.06.2015 "Про внесення змін до рішення Кролевецької міської ради" переглянуто розмір орендної плати і внесено зміни до договору № 87 шляхом укладання додаткової угоди між Кролевецькою міською радою та ФОП Коренчуком В.І. 01.07.2015 за № 1 до договору, виклавши п. 3.1. в новій редакції: "3.1. За користування об`єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Кролевець та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням Кролевецької міської ради від 22.06.2012, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати від 11.02.2015, що є невід`ємною частиною цього договору, на дату підписання договору становить 1318,03 грн. на місяць".

Зі змісту пункту 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" зупинено на 2016 рік дію норми статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в частині індексації орендної плати".

Згідно з рішенням сьомої сесії Кролевецької міської ради сьомого скликання від 23.03.2016 "Про індексацію орендної плати за оренду комунального майна", встановлено на 2016 рік місячний індекс інфляції для розрахунку орендної плати за надане в оренду комунальне майна територіальної громади міста Кролевець у розмірі 100 %, а також зазначено, що у 2016 році для діючих на 31.12.2015 договорів оренди комунального майна встановлюється місячна орендна плата на рівні грудня 2015 року, для договорів, укладених в 2016 році, індексація не проводиться з дати укладання договору по 31.12.2016 (у разі проведення оцінки до 31.12.2015 - враховується індексація з дати оцінки до 31.12.2015).

Відповідно до укладеної додаткової угоди від 14.06.2016 за № 2 пункт 3.2. викладено в новій редакції: "3.2. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше 5 числа наступного місяця за поточний місяць. У разі несплати орендарем орендної плати в зазначений строк, виникає борг орендаря перед орендодавцем по сплаті орендної плати. Наявність такої заборгованості на протязі дії договору, навіть за умови сплати боргу та пені за несвоєчасну сплату орендної плати до закінчення дії договору, є підставою для відмови в укладенні договору на новий строк".

Дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та застосовується до відносин між сторонами з 01.01.2016 до 31.12.2016 включно.

Таким чином, протягом 2016 року орендна плата за користування об`єктами нерухомого майна територіальної громади в особі Кролевецької міської ради нараховувалася без врахування індексу інфляції на рівні місячної орендної плати за грудень 2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору орендодавцем було передано, а орендарем прийнято в оренду вищезазначене нерухоме майно, про що свідчить акт приймання-передачі частини нежитлового приміщення від 06.03.2015.

Цей договір діє з 06.03.2015 по 05.02.2018 включно (п. 7.1. договору)

Таким чином, строк дії Договору оренди закінчився 06.02.2018.

У відповідності до пунктів 2.3, 2.4 договору після припинення дії договору, орендар зобов`язаний негайно, в день, що настає за останнім днем дії договору, повернути об`єкт оренди у тому стані в якому він одержав, з урахуванням нормального зносу. Приміщення вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Як зазначають позивачі-1,-2, що на виконання рішення Господарського суду Сумської області від 21.05.2020 по справі №920/1090/19 сплачені ФОП Коренчук Н.В. кошти, які було зараховано, як сплату ФОП Коренчуком В.І. орендної плати за користування частиною нежитлового приміщення по площі Миру, № 6, м. Кролевець, загальною площею 65,5 м 2 в сумі 5600,00 грн повернуто платниці через Державне казначейство України.

Враховуючи, що відповідачем не було сплачено суму орендної плати за користування частиною нежитлового приміщення по площі Миру, № 6, м. Кролевець, загальною площею 65,5 м 2 в розмірі 5600,00 грн, позивачі-1,-2 врахували дані кошти в ціну даного позову.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 27.08.2020 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з фізичної особи-підприємця Коренчука Василя Івановича на користь Кролевецької міської ради орендну плату за користування частиною нежитлового приміщення по площі Миру, 6, м. Кролевець, Кролевецького району, Сумської області, загальною площею 65,5 м 2 , за період з 01.07.2016 по 30.11.2016 в сумі 5600,00 грн, неустойку за користування цим приміщенням за час прострочення обов`язку щодо його повернення за період з 01.03.2019 по 31.05.2020 в сумі 48030,90 грн, згідно договору № 87. Присуджено з Фізичної особи-підприємця Коренчука Василя Івановича на користь Виконавчого комітету Кролевецької міської ради витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню чи зміні з наступних підстав.

