Рішення

від 21.12.2020 по справі 420/10528/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/10528/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

за участю:

секретаря судового засідання - Цибулі Ю.І.

представника позивача - Філіпенко О.В.

розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КОНТ-ТРАК до Державної служби України з безпеки на транспорті та Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю КОНТ-ТРАК (з урахуванням ухвали суду від 18.11.2020 року про залучення до участі у справі другого відповідача) до Державної служби України з безпеки на транспорті та Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу № 214190 на суму 34000,00 грн.

Ухвалами суду від 19.10.2020 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; від 18.11.2020 року: залучено до участі у справі як другого відповідача Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 16.12.2020 року. (а.с.46-48, 51-52)

16.12.2020 року від представника відповідача - Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки до суду електронною поштою надійшла заява, вхід. № ЕП/24583/20, в якій останній вважає за можливе проведення засідання без участі представника відповідача. (а.с.53)

Інших заяв з процесуальних питань, в тому числі щодо порядку розгляду справи або про відкладення судового розгляду тощо до суду не надійшло.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ст. 195, ч.ч. 1, 3 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в режимі відеоконференції за даною явкою.

В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, із зазначенням таких фактичних обставин:

- 11.07.2020 посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на автодорозі М14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ 203 км + 500 м проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля марки DAF модель 95XF380 д.н.з. НОМЕР_1 напівпричіп марки Schmitz модель SCF24G д.н.з. НОМЕР_2 . За результатами проведення контролю посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 043347, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 031878, акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 225499 та рахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 595/20 від 11.07.2020 року на суму 579,60 євро;

- 31.08.2020 посадовими особами Управлінням Укртрансбезпеки у Одеській області прийнято постанову про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю КОНТ-ТРАК адміністративно-господарського штрафу № 214190 на суму 34000,00 грн;

- підставою притягнення TOB КОНТ-ТРАК до відповідальності було перевищення нормативно-вагових обмежень на одну вісь, 13,65 тон замість нормативно допустимої маси навантаження 11,00 тон. Позивач вважає дану постанову незаконною, не обґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню;

- стосовно неврахування посадовими особами відповідача специфіки вантажу під час зважування. Із складених Чорноморським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки документів вбачається, що транспортний засіб перевозив сипучий вантаж - горох. Під час зважування фактична маса авто в повній мірі відповідала нормативно допустимим показникам, а саме маса автомобіля з напівпричіпом складала 37,1 тон при нормативно допустимій масі 44 тони. Тобто, фактична маса автомобіля була майже на 7 тон менша від нормативно допустимої;

- в розумінні вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно- вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 255 від 28.07.2016, поосьове зважування здійснюється у русі шляхом заїзду транспортного засобу на вагові платформи. З викладеного вбачається, що під час зважування, транспортний засіб заїзжає на платформу (веси), яка має певний кут нахилу та не зупиняючись проїзжає по неї;

- враховуючи властивості вантажу, а саме горох, який є подільним вантажем, що може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху, проведення зважування у русі, шляхом поосьного заїзду тягача і напівпричепу на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого (подільного) вантажу не може дати достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж, в силу своїх властивостей, легко деформується під дією мінімальних сил. Таким чином, висновки відповідача про перевищення позивачем нормативно-допустимого навантаження на одиночну вісь є необ`єктивними та зроблений без врахування специфіки вантажу;

- зважування транспортного засобу зроблено за відсутності затвердженої методики. Відповідно до пп. 2 п. 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 (далі за текстом - Порядок № 879) вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології;

- єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром Інститут Метрології , свідоцтво про атестацію № 02-84-08;

- вказана методика не розповсюджується на транспорті засоби з сипучим вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі. Зазйачене свідчить про відсутність вимог щодо нормативів навантаження транспортних засобів з відповідним видом вантажу, та, відповідно, про неможливість встановлення факту порушення вагових параметрів. Таким чином, результати вимірювання, здійснені посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, не можна вважати достовірними, зважаючи на неможливість встановлення точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним вантажем;

- стосовно порушення порядку зваження транспортного засобу. Відповідно до п. 9 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 255 від 28.07.2016 року, вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2% та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником. Згідно з п. 22.5. Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Таким чином, вагове обладнання повинно забезпечувати саме поосьове зважування транспортного засобу. Тобто, якщо ось є здвоєною або строєною, то обладнання має визначати навантаження саме на неї в цілому, а не на кожну її складову частину (півось);

- зі складених документів посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки вбачається, що транспортний засіб позивача містить три осі: дві одинарні та одну строєну;

- враховуючи дані обставини, відповідач після зважування транспортного засобу мав отримати три показники щодо навантаження на осі, а саме: два показники щодо навантаження на oci тягача DAF модель 95XF380 д.н.з. НОМЕР_1 та один показник щодо навантаження на строєну ось напівпричіпу марки Schmitz модель SCF24G д.н.з. НОМЕР_2 ;

- водночас, як вбачається з довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 031878, відповідачем здійснювалось вимірювання навантаження на кожну з півосей напівпричіпу та в подальшому дані показники були складені посадовими особами відповідача. Тобто, навантаження на строєну ось напівпричепа було зроблено шляхом сумування показників окремого навантаження на кожну з півосей. Дані обставини також підтверджуються квитанцією № 71098, яка була надана відповідачем у відповідь на адвокатський запит, та як стверджує відповідач, нібито була складена за місцем зважування транспортного засобу. Таким чином, навантаження на строєну ось було визначено з грубим порушенням положень п. 9 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 255 від 28.07.2016 року та п. 22.5 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, що ставить під сумнів показники вагового контролю, які були зроблені посадовими особами відповідача;

- стосовно зважувального обладнання, яким проводився габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача та його справності. З метою встановлення обставин, яким обладнанням було зроблено зважування транспортного засобу, представником позивача було направлено відповідачу адвокатський запит. У відповідь на даний запит, відповідачем зазначено про те, що він не є розпорядником обладнання на якому було проведено ваговий контроль. При цьому, відповідачем надано чек (квитанцію) № 71098, на підставі якого посадовими особами відповідача нібито було складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 043347, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 031878, акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 225499;

- разом з тим, даний документ не містить реквізитів щодо назви, позначення, порядкового номеру, заводського номеру вимірювальної техніки, якою було проведено ваговий контроль. Вказаний документ не підписано жодною особою, яка проводила ваговий контроль, не містить ПІБ водія. Більше того, даний документ навіть не містить реквізитів щодо пункту проведення вагового контролю. При цьому, в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 043347, довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 031878, акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 225499 також не зазначено реквізитів, які можуть Ідентифікувати обладнання на якому було проведення ваговий контроль. Таким чином, станом на дату подання позову не можливо достовірно встановити, яким обладнанням було зроблено зважування транспортного засобу, а також не можливо встановити, чи було таке обладнання в справному стані;

- стосовно дій посадових осіб відповідача, які вказують на відсутність порушення нормативно-вагових обмежень. Відповідно до п. 21. Порядку № 879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагомого та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Відповідно до п.п. 23-24 Порядку № 879, власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб: після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух. Відповідно до п. 22 Порядку № 879, у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із ст. 265-2 Кодексу про адміністративні правопорушення. З аналізу викладених положень Порядку № 879 слідує, що транспортний засіб, у якого виявлено перевищення габаритно-вагових параметрів, затримується та може продовжувати рух тільки після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд. Таким чином, встановивши перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, відповідач мав заборонити подальший рух транспортного засобу, до внесення плати за його проїзд. Відповідачем цього зроблено не було, що в черговий раз вказує на те, що визначення вагових параметрів транспортного засобу позивача було здійснено з порушенням положень Порядку № 879, а тому, отримані в результаті зважування дані не можуть вважатися достовірними.

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав:

- постанову № 214190 від 31.08.20 р. на суму 34000 грн. винесено на підставі актів перевірки та інших документів перевірки від 11.07.2020 р. санкція - абз. 16 ч. 1 ст. 60 ЗУ Про автомобільний транспорт . Інспекторами Чорноморського Управління Укртрансбезпеки здійснено габаритно-вагову перевірку вантажного транспортного засобу марки Daf держ. реєстрац. № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (водій ОСОБА_2 ). Перевіркою виявлено порушення вимоги ст. 48 ЗУ Про автомобільний транспорт , відповідальність за що передбачена абз. 16 ч. 1 ст. 60 ЗУ Про автомобільний транспорт . Саме на це порушення, окрім акту перевірки складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 043347 від 11.07.2020 р., та інші документи перевірки. При зважуванні виявлена перенавантаження на одиночну вісь на 2,65 тони. Зазначене є перевищенням від допустимої норми маси на одиночну вісь 11 тон. Тобто, процент перевищення склав більше 20%, а саме 24,09 %, що є підставою для відповідача застосувати штрафну санкцію 34000 грн. Розрахунок % перевищення за виявленими параметрами проводився в спосіб знаходження невідомого числа від визначених, а саме: 11т - 100%; 2,65 т - х%; х = 2,65х100:11=24,09%; х = 24,09%;

- акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів затверджений Порядком 879 (додаток до Порядку 879). Зазначеним актом, на відміну від рейдового акту (акту перевірки) відображається маршрут руху автомобіля, відстань перевезення, параметри вантажу в нормі та їх перевищення. Параметри визначені в акті про перевищення параметрів відповідає показникам результатів виміру, та вказують на перевищення нормативних параметрів. Зазначене підтверджується також чеком зважування від 11.07.20 р. в 23 год. 39 хв.;

- відповідно до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі - Порядок № 1567), виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в рейдовому акті з посиланням на порушену норму. Проте, жодним з актів заздалегідь не визначається особа порушник, тобто відповідальна особа за порушення транспортного законодавства. Зазначене відбувається при розгляді справи, куди викликається особа ймовірний перевізник;

- відповідно до приписів Правил дорожнього руху України: 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. 22.3. Перевезення вантажу дозволяється за умови, що він: а) не наражає на небезпеку учасників дорожнього руху; б) не порушує стійкості транспортного засобу і не утруднює керування ним. Таким чином, водій зобов`язаний вибирати швидкість руху з огляду на дорожню обстановку та особливості вантажу;

- також згідно з п. 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом України, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен змішуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху;

- відносно методики, згідно якої проводилось зважування. Пунктом 19 Порядку № 879, встановлювалося, що регламент проведення вимірювання і зважування та технічні параметри вимірювального і зважувального обладнання визначаються Укравтодором згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 р. № 385 Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 і від 27 червня 2007 р. № 879 пункт 19 Порядку № 879 викладено в такій редакції: Під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансінспекція або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку. При цьому змін до п.п. 2 п. 2 Порядку № 879 внесено не було. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 671 Про внесення змін до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні виключено пункт 19 Порядку № 879 без визначення необхідності застосування затвердженого Мінекономрозвитку або іншою методикою;

- з огляду на виключення п. 19 Порядку № 879, наявність у терміні вимірювання посилання на методику, затверджену спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, не розцінюється судом як наявність у відповідача обов`язку під час здійснення габаритно-вагового контролю керуватися методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Викладене за своєю суттю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 02.08.2018 р. у справі № 820/1420/17 (провадження №К/9901/24144/18) та постановою ВСУ (п.7; 47) від 03.07.19 р. по справі № 819/1381/16;

- до можливості заборонення руху працівники Укртрансбезпеки позбавлені права затримувати (забороняти рух) транспортні засоби. Факт не затримання не свідчить про відсутність порушення;

- таким чином, відповідачем було виконано всі вимоги передбачені законодавством, з огляду на що, визнання його дії протиправними як по складенню матеріалів контролю так і застосуванню штрафу є безпідставним;

