Ухвала

від 01.02.2021 по справі 2-4341/11

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 2-4341/11

Провадження № 4-с/487/12/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2021 року

Заводський районний суд м.Миколаєва у складі головуючого судді Павлової Ж.П., секретаря судового засідання Поліщук І.В., представника Заводського ВДВС у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Чеботар Я.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва скаргу ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Заводського ВДВС м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо повернення виконавчого документу,

В С Т А Н О В И В

05.11.2020 року, ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на рішення державного виконавця Заводського ВДВС м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо повернення виконавчого документу .

У своїй скарзі, заявник зазначив, що рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 03.05.2012 року стягнуто з ОСОБА_2 на його користь 79437,97 грн., що еквівалентно 9960 доларів США суми боргу, 7149,42 грн. процентів від простроченої суми. Рішення суду набрало законної сили та 15.05.2012 року видано виконавчий лист. Постановою Головного державного виконавця Заводського відділу Державної виконавчої служби у м.Миколаєві Буділовської О.О. від 22.06.2020 року, виконавчий лист йому повернуто та роз`яснено, що згідно з п.2 даної постанови може бути пред`явлений до виконання в строк до 22.06.2021 року. 20.10.2020 року він звернувся до Заводського відділу ДВС в м.Миколаєві із заявою про повторне пред`явлення виконавчого документа, але державним виконавцем Чеботарем Я.Ю. прийнято рішення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання. В рішенні державний виконавець зазначає, що виконавчий документ не відповідає вимогам п.6 ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження , а саме відсутня дата народження боржника ОСОБА_3 , що унеможливлює ідентифікувати особу.

Посилаючись на те, що рішення державного виконавця є необґрунтованим та незаконним, просив зобов`язати Заводський ВДВС в м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) прийняти до виконання виконавчий лист про стягнення суми боргу за договором позики з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 79437,97 грн., що еквівалентно 9960 доларів США суми боргу, 7149,42 грн. процентів від простроченої суми.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.11.2020 року вищезазначена скарга прийнята до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні.

12.01.2021 року до суду від державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Чеботар Я. надійшов відзив на скаргу ОСОБА_1 , в якому просив у задоволенні скарги останньої відмовити посилаючись на те, що у випадку не зазначення у виконавчому документі дати народження боржника, державний виконавець в силу імперативної норми п.6 ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження зобов`язаний такий документ повернути стягувачу без прийняття до виконання. Таким чином, державним виконавцем вчинено оскаржувані дії у чіткій відповідності закону та в межах своєї компетенції, оскільки положення ч.1 ст.4 Закону України Про виконавче провадження не можуть розумітись інакше ніж їх застосовано державним виконавцем у зв`язку з невідповідністю виконавчого документа п.3 ч.1 ст.4 Закону України Про виконавче провадження в якому не вказано дати народження боржника. Крім того відповідно до п.18 Постанови Пленуму ВССУ від 07.02.2016 №6, суд не має право зобов`язувати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснювати лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 не з`явилися, згідно ч.2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду скарги не перешкоджають її розгляду.

У судовому засіданні представник Заводського ВДВС м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) проти задоволення скарги заперечував.

Вислухавши пояснення представника Заводського ВДВС м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), дослідивши матеріали скарги, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що заочним рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 03.05.2012 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення суми боргу за договором позики задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 79437,97 грн., що еквівалентно 9960 доларів США суми боргу, 7149,42 грн. процентів від простроченої суми, 37,00 грн. витрат на ІТЗ та 865,87 грн. судового збору.

В задоволенні позовних вимог про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції відмовлено.

На виконання зазначено рішення суду, Заводським районним судом м.Миколаєва, 15.05.2012 року видано виконавчий лист № 2-1985/2012.

20.10.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Заводського ВДВС у м.Миколаєві із заявою про повторне пред`явлення виконавчого документу, а саме виконавчого листа по справі №2-1985/2012 до виконання.

26.10.2020 року державним виконавцем Заводського ВДВС м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)Чеботарем Я.Ю. повернуто без прийняття до виконання виконавчий лист № 2-1985/2012 від 15.05.2012 року про стягнення коштів з ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що виконавчий документ не відповідає вимогам п.6 ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження , а саме відсутня дата народження боржника ОСОБА_3 , що не уможливлює ідентифікувати особу.

За змістом частини п`ятої статті 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У статті 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

У статті 4 Закону України Про виконавче провадження вказано, що у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувана та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формуваньстягувана та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання.

Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Разом з тим, згідно з частинами першою та другою статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Тому відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання.

Метою виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження є примусове виконання судових рішень (стаття 1 і 2 Закону України Про виконавче провадження ).

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові ВСУ від 25 червня 2014 року (справа N 6-62цс14).

Європейський суд з прав людини у справі "Христов проти України" (Khristov v Ukraine, заява N 24465/04) рішення від 19 лютого 2009 року вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania) [GC], N 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. справу "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. 52, ECHR 2003-ІХ).

Таким чином, виходячи з вищенаведеного суд приходить до переконання, що відсутність у виконавчому документі, а саме у виконавчому листі №2-1985/2012 від 15.05.2012 будь якої інформації щодо боржника, зокрема, відомостей про дату народження боржника ОСОБА_5 , не позбавляє державного виконавця Заводського ВДВС м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) скористатися своїм правом та отримати таку інформацію у відповідних установах.

За такого, скарга ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Заводського ВДВС м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо повернення виконавчого документу є обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 447- 451 ЦПК України суд ,

У Х В А Л И В

Скаргу задовольнити.

Скасувати повідомлення від 26.10.2020 року державного виконавця Заводського Відділу державної виконавчої служби у містян Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про повернення виконавчого документа №2-1985, виданого 15.05.2012 року та зобов`язати Заводський Відділ державної виконавчої служби у містян Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) вжити заходів, відповідно до Закону України Про виконавче провадження , щодо виконання рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 03 травня 2012 року.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м.Миколаєва на протязі 5 днів з дня її проголошення.

СУДДЯ: Ж.П. Павлова