Рішення

від 28.01.2021 по справі 1.380.2019.002189

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.002189

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Грень Н.М.,

за участю секретаря Бабич Ю.Б.,

розглянув у судовому засіданні заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Плаза Сервіс» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Плаза Сервіс» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 позов задоволено повністю, а саме: Визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Львівській області, що полягають у невнесенні до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних щодо сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підлягають поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Плаза Сервіс» у розмірі 3426287 грн, згідно податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2018 року, зареєстрованої за №9225968708; Зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (в частину 2 «Інформація про узгодження органом ДФС суми бюджетного відшкодування (формує ДФС)» в колонки «Узгоджена сума бюджетного відшкодування з урахуванням відшкодованих сум, результатів перевірок, поточних грошових зобов`язань та зменшень відповідно до уточнюючих розрахунків тощо» , «Дата узгодження органом ДФС суми бюджетного відшкодування» ) дані щодо сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підлягають поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Плаза Сервіс» у розмірі 3426287 грн згідно податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2018 року, зареєстрованої за « 9225968708; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемберг-Плаза Сервіс" (ЄДРПОУ 40270480, 79024, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 157) у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість пеню за період з 15.04.2019 року по 27.06.2019 в розмірі 120% облікової ставки Національного банку України у сумі 146494 (сто сорок шість тисяч чотириста дев`яносто чотири) грн 89 коп.

27.06.2019 представник позивача подав до суду заяву про стягнення судових витрат на загальну суму 30000,00 грн.

Відповідач 20.08.2019 подав до суду заперечення на заяву про стягнення судових витрат, в якому заперечує щодо обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу. Представник відповідача зазначає, що платіжне доручення має містити всі необхідні реквізити, зокрема у ньому має бути конкретизоване призначення платежу з посиланням на відповідний Договір, номер судової справи, наявна відмітка банку про проведення платежу. Зазначає, що на підтвердження оплати понесених виплат ТзОВ Лемберг-Плаза Сервіс за за отриману правову допомогу, представником позивача було надано Платіжне доручення від 26.02.2019 року № 182. у призначенні платежу зазначено договір про надання правничої допомоги №01/19 від 09.01.2019 року в судовій справі про зобов`язання ГУ ДФС у Львівській області вчинити дії. Однак, за цим договором адвокатське об`єднання Юридична фірма Марусяк і Партнери зобов`язується надати ТзОВ Сервіс-Плаза Львів - правничу допомогу, в тому числі у кримінальних провадженнях. Відтак, надане представником позивача платіжне доручення, на думку представника відповідач, не є належним доказом в розумінні частини першої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України оплати правової допомоги саме в межах даного адміністративного спору.

Ухвалюючи рішення 18.02.2020 судом не вирішувалось питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

26.02.2020 представник позивача подав до суду заяву про винесення додаткового судового рішення та вирішення питання про відшкодування позивачеві понесених витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 30000,00 грн.

Представник відповідача 01.04.2020 подав до суду заперечення щодо заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у якому зазначив, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26 червня 2019 року, в якій викладено правові висновки про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Представник позивача у судовому засіданні подану заяву про винесення додаткового судового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30000,00 грн підтримав, просив таку задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти ухвалення додаткового судового рішення заперечив, вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованим та явно завищеним.

При вирішенні заяви про ухвалення додаткового рішення суду, суд виходив з такого.

Згідно з частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина третя статті 252 КАС України).

Стаття 132 КАС України встановлює, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями частини третьої статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» , від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» , від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» , від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд при вирішенні вказаного питання враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 22.11.2019 у справі №810/1502/18.

Суд також зазначає, що в пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Суд встановив, що позивач (клієнт) уклав з Адвокатським об`єднанням Юридична фірма Марусяк і партнери договір про надання правничої допомоги від 09.01.2019 №01/19.

Згідно з пунктами 1,2 протоколу узгодження гонорару від 09 січня 2019 року, за договором №01/19 від 09.01.2019 Адвокатське об`єднання зобов`язується надати клієнту правову допомогу, а клієнт зобов`язується оплатити надану допомогу та сприяти Адвокатському об`єднанню у наданні правової допомоги у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лемберг-Плаза Сервіс до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2018 року №0266601202.

За надані послуги клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню гонорар у розмірі 4000,00 грн за одну годину роботи.

Відповідно до пунктів 1,2 протоколу узгодження гонорару від 15 квітня 2019 року, за договором №01/19 від 09.01.2019 Адвокатське об`єднання зобов`язується надати клієнту правову допомогу, а Кклієнт зобов`язується оплатити надану допомогу та сприяти Адвокатському об`єднанню у наданні правової допомоги у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лемберг-Плаза Сервіс до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, а саме, внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ дані щодо сум бюджетного відшкодування ПДВ, що підлягають поверненню Товариству у розмірі 3 426 287 грн.