- одним із основних завдань Укртрансбезпеки є забезпечення безпеки на автомобільних дорогах загального користування та зведення до мінімуму порушень автоперевізниками транспортного законодавства, оскільки 60% доріг в країні, знаходиться в незадовільному стані, а 20% - у повністю зруйнованому;

- передусім, співучасниками руйнування доріг в Україні є автоперевізники та водії вантажного транспорту, які здійснюють перевезення вантажів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, нехтуючи законодавством України, зокрема Правила дорожнього руху;

- відповідач вважає всі оскаржувані постанови про застосування адміністративно-господарських стягнень законними та прийнятими з дотриманням норм чинного законодавства на підставі вищезгаданих актів та розрахунків саме до організатора перевезень перевізника - позивача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками справи, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.

11.07.2020 року посадовими особами Чорноморського міжрегіонального Управління Укратрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті, за місцем перевірки: а/д М 14 Одеса Мелітополь Новоазовськ 203 км + 500 м, проведено перевірку транспортного засобу:

марка - тягач DAF; н/причіп Schmitz;

номерний знак - НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ;

серія і номер свідоцтва про реєстрацію - НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ;

водій - ОСОБА_2 ;

документ, що посвідчує особу водія, - посв. водія НОМЕР_5 від 22.10.08 РЕВ № 8 Одеська обл.;

що належить - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

За результатами проведеної перевірки складено Акт № 225499 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. (а.с.11, 66зв.)

У даному акті зазначено, що під час перевірки виявлено порушення:

- водій здійснював перевезення вантажу (горох) з Запорізької обл. до Одеської обл. з порушенням нормативно-вагових обмежень на одиночну вісь (13,65т). Порушено розділ 22; п. 22,5 ПКМУ від 10.10.01 р. № 1306;

- у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України Про автомобільний транспорт абз. 16 ч. 1 Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Також в акті зазначено, що водій ОСОБА_3 від письмових пояснень та підпису акта відмовився.

31 серпня 2020 року в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ Конт-Трак , місцезнаходження: 65031, м. Одеса, Київське шосе, 19, код згідно з ЄДРПОУ 42615979, ураховуючи те, що ТОВ Конт-Трак допущено порушення законодавства про автомобільний транспорт 11.07.20 р., Херсонська обл., (Підстава: Акт від 11.07.20 р. № 225499), відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 16 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт , прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 214190 (а.с.13, 67), якою постановлено стягнути з ТОВ Конт-Трак адміністративно-господарський штраф у сумі 34000 гривень.

Не погоджуючись із постановою Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу № 214190 на суму 34000,00 грн., позивач оскаржив її у судовому порядку.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем також надано копії, зокрема (а.с.9, 10, 12, 14, 15):

- акта № 043347 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 11 липня 2020 року, відповідно до якого, зокрема, осьові навантаження, тонн:

- нормативно допустиме: 11/ 11/ 24

- фактичне: 7,8/ 13,65/ 15,65;

- довідки № 031878 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 11 липня 2020 року, в якій зазначено, зокрема, найменування, місце розташування пункту габаритно-вагового контролю: СП ГВК а/д М 14 Одеса Мелітополь Новоазовськ 203 км + 500 м; тип транспортного засобу: 12; результати вагового контролю: навантаження на осі, тонн: 1) 7,8; 2) 13,65; 3) 4,55 4) 5,25; 5) 5,83; повна маса транспортного засобу 37,1 тонн;

- розрахунку № 595/20 від 11.07.2020 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 11.07.2020 № 043347, на загальну суму до сплати 579,60 євро, який здійснено виходячи з фактичних вагових та (або) габаритних параметрів ТЗ: навантаження на одиничну ось: 13,65 т;

- квитанції № 71098 від 11.07.2020 року, в якій зазначено: Херсон облавтодор, ул. Поповича, 23, тел. (0552) 366729; гос. номер машини: 0964; ось 1: 7800; ось 2: 13650; ось 3: 4550; ось 4: 5250; ось 5: 5850; всього: 37100; тип ТС: 5;

- листа Укртрансбезпеки Про розгляд адвокатського запиту № 7267/03/15-20 від 14.09.2020 року.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, відповідачем суду також надано копії, зокрема (а.с.63-64):

- направлення на рейдову перевірку № 026431 від 6 липня 2020 р.;

- щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області у період з 06.07.2020 р. по 12.07.2020 р.;

- Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П3314880205020 від 10.07.2020 р., чинного до 10.07.2021 р., відповідно до якого, за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ ОІМL R-134-1:2010 Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісі. Загальні технічні вимоги та методи випробувань за класом 2D.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин ): Законом України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 року № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ); Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР); Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок № 879); Вимогами до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 № 255, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.08.2016 за №1171/29301 (далі - Вимоги № 255).

Відповідно до п. 22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п.п. 12, 13 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Відповідно до п. 14 Порядку № 879 вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури.

Пунктами 16, 18, Порядку № 879 визначено, що габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Вимог № 255 стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю влаштовується на автомобільних дорогах загального користування з урахуванням параметрів видимості для певної категорії дороги згідно з вимогами ДБН В.2.3-4:2015 Автомобільні дороги. Частина I. Проектування. Частина II. Будівництво у спеціально обладнаних для проведення габаритно-вагового контролю місцях з перехідно-швидкісними смугами.

Згідно з п. 2 розділу ІІІ Вимог № 255 стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю повинен мати:

1) позначення відповідними дорожніми знаками;

2) рівну поверхню без крутих ухилів ( ? 3 проміле);

3) тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне);

4) стоянку для транспортних засобів, що проходять габаритно-ваговий контроль;

5) підключення до мережі електроживлення (220/380 В);

6) місце відпочинку для водіїв;

7) стоянку для автомобілів персоналу;

8) зовнішнє освітлення;

9) стаціонарні ваги для точного зважування транспортних засобів у русі;

10) ворота габаритного контролю для встановлення параметрів висоти та ширини транспортних засобів;

11) оптичний датчик визначення довжини транспортних засобів;

12) електронно-обчислювальну техніку з відповідним програмним забезпеченням для збору, аналізу, накопичення, зберігання та передачі інформації;

13) приміщення для персоналу та електронно-обчислювальної техніки;

14) засоби зв`язку (телефон, факс, Інтернет);

15) свідоцтво про повірку ваг та свідоцтво про державну метрологічну атестацію ваг;

16) засоби організації дорожнього руху відповідно до схеми організації дорожнього руху при під`їзді до пункту та виїзді з нього, узгодженої з відповідними підрозділами Національної поліції України та Державним агентством автомобільних доріг України;

17) платіжний термінал для розрахунку електронним платіжним засобом.

На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що позиція позивача зі спірних питань - є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, та/або фактичним обставинам справи, з таких підстав.

Так, щодо посилання позивача на те, що: під час зважування фактична маса авто в повній мірі відповідала нормативно допустимим показникам, а саме маса автомобіля з напівпричіпом складала 37,1 тон при нормативно допустимій масі 44 тони; тобто, фактична маса автомобіля була майже на 7 тон менша від нормативно допустимої, - слід зазначити таке.

Судом встановлено, що 31 серпня 2020 року в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ Конт-Трак , місцезнаходження: 65031, м. Одеса, Київське шосе, 19, код згідно з ЄДРПОУ 42615979, ураховуючи те, що ТОВ Конт-Трак допущено порушення законодавства про автомобільний транспорт 11.07.20 р., Херсонська обл., (Підстава: Акт від 11.07.20 р. № 225499 ), відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 16 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт , прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 214190, якою постановлено стягнути з ТОВ Конт-Трак адміністративно-господарський штраф у сумі 34000 гривень.

