Рішення

від 02.02.2021 по справі 635/6868/16-ц

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02.02.21

Справа № 635/6868/16-ц

Провадження № 2/635/1120/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року смт. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Назаренко О.В.,

за участю секретаря судового засідання Цимбаліста О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 до Приватного виробничого-комерційного підприємства АСК , приватного підприємства Т-Б , ОСОБА_3 , ПАТ Просто-страхування про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2016 року позивач ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 , звернулася до суду за позовом до Приватного виробничого-комерційного підприємства АСК , приватного підприємства Т-Б , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, в якому позивач просить стягнути в солідарному порядку з відповідачів на відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої каліцтвом у розмірі 1000000 гривень та стягнути в солідарному порядку з відповідачів на відшкодування моральної шкоди 1200000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 28.10.2015 року о 15:00 ОСОБА_4 , керуючи технічно-справним автомобілем марки ЗАЗ-110308, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по автошляху Т-17-05 Лохвиця-Гадяч-Охтирка в напрямку м. Гадяч та, проїжджаючи в районі 37 км.+200 м. вказаної автодороги у с. Осняги Гадяцього району Полтавської області, виїхав на зустрічну смугу руху, грубо порушив Правила дорожнього руху України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди. Унаслідок порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України ОСОБА_4 , що призвело до даної дорожньо-транспортної події, водій автомобіля Рено Кліо Сімбол ОСОБА_5 та його пасажир малолітня ОСОБА_2 отримали тяжкі тілесні ушкодження. ОСОБА_4 , водій транспортного засобу, який спричинив ДТП, працював торговим представником в ПП Т-Б та виконував свої службові обов`язки на території Гадяцього і Зіньківського району. Власником автотранспортного засобу, а саме автомобіль ЗАЗ-110308 д.н.з. НОМЕР_1 , який на підставі договору оренди переданий до ПВКП АСК , є ОСОБА_3 .

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25 жовтня 2016 року відкрито провадження у даній цивільній справі.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 08 листопада 2016 року ОСОБА_1 надано строк для виправлення недоліків позову та заяви про забезпечення позову в п?ять днів з дня отримання копії ухвали суду, попереджено, що на підставі п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України позов та заява про забезпечення позову можуть бути залишені без розгляду.

11 листопада 2016 року надійшла заява позивача на виконання ухвали суду від 08 листопада 2016 року.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22 грудня 2016 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 задоволено.

Вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження нерухомого майна Приватного виробничо-комерційного підприємства АСК (код ЄДРПОУ: 24395492): а саме нежитлової будівлі фруктосховище , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 924014653204, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлової будівлі, фруктосховище , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 10170072, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлової будівлі котельня , реєстраційний номер майна 16442521, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 в межах суми позову.

Вжито заходів забезпечення позову шляхом та заборони відчуження нерухомого та рухомого майна Приватного підприємства Т-Б (код ЄДРПОУ 35589914) в межах суми позову без позбавлення права користування таким майном.

Вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження нерухомого майна фізичної особи ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: земельної ділянки, реєстраційний номер: 965862553204, кадастровий номер 5320410100:50:001:1305, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; земельної ділянки, реєстраційний номер 965827753204, кадастровий номер 5320410100:50:001:1304, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; житлового будинку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 937717353204, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , квартири, реєстраційний номер майна: 5360821, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; майнового комплексу, реєстраційний номер майна: 6285599, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлової будівлі магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер майна: 7195520, що розташований за адресою: АДРЕСА_5 ; нежитлової будівлі контори , реєстраційний номер майна: 31015379, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; житлового будинку з господарськими будівлями, реєстраційний номер майна: 36867055, що розташований за адресою: АДРЕСА_6 в межах суми позову.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 16 лютого 2017 року клопотання представника позивача ОСОБА_6 про витребування доказів задоволено.

Витребувано у Прокуратури Полтавської області (адреса м. Полтава вул. 1100-річчя Полтави 7, індекс 36000) кримінальне провадження №12015170000000791, зареєстрованого в ЄРДР 29.10.2015, за ознаками ч.2 ст.286 КК України, вчиненого ОСОБА_4 .

Витребувано у Гадяцької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Полтавській області (адреса: 37300 Полтавська обл., м. Гадяч вул. Лохвицька, 30-Б,Код ЄДРПОУ: 39741382) інформацію про виплату заробітної плати (форми 1-ДФ), поданої Приватним виробничо-комерційним підприємством АСК (адреса: 37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Героїв Майдану, буд. 72, Код ЄДРПОУ: 24395492 ) щодо ОСОБА_4 , за останні 4 квартали, що передували ДТП, що сталося 28.10.2015.

