Постанова

від 15.02.2021 по справі 200/12944/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2021 року справа №200/12944/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),

суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,

за участі секретаря судового засідання Сухова М.Є.,

представника позивача Бичкова О.Є.,

представників відповідача Мороз Я.С., Панченко К.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ясинуватської районної ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року у справі №200/12944/19-а (головуючий І інстанції Кочанова П.В.) за позовом приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод до Ясинуватської районної ради Донецької області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Інжиніринговий центр Екскон , Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання протиправними та нечинними рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та нечинним рішення № 959/50-VI від 19.10.18 Ясинуватської районної ради Донецької області про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок за межами населених пунктів Красногорівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області загальною площею 276,5 га, яка перебуває у постійному користуванні ПрАТ Авдіївський коксохімічний завод для виробничих потреб з експлуатації золошламонакопичувача, породовідвалу, пруданакопичувача,

- визнати протиправним та нечинним рішення № 960/50-VI від 19.10.18 Ясинуватської районної ради Донецької області про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок за межами населених пунктів Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області загальною площею 49,1 га, яка перебуває у постійному користуванні ПрАТ Авдіївський коксохімічний завод для виробничих потреб з експлуатації проммайданчика.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що у нього в постійному користуванні перебувають п`ять земельних ділянок на території Красногорівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області та одна земельна ділянка на території Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області. Земельні ділянки знаходяться за межами населених пунктів.

Для отримання вихідних даних щодо прогнозування можливого податкового навантаження у вигляді плати за земельні ділянки позивачем укладено договір № 331/18У від 30.03.2018 року на виконання робіт з розробки технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, за яким технічна документація була розроблена та направлена ТОВ Інжиніринговий центр Екскон на адресу відповідача.

Відповідачем прийняті спірні рішення про затвердження нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Позивач вважає, що рішення від 19.10.2018 року № 959/50-VI та № 960/50-VI прийняті без дотримання вимог Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Закону України Про доступ до публічної інформації , Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , Закону України Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні та регламенту Ясинуватської районної ради Донецької області.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Ясинуватської районної ради Донецької області № 959/50-VI від 19 жовтня 2018 року про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок за межами населених пунктів Красногорівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області загальною площею 276,5 га, яка перебуває у постійному користуванні ПрАТ Авдіївський коксохімічний завод для виробничих потреб з експлуатації золошламонакопичувача, породовідвалу, пруданакопичувача.

Визнано протиправним та скасовано рішення Ясинуватської районної ради Донецької області № 960/50-VI від 19 жовтня 2018 року про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок за межами населених пунктів Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області загальною площею 49,1 га, яка перебуває у постійному користуванні ПрАТ Авдіївський коксохімічний завод для виробничих потреб з експлуатації проммайданчика.

Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з судовим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

1. Оскаржувані рішення відповідача є актом індивідуальної дії та не підпадають під ознаки документів, які підлягають обов`язковому громадському обговоренню, отже на них не розповсюджується дія ст. 15 Закону України Про доступ до публічної інформації в частині обов`язкового опублікування проектів оскаржуваних рішень відповідачем.

Проте, незважаючи на необов`язковість оприлюднення проектів спірних рішень, відповідач все ж таки оприлюднив рішення в паперовому вигляді на інформаційному стенді ради для загального ознайомлення 25.09.2018 року.

Крім того, порушення оприлюднення проектів рішень тягне відповідальність посадових осіб, а не визнання рішення нечинним.

2. Щодо порушення ст.15 Регламенту Ясинуватської районної ради Донецької області щодо оприлюднення розпорядження про скликання сесії ради, то відповідно до ст. 15 Закону України Про доступ до публічної інформації інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа.

У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

У разі відсутності офіційного веб-сайту, така інформація оприлюднюється у порядку, встановленому ст. 5 Закону України Про доступ до публічної інформації , що й було здійснено Ясинуватською районною радою Донецької області - оприлюднено на інформаційному стенді у встановлений строк.

3. Суд першої інстанції зазначаючи, що відповідачем не спростовані обставини щодо порушення процедури прийняття оскаржуваних рішень, не прийняв до уваги надані радою докази, що всі дії відповідача, вчинені для підготовки, проведення і опрацювання матеріалів сесії від 19.10.2018 року, було здійснено відповідно до чинного законодавства України.

4. Суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі позовних вимог, без заяви позивача про зміну позовних вимог, а саме - визнав протиправними та скасував оскаржувані рішення. Між тим позивач просив визнати протиправними та нечинними рішення ради.

5. Оскаржувані рішення є актами індивідуальної дії, отже позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом.

6. Докази, долучені позивачем до матеріалів справи, не засвідчені належним чином, тому вони є недопустимими, оскільки одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

7. Суд першої інстанції прийняв до розгляду відповідь на відзив позивача, хоча останній не надавав доказів направлення його копій іншим сторонам справи.

8. Суд першої інстанції декілька раз витребував у відповідача одні й ті самі докази, чим порушив засади рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та диспозитивності.

Представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення без змін.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Приватне акціонерне товариство Авдіївський коксохімічний завод є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 00191075, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1 а.с. 101).

Приватному акціонерному товариству Авдіївський коксохімічний завод у постійне користування надано землю прощею 52.1 гектарів під промплощадку, палац культури, техніки і спорту в Орловській сільській раді відповідно до рішення Ясинуватської районної ради народних депутатів від 25.04.1997 року, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії ДН № 400071, виданим 12.05.1997 року (т. 1 а.с. 83-84).

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ДН № 400073, виданим 12.05.1997 року, приватному акціонерному товариству Авдіївський коксохімічний завод у постійне користування надано землю прощею 276.5 гектарів під золошламонакопичувач, породовідвал і пруд-накопичувач в Красногорівській сільській раді відповідно до рішення Ясинуватської районної ради народних депутатів від 25.04.1997 року (т. 1 а.с. 150-151).

Таким чином у приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод на праві постійного користування наявні шість земельних ділянок.

Між ПрАТ Авдіївський коксохімічний завод та ТОВ Інжиніринговий центр Екскон 30.03.2018 року укладено договір № 331/18У про виконання комплексу послуг з оцінки земель, а саме розробки технічної документації з нормативної грошової оцінки шістьох земельних ділянок (т. 1 а.с. 17-22).

Товариством з обмеженою відповідальністю Інжиніринговий центр Екскон виконано договір № 331/18У від 30.03.2018 року та розроблено технічну документацію з нормативної грошової оцінки шістьох земельних ділянок, які знаходяться у постійному користуванні ПрАТ Авдіївський коксохімічний завод (т. 1 а.с. 65-106, 108-158).

Крім того, зазначена документація пройшла державну експертизу землевпорядної документації, що підтверджується відповідними висновками (т. 1 а.с. 64, 107).

Листом від 24.07.2018 року № 24/07-1 ТОВ Інжиніринговий центр Екскон направило на адресу Ясинуватської районної ради технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок для затвердження нормативної грошової оцінки відповідно до статті 23 Закону України Про оцінку земель (т. 1 а.с. 24).

Рішенням Ясинуватської районної ради від 19.10.2018 року № 959/50-VI затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок загальною площею 276,5 га для експлуатації золошламонакопичувача, породовідвалу, пруданакопичувача, що перебувають у постійному користуванні ПрАТ Авдіївський коксохімічний завод , на території Красногорівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області (за межами населених пунктів) з показниками нормативної грошової оцінки: - земельна ділянка № 1 площею 101,8 га в сумі 243493772,40 гривень; - земельна ділянка № 2 площею 168,4 га в сумі 422881771,16 гривень; - земельна ділянка № 3 площею 2,8 га в сумі 6642836,46 гривень; - земельна ділянка № 4 площею 1,7 га в сумі 4539458,03 гривень; - земельна ділянка № 5 площею 1,8 га в сумі 4455310,63 гривень для визначення розміру податку на земельну ділянку (т. 1 а.с. 26).

Рішенням Ясинуватської районної ради від 19.10.2018 року № 960/50-VI затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 49,1 га для експлуатації промислового майданчика, що перебуває у постійному користуванні ПрАТ Авдіївський коксохімічний завод , на території Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області (за межами населених пунктів) з показниками нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сумі 129580439,09 гривень для визначення розміру податку на земельну ділянку (т. 1 а.с. 25).

Витягами із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.02.2019 року № 169/0/200-19, № 170/0/200-19, № 171/0/200-19, № 172/0/200-19, № 173/0/200-19, № 174/0/200-19 виданими міськрайонним управлінням в Ясинуватському районі та м. Авдіївці Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області підтверджено, що відомості про нормативну грошову оцінку земель внесені до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки (т. 1 а.с. 27-32).

В матеріалах справи наявні докази, щодо оприлюднення вже прийнятих рішень від 19.10.2018 року № 959/50-VI та № 960/50-VI в газеті Ясинуватська Нива , проте відсутні докази, щодо оприлюднення проектів зазначених рішень.

Суд першої інстанції задовольняючи позов, виходив з того, що відповідачем порушена процедура прийняття рішень від 19.10.2018 року № 959/50-VI та № 960/50-VI.

Оцінка суду.

Як свідчать матеріали справи підставою для позову позивач зазначає неправомірні дії розробника технічної документації, які виразилися в поданні на затвердження технічних документацій по нормативній грошовій оцінці земельних ділянок, що знаходяться у користуванні позивача.

Позивач зазначає на неправомірне внесення питання затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок до порядку денного 50-ї сесії Ясинуватської районної ради, оскільки документація отримана відповідачем з порушенням діючого законодавства.

Також позивач посилається на порушення відповідачем:

-порядку оприлюднення проектів оскаржуваних рішень, що позбавило можливості надати свої зауваження;

-порушення Регламенту ради в частині порядку скликання сесії ради;

-недотримання процедури опублікування прийнятого рішення у друкованому засобі інформації.

Правові засади проведення оцінки земель визначає Закон України Про оцінку земель № 1378-IV від 11.12.2003 (далі - Закон України № 1378-IV).

Згідно частини першої статті 1 Закону України № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

На підставі статті 3 Закону України № 1378-IV об`єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.

Згідно з частинами першою та другою статті 15 Закону України № 1378-IV підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 18 Закону України № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Згідно з частиною першою статті 20 Закону № 1378-IV за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

Відповідно до статті 26 Закону України Про землеустрій замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Розробниками документації із землеустрою є:

юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; (…)

Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 23 Закону України Про оцінку земель технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами.

На підставі статті 28 Закону України Про землеустрій розробники документації із землеустрою мають право, зокрема, авторства на створену ними документацію із землеустрою; здійснювати авторський нагляд за реалізацією заходів, передбачених документацією із землеустрою; вносити пропозиції щодо оновлення застарілої або розробки нової документації із землеустрою.

Розробники документації із землеустрою зобов`язані:

а) дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою;

б) інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою (…)

Як визначено п.3.1 Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 22.08.2013 року №508, за результатами проведення нормативно грошової оцінки земель у межах району складається технічна документація про нормативну грошову оцінку земель району, що затверджується районною радою.

Отже, аналіз вищезазначених положень нормативно-правових актів свідчить, що розробники технічної документації із землеустрою мають обов`язок інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою.

Районна рада, як орган місцевого самоврядування, затверджує технічну документацію з нормативної грошової оцінки землі, тобто є зацікавленою особою в контексті приписів ст.28 ЗУ Про землеустрій .

Як свідчить лист від 24.07.2018 року №24/07-1 ТОВ Інжиніринговий центр Екскон - розробник технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, - надіслав до Ясинуватської районної ради технічну документацію щодо земельних ділянок, які знаходяться у користуванні позивача, для затвердження нормативної грошової оцінки земель відповідно до ст.23 Закону України Про оцінку земель (а.с.24 том 1)

Таким чином, ТОВ Інжиніринговий центр Екскон , як розробник технічної документації із землеустрою з огляду на приписи ст.23 Закону України Про оцінку земель та ст. 28 Закону України Про землеустрій мав правові підстави для передачі зацікавленій особі - Ясинуватській районній раді, - технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які належать на праві користування позивачу, тобто діяв відповідно до закону, що спростовує твердження позивача про отримання відповідачем документації з порушенням діючого законодавства.

При цьому позивач, посилаючись на протиправну передачу третьою особою ТОВ Інжиніринговий центр Екскон документації на розгляд відповідачу, не надав жодного належного та допустимого доказу на підтвердження даних обставин, зокрема, доказів на порушення третьою особою умов договору щодо неможливості передачі технічної документації іншим особам, крім позивача. Крім того, оцінка обставин правомірної чи протиправної поведінки третьої особи не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі частини першої статті 3 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом г статті 10 ЗК України організація землеустрою та затвердження землевпорядних проектів відповідно до цього Кодексу належить до повноважень районних рад у галузі земельних відносин.

Процедура встановлення нормативної грошової оцінки включає ряд стадій, передбачених чинним законодавством України.

Зокрема, розробка технічної документації з нормативної грошової оцінки спеціалізованою установою, погодження технічної документації органами влади, прийняття відповідною радою рішення про затвердження технічної документації, внесення відомостей про нормативну грошова оцінку земельної ділянки до Державного земельного кадастру.

На підставі статті 10 ЗК України до повноважень районних рад у галузі земельних відносин на території району належить: а) розпорядження землями на праві спільної власності відповідних територіальних громад; в) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; г) забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони та використання земель; ґ) організація землеустрою та затвердження землевпорядних проектів; е) вирішення земельних спорів; е-1) встановлення та зміна меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району; є) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Тобто, до виключної компетенції районної ради належить питання щодо затвердження на її пленарному засіданні нормативної грошової оцінки.

Аналіз положень Земельного кодексу України, Законів України Про оцінку земель , Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , Закону України Про землеустрій , Закону України Про місцеве самоврядування в Україні свідчить, що органи місцевого самоврядування можуть виступати лише замовниками робіт з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та на пленарних засіданнях лише затверджують технічну документацію з нормативної грошової оцінки землі, розроблену у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідачем на виконання зазначених вимог були прийняті рішення від 19.10.2018 року № 959/50-VI № 960/50-VII.

Відповідно до статті 2 Закону України Про місцеві державні адміністрації місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують: 1) виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; 2) законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян; 3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку; 4) підготовку та виконання відповідних бюджетів; 5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм; 6) взаємодію з органами місцевого самоврядування; 7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 13 Закону України Про місцеві державні адміністрації до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань щодо використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання, віднесені законами до їх повноважень.

На підставі пунктів 1,11 статті 21 Закону України Про місцеві державні адміністрації місцева державна адміністрація: розробляє та забезпечує виконання затверджених у встановленому законом порядку програм раціонального використання земель, лісів, підвищення родючості ґрунтів, що перебувають у державній власності; погоджує документацію із землеустрою у випадках та порядку, визначених Земельним кодексом України та Законом України Про землеустрій , щодо відповідності зазначеної документації законодавству у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Діяльність органів місцевого самоврядування регулюється Законом України від 21.05.1997 №280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон №280/97-ВР), який відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

На підставі частини першої і другої статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Як визначено частиною одинадцятою статті 59 Закону №280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації . Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України Про доступ до публічної інформації , крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки (…)

На підставі частини першої статті 13 Закону України Про доступ до публічної інформації від 13.01.2011 року №2939 (далі - Закон №2939) розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 15 Закону №2939 розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Відповідно до частини третьої статті 15 Закону №2939 проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Тобто, під обов`язкове оприлюднення підпадають, зокрема, проекти рішень, що підлягають обговоренню.

Проекти рішень, які підлягають обговоренню, визначаються законами, а також постановою КМУ від 03.11.2010 року №996 Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики (далі - Порядок №996)

На підставі пункту 12 Порядку №996 в обов`язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю щодо проектів нормативно-правових актів, які:

стосуються конституційних прав, свобод та обов`язків громадян;

стосуються життєвих інтересів громадян, у тому числі впливають на стан навколишнього природного середовища;

передбачають провадження регуляторної діяльності у певній сфері;

визначають стратегічні цілі, пріоритети і завдання у відповідній сфері державного управління (у тому числі проекти державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішення стосовно їх виконання);

стосуються інтересів територіальних громад, здійснення повноважень місцевого самоврядування, делегованих органам виконавчої влади відповідними радами;

визначають порядок надання адміністративних послуг;

стосуються правового статусу громадських об`єднань, їх фінансування та діяльності;

передбачають надання пільг чи встановлення обмежень для суб`єктів господарювання та інститутів громадянського суспільства;

стосуються присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій;

стосуються витрачання бюджетних коштів (звіти головних розпорядників бюджетних коштів за минулий рік).