Так, відповідно до Акту № 225499 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, зокрема, під час перевірки виявлено порушення:

- водій здійснював перевезення вантажу (горох) з Запорізької обл. до Одеської обл. з порушенням нормативно-вагових обмежень на одиночну вісь (13,65т) . Порушено розділ 22; п. 22,5 ПКМУ від 10.10.01 р. № 1306;

- у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України Про автомобільний транспорт абз. 16 ч. 1 Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Також, відповідно до:

- акта № 043347 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 11 липня 2020 року, зокрема, осьові навантаження, тонн:

- нормативно допустиме: 11/ 11 / 24

- фактичне: 7,8/ 13,65 / 15,65;

- довідки № 031878 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 11 липня 2020 року, в ній зазначено, зокрема: тип транспортного засобу: 12; результати вагового контролю: навантаження на осі, тонн: 1) 7,8; 2) 13,65 ; 3) 4,55 4) 5,25; 5) 5,83; повна маса транспортного засобу 37,1 тонн;

- розрахунку № 595/20 від 11.07.2020 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 11.07.2020 № 043347, на загальну суму до сплати 579,60 євро, його здійснено виходячи з фактичних вагових та (або) габаритних параметрів ТЗ: навантаження на одиничну ось: 13,65 т ;

- квитанції № 71098 від 11.07.2020 року, в ній зазначено, зокрема:

- ось 1: 7800;

- ось 2: 13650 ;

- ось 3: 4550;

- ось 4: 5250;

- ось 5: 5850.

З встановленого вбачається, що оскаржену постанову прийнято у зв`язку із порушенням нормативно-вагових обмежень на одиночну вісь, а не нормативно допустимої фактичної повної маси транспортного засобу.

Отже, наведена позиція позивача, як обґрунтування позовних вимог, - не відповідає фактичним обставинам справи.

Щодо посилання позивача на порушення відповідачем Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 255 від 28.07.2016, в частині порядку зважування, врахування властивостей вантажу тощо, у зв`язку із недотриманням яких позивач вважає, що висновки відповідача про перевищення позивачем нормативно-допустимого навантаження на одиночну вісь є необ`єктивними та зроблені без врахування специфіки вантажу, тощо - слід зазначити таке.

Відповідно до Акту № 225499 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, зокрема, в ньому зафіксовано, що водій ОСОБА_3 від письмових пояснень та підпису акта відмовився.

Тобто, під час проведення перевірки, в тому числі зважування, у законодавчо встановленому порядку, зокрема, шляхом викладення письмових пояснень в акті затвердженої форми, водієм не зазначено жодних зауважень щодо порядку фактично здійсненого зважування, за результатами якого встановлене порушення, зафіксоване у відповідному акті.

Щодо посилання позивача на те, що: зважування транспортного засобу зроблено за відсутності затвердженої методики. Відповідно до пп. 2 п. 2 Порядку № 879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології; єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром Інститут Метрології , свідоцтво про атестацію № 02-84-08; вказана методика не розповсюджується на транспорті засоби з сипучим вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі. Зазначене свідчить про відсутність вимог щодо нормативів навантаження транспортних засобів з відповідним видом вантажу, та, відповідно, про неможливість встановлення факту порушення вагових параметрів. Таким чином, результати вимірювання, здійснені посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, не можна вважати достовірними, зважаючи на неможливість встановлення точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним вантажем, - слід зазначити таке.

Дійсно, відповідно до пп. 2 п. 2 Порядку № 879 терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення: вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Проте, пункт 19 Порядку № 879, яким було передбачено, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку, - виключено на підставі Постанови КМ № 671 від 30.08.2017 року .

З наведеного вбачається, що пп. 2 п. 2 Порядку № 879 передбачено лише визначення терміну вимірювання (зважування) та Порядок № 879 не містить нормативно-правових вимог/зобов`язання, обов`язкових до виконання, до Укртрансбезпеки та її територіальних органів під час проведення габаритно-вагового контролю керуватися певною методикою, затвердженою певним органом тощо.