За надані послуги Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню гонорар у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень за 1 годину роботи.

Згідно з розрахунком витрат на правничу допомогу у справі №1.3800.2019.002189 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Лемберг-Плаза Сервіс до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії від 21.02.2020 клієнту надані такі послуги:

- аналіз законодавства та судової практики, формування правової позиції у справі №1.380.2019.002189, затрачений час 1 год, вартістю 4000,00 грн;

- надання правових консультацій щодо питань, що стосуються предмету позову у справі №1.380.2019.002189, затрачений час 1 год, вартістю 4000,00 грн;

- Формування та подання до Львівського окружного адміністративного суду позовної заяви у справі №1.380.2019.002189, затрачений час 1,5 год, вартістю 6000,00 грн;

- формування та подання до суду процесуальних документів у справі №1.380.2019.002189 в тому числі, але не виключно, клопотання про долучення до матеріалів справи від 11.06.2019 року, заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі від 27.06.2019 року, заяви про стягнення судових витрат від 27.06.2019 року, заяви про збільшення позовних вимог від 27.06.2019 року, клопотання про долучення до матеріалів справи від 24.10.2019 року, додаткові письмові пояснення від 24.10.2019 року, заяву про видачу судового рішення від 28.10.2019 року, клопотання про поновлення розгляду справи від 27.12.2019 року, клопотання про долучення до матеріалів справи від 05.02.2020 року, затрачений час 2 год, вартістю 8000,00 грн;

- Участь адвокатів у судових засіданнях у справі №1.380.2019.002189, затрачений час 2 год, вартістю 8000,00 грн.

Всього затрачений час 7,5 год, загальна вартість 30000,00 грн.

Згідно з платіжним дорученням №182 від 26 червня 2019 року ТОВ Лемберг-плаза сервіс сплатило Адвокатському об`єднанню гонорар у розмірі 30000,00 грн за надання правничої допомоги згідно договору №01/19 від 09.01.2019 в судовій справі про зобов`язання ГУ ДФС у Львівській області вчинити дії.

Отже, всього адвокатами Об`єднання витрачено 7,5 год на надання правничої допомоги Клієнту у цій адміністративній справі.

Таким чином, витрати позивача в розмірі 30000,00 грн на професійну правничу допомогу дійсно мали місце та доводяться належними і допустимими доказами.

Разом з тим, суд враховує, що справа містить лише декілька епізодів спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність процесуальних документів також не є значними, зокрема позовна заява складена на 4 аркушах, заява про стягнення судових витрат від 27.06.2019, заява про видачу судового рішення від 28.10.2019, клопотання про поновлення розгляду справи складені на 1 аркуші..

З наявного у справі розрахунку (а.с.251 т.1) вбачається, що серед інших послуг, зазначено формування надання правових консультацій щодо питань, що стосуються предмета позову у справі №1.380.2019.002189, однак не зазначено в чому полягало надання правових консультацій у даній справі (п.2 розрахунку).

Також, відповідно до позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 810/4749/15, підкреслено на необхідності детального аналізу та вивчення документів, поданих на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, з метою уникнення випадків її присудження за дублюючі одна одну послуги, які не мали впливу на хід розгляду справи та не потребували спеціальних професійних навиків.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що аналіз законодавства та судової практики, формування правової позиції у справі (п.1 розрахунку) є невід`ємною частиною роботи щодо складання позовної заяви, а тому охоплюються саме витратами, понесеними на складання позову (п.3 розрахунку).

Як вже зазначалось судом, відповідно до частини п`ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої вказаної статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд вказує на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

На підставі системного аналізу матеріалів справи та долучених представником позивача доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне зазначити, що витрати на загальну суму 30000,00 грн не відповідають критерію розумності їхнього розміру та є завищеними.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі « East/WestAllianceLimited» проти України» , оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Таким чином, заявлені позивачем до відшкодування 30000,00 грн витрат на правничу допомогу не відповідають розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Окрім того, суд вважає, що понесені ТОВ "Лемберг-Плаза Сервіс" витрати в сумі 30000 грн є неспівмірними із загальною кількістю часу, витраченого адвокатом (7,5 год), що свідчить про їх завищення.

З огляду на вказане, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача повинен становити 10000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 252, 255, КАС України, суд -

в и р і ш и в :

1. Заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Плаза Сервіс» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43143039, за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Плаза Сервіс» код ЄДРПОУ 40270480 місцезнаходження: 79024, м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, буд. 157 понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу на суму 10000 грн (десять тисяч гривень, 00 копійок).

3. У стягненні судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу на суму 20 000 грн (двадцять тисяч гривень, 00 копійок) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складання через суд першої інстанції до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст рішення складено та підписано 08.02.2021.