Витребувано у Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (адреса: 61001 м. Харків вул. Богдана Хмельницького 17,Код ЄДРПОУ: 39858581) інформацію про виплату заробітної плати (форми 1-ДФ), поданої Приватним підприємством Т-Б (адреса: 61003, Харківська обл., м. Харків, пр. Московський, буд. 2/2, Код ЄДРПОУ: 35589914) щодо ОСОБА_4 , за останні 4 квартали, що передували ДТП, що сталося 28.10.2015.

Витребувано у відповідача Приватного підприємства Т-Б (адреса: 61003, Харківська обл., м. Харків, пр. Московський, буд. 2/2, Код ЄДРПОУ: 35589914) штатний розпис або інший подібний до нього документ, що відображає інформацію станом на 28.10.2015.

Витребувано у відповідача Приватного виробничо-комерційного підприємство АСК (адреса: 37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Героїв Майдану, буд. 72, Код ЄДРПОУ: 24395492 ) штатний розпис або інший подібний до нього документ, що відображає інформацію станом на 28.10.2015.

Витребувано у Приватного виробничо-комерційного підприємство АСК (адреса: 37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Героїв Майдану, буд. 72, Код ЄДРПОУ: 24395492) договір оренди транспортного засобу ЗАЗ-110308, д.н.з. НОМЕР_1 , що укладений між власником ОСОБА_3 та орендарем Приватним виробничо-комерційним підприємством АСК .

Витребувати у ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_7 ) правовстановлюючі документи на транспортний засіб ЗАЗ-110308, д.н.з. НОМЕР_1 .

11 квітня 2017 року на виконання ухвали суду від 16 лютого 2017 року від прокуратури Полтавської області надійшли матеріали кримінального провадження №12015170000000791 від 29.10.2015 відносно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України, закрите на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 16 лютого 2017 року призначено по справі судову економічну експертизу, проведення якої доручити експертам ХНІІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. На вирішення експертів поставлено наступні запитання: чи спричинені ОСОБА_2 моральні страждання, за умов, що розглядаються в даній справі? Якщо ОСОБА_2 спричинені моральні страждання, який розмір становить грошова компенсація спричиненні їй моральних страждань? Провадження в справі на час проведення судової експертизи зупинено.

08 серпня 2017 року цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 до Приватного виробничого-комерційного підприємства АСК , приватного підприємства Т-Б , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди повернута до суду із повідомленням про неможливість надання висновку.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 10 серпня 2017 року відновлено провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 до Приватного виробничого-комерційного підприємства АСК , приватного підприємства Т-Б , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 27 вересня 2017 року провадження в справі на час проведення судової експертизи за ухвалою суду від 16 лютого 2017 року зупинено.

29 січня 2018 року цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 до Приватного виробничого-комерційного підприємства АСК , приватного підприємства Т-Б , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди повернута до суду із повідомленням про неможливість надання висновку.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15 травня 2018 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_6 Витребувано у Прокуратури Полтавської області (адреса м. Полтава вул. 1100-річчя Полтави 7, індекс 36000) кримінальне провадження №12015170000000791, зареєстрованого в ЄРДР 29.10.2015, за ознаками ч.2 ст.286 КК України, вчиненого ОСОБА_4 .

Витребувано у Гадяцької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Полтавській області (адреса: 37300 Полтавська обл., м. Гадяч вул. Лохвицька, 30-Б,Код ЄДРПОУ: 39741382) інформацію про виплату заробітної плати (форми 1-ДФ), поданої Приватним виробничо-комерційним підприємством АСК (адреса: 37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Героїв Майдану, буд. 72, Код ЄДРПОУ: 24395492 ) щодо ОСОБА_4 , за останні 4 квартали, що передували ДТП, що сталося 28.10.2015.

Витребувано у Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (адреса: 61001 м. Харків вул. Богдана Хмельницького 17,Код ЄДРПОУ: 39858581) інформацію про виплату заробітної плати (форми 1-ДФ), поданої Приватним підприємством Т-Б (адреса: 61003, Харківська обл., м. Харків, пр. Московський, буд. 2/2, Код ЄДРПОУ: 35589914) щодо ОСОБА_4 , за останні 4 квартали, що передували ДТП, що сталося 28.10.2015.

Витребувано у відповідача Приватного підприємства Т-Б (адреса: 61003, Харківська обл., м. Харків, пр. Московський, буд. 2/2, Код ЄДРПОУ: 35589914) штатний розпис або інший подібний до нього документ, що відображає інформацію станом на 28.10.2015.

Витребувано у відповідача Приватного виробничо-комерційного підприємство АСК (адреса: 37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Героїв Майдану, буд. 72, Код ЄДРПОУ: 24395492 ) штатний розпис або інший подібний до нього документ, що відображає інформацію станом на 28.10.2015.

Витребувано у Приватного виробничо-комерційного підприємство АСК (адреса: 37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Героїв Майдану, буд. 72, Код ЄДРПОУ: 24395492) договір оренди транспортного засобу ЗАЗ-110308, д.н.з. НОМЕР_1 , що укладений між власником ОСОБА_3 та орендарем Приватним виробничо-комерційним підприємством АСК .