Крім того, відсутність методики зважування, не є підставою для не внесення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та не звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, у зв`язку з чим відповідні посилання позивача не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Щодо посилання позивача на те, що: відповідачем надано чек (квитанцію) № 71098 , на підставі якого посадовими особами відповідача нібито було складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 043347, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 031878, акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 225499; разом з тим, даний документ не містить реквізитів щодо назви, позначення, порядкового номеру, заводського номеру вимірювальної техніки, якою було проведено ваговий контроль . Вказаний документ не підписано жодною особою, яка проводила ваговий контроль, не містить ПІБ водія . Більше того, даний документ навіть не містить реквізитів щодо пункту проведення вагового контролю . При цьому, в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 043347, довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 031878, акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 225499 також не зазначено реквізитів, які можуть ідентифікувати обладнання, на якому було проведення ваговий контроль . Таким чином, станом на дату подання позову не можливо достовірно встановити, яким обладнанням було зроблено зважування транспортного засобу, а також не можливо встановити, чи було таке обладнання в справному стані , - слід зазначити таке.

Позивачем не наведено та судом не встановлено жодних законодавчих вимог щодо обов`язкового зазначення у перелічених позивачем документах вказаних позивачем даних (реквізитів).

При цьому, водій, під час проведення зважування транспортного засобу, не позбавлений права отримати для ознайомлення відповідні документи про сертифікацію вагового комплексу і про його періодичну повірку та пересвідчитись у їх відповідності нормам чинного законодавства тощо .

Так, відповідно до довідки № 031878 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 11 липня 2020 року, в ній зазначено, зокрема, найменування, місце розташування пункту габаритно-вагового контролю: СП ГВК а/д М 14 Одеса Мелітополь Новоазовськ 203 км + 500 м.

Також, на доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, відповідачем суду також надано копію, зокрема Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П3314880205020 від 10.07.2020 р. , чинного до 10.07.2021 р. , відповідно до якого, за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ ОІМL R-134-1:2010 Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісі.

Отже, наведені доводи позивача - є необґрунтованими, не доведеними та законодавчо безпідставними.

Щодо посилання позивача на те, що: відповідно до п. 21-24 Порядку № 879, встановивши перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, відповідач мав заборонити подальший рух транспортного засобу, до внесення плати за його проїзд; відповідачем цього зроблено не було, що в черговий раз вказує на те, що визначення вагових параметрів транспортного засобу позивача було здійснено з порушенням положень Порядку № 879, а тому, отримані в результаті зважування дані не можуть вважатися достовірними, - слід зазначити таке.

Предметом спору у цій справі є постанова Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу № 214190, відповідно предметом доказування (встановлення/дослідження) є її правомірність, а саме наявність підстав (фактичних і юридичних) для її прийняття.

Отже, посилання позивача на обставини щодо протиправності бездіяльності, допущеної відповідачем після проведення зважування/встановлення порушення не стосуються предмету позову (спору), відповідно не входять до предмету доказування (дослідження, встановлення, тощо) у цій справі, тому суд не бере їх до уваги.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 819/1381/16 тощо .

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами справи суду не наведено та не надано .

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд дійшов висновків, що:

- на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України відповідачем доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, та доказана відсутність підстав для визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу № 214190 на суму 34000,00 грн., відповідно немає підстав для задоволення позову повністю.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, підстав для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, немає.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 78, 139, 194, 195, 205, 241-246, 250, 255, 295, Прикінцевими та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю КОНТ-ТРАК (місцезнаходження: вул. Київське шосе, 19, м. Одеса, 65031; ідентифікаційний код юридичної особи: 42615979) до Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: просп. Перемоги, 14, м. Київ, 03135; ідентифікаційний код юридичної особи: 39816845) та Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (місцезнаходження: вул. Успенська, 4, м. Одеса, 65014) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В повному обсязі рішення складено 21 грудня 2020 року.

Суддя М.Г. Цховребова

.