Постанова

від 11.02.2021 по справі 564/376/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2021 року

м. Рівне

Справа № 564/376/17

Провадження № 22-ц/4815/77/21

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого Гордійчук С. О.

суддів: Боймиструк С.В., Шимківа С.С.,

секретар судового засідання: Шептицька С.С.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

відповідачі: Приватного сільськогосподарського підприємства "Прогрес", ОСОБА_17 , комунального підприємства "Сарненське бюро технічної інвентаризації" Сарненської районної ради, Фермерського господарства "Малинове сяйво",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Фермерське господарство "П`ятигірське"

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне апеляційну скаргу Фермерського господарства "Малинове сяйво", ОСОБА_17 , Приватного сільськогосподарського підприємства "Прогрес" на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 26 грудня 2019 року, ухвалене в складі судді Грипіч Л.А., повний текст якого складено 28 грудня 2019 року у справі № 564/376/17,

в с т а н о в и в :

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства Прогрес , ОСОБА_17 , Комунального підприємства Сарненське бюро технічної інвентаризації Сарненської районної ради про визнання недійсними акту приймання-передачі та свідоцтва на право власності на майновий пай, визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування державних реєстрацій права власності на майно, про витребування майна з чужого незаконного володіння переданого на підставі нікчемного договору купівлі-продажу.

Позов мотивований тим, що 10 вересня 2016 року між ОСОБА_18 та ОСОБА_17 було укладено договір купівлі-продажу майнового паю. На підставі зазначеного договору купівлі-продажу було складено акт прийому-передачі майна від 10.09.2016 року за яким відбулась передача приміщення зерноскладу та телятників. Крім того, цього ж дня ПСП Прогрес було видано для ОСОБА_17 свідоцтво на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії РВ № 649. Зазначив, що він є співвласником майнових паїв, що знаходяться в єдиному цілісному майновому комплексі і є спільною частковою власністю громадян, колишніх членів реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства Прогрес . ПСП Прогрес без згоди на те всіх співвласників, розпорядився майном, яке йому не належало на праві власності. Договір купівлі-продажу спірних приміщень від 10 вересня 2016 року не посвідчено нотаріально, а отже він є нікчемним правочином.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив визнати недійсним акт прийому-передачі майна до договору купівлі-продажу від 10.09.2016 року підписаний між ПСП Прогрес і ОСОБА_17 та свідоцтво на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії РВ № 649, видане ПСП Прогрес від 10.09.2016 року на ім`я ОСОБА_17 . Крім того, просив визнати протиправними та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_17 на об`єкти нерухомого майна.

Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 26 грудня 2019 року ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 до Приватного сільськогосподарського підприємства "Прогрес", ОСОБА_17 , комунального підприємства "Сарненське бюро технічної інвентаризації" Сарненської районної ради, Фермерського господарства "Малинове сяйво", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Фермерське господарство "П`ятигірське" про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП та відновлення становища, яке існувало до порушення права власності задоволено.

Визнано недійсним свідоцтво на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії РВ № 649 видане приватним сільськогосподарським підприємством Прогрес 10 вересня 2016 року на ім`я ОСОБА_17 .

Визнано протиправними та скасовано рішення Комунального підприємства Сарненське бюро технічної інвентаризації Сарненської районної ради Рівненської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:

- від 21.10.2016 року з індексним номером 31985187 на приміщення телятника, загальною площею 1690,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ;

- від 21.10.2016 року індексним номером 31984671 на приміщення телятника, загальною площею 1699,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ;

- від 21.10.2016 року з індексним номером 31986275 на приміщення телятника, загальною площею 1692,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 ;

- від 24.10.2016 року з індексним номером 32006811 на приміщення телятника, загальною площею 1695 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 ;

- від 24.10.2016 року з індексним номером 32005987 на приміщення телятника, загальною площею 1693,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 ;

- від 21.10.2016 року на приміщення зерноскладу, загальною площею 1270 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6 .

Відновлено становище, яке існувало до порушення права спільної часткової власності ОСОБА_19 шляхом повернення в спільну часткову власність громадян, колишніх членів реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства Прогрес Костопільського району Рівненської області з незаконного володіння Фермерського господарства Малинове сяйво :

- приміщення телятника, загальною площею 1690,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ;

- приміщення телятника, загальною площею 1699,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ;

- приміщення телятника, загальною площею 1692,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 ;

- приміщення телятника, загальною площею 1695 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 ;

- приміщення телятника, загальною площею 1693,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 ;

- приміщення зерноскладу, загальною площею 1270 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6 ;

Скасувати рішення Комунального підприємства Сарненське бюро технічної інвентаризації Сарненської районної ради Рівненської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:

- від 12.04.2017 року з індексним номером 34739655 на приміщення телятника, загальною площею 1693,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 ;

- від 12.04.2017 року з індексним номером 34739073 на приміщення телятника, загальною площею 1695 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 ;

- від 12.04.2017 року з індексним номером 34742370 на приміщення телятника, загальною площею 1699,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ;

- від 12.04.2017 року з індексним номером 34743238 на приміщення телятника, загальною площею 1690,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ;

- від 12.04.2017 року з індексним номером 34744064 на приміщення телятника, загальною площею 1692,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 ;

- від 12.04.2017 року з індексним номером 34739966 на приміщення зерноскладу, загальною площею 1270 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6 .

Не погодившись з означеним рішенням суду, Фермерське господарство "Малинове сяйво", ОСОБА_17 , Приватне сільськогосподарське підприємство "Прогрес" подали апеляційну скаргу, в яких покликаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просять оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в позові відмовити.

Покликаються на те, що позивач не є та не був власником спірних приміщень, вказані об`єкти нерухомого майна не виділялися йому в натурі.

Вважають, що позивач заявляючи позовну вимогу про відновлення становища, яке існувало до порушення права спільної часткової власності ОСОБА_19 намагається захистити права усіх співвласників майнових паїв не маючи на це відповідних повноважень та їхньої згоди.

У відзиві на апеляційну скаргу, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 заперечують доводи останньої, просять суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції таким вимогам в повній мірі не відповідає.

Установлено, що 07 березня 2000 року співвласниками майнових паїв укладено договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться в спільній частковій власності відповідно до якого співвласники домовилися спільно володіти, користуватися і розпоряджатися майном (в тому числі частиною майна, що залишене в якості резервного фонду), яке належить їм на праві спільної часткової власності, як єдиним майновим комплексом у відповідності з цим договором та іншими угодами, укладеними між ними.

Відповідно до умов Договору №1 від 07.03.2000 року Про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться в спільній частковій власності, співвласники майнових паїв реорганізованого КСП "Прогрес" домовились спільно володіти, користуватись і розпоряджатись майном, перелік якого наведений у Додатку №2.

Згідно з Додатком № 2 до договору про володіння, користування і розпорядження майном від 07.03.2000 року визначено перелік майнових паїв, з яких, до спільної часткової власності віднесено такі об`єкти нерухомого майна, як:

- телятник в с. Соломка, 1975 року вводу в експлуатацію оціночною вартістю 67061 гривень (№ з/п 1);

- телятник в с. Дюксин, 1981 1975 року вводу в експлуатацію оціночною вартістю 83840 гривень (№ з/п 8);

- телятник (відгодівельник) в с. Дюксин, 1979 року вводу в експлуатацію оціночною вартістю 60000 гривень (№ з/п 75);

- телятник (відгодівельник) в с. Дюксин, 1981 року вводу в експлуатацію оціночною вартістю 60000 гривень (№ з/п 76);

- телятник (відгодівельник) в с. Дюксин, 1982 року вводу в експлуатацію оціночною вартістю 42000 гривень (№ з/п 77);

- зерносклад фуражний в с. Дюксин, 1977 року вводу в експлуатацію оціночною вартістю 57557 гривень (№ з/п 4).

В подальшому, зазначені вище телятники, телятник (відгодівельник) 1979 року вводу в експлуатацію та зерносклад фуражний були передані в оренду ПСП Прогрес відповідно до Договору від 07.03.2000 року та два телятника (відгодівельника) передані за Договором безоплатного користування майном від 07.03.2000 року.

10 вересня 2016 року між ОСОБА_18 та ОСОБА_17 укладено договір купівлі-продажу (уступки) майнового паю КСП "Прогрес" , за яким продавець продав, а покупець купив належний ОСОБА_18 майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства Прогрес загальною вартістю 382455 грн, який належав продавцю на підставі свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на майновий пай члена КСП Прогрес .

