Постанова

від 13.05.2021 по справі 1.380.2019.002189

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.002189 пров. № А/857/5707/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Затолочного В.С., Качмара В.Я.

з участю секретаря судового засідання Михальської М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лемберг-Плаза Сервіс до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю Лемберг-Плаза Сервіс , Головного управління ДПС у Львівській області на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року (суддя першої інстанції Грень Н.М., м. Львів, повний текст складено 08.02.2021),

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Лемберг-Плаза Сервіс звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Львівській області, що полягають у невнесенні до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних щодо сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підлягають поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю Лемберг-Плаза Сервіс у розмірі 3426287 грн, згідно податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2018 року, зареєстрованої за №9225968708; Зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (в частину 2 Інформація про узгодження органом ДФС суми бюджетного відшкодування (формує ДФС) в колонки Узгоджена сума бюджетного відшкодування з урахуванням відшкодованих сум, результатів перевірок, поточних грошових зобов`язань та зменшень відповідно до уточнюючих розрахунків тощо , Дата узгодження органом ДФС суми бюджетного відшкодування ) дані щодо сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підлягають поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю Лемберг-Плаза Сервіс у розмірі 3426287 грн згідно податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2018 року, зареєстрованої за №9225968708; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість пеню за період з 15.04.2019 по 27.06.2019 в розмірі 120% облікової ставки Національного банку України у сумі 146494 грн 89 коп.

27.06.2019 представник позивача подав до суду заяву про стягнення судових витрат на загальну суму 30000 грн.

Відповідач 20.08.2019 подав заперечення на заяву про стягнення судових витрат, в якому заперечує щодо обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу. Зазначив, що витрати не підтверджені, оскільки у платіжному дорученні від 26.02.2019 № 182, у призначенні платежу зазначено договір про надання правничої допомоги №01/19 від 09.01.2019 в судовій справі про зобов`язання ГУ ДФС у Львівській області вчинити дії. Однак, за цим договором адвокатське об`єднання Юридична фірма Марусяк і Партнери зобов`язується надати ТзОВ Сервіс-Плаза Львів - правничу допомогу, в тому числі у кримінальних провадженнях. Відтак, надане представником позивача платіжне доручення, на думку представника відповідач, не є належним доказом в розумінні частини першої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України оплати правової допомоги саме в межах даного адміністративного спору.

Ухвалюючи рішення, 18.02.2020 судом не вирішувалось питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

26.02.2020 представник позивача подав до суду заяву про винесення додаткового судового рішення та вирішення питання про відшкодування позивачеві понесених витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 30000 грн.

Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Лемберг-Плаза Сервіс до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії було задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лемберг-Плаза Сервіс судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу на суму 10000 грн. У стягненні витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням, його оскаржив позивач. Посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове - про відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 грн. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що надання професійної правової допомоги у справі підтверджено належними, достатніми, допустимими та достовірними доказами. Отже, порушено норми процесуального права, що встановлюють право сторони процесу, що не є суб`єктом владних повноважень, на відшкодування понесених витрат на професійну правову допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді при умові винесення рішення на її користь. Висновки суду першої інстанції про неспівмірність витрат апелянт також вважає безпідставними, оскільки позивач звернувся до суду з позовом у зв`язку з відмовою відповідача реєструвати заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 3426287 грн., отже дана справа не може вважатися нескладною. Крім того, апелянт зауважив, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувався з 7 травня 2019 року по 18 лютого 2020 року, що свідчить про складність справи. Також звернув увагу, що суд не вправі визначати умови, на яких будується співпраця позивача з адвокатом. Визначена договором сума була погоджена сторонами і розмір витрат підлягає відшкодуванню в повному обсязі. Крім того, апелянт зауважив, що відповідач не довів неспівмірності витрат у відповідності до частин 6, 7 статті 134 КАС України. Суд вийшов за межі наданих йому повноважень, так як самостійно ініціював зменшення розміру судових витрат.

ГУ ДПС у Львівській області також оскаржило додаткове судове рішення. Посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі. Обґрунтовуючи незгоду, відповідач зауважив, що належним чином не підтверджено факт понесення заявлених позивачем витрат на правничу допомогу. Також вказав, що даний спір був непоодиноким і позиція позивача була тотожною і в інших справах, що свідчить про незначну складність надання правничої допомоги.

У судовому засіданні представник позивача Кіт У.В. підтримала апеляційну скаргу ТОВ Лемберг-ПлазаСервіс і заперечила щодо задоволення апеляційної скарги відповідача. Наполягала на скасуванні додаткового рішення суду і задоволення заяви в повному обсязі.

Представник відповідача Болотін М.С. заперечив щодо задоволення апеляційної скарги позивача і підтримав апеляційну скаргу ГУ ДПС у Львівській області. Зауважив, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованим та явно завищеним, про що було заявлено в суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові докази, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу відповідача слід відхилити, а апеляційну скаргу позивача - задовольнити частково, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина третя статті 252 КАС України).

Стаття 132 КАС України встановлює, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями частини третьої статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України , від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12.10.2006 у справі Двойних проти України , від 30.03.2004 у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач (клієнт) уклав з Адвокатським об`єднанням Юридична фірма Марусяк і партнери договір про надання правничої допомоги від 09.01.2019 №01/19. Згідно з пунктами 1, 2 протоколу узгодження гонорару від 09 січня 2019 року, за договором №01/19 від 09.01.2019 Адвокатське об`єднання зобов`язується надати клієнту правову допомогу, а клієнт зобов`язується оплатити надану допомогу та сприяти Адвокатському об`єднанню у наданні правової допомоги у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕМБЕРГ-ПЛАЗА СЕРВІС до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2018 №0266601202. За надані послуги клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню гонорар у розмірі 4000 грн за одну годину роботи.

Відповідно до пунктів 1,2 протоколу узгодження гонорару від 15 квітня 2019 року, за договором №01/19 від 09.01.2019 Адвокатське об`єднання зобов`язується надати клієнту правову допомогу, а Кклієнт зобов`язується оплатити надану допомогу та сприяти Адвокатському об`єднанню у наданні правової допомоги у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕМБЕРГ-ПЛАЗА СЕРВІС до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, а саме, внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ дані щодо сум бюджетного відшкодування ПДВ, що підлягають поверненню Товариству у розмірі 3 426 287 грн.

За надані послуги Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню гонорар у розмірі 4 000 гривень за 1 годину роботи.

Згідно з розрахунком витрат на правничу допомогу у справі №1.3800.2019.002189 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕМБЕРГ-ПЛАЗА СЕРВІС до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії від 21.02.2020 клієнту надані такі послуги:

- аналіз законодавства та судової практики, формування правової позиції у справі №1.380.2019.002189, затрачений час 1 год, вартістю 4000 грн;

- надання правових консультацій щодо питань, що стосуються предмету позову у справі №1.380.2019.002189, затрачений час 1 год, вартістю 4000 грн;

- формування та подання до Львівського окружного адміністративного суду позовної заяви у справі №1.380.2019.002189, затрачений час 1,5 год, вартістю 6000 грн;

- формування та подання до суду процесуальних документів у справі №1.380.2019.002189 в тому числі, але не виключно, клопотання про долучення до матеріалів справи від 11.06.2019, заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі від 27.06.2019, заяви про стягнення судових витрат від 27.06.2019, заяви про збільшення позовних вимог від 27.06.2019, клопотання про долучення до матеріалів справи від 24.10.2019, додаткові письмові пояснення від 24.10.2019, заяву про видачу судового рішення від 28.10.2019, клопотання про поновлення розгляду справи від 27.12.2019, клопотання про долучення до матеріалів справи від 05.02.2020, затрачений час 2 год, вартістю 8000 грн;

- участь адвокатів у судових засіданнях у справі №1.380.2019.002189, затрачений час 2 год, вартістю 8000 грн.

Всього витрачений адвокатом час складає 7,5 год, загальна вартість послуг - 30000 грн.

Згідно з платіжним дорученням №182 від 26 червня 2019 року ТОВ ЛЕМБЕРГ-ПЛАЗА СЕРВІС сплатило Адвокатському об`єднанню гонорар у розмірі 30000 грн за надання правничої допомоги згідно договору №01/19 від 09.01.2019 в судовій справі про зобов`язання ГУ ДФС у Львівській області вчинити дії.

Отже, факт оплати позивачем вартості послуг адвоката доведено, а тому доводи відповідача щодо відсутності підстав для відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу є безпідставними.

Разом з тим, суд першої інстанції правильно врахував, що справа містить лише декілька епізодів спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність процесуальних документів також не є значними, зокрема позовна заява складена на 4 аркушах, заява про стягнення судових витрат від 27.06.2019, заява про видачу судового рішення від 28.10.2019, клопотання про поновлення розгляду справи складені на 1 аркуші.

Отже, складання цих документів не потребує вказаного позивачем часу.

Крім того, з наявного у справі розрахунку (а.с.251 т.1) вбачається, що серед інших послуг, зазначено формування надання правових консультацій щодо питань, що стосуються предмета позову у справі №1.380.2019.002189, однак не зазначено в чому полягало надання правових консультацій у даній справі (п.2 розрахунку).

Також апеляційний суд враховує, що аналіз законодавства та судової практики, формування правової позиції , надання правових консультацій щодо питань, що стосуються предмету позову фактично не стосуються вирішення справи в суді, оскільки зазначені дії охоплюються процесом підготовки та подання позовної заяви.

Відповідно до позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 810/4749/15, необхідно детально аналізувати та вивчати документи на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу з метою уникнення випадків її присудження за дублюючі одна одну послуги, які не мали впливу на хід розгляду справи та не потребували спеціальних професійних навиків.

Відповідно до частини п`ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої вказаної статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі East/WestAllianceLimited проти України , оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заявлені позивачем до відшкодування витрати в сумі 30000 грн не відповідають критерію розумності їхнього розміру та є завищеними.

При цьому апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про значну складність даної справи, оскільки предметом позову у даній справі було саме визнання протиправними дій контролюючого органу, які полягали у невнесенні в Реєстр заяв позивача про повернення йому сум відшкодування податку на додану вартість і зобов`язання внести такі. Отже, публічно -правовий спір полягав саме в оцінці правомірності таких дій (бездіяльності) відповідача і розмір заявлених до відшкодування сум не мав визначального значення при вирішення спору.

Щодо доводів позивача про тривалість здійснення судового процесу у даній справі як аргумент на користь складності справи, апеляційний суд такі відхиляє, адже відкладення слухання, перерви у розгляді були обумовлені не обсягом дослідження доказів, витребовування їх, а організаційними перешкодами у проведенні судових засідань.

Таким чином, заявлені позивачем до відшкодування 30000 грн витрат на правничу допомогу не відповідають розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Однак, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про розмір витрат, що підлягає відшкодуванню - 10000 гривень, оскільки такий є замалим, враховуючи кількість витраченого адвокатом часу на здійснення представництва позивача в суді першої інстанції. Також апеляційний суд враховує, що питання розміру судових витрат у даній справі було предметом розгляду Верховного Суду, який скасував додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2020 року про часткове задоволення заяви позивача і стягнення на його користь 10000 гривень витрат і відмовив у стягненні 20000 грн, а справу в частині вирішення питання про відшкодування витрат на правову допомогу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що на користь позивача слід стягнути 12500 гривень витрат на правничу допомогу, оскільки ця сума є співмірною складності справи і обсягу зусиль, витрачених адвокатом на здійснення представництва.

Щодо доводів апелянта ТОВ Лемберг-Плаза Сервіс про безпідставне застосування судом першої інстанції принципу співмірності через недоведення зазначеної обставини відповідачем суд відхиляє, оскільки матеріалами справи підтверджено, що представник відповідача під час розгляду справи в суді першої інстанції заявив про неспівмірність заявленої позивачем до відшкодування суми складності справи і непідтвердження обґрунтованості заявлених витрат, пославшись на матеріали справи.

Отже, з огляду на викладене, є підстави для застосування принципу співмірності і зменшення розміру заявлених до відшкодування витрат та визначення до відшкодування суми 12500 гривень.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ТОВ Лемберг-Плаза Сервіс слід задовольнити частково та змінити додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року, визначивши суму витрат на професійну правничу допомогу 12500 гривень.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Лемберг-Плаза Сервіс задовольнити частково, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.

Додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року змінити, зазначивши суму витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню, 12 500 грн. (дванадцять тисяч п`ятсот грн.).

В решті додаткове рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. О. Большакова судді В. С. Затолочний В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 27.05.2021 у зв`язку з тимчасовою відсутністю головуючого судді Большакової О.О.