Витребувано у ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_7 ) правовстановлюючі документи на транспортний засіб ЗАЗ-110308, д.н.з. НОМЕР_1 .

20 вересня 2018 року від представника відповідача ОСОБА_3 та Приватного виробничо-комерційного підприємство АСК Чайковської А.В. та представника відповідача Приватного підприємства Т-Б надійшла витребувана інформація згідно ухвали суду від 15 травня 2018 року.

04 жовтня 2018 року від Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області надійшла стосовно нарахованого (сплаченого) доходу по ОСОБА_4 , який мав РНОКПП НОМЕР_3 , який було закрито. З інформації вбачається, що згідно наданого підприємством ПП Т-Б податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (1-ДФ) сума нарахованого, виплаченого доходу за 3 квартал 2014 року - 340 грн.34 коп., 4 квартал 2014 року - 335 грн. 14 коп., 1 квартал 2015 року - 362 грн. 46 коп., 2 квартал 2015 року - 376 грн. 88 коп.

22 січня 2019 року надійшов відзив на позов від представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_7 , відповідно до якого зазначає, що вимоги, викладені в позові, не підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак задоволенню не підлягають. Відсутнє обгрунтування розміру позовних вимог, не підтверджені витрати на проведення лікування та реабілітації. Мотивування у позові розміру моральної шкоди не дозволяє однозначно зрозуміти, чию саме моральну шкоду оцінено в 1200000 грн. чи малолітньої дитини, чи її матері або батька. Підлягає відшкодуванню моральна шкода, завдана саме малолітній ОСОБА_2 . За відсутності жодних доказів розміру моральної шкоди складно визначити, яка саме частина з 1200000 грн., заявлених до відшкодування, відповідає розміру моральних втрат саме малолітньої ОСОБА_2 , а не її родичів. Крім того зазначає, що на день вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ЗАЗ110308 ОСОБА_3 , була застрахована в АТ Просто-страхування . Страхова сума за шкоду, заподіяну життю та здоров?ю згідно поліса №АІ/4016848, становить 100000 грн. Розмір франшизи 510 грн. Страхова компанія має виплатити частину відшкодування шкоди, завданої малолітньому позивачу.

Також 22 січня 2019 року надійшов відзив на позов від представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_8 . Відповідач заперечує проти позову у повному обсязі. Вважає, що позовні вимоги є недоведеними та пред?явленими до неналежних відповідачів, у зв?язку з чим не можуть бути задоволеними. Зазначає, що ОСОБА_3 є власником транспортного засобу марки ЗАЗ-110308 . Ним було укладено договір оренди вказаного транспортного засобу з Приватним виробничо-комерційним підприємством АСК . ПВКП АСК було укладено договір аутсорсингу № 1 з Приватним підприємством Т-Б . Відповідно до договору ПП Т-Б було передано, зокрема, управління транспортним засобом ПВКВ АСК . Таким чином, під час здійснення дорожньо-транспортної природи транспортний засіб належав, відповідно до укладених договорів, ПП Т-Б . ОСОБА_4 знаходився у трудових відносинах з ПП Т-Б , працюючи на посаді торгового представника. В момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 здійснював трудові функції. Належним відповідачем є юридична особа, з якою у трудових відносинах знаходився ОСОБА_4 - ПП Т-Б . У зв`язку з чим, ОСОБА_3 є неналежним відповідачами у справі та заперечує щодо задоволення позовних вимог відносно нього.

Також 22 січня 2019 року надійшов відзив на позов від представника відповідача Приватного виробничого-комерційного підприємства АСК -Чайковської А.В. Відповідач заперечує проти позову у повному обсязі з аналогічних підстав, наведених вище. Також вважає, що Приватне виробничо-комерційне підприємство АСК є неналежним відповідачами у справі та заперечує щодо задоволення позовних вимог відносно нього.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 18 лютого 2019 року повторно направлено справу для проведення судової експертизи відповідно до ухвали суду від 16 лютого 2017 року. Провадження у справі на час проведення судової експертизи за ухвалою суду від 16 лютого 2017 року зупинено.

19 червня 2019 року надійшов висновок експерта за результатами проведення судово-психологічної експертизи №6261 від 31.05.2019, відповідно до якого ситуація, що досліджується за справою (подія ДТП, що сталася 28.10.2015 року, внаслідок якої малолітня ОСОБА_2 отримала тяжкі тілесні ушкодження), була для ОСОБА_2 психотравмувальною. ОСОБА_2 спричинені страждання (моральна шкода) у зв`язку з ситуацією, що досліджується по справі. Орієнтовний розмір грошової компенсації за завдані ОСОБА_2 душевні страждання (моральну шкоду), може становити 432 МЗП (мінімальної заробітної плати) прийнятої в Україні на момент винесення відповідного рішення суду.

27 квітня 2020 року надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, зміну підстав позову в частині, залучення до участі у справі співвідповідачів та забезпечення виконання раніше винесених ухвал про витребування доказів. З урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути в солідарному порядку з відповідачів на відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої каліцтвом у розмірі 1000000 гривень та стягнути в солідарному порядку з відповідачів на відшкодування моральної шкоди 2717795,12 грн, з яких: 2040336,0 (основний розмір заподіяної шкоди) + 171569,98 (проценти річні) + 505889,14 (інфляційні втрати).

14 травня 2020 року надійшов відзив на позов від представника відповідачів ОСОБА_3 та ПВКП АСК -Чайковської А.В. Відповідачі ПВКП АСК та ОСОБА_3 заперечують проти позову у повному обсязі. Вважають, що позовні вимоги є недоведеними та пред`явленими до неналежних відповідачів, у зв`язку з чим не можуть бути задоволеними. ОСОБА_3 є власником транспортного засобу марки ЗАЗ-110308. Ним було укладено договір оренди вказаного транспортного засобу з Приватним виробничо- комерційним підприємством АСК . ПВКП АСК було укладено договір аутсорсингу № 1 з Приватним підприємством Т-Б . Відповідно до договору ПП Т-Б було передано, зокрема, управління транспортним засобом ПВКВ АСК . Таким чином, під час здійснення дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб належав, відповідно до укладених договорів. ПП Т-Б . ОСОБА_4 знаходився у трудових відносинах з ПП Т-Б , працюючи на посаді торгового представника. В момент вчинення дорожньо- транспортної пригоди ОСОБА_4 здійснював трудові функції. Зазначає, що твердження позивача про те, що контроль і допуск водіїв здійснювався працівниками ПВКП АСК , то вказане не спростовує факт знаходження водія транспортного засобу у трудових відносинах з ПП Т-Б . Крім того, ДТП сталась через грубе порушення водієм Правил дорожнього руху України, а не через вади технічного стану транспортного засобу. Тож належним відповідачем є ПП Т-Б . Щодо вирішення питання про стягнення моральної шкоди зазначають, що врахуванню підлягає факт того, що відповідачі не є безпосередніми заподіювачами шкоди. Позивачем не надано жодного об`єктивного доказу розміру завданої матеріальної шкоди, у зв`язку із чим, на думку відповідачів, відсутні підстави для задоволення вимоги про стягнення матеріальної шкоди. Що стосується заперечень щодо застосування положень ст. 625 ЦК України та стягнення інфляційних збитків представник відповідачів зазначає, що відповідно до висновку судово-психологічної експертизи орієнтовний розмір грошової компенсації за завдані ОСОБА_2 душевні страждання (моральну шкоду), може становити 432 мінімальної заробітної плати прийнятої в Україні на момент винесення відповідного рішення суду. Відповідно до статті 3 Закону України Про оплату праці мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Станом на 28.10.2015 року (дата, коли сталась ДТП) мінімальна заробітна плата складала - 1218 гривень, однак на даний час, мінімальна заробітна плата дорівнює 4723 гривні. Таким чином, розмір моральної шкоди прив`язаний до розміру мінімальної заробітної плати в Україні на момент винесення відповідного рішення суду, що саме по собі включає захист від інфляційних коливань, оскільки визначений не у твердій грошовій сумі. У зв`язку із чим, доводи позивача про необхідність стягнення сум боргу з урахуванням індексу інфляції є, на думку відповідачів, необґрунтованими. Крім того, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжену зобов`язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою. Однак, відповідачі не є завдавачами шкоди. На підставі викладеного представник відповідачів просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

19 травня 2020 року надійшли заперечення на заяву про збільшення розміру позовних вимог, зміну підстав позову в частині, залучення до участі у справі співвідповідачів та забезпечення виконання раніше винесених ухвал про витребування доказів від представника відповідача Приватне підприємство Т-Б -адвоката Скляр М.І. Зазначає, що позивач не є суб`єктом, уповноваженим тлумачити умови та форму договору аутсорсингу між ПВКП АСК та ПП Т-Б від 01.01.2015. Позивачем не обгрунтовано правомірність участі у справі співвідповідачів ПВКП АСК та ОСОБА_9 . Для вирішення питання відповідальної особи не має значення власник авто за технічним паспортом та суб?єкт проведення технічного огляду. Вказує також, що позивач наводить суперечливі доводи: вказує на нікчемність договірних відносин відповідача та одночасно посилається на необхідність покладення на кожного з них відповідальності. Вважає недоречною пропозицію позивача про застосування ст. 625 ЦК України до деліктних відносин. Також, оскільки позивач жодним чином не довів спричинення матеріальної шкоди, зазначена вимога задоволенню не підлягає. Просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

18 червня 2020 року у судовому засіданні суддею без виходу до нарадчої кімнати ухвалено залучити ПАТ Просто-страхування до участі у справі у якості співвідповідача.

10 листопада 20920 року від адвоката Синюк С.Л., який діє в інтересах АТ Просто Страхування , надійшов відзив на позов, відповідно до якого АТ Просто страхування не визнає позовні вимоги в частині вимог до АТ Просто Страхування . Зазначає, що 14 листопада 2014 року Приватне акціонерне товариство „ПРОСТО-страхування» , та ОСОБА_3 уклали договір, поліс № АІ/4016848 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого було застраховані відповідальність власника транспортного засобу ЗАЗ Славута 110308, реєстраційний номер НОМЕР_1 . 28 жовтня 2015 року в м. Києві на автошляху Т-17-05 Лохвиця-Гадяч-Охтирка відбулась дорожньо-транспортна пригода. Учасниками даної пригоди були: автомобіль ЗАЗ Славута 110308, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_4 та застрахований автомобіль Renault Clio , реєстраційний номер НОМЕР_4 , яким керував ОСОБА_5 . Внаслідок ДТП пасажир автомобіля Renault Clio , реєстраційний номер НОМЕР_4 ОСОБА_10 отримала тяжкі тілесні ушкодження. Цивільно-правові відносини між страхувальником ОСОБА_3 , потерпілим ОСОБА_2 та ПрАТ СК ПЗУ Україна регулюються ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правова відповідальності власників наземних транспортних засобів . 14 грудня 2015 року ОСОБА_5 батько потерпілої ОСОБА_2 звернувся до AT Просто-страхування із повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку та надав документальне підтвердження витрат на лікування ОСОБА_2 25 квітня 2016 року, ОСОБА_1 мати потерпілої ОСОБА_2 звернулась до AT Просто-страхування із заявою про виплату страхового відшкодування в розмірів 64147,77 гри. 06 лютого 2016 року ОСОБА_1 мати потерпілої ОСОБА_2 звернулась до AT Просто-страхування із заявою про виплату страхового відшкодування в розмірі, 17 368,09 грн. 10 квітня 2017 року ОСОБА_1 мати потерпілої ОСОБА_2 звернулась до AT Просто-страхування із заявою про виплату страхового відшкодування в розмірів 10254,73 грн. Зазначена вище подія була визнана страховою, про що 23 травня 2016 року було складено Страховий акт №112345, 26 травня 2015 року Страховий акт №112345 на доплату, 29 грудня 2015 року Страховой акт №112345, 18 листопада 2015 року Страховой акт №112345 на доплату, 13 квітня 2015 року Страховой акт №112345 на доплату, 12 грудня 2015 року Страховой акт №112345 на доплату. Відповідно до платіжних доручень, АТ Просто -страхування виплатило страхове відшкодування в розмірі 85400,84 грн. Зазначає, що відповідно до п. 4 Договору, полісу № АІ/4016848 обов`язкового страхування- цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 14 листопада 2014 року страхова сума відповідальності АТ Просто-страхування за заподіяну шкоду здоровію потерпілому становить 100 000 (сто тисяч) гривень, із яких АТ Просто-страхування вже виплатило 85400,48 грн. З наведених підставі просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, представник позивача надав заяву про слухання справи у їх відсутність за наявними в матеріалах справи документами, зазначивши, що правова позиція позивача викладена в уточненій позовній заяві. Позивач підтримує позов з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог у повному обсязі та наполягає на його задоволенні.

Представник відповідачів ОСОБА_3 та ПВКП АСК Чайковська А.В. в судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи без особистої участі представника та відповідачів ОСОБА_3 та ПВКП АСК . У позові просить відмовити у повному обсязі на підставі раніше викладених пояснень, які викладені у відзиві.

Представник відповідача Приватне підприємство Т-Б - адвокат Скляр М.І. в судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи відсутності відповідача ПП Т-Б , враховуючи пояснення, викладені в документах, наданих відповідачем до матеріалів справи.

Представник відповідача АТ Просто Страхування адвокат Синюк С.Л. в судове засідання не з`явився, в поданому відзиві просив розглядати справу за відсутності представника АТ Просто Страхування .

За таких обставин, на підставі ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

02 лютого 2021 року на підставі ч. 4 ст. 268 ЦПК України вступна і резолютивна частини рішення підписані судом без його проголошення за неявкою усіх учасників справи.