За змістом частини 6 статті 283 та частини 4 статті 291 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що до відносин оренди між суб`єктами господарювання застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Аналіз частини 1 статті 759 та частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку, що договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном впродовж строку дії договору із сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди; припинення договору найму зумовлює обов`язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Невиконання наймачем обов`язку щодо поверненні речі зумовлює право наймодавця на застосування до наймача особливого виду майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, який полягає у сплаті наймачем, який прострочив виконання обов`язку щодо повернення речі, неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю за час прострочення відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України.

Особливий статус зазначеної неустойки обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди і наймодавець (орендодавець) в цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном. При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України обов`язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов`язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 24.10.2019 у справі №904/3315/18 (пункти 137-139), від якої колегія суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду не вбачає за необхідне відступати при розгляді даної справи.

Зважаючи на несвоєчасне повернення відповідачем об`єкту оренди та положеннями статті 785 Цивільного кодексу України позивач, в якості вимоги по сплаті неустойки 26.05.2020 направив на адресу відповідача претензію про сплату неустойки за користування об`єктом оренди за час прострочення обов`язку щодо його повернення на загальну суму 48 030,90 грн, проте вимоги Кролевецької міської ради залишились не виконаними відповідачем до цього часу.

Обов`язковою і необхідною умовою для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, відповідно до вимог ст. 614 Цивільного кодексу України є наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання (постанова Верховного Суду України від 02.09.2014 року у справі № 3-85гс14).

У свою чергу, за ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Колегією суддів встановлено, що відповідачем об`єкт оренди було повернуто лише 26.08.2020, а строк дії договору оренди закінчився 05.02.2018 (останній день), що свідчить про наявність вини відповідача щодо неповернення об`єкта договору найму у строки, визначені у договорі.

Також, вирішуючи вказане питання, судовою колегією враховано, що відповідач не надав жодних доказів, як це передбачено правилами ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України, на спростування своєї вини.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені ст. 611 Цивільного кодексу України.

Враховуючи те, що факт несвоєчасного повернення орендованого майна підтверджується письмовими матеріалами справи, а саме: актом приймання-передачі майна від 26.08.2020, сума неустойки за вказане порушення нарахована позивачем у відповідності до вимог законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність вимог позивачів та задовольнив неустойку за користування об`єктом оренди за час прострочення обов`язку щодо його повернення за період з 01.03.2019 по 31.05.2020 у розмірі 48 030,90 грн.

Аргументи відповідача щодо наведених в апеляційній скарзі посилань в частині необґрунтованості вимог позивачів щодо стягнення неустойки за час повернення майна у подвійному розмірі орендної плати з урахуванням індексу інфляції, судова колегія оцінюються критично, з огляду на таке.

По - перше, при укладенні договору позивач-1 та відповідач дійшли взаємної згоди щодо істотних умов договору, у тому числі щодо орендної плати з урахування її індексації.

По - друге, норами Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном (ч. 3 ст. 762 Цивільного кодексу України).

По - третє, відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції на момент укладення договору) однієї із істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації. Тобто "орендна плата" і "індексація орендної плати" не розділяються окремо, а є єдиною істотною умовою договору.

З приводу застосування строку позовної давності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про застосування позовної давності, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Частинами 4, 5 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо позовні вимоги визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст. 267 Цивільного кодексу України та вирішити питання про наслідки такого спливу, тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення захистити порушене право.

Для правильного застосування ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України у визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. За змістом наведеної норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

При цьому, початок перебігу строку позовної давності для звернення до суду пов`язується як з об`єктивним моментом - наявністю порушення прав особи, так і з суб`єктивним, коли особа, яка звертається до суду, дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з вірним висновком місцевого господарського суду про те, що виникнення права на позов у цій справі пов`язане не з моментом порушення цивільного права суб`єктів - Кролевецької міської ради, виконавчого комітету Кролевецької міської ради, що його реалізують (не сплата орендної плати відповідачем за користування частиною нежитлового приміщення з 01.07.2016), а з моментом, коли позивачі довідалися або могли довідатися про таке порушення (зокрема прийняттям рішення Господарського суду Сумської області від 21.05.2020 у справі № 920/1090/19).

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги відповідача.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення місцевого господарського суду є законним та обґрунтованим.

Таким чином, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Коренчука Василя Івановича залишити без задоволення, рішення Господарського суду Сумської області від 27.08.2020 у справі №920/536/20 - без змін.

Матеріали справи №920/536/20 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

К.В. Тарасенко