Ухвала

від 08.02.2021 по справі 2340/3302/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2340/3302/18

УХВАЛА

08 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Черпіцької Л.Т. та суддів Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від "06" лютого 2019 р. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від "06" лютого 2019 р. відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" залишено без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року - без змін.

07 грудня 2020 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року, та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та не наведення обґрунтованих підстав для його поновлення.

11 січня 2021 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, в якому посилався на статтю 55 Конституції України, згідно якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправним посягань. Крім того, повторно зазначив, що 29.04.2020 він став одним з кінцевих бенефіціарних власників ТОВ "Золотоніський бекон", а про наявність вказаних судових рішень дізнався 12.10.2020 року під час проведення зборів учасників товариства. Крім того, вказує на те, що з 26.10.2020 по 02.11.2020 перебував поза межами України, у зв`язку з чим пропустив строк звернення до суду з апеляційною скаргою.

Надаючи оцінку викладеним у клопотанні доводам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду, якою залишено без змін рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" - прийнята 25 червня 2020 року.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 подана 07 грудня 2020 року, що підтверджується поштовим конвертом, в якому апеляційна скарга була надіслана до суду.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає про те, що про наявність вказаних судових рішень дізнався 12.10.2020 року під час проведення зборів учасників товариства.

Однак, апеляційну скаргу подано лише 07 грудня 2020 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Посилання скаржника на гарантоване чинним законодавством право останнього на апеляційне оскарження судового рішення суд вважає помилковим у контексті спірних правовідносин з огляду на наступне.

Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 року у справі Устименко проти України зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Лелас проти Хорватії , відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Таким чином, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року. Інших доводів поважності причин пропуску строку скаржником не зазначено.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів скаржника щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 256, 295, 296, 298, 299, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від "06" лютого 2019 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяЛ.Т. Черпіцька Судді:О.Є. Пилипенко Я. М. Собків