Строк проведення таких консультацій з громадськістю визначається органом виконавчої влади і повинен становити не менш як 15 календарних днів.

Проекти регуляторних актів виносяться на громадське обговорення з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Відповідно до статті 1 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності регуляторний акт - це:

прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання;

прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Таким чином законодавчо закріплено, що регуляторним актом може визнаватись як нормативно-правовий акт, так й інший офіційний письмовий документ, який відповідає сукупності певних ознак, зокрема таких як: 1) прийняття уповноваженим на це регуляторним органом; 2) встановлення, зміна чи скасування норм права; застосування неодноразово та щодо невизначеного кола осіб.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який установлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.

Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.

Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який (яке) стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

Отже, акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься у постановах Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 522/22780/16-а, від 26.11.2019 у справах № 826/4630/18 та № 183/6195/17, від 11.12.2019 у справі № 369/7296/16-а, від 21.12.2019 у справі № 826/14366/15, від 04.03.2020 № 450/1236/17.

Аналогічна правова позиція щодо визначення поняття нормативно-правового акта викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27.12.2001 №20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22.07.1991 (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23.06.1997 № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини), від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (пункт 4 мотивувальної частини).

Суд погоджує висновок суду першої інстанції, що рішення Ясинуватської районної ради, які просить визнати протиправними позивач, має ознаки нормативно-правового регуляторного акта, так як прийняте уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень, поширюється на невизначене коло осіб та спрямоване на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання.

Суд не приймає доводи апелянта, що спірні рішення не поширюється на невизначене коло осіб, а стосуються прав та інтересів позивача як користувача земельних ділянок, щодо якого прийнято рішення, оскільки та обставина, що такі перебувають у постійному користуванні Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод не свідчить про те, що рішення не можуть поширювати свою дію на платників податку з плати за землю, які користуватимуться зазначеними у рішенні земельними ділянками у встановленому законом порядку, в тому числі у майбутньому, коло яких не є конкретно визначеним, оскільки оскаржуване рішення лише визначає коло суб`єктів, на які поширюється її дія, однак жодним чином не персоніфікує їх.

При цьому, що вказівка в оскаржуваних рішеннях органу місцевого самоврядування на позивача виступає лише додатковою існуючою на момент прийняття рішення індивідуалізуючою ознакою земельних ділянок, щодо яких була здійснена нормативна грошова оцінка, а не свідчить про те, що оскаржуване рішення поширює свою дію лише на позивача та така індивідуалізація рішення фактично не виключає можливості користування іншими особами земельною ділянкою, щодо якої затверджено нормативну грошову оцінку, що означає можливість поширення дії оскаржуваного рішення на будь-яку особу, яка була б користувачем відповідних земельних ділянок, а отже рішення стосується невизначеного кола осіб.

З огляду на викладене оскаржувані позивачем рішення підпадають під ознаки документів, які підлягають обов`язковому громадському обговоренню, тому на них поширюється дія ст.15 Закону України Про доступ до публічної інформації в частині обов`язковості опублікування проекту спірних рішень.

Щодо додержання відповідачем порядку повідомлення про скликання сесії, оприлюднення порядку денного сесії, оприлюднення прийнятих рішень суд зазначає наступне.

Частиною 17 статті 46 Закону №280/97-ВР встановлено, що сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації .

Згідно з пунктами 4,5 частини третьої статті 50 Закону №280/97-ВР секретар сільської, селищної, міської ради організує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради, забезпечує оприлюднення проектів рішень ради відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації та інших законів та забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організує контроль за їх виконанням, забезпечує оприлюднення рішень ради відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації , забезпечує офіційне оприлюднення рішень ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення радою регуляторної діяльності, та інформації про здійснення радою регуляторної діяльності.

Голова районної, обласної, районної у місті ради, відповідно до пункту частини шостої статті 55 Закону №280/97-ВР, забезпечує гласність у роботі ради та її органів, обговорення громадянами проектів рішень ради, важливих питань місцевого значення, вивчення