Суд, вивчивши пояснення та доводи учасників справи, що містяться в заявах по суті справи, дослідивши надані сторонами докази та витребувані судом за клопотанням сторін, вивчивши докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Під час судового розгляду встановлено, що 28.10.2015 року о 15:00 ОСОБА_4 , керуючи технічно-справним автомобілем марки ЗАЗ-110308, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по автошляху Т-17-05 Лохвиця-Гадяч-Охтирка в напрямку м. Гадяч та, проїжджаючи в районі 37 км.+200 м. вказаної автодороги у с. Осняги Гадяцького району Полтавської області, виїхав на зустрічну смугу руху, грубо порушив Правила дорожнього руху України, що призвели до дорожньо-транспортної пригоди. Унаслідок порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України ОСОБА_4 , що призвели до даної дорожньо-транспортної події, водій автомобіля Рено ОСОБА_11 та його пасажир ОСОБА_2 отримали тяжкі тілесні ушкодження. ОСОБА_2 були завдані тяжкі тілесні ушкодження.

Відповідно до Постанови від 16 лютого 2016 року про закриття кримінального провадження постановлено, що кримінальне провадження № 12015170000000791 від 29.10.2015 року, відносно ОСОБА_4 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України закрити з підставі, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із смертю підозрюваного.

Судом встановлено, що на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 , водій транспортного засобу, знаходився у трудових відносинах з ПП Т-Б , працював на посаді торгового представника та виконував свої службові обов`язки. Зазначене підтверджується копією наказу ПП Т-Б №25 від 11 червня 2014 року, копією штатного розпису Приватного підприємства Т-Б станом на 28.10.2015, копією заяви ОСОБА_12 про прийняття на роботу на посаду торгового представника за сумісництвом від 11 червня 2014 року.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_3 є власником транспортного засобу марки ЗАЗ-110308 державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (серія НОМЕР_5 ).

Між ОСОБА_3 та Приватним виробничого-комерційним підприємством АСК було укладено договір оренди вказаного транспортного засобу марки ЗАЗ-110308 державний номерний знак НОМЕР_1 .

ПВКП АСК було укладено договір аутсорсингу № 1 з Приватним підприємством Т-Б . Відповідно до договору ПП Т-Б було передано, зокрема, управління транспортним засобом ПВКВ АСК .

Таким чином, на час коли сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме 28 жовтня 2015 року, транспортний засіб ЗАЗ-110308 державний номерний знак НОМЕР_1 , належав відповідно до укладених договорів ПП Т-Б .

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Згідно із статтею 1187 Цивільного кодексу України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Статтею 1172 Цивільного кодексу України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 757/20309/15-ц передбачено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).Таким чином, під час розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди за статтею 1172 ЦК України вони повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбачених статтею 1166 ЦК України, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяно шкоду, перебуває у трудових відносинах із цією організацією, і шкоду було заподіяно нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим, за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Виходячи з того, що на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 знаходився у трудових відносинах з ПП Т-Б та виконував трудові функції, особою, яка має відшкодувати шкоду є ПП Т-Б .

Позивач просить стягнути матеріальну шкоду у розмірі 1000000 гривень. Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Позивачем на підтвердження розміру матеріальної шкоди не надано відповідних доказів, а саме чеків, квитанцій та інших доказів, які могли би підтвердити розмір завданої матеріальної шкоди. У зв`язку з цим, суд доходить висновку про неможливість задоволення вимоги про відшкодування матеріальної шкоди.

Позивачем заявлена вимога про стягнення на відшкодування моральної шкоди 2717795,12 грн, з яких: 2040336,0 (основний розмір заподіяної шкоди) + 171569,98 (проценти річні) + 505889,14 (інфляційні втрати). Згідно із статтею 1167 Цивільного кодексу України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; Відповідно до статті 1168 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. N 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди встановлено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керується, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При вирішенні питання про розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд виходить із наступного.

