Ухвала

від 26.01.2021 по справі 611/195/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 611/195/20 Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11кп/818/499/21 Суддя-доповідач ОСОБА_2 Категорія: ч.4 ст.246 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі - ОСОБА_5 ,

за участю прокурора - ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13 травня 2020 року, стосовно ОСОБА_7 ,-

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Ізюмського міськрайонногосуду Харківськоїобласті від13травня 2020року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Олександрівна, Барвінківського району, Харківської області, громадянин України, не одружений, не працюючий, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий: 02 лютого 2017 року Барвінківським районним судом Харківської області за частиною 2 статті 15, частиною 3 статті 185, частиною 3 статті 185, частиною 1 статті 70 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений 21 серпня 2019 року по відбуттю строку покарання,

визнаний винним ускоєнні злочину,передбаченого ч.4ст.246КК Україниз призначеннямпокарання у виді 6 років позбавлення волі.

Вказаним вироком встановлено, що 04 листопада 2019 року, приблизно з 07 години 00 хвилин до 16 години 00 хвилин, а також 05 листопада 2019 року, приблизно з 07 години 00 хвилин до 16 години 00 хвилин, гр. ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев у захисних лісових насадженнях, на велосипеді приїхав до посадки, яка розташована біля села Дібровне, Барвінківського району, Харківської області, на території Іллічівської сільської ради, поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером 6320483700:05:000:0043.

В подальшому ОСОБА_7 , діючи всупереч:

- частині 1 статті 4 Лісового кодексу України, згідно якої до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара;

- підпункту 3 пункту 2 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2007 року №733, який до лісів відносить також захисні ліси;

- підпункту 1 пункту 7 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2007 року №733, відповідно до якого до категорії захисних лісів відносяться лісові ділянки, що виконують захист навколишнього природного середовища та інженерних об`єктів від негативного впливу природних та антропогенних факторів, зокрема лісові насадження лінійного типу (полезахисні лісові смуги, державні захисні лісові смуги, лісові смуги уздовж забудованих територій населених пунктів);

- пункту 1 частини 1 статті 67 Лісового кодексу України, відповідно до якого заготівля деревини може здійснюватися у порядку спеціального використання лісових ресурсів;

- частини 1 статті 69 Лісового кодексу України, яка встановлює, що спеціальне -використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно;

- пункту 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23 травня 2007 року лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів;

- пункту 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23 травня 2007 року, лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагенства (далі - органи Держлісагенства) на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки;

-пункту 8Порядку видачіспеціальних дозволівна використаннялісових ресурсів,затвердженого ПостановоюКабінету МіністрівУкраїни №761від 23травня 2007року,згідно якоголісовий квитоквидається власникомлісів абопостійним лісокористувачем, без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів - лісорубного квитка або лісового квитка, тобто не маючи права здійснювати порубку дерев, незаконно, умисно, розуміючи протиправність своїх дій та настання суспільно - небезпечних наслідків, бажаючи їх настання, заздалегідь заготовленим та прилаштованим майном, яке було необхідне для здійснення зрубу стовбурів дерев та їх розпилу: ланцюговою бензопилою «JONESE CS 2141», у вищевказаний час реалізуючи свій злочинний умисел, з корисливого мотиву, з метою подальшого використання для власних потреб, здійснив незаконну порубку 48 (сорока восьми) сироростучих (живих) дерев породи «акація», відділивши стовбури дерев від коріння: діаметром: 7 см. - 2 дерева, 9 см. - 3 дерева, 10 см. - 2 дерева, 11 см. - 1 дерево, 12 см. - 3 дерева, 13 см. - 2 дерева, 14 см. - 3 дерева, 15 см. - 3 дерева, 17 см. - 3 дерева, 20 см. - 2 дерева, 21 см. - 1 дерево, 22 см. - 4 дерева, 23 см. - 3 дерева, 24 см. - 1 дерево, 25 см. 2 дерева, 26 см. - 2 дерева, 27 см. - 1 дерево, 30 см. - 2 дерева, 33 см. - 2 дерева, 36 см. 1 дерево, 37 см. - 1 дерево, 39 см. - 1 дерево, 43 см. - 1 дерево, 44 см. - 1 дерево, 50 см. - 1 дерево.

У подальшому ОСОБА_7 зазначені дерева за допомогою бензопили подрібнив на частини та зложив на купу.

Своїми протиправними діями гр. ОСОБА_7 спричинив державі істотну шкоду на загальну суму 122 199 гривень 70 копійок, яка розрахована відповідно до Додатку №1 Постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23 липня 2008 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».

Не погодившись з рішенням районного суду прокурор та обвинувачений подали на нього апеляційні скарги.

Обвинувачений ОСОБА_7 в апеляційній скарзі з доповненнями просить вирок Ізюмського міськрайонногосуду Харківськоїобласті від13травня 2020року скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує на те, що вирок районного суду не відповідає нормам чинного законодавства, та висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом не в повній мірі враховано наявні пом`якшуючи обставини, а саме наявність на утриманні двох повнолітніх та п`яти неповнолітніх осіб, вчинення злочину у зв`язку з тяжкими сімейними обставинами, щире каяття, сприяння розкриттю злочину.

Вказує і на те, що суд безпідставно визнав обставиною, що обтяжує покарання, рецидив злочину та призначив йому занадто суворе покарання.

Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_8 в апеляційній скарзі просить вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13 травня 2020 року скасувати та призначити новий судовий розгляд у зв`язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що судом встановлено, що обвинувачуваний вчинив злочин через три місяці з дня скоєння попереднього злочину, що не відповідає дійсності. Оскільки злочин, передбачений ч.4 ст.246 КК України, вчинено ОСОБА_7 04.11.2019 та 05.11.2019, а попередній - 02.02.2017, тобто за 2 роки.

Крім того судом не враховано посилання обвинуваченого на те, що він скоїв злочин у зв`язку із скрутним матеріальним становищем та необхідністю опалювати житло у зимовий період. Також у мотивувальній частині вироку судом зазначено, що ОСОБА_7 не має на утриманні дітей, водночас відсутнє посилання на наявність на утриманні 4 неповнолітніх братів та сестер. Вказує і на те, що судом не наведено жодного мотивування повернення власникам інших речових доказів, а саме 2 бензопил марки «STIHL MS 361» та автомобіля марки FORD CARGO д.н. НОМЕР_1 .

Вислухавши доповідь судді; пояснення обвинуваченого на підтримку апеляційної скарги; доводи прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційних скарг та не вбачала підстав для направлення кримінального провадження на новий судовий розгляд; вивчивши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого та прокурора підлягають частковому задоволенню, зважаючи на наступне.

Дії обвинуваченого кваліфіковано правильно, висновки суду відносно фактичних обставин справи, які в суді першої інстанції не заперечувались і відносно яких відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України докази не досліджувались, колегія суддів на підставі ч.2 ст.394 КПК України, не перевіряє.

Перевіряючи вирок в частині правильності призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно обрав вид покарання, проте при обранні міри покарання не достатньо врахував дані про особу обвинуваченого та наявність обставин, що пом`якшує покарання і істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, що є підставою для суду апеляційної інстанції для пом`якшення призначеного судом першої інстанції покарання, на підставі п.1 ч.1 ст.408 КПК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_7 , суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення та встановив, що обвинувачений вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, раніше судимий, характеризується нейтрально, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, не працює, вину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Судом першої інстанції також при призначенні ОСОБА_7 , покарання враховані обставини, що пом`якшують покарання та обтяжуючи обставини.

Доводи апеляції прокурора про відсутність рецидиву злочину є безпідставними, оскільки , відповідно до ст. 34 КК України, рецидивом кримінальних правопорушень визнається вчинення нового умисного кримінального правопорушення особою, яка має судимість за умисне кримінальне правопорушення. А ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення через 2 місяці після звільнення з місць позбавлення волі, маючи непогашену судимість за тяжкий корисливий злочин.

З урахуванням перелічених обставин, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_7 , покарання в межах санкцій закону за інкримінований йому злочин.

Разом з тим, колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу доводи апелянтів про пом`якшення призначеного ОСОБА_7 покарання.

Належить врахувати те, що відповідно до ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до норм ст.65КК України та роз`яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_7 характеризується нейтрально, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, не працює, вину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Ці відомості під час апеляційного розгляд ніким з учасників кримінального провадження не оспорювалися та не спростовані.

Крім цього колегія суддів зазначає, що посилання апелянтів про наявність у обвинуваченого на утриманні повнолітніх та неповнолітніх осіб, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки при апеляційному розгляді ОСОБА_7 пояснив, що проживає в будинку зі своєю співмешканкою та її дитиною. Посилання про перебування на його утриманні братів та сестер зазначених в довідці щодо складу родини, не можуть бути враховані при призначенні покарання, оскільки ОСОБА_9 тривалий час знаходився в місцях позбавлення волі і ніде не працює.

Окрім цього колегія суддів враховує те, що ОСОБА_7 раніше судимий, вказаний злочин вчинив через 2 місяці після звільнення з місць позбавлення волі.

При таких обставинах є обов`язковим врахування висновку органу пробації, відповідно до якого виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства, а ризики повторного вчинення кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства оцінено як високі.

Але на думку колегії суддів, поведінка обвинуваченого ОСОБА_7 після вчиненого злочину, а також те, що він, щиро розкаявся, об`єктивно свідчить про наявність обставин, які пом`якшують покарання.

За таких обставин, з урахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_7 має твердий намір стати на шлях виправлення, колегія суддів вважає за необхідне пом`якшити покарання, і приходить до висновку, що мінімальне покарання буде необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченого, а також попередження скоєння нових злочинів.

Щодо посилання прокурора про відсутність у вироку мотивування повернення власникам інших речових доказів, а саме 2 бензопил марки «STIHL MS 361» та автомобіля марки FORD CARGO д.н. НОМЕР_1 , колегія суддів зазначає, що відповідно до формулювання обвинувачення, яке визнане судом доведеним та ніким не оспорюється, вказані бензопили та автомобіль не є знаряддями вчинення кримінального правопорушення, не належать ОСОБА_7 , а тому не підлягають конфіскації або спецконфіскації.

Враховуючи вищевказане 2 бензопили марки «STIHL MS 361» та автомобіль марки FORD CARGO д.н. НОМЕР_1 обґрунтовано повернуто власникам.

Керуючись ст.ст.405, 407, 408, 409 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та прокурора у кримінальному провадженні задовольнити частково.

Вирок Ізюмськогоміськрайонного судуХарківської областівід 13травня 2020року стосовно ОСОБА_7 змінити.

Пом`якшити покарання ОСОБА_7 призначивши його за ч.4 ст.246 КК України у виді 5 ( п`яти) років позбавлення волі.

В решті вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13 травня 2020 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення їм копії ухвали.

Головуючий

Судді: