Рішення

від 15.02.2021 по справі 320/9943/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2021 року № 320/9943/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

до суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає в неприйнятті рішення за результатом розгляду заяви позивача про видачу дозволу на розміщення зовнішньої реклами від 11.07.2020.

зобов`язати відповідача прийняти відповідне рішення про надання позивачу дозволів на розміщення зовнішньої реклами відповідно до принципу мовчазної згоди поданої заяви та отриманих описів за наступними адресами:

1) АДРЕСА_1 , координати: 50.40128, 30.37155;

2) АДРЕСА_1 , координати: 50.39747, 30.36771;

3) АДРЕСА_2, координати: 50.40422, 30.37548;

4) АДРЕСА_3 координати: 50.40781, 30.37964;

5) АДРЕСА_4, координати: 50.41025, 30.38192;

6) АДРЕСА_5, координати: 50.41025, 30.38192;

7) АДРЕСА_6, координати: 50.40533, 30.37673;

8) АДРЕСА_7, координати: 50.40976, 30.38137.

Мотивуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначив, що ним вчинено всі необхідні та передбачені законодавством дії для отримання дозволів на розміщення зовнішньої реклами, зокрема, в частині строків звернення та надання повного переліку необхідних документів, проте відповідачем, в порушення вимог законодавства, рішення з порушеного позивачем питання не прийнято. Водночас, бездіяльність дозвільного органу зумовлює виникнення правовідносин, у яких суб`єкт господарювання може застосувати принцип мовчазної згоди.

Ухвалою суду від 24 листопада 2020 року було відкрито спрощене позовне провадження по справі без виклику сторін та проведення судового засідання і запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

У зв`язку з недостатнім фінансуванням та відсутністю коштів на укладення нових договорів для закупівлі знаків поштової оплати та/або оплату послуг з пересилання поштової кореспонденції Київського окружного адміністративного суду станом на 24 листопада 2020 року тимчасово припинилось відправлення поштової кореспонденції суду.

З урахуванням відсутності фінансування на відправлення поштової кореспонденції, судом було направлено 24 листопада 2020 року о 19:08 на офіційну електронну адресу відповідача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ухвалу суду про відкриття провадження та адміністративний позов з додатками.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження по справі та адміністративний позов з додатками 24 листопада 2020 року о 19:08, про що свідчить звіт про успішне доставлення електронної пошти, який наявний в матеріалах справи.

Відтак 15-ти денний строк для подання відзиву, з урахуванням поштового перебігу, сплинув 15.12.2020.

Станом на час розгляду справи відзив від Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області не надходив.

Частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідач по справі своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з 06.10.2016 є фізичною особою - підприємцем №24260000000002129

11 липня 2020 року позивач через робочий орган Комунального підприємства Софія Софіївсько - Борщагівської сільської ради Києво - Святошинського району Київської області подав заяву про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами за наступними адресами:

1) АДРЕСА_1, координати: 50.40128, 30.37155;

2) АДРЕСА_1, координати: 50.39747, 30.36771;

3) АДРЕСА_2, координати: 50.40422, 30.37548;

4) АДРЕСА_3 координати: 50.40781, 30.37964;

5) АДРЕСА_4, координати: 50.41025, 30.38192;

6) АДРЕСА_5, координати: 50.41025, 30.38192;

7) АДРЕСА_6, координати: 50.40533, 30.37673;

8) АДРЕСА_7, координати: 50.40976, 30.38137.

Проте, відповідачем за результатом поданої позивачем заяви від 11.07.2020 не було прийнято жодного рішення.

Не погоджуючись з вказаною бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами спору, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини справи та норми законодавства.

Вимогами частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що виникли в даній справі регулюються Законом України Про рекламу від 08.09.2005 № 2862-IV, Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 (надалі - Типові правила № 2067); Порядком розміщення об`єктів зовнішньої реклами у c. Софіївська Борщагівка" затвердженим Рішенням сесії Софіївсько-Борщагівської сільської ради VIII скликання від 11.08.2016 р. № 46.

Згідно статті 1 Закону України Про рекламу реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Зовнішньою рекламою є реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг. Рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача.

Зовнішня реклама може бути розміщена на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача.

Згідно з частини 1 статті 16 Закону України Про рекламу розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється. Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до цього Закону на підставі зазначених дозволів, які оформляються за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власників та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб). Стягнення плати за видачу дозволів забороняється.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України Про благоустрій населених пунктів організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Згідно з пунктами 3, 5, 10, 23 Типових правил № 2067, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .

Для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління. Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

Строк видачі дозволу або надання письмового повідомлення про відмову у його видачі становить 10 робочих днів.

Видача дозволу погоджується робочим органом з власником місця або уповноваженим ним органом (особою), а також з Укравтодором або власниками автомобільних доріг та Національною поліцією - у разі розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг.

Перелік органів та осіб, з якими погоджується видача дозволу, є вичерпним. Дії щодо отримання зазначених погоджень вчиняються робочим органом без залучення заявника протягом строку, встановленого для отримання дозволу. Дозвіл надається строком на п`ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві.

За змістом підпункту 2.1. розділу 2 Порядку розміщення об`єктів зовнішньої реклами у c. Софіївська Борщагівка затвердженого Рішенням сесії Софіївсько-Борщагівської сільської ради VIII скликання від 11.08.2016 р. №46 для одержання дозволу заявник подає робочому органу заяву, до якої додаються:

- фотокартка або комп`ютерний макет місця (розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів), на якому планується розташування рекламного засобу;

- кольоровий ескіз рекламного засобу з прив`язкою до місцевості, де планується його встановлення;

- конструктивне рішення , яке визначає основні характеристики ОЗР.

За наявності документів, передбачених пунктом 2 цих Правил, заява реєструється робочим органом до внутрішнього реєстру заяв та дозволів на розміщення зовнішньої реклами (далі - журнал реєстрації), який ведеться у довільній формі.

Згідно з пунктом 2.3. Зазначеного вище Порядку робочий орган протягом двох робочих днів з дня реєстрації заяви перевіряє місце розташування рекламного засобу, зазначене у заяві, на предмет надання на заявлене місце зареєстрованого в установленому порядку дозволу.

У разі прийняття рішення про відмову у видачі дозволу робочий орган надсилає заявникові вмотивовану відповідь із зазначенням підстав, передбачених законом (п.2.4. Порядку).

Пунктом 2.5 Порядку передбачено, що видача дозволу погоджується робочим органом з власником місця або уповноваженим ним органом (особою), а також з: органом виконавчої влади, обласною держадміністрацією - у разі розміщення зовнішньої реклами на пам`ятках місцевого значення, а також в межах зон охорони цих пам`яток; утримувачем інженерних комунікацій - у разі розміщення зовнішньої реклами в межах охоронних зон цих комунікацій; Укравтодором або власниками автомобільних доріг ; Національною поліцією - у разі розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг.

Перелік органів та осіб, з якими погоджується видача дозволу, є вичерпним.

Наявна в матеріалах справи копія заяви позивача містить всю необхідну вищевказану інформацію.

Водночас, матеріали справи не містять та відповідачем не надано до суду доказів прийняття рішення за результатами розгляду заяви позивача від 11.07.2020.

Отже з аналізу викладеного суд приходить до висновку, що відповідач, отримавши заяву позивача з додатками протягом 10 робочих днів, починаючи з 12.07.2020 зобов`язаний був або видати дозвіл або надати письмове повідомлення про відмову у його видачі.

Щодо розміщення зовнішньої реклами відповідно до принципу мовчазної згоди, то слід зазначити наступне.

Отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами є дозвільною процедурою у розумінні статті 1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , відтак, на дану процедуру поширюються норми зазначеного закону.

За визначенням статті 1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності : дозвільна система у сфері господарської діяльності - сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб`єктами господарювання у зв`язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, анулюванням документів дозвільного характеру; дозвільні органи - суб`єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру; документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності; принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Згідно з абзацом 4 частини першої статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом. Документи дозвільного характеру видаються безоплатно, на необмежений строк, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини шостої вказаної статті Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності у разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Відмітка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про дату прийняття заяви є підтвердженням подання заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу.

Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.

Таким чином, юридичний факт, який полягає у бездіяльності дозвільного органу, стає передумовою для виникнення правовідносин, у яких суб`єкт господарювання може застосувати принцип мовчазної згоди.

Тобто, виникнення у суб`єкта господарювання права на застосування принципу мовчазної згоди настає при наявності системи таких умов:

1) суб`єктом господарювання подані всі визначені законом документи для отримання дозволу, що підтверджується копією заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття;

2) суб`єктом господарювання документи подані за встановленою законодавством процедурою (у встановлений строк, до відповідного суб`єкта владних повноважень, у відповідній формі тощо);

3) подані суб`єктом господарювання документи відповідають вимогам законодавства;

4) закінчення строку розгляду поданих документі - 10 робочих днів від дня подання заяви;

5) відсутність/несвоєчасність відповіді суб`єкта владних повноважень по суті поданої заяви.

Як вбачається із поданих документів, відповідач у встановлений строк не направив позивачу рішення про відмову чи про видачу дозволів, відповідач не надав суду жодних доказів про те, що позивачем не подані всі визначені законом документи для отримання дозволу, що підтверджується копією заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття; позивачем документи подані не за встановленою законодавством процедурою (у встановлений строк, до відповідного суб`єкта владних повноважень, у відповідній формі тощо); подані позивачем документи не відповідають вимогам законодавства.

Водночас згідно із принципом мовчазної згоди, передбаченим статтею 1 Закону №2806-IV, суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено. Тобто, законом закріплені гарантії суб`єктів приватного права на отримання дозвільного документу у випадку порушення суб`єктом владних повноважень алгоритму дій, що легалізує застосування принципу мовчазної згоди у даних правовідносинах.

Зважаючи на наведене у взаємозв`язку, суд вважає, що для прийняття рішення про надання дозволу на розміщення рекламних засобів позивачем виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача як суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно із Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У спорі, що розглядається, визначена процедура та повноваження учасників, проте судом встановлено невиконання відповідачем та підконтрольними йому установами своїх обов`язків, а відтак, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, шляхом зобов`язання відповідача прийняти рішення щодо видачі позивачеві дозвіл на розміщення зовнішньої реклами на визначених об`єктах, є таким, що узгоджується з нормами чинного законодавства та призводить до відновлення такого порушеного права.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Тобто, обов`язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем не доведено жодними доказами правомірності вчинення своєї бездіяльності.

Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були повністю спростовані відповідачем.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, судовий збір в розмірі 4204,00 грн., підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, щодо не розгляду заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про видачу дозволу на розміщення зовнішньої реклами від 11.07.2020.

Зобов`язати Софіївсько-Борщагівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області (код ЄДРПОУ 04362131) прийняти відповідне рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.07.2020 щодо надання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) дозволів на розміщення зовнішньої реклами відповідно до принципу мовчазної згоди за наступними адресами:

1) АДРЕСА_1 , координати: 50.40128, 30.37155;

2) АДРЕСА_1 , координати: 50.39747, 30.36771;

3) АДРЕСА_2, координати: 50.40422, 30.37548;

4) АДРЕСА_3 координати: 50.40781, 30.37964;

5) АДРЕСА_4, координати: 50.41025, 30.38192;

6) АДРЕСА_5, координати: 50.41025, 30.38192;

7) АДРЕСА_6, координати: 50.40533, 30.37673;

8) АДРЕСА_7, координати: 50.40976, 30.38137.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (код ЄДРПОУ 04362131) судовий збір у розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення рішення суду 15.02.2021.

Суддя Панченко Н.Д.