Проведеною судово-психологічною експертизою № 6261 від 31.05.2019 року визначено лише орієнтовний розмір грошової компенсації моральної шкоди в розмірі 432 мінімальні заробітні плати, що на момент розгляду справи становить суму у 2592000 гривень. При цьому, достатнього обґрунтування, з яких підстав, передбачених законом, за умовну одиницю розрахунку моральної шкоди обрано найвищий законодавчо встановлений сталий показник - мінімальну заробітну плату, а не інший сталий показник, зокрема прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, який зазвичай застосовується при розгляді справ про визначення розміру утримання дітей або інший сталий показник, експертом не зазначено. Крім того, при оцінці обставин злочину не враховано, що злочин вчинено з необережності. Не враховано і того факту, з яких причин малолітньою особою отримано саме такі тілесні ушкодження. При цьому, матеріали кримінального провадження, досліджені судом в повному обсязі свідчать про те, що автомобіль, в якому пересувалась в якості пасажира малолітня ОСОБА_2 , не отримав пошкоджень задньої частини салону, в якій знаходилась дитина. Проте судом встановлено, що під час ДТП малолітня дитина у віці 5 років, знаходилась в салоні автомобілю сама без користування пасками безпеки та спеціального дитячого крісла. Проведеними на досудовому розслідуванні судово-медичними експертизами не вирішувалось питання які саме тілесні ушкодження отримані дитиною безпосередньо від контакту із частинами салону авто. Справа закрита без встановлення вини та ухвалення вироку в зв?язку із смертю підозрюваної особи. Ступінь вини інших учасників ДТП не досліджувався. З матеріалів кримінального провадження, зокрема протоколу допиту свідка ОСОБА_13 вбачається, що дитину звільняли від затиснення між частинами салону автомобіля, в якому вона знаходилась. Дані обставини експертом при розрахунку розміру моральної шкоди не враховувались. Однак суд вважає, що виходячи із об?єктивних даних, отриманих судом при дослідження матеріалів кримінального провадження, необхідно прийти до висновку, що при забезпеченні безпечного перебування дитини в салоні авто шляхом застосування пасків безпеки та спеціального дитячого крісла отримання тілесних ушкоджень повинно бути мінімальним і обмежуватись механічним впливом пасків безпеки, оскільки в даному випадку пошкодження салону авто в місці розташування дитини не виявлено. Крім того, суд враховує і той факт, що відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України визначено, що якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини. Отже, розглядаючи справу включно в рамках заявлених вимог про відшкодування шкоди, в яких позивачем обґрунтовуються вимоги виходячи виключно з встановленої вини лише одного учасника ДТП без урахування обов?язку іншого учасника нести відповідальність незалежно від вини перед позивачем, та враховуючи, що вирішальним чинником в даному випадку травмуючого впливу та отриманих малолітньою дитиною тілесних ушкоджень, що призвели до моральних страждань стали факт нехтування засобами безпеки, а саме незастосування паків безпеки та спеціального крісла для перевезення дитини в салоні авто, поруч з якою не було дорослих, розмір моральної шкоди, визначений експертом підлягає значному зменшенню. Суд також враховує необережність вини винної особи, що вчинила ДТП. Крім того, обґрунтування розміру моральних страждань містять в собі обставини, пов?язані із необхідність подальшого лікування дитини, забезпечення її побутових проблем, реабілітації, але такі витрати відносяться повинні враховуватися при вирішенні питання про відшкодування шкоди, пов?язаної із ушкодженням здоров?я. З урахуванням наведених обставин суд визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню особами, що притягнуті до участі у справі в сумі 150000 гривень. Перелік осіб, які повинні за цим рішенням відшкодувати зазначену суму, суд визначає виходячи із встановлених обставин справи наступним чином.

В даному випадку, в розумінні положення ст. 1187 ЦК України, законним володільцем джерела підваженої небезпеки слід визнати ПП Т-Б , співробітник якого винен у спричиненні моральних страждань малолітньої ОСОБА_2 . Зазначений відповідач зобов?язаний відшкодувати таку шкоду відповідно до вимог ст. ст. 1172, 1187 ЦК України з урахуванням положення ст. 1194 ЦК України та фактично виплачених сум за страховим полісом. Тому суд розподіляє суму виплати наступним чином. Відповідач ОСОБА_9 та Приватне виробничо-комерційне підприємство АСК не мають обов?язку відшкодовувати шкоду в даному випадку, оскільки законним володільцем джерела підвищеної небезпеки є особа, яка безпосередньо управляла транспортним засобом та роботодавець, що використовував транспортний засіб у своїх виробничих потребах на законних підставах.

Враховуючи, що на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_4 , водій транспортного засобу, знаходився у трудових відносинах з ПП Т-Б , а також що відповідачі Приватне виробничо-комерційне підприємство АСК та ОСОБА_3 , не є безпосередніми завдавачем шкоди, суд вбачає за необхідне частково задовольнити вимогу про стягнення моральної шкоди, та стягнути з приватного підприємства Т-Б на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди у розмірі 135400,48 (сто тридцять п?ять тисяч чотириста) гривень 48 коп.

Що стосується позовних вимог в частині вимог до АТ Просто-страхування суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 14 листопада 2014 року Приватне акціонерне товариство Просто-страхування , та ОСОБА_3 уклали договір, поліс № АІ/4016848 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого було застраховані відповідальність власника транспортного засобу ЗАЗ Славута 110308, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Цивільно-правові відносини між страхувальником ОСОБА_3 , потерпілим ОСОБА_2 та ПрАТ СК ПЗУ Україна регулюються ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правова відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Відповідно до п. 1 ст. 9 ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правова відповідальності власників Наземних транспортних засобів - страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до п. 4 Договору, поліс АІ/4016848 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 14 листопада 2014 року, страхова сума відповідальності АТ Просто-страхування за заподіяну шкоду здоров`ю потерпілому складає 100000 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 9151 від 24 травня 2016 року, платіжного доручення № 9447 від 27 травня 2016 року, платіжного доручення № 22528 від 12 грудня 2016 року, платіжного доручення № 2740 від 09 лютого 2017 року, платіжного доручення № 7112 від 14 квітня 2017 року та платіжного доручення №19151 від 12 грудня 2017 року АТ Просто-страхування виплатило страхове відшкодування розмірі 85 400,48 грн.