В цей день між ПСГП Прогрес в особі директора ОСОБА_18 та ОСОБА_17 було укладено акт прийому-передачі майна до договору купівлі-продажу майнового паю від 10.09.2016 року.

На підставі вказаного акту прийому-передачі від 10.09.2016 року ОСОБА_17 передано в натурі у власність згідно майнового сертифікату об`єкти нерухомого майна: телятники (відгодівельники) - 5 об`єктів та приміщення зерноскладу за адресою: АДРЕСА_7 .

Цього ж дня ПСП Прогрес було видано на ім`я ОСОБА_17 свідоцтво про право власності на майновий пай серії РВ № 649.

Майновий пай це частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду (Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 р. № 177 Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки ).

Майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком.

У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

Свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства.

Відповідно до пункту 8 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 62, чинного на час виникнення спірних правовідносин, кожен із співвласників має право скористатися своїм майновим паєм в один із таких способів: об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність та передати його до статутного (пайового) фонду новостворюваної юридичної особи, у тому числі до обслуговуючого кооперативу; об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність, укласти договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном та передати його в оренду; отримати свій майновий пай у натурі індивідуально чи разом із членами своєї сім`ї і використати його на свій розсуд; відчужити пай будь-яким способом в установленому законом порядку.

За змістом пункту 15 вказаного Порядку при виділенні майнових паїв в натурі окремим особам при виділенні майна в натурі у їх індивідуальну власність чи групі осіб у спільну часткову власність у їх свідоцтвах про право власності на майновий пай члена сільськогосподарського підприємства вчиняється відповідна відмітка. Свідоцтва з зазначеними відмітками про виділення майна в натурі у відповідну власність можуть бути підставою для оформлення співвласниками права власності на зазначене майно в установленому порядку.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статей 5, 7, 9 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство майно колективного підприємства належить його членам на праві спільної часткової власності і пайовий фонд майна складається з балансової вартості як основних виробничих та оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінних паперів, акцій, так і грошових коштів; а майновий пай є грошовим еквівалентом трудового внеску кожного працівника у колективне майно, визначеним на дату паювання (та скоригований на день вибуття працівника з господарства). Право розпоряджатися своїм паєм на власний розсуд член КСГП набуває лише після припинення членства у підприємстві. До припинення членства, частка майна члена колективного підприємства є частиною майна колективного підприємства, яке у статуті визначає принципи формування спільної власності та права членів щодо неї, і через свої органи здійснює право власності (володіння, користування, розпорядження). Пай є власністю члена підприємства. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

Стаття 203 ЦК України, яка визначає основні критерії чинності правочину, вказує, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України одна із сторін договору або інша заінтересована особа вправі заперечити його дійсність, якщо недійсність правочину прямо не встановлена.

Аналіз змісту частини третьої статті 215 ЦК України свідчить про те, що договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Саме по собі порушення сторонами договору при його укладенні окремих вимог закону не може бути підставою для визнання його недійсним, якщо судом не буде встановлено, що укладеним договором порушено право чи законний інтерес позивача і воно може бути відновлене шляхом визнання договору недійсним. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18) зроблено висновок, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати . По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим .

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 березня 2020 року в справі № 125/1545/16-ц (провадження № 61-20164св19) вказано, що до виділення на зазначені майнові сертифікати у передбаченому законом порядку конкретного майна усі вони є лише співвласниками майнових паїв, а не співвласниками майна , а тому і положення статті 362 ЦК України на них не поширюються. Вирішуючи спір, суди, належним чином дослідивши та давши оцінку поданим сторонами доказам, дійшли правильного висновку про відмову у позові, оскільки до виділення на майновий сертифікат у передбаченому законом порядку конкретного майна його власник є лише власником майнового паю. Право на майновий пай виникає у члена КСП, засвідчується відповідним документом - майновим сертифікатом і не пов`язується з конкретним майном до його виділення в натурі. Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до укладення договорів купівлі-продажу із ОСОБА_4 були власниками майнового паю, засвідченого відповідним документом, - свідоцтвом про право власності на майновий пай члена КСП ім. Щорса с. Гайове ТОВ Лан с. Гайове , не пов`язаного з виділеним у натурі майна, підстав вважати що вони є співвласниками частки у праві спільної часткової власності колективного підприємства немає.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 607/9325/17 (провадження № 61-9781св19), від 05 вересня 2018 року у справі № 700/474/15-ц (провадження № 61-10699св18), від 11 серпня 2018 року у справі № 189/1966/15-ц (провадження № 61-32439св18), від 28 лютого 2018 року у справі № 368/2048/15-ц (провадження № 61-5700св 18) .

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3 вказаної частини, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегією суддів встановлено, що будь-яке майно згідно договору купівлі-продажу майнового паю від 10 вересня 2016 року в натурі не продавалося.

Свідоцтво про право на майновий пай ОСОБА_1 із відміткою про належність йому на праві власності будь-якого конкретного майна як індивідуально визначеного об`єкта в матеріалах справи відсутнє.

Договір купівлі-продажу (уступки) майнового паю КСП Прогрес від 10 вересня 2016 року укладений ОСОБА_18 , як фізичною особою, а не від імені КСП Прогрес як директора.

Позивачем не надані докази на підтвердження того, що оспорюваний ним договір купівлі-продажу стосується майна, яке належить йому на праві власності або на яке він отримав свідоцтво про право на майновий пай, а відтак ОСОБА_1 не довів порушення своїх прав укладеним між ОСОБА_18 та ОСОБА_17 правочином.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним акту приймання-передачі, визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування державних реєстрацій права власності на майно.

Убачається, що майно згідно акту прийому-передачі від 10 вересня 2016 року було передано ОСОБА_18 , як директором КСП "Прогрес" , при цьому документів, зокрема протоколу зборів співвласників майнових паїв, які б підтверджували, що йому як уповноваженій особі надається право передачі (відчуження) вказаного майна в матеріалах справи відсутні.

Крім того, ні в свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства ОСОБА_18 на підставі якого він відчужив майновий пай ОСОБА_17 , ні в свідоцтві про право власності на майновий пай ОСОБА_17 відсутня відмітка про належність на праві власності будь-якого конкретного майна як індивідуально визначеного об`єкта на підставі якого було зареєстровано право власності на .

За таких обставин, місцевий суд дійшов правильного висновку що такий акт на підставі якого було зареєстровано право власності на спірне майно за ОСОБА_17 є недійсним. А відтак, підлягає скасуванню і державна реєстрація прав та їх обтяжень на майно.

Разом з тим, позовні вимоги про відновлення становища, яке існувало до порушення не підлягають до задоволення, оскільки не є належним способом захисту. Позивач не позбавлений можливості звернутися до суду в порядку ст. 387 ЦК України.

На вказані вище приписи законодавства суд першої інстанції уваги не звернув, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним свідоцтва на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії РВ № 649 виданого приватним сільськогосподарським підприємством "Прогрес" 10 вересня 2016 року на ім`я ОСОБА_17 та відновлення становища, яке існувало до порушення права спільної часткової власності ОСОБА_19 , а тому рішення в цій частині підлягає скасуванню .

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v.UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 367, ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України , апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Малинове сяйво", ОСОБА_17 , Приватного сільськогосподарського підприємства "Прогрес" задовольнити частково.

Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 26 грудня 2019 року в частині визнання недійсним свідоцтва на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії РВ № 649 виданого приватним сільськогосподарським підприємством "Прогрес" 10 вересня 2016 року на ім`я ОСОБА_17 та відновновлення становища, яке існувало до порушення права спільної часткової власності ОСОБА_19 скасувати.

В позові ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 до Приватного сільськогосподарського підприємства "Прогрес", ОСОБА_17 , комунального підприємства "Сарненське бюро технічної інвентаризації" Сарненської районної ради, Фермерського господарства "Малинове сяйво", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Фермерське господарство "П`ятигірське" в частині визнання недійсним свідоцтва на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії РВ № 649 виданого приватним сільськогосподарським підприємством "Прогрес" 10 вересня 2016 року на ім`я ОСОБА_17 та відновновлення становища, яке існувало до порушення права спільної часткової власності ОСОБА_19 відмовити.

В решті рішення суду залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 11 лютого 2021 року.

Головуючий : Гордійчук С.О.

Судді : Боймиструк С.В.

Шимків С.С.