Тож невідшкодованою залишилася сума 14599,52 грн., яка підлягає стягненню з акціонерного товариства Просто-страхування на користь ОСОБА_2 .

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення процентів річних від простроченої суми та інфляційних витрат на підставі положень ст. 625 ЦК України. Суд зазначає наступне. Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до висновку судово-психологічної експертизи орієнтовний розмір грошової компенсації за завдані ОСОБА_2 душевні страждання (моральну шкоду), може становити 432 мінімальної заробітної плати прийнятої в Україні на момент винесення відповідного рішення суду. Згідно із статтею 3 Закону України Про оплату праці мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Станом на 28.10.2015 року (дата, коли сталась ДТП) мінімальна заробітна плата складала - 1218 гривень, однак на даний час, мінімальна заробітна плата дорівнює - 4723 гривні. Таким чином, розмір моральної шкоди прив`язаний до розміру мінімальної заробітної плати в Україні на момент винесення відповідного рішення суду, що саме по собі включає захист від інфляційних коливань, оскільки визначений не у твердій грошовій сумі.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 213/319/16-ц зазначено, що положення статті 625 ЦК України не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов`язанням, яке виникає з договірних зобов`язань.

У зв`язку із чим, доводи позивача про необхідність стягнення процентів річних від простроченої суми та інфляційних витрат задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Частиною 9 ст. 158 ЦПК України передбачено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Оскільки суд дійшов до висновку про відмову у задоволені позову в частині відшкодування шкоди з відповідачів - ПВКП АСК та ОСОБА_3 , то вважає недоцільним продовження існування забезпечення позову шляхом заборони відчуження майна ПВКП АСК та ОСОБА_3 .

В частині скасування заходів забезпечення позову щодо ПП Т-Б , то за час розгляду справи суду позивачем не було надано доказів наявності нерухомого та рухомого майна належного ПП Т-Б , у зв`язку із чим суд вважає за доцільне скасувати ухвалу про забезпечення позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 158, 263 - 265 ЦПК України , суд -

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства Т-Б на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди у розмірі 135400,48 (сто тридцять п?ять тисяч чотириста) гривень 48 коп.

Стягнути акціонерного товариства Просто-страхування на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди у розмірі 14599,52 (чотирнадцять тисяч п?ятсот дев?яносто дев?ять) гривень 52 коп.

Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22 грудня 2016 року шляхом заборони відчуження нерухомого майна Приватного виробничо-комерційного підприємства АСК (код ЄДРПОУ: 24395492): а саме нежитлової будівлі фруктосховище , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 924014653204, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлової будівлі, фруктосховище , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 10170072, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлової будівлі котельня , реєстраційний номер майна 16442521, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 в межах суми позову скасувати.

Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22 грудня 2016 року шляхом заборони відчуження нерухомого та рухомого майна Приватного підприємства Т-Б (код ЄДРПОУ 35589914) в межах суми позову без позбавлення права користування таким майном скасувати.

Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22 грудня 2016 року шляхом заборони відчуження нерухомого майна фізичної особи ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: земельної ділянки, реєстраційний номер: 965862553204, кадастровий номер 5320410100:50:001:1305, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; земельної ділянки, реєстраційний номер 965827753204, кадастровий номер 5320410100:50:001:1304, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; житлового будинку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 937717353204, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , квартири, реєстраційний номер майна: 5360821, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; майнового комплексу, реєстраційний номер майна: 6285599, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлової будівлі магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер майна: 7195520, що розташований за адресою: АДРЕСА_5 ; нежитлової будівлі контори , реєстраційний номер майна: 31015379, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; житлового будинку з господарськими будівлями, реєстраційний номер майна: 36867055, що розташований за адресою: АДРЕСА_6 в межах суми позову скасувати.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості, що не проголошуються:

Позивач - ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_8 ;

Законний представник позивача - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_8 ;

Відповідач - Приватне підприємство Т-Б , Код ЄДРПОУ: 35589914, адреса місцезнаходження: 61003, Харківська обл., м. Харків, пр. Московський, буд. 2/2;

Відповідач - Приватне виробничо-комерційне підприємство АСК , Код ЄДРПОУ: 24395492, адреса місцезнаходження: 37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Героїв Майдану, буд. 72;

Відповідач - ОСОБА_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_7 ;

Співвідповідач - АТ Просто-страхування , Код ЄДРПОУ:24745673, адреса місцезнаходження: 04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Герцена, буд. 10.

Повний текст рішення складено 11 лютого 2021 року.

Суддя О.В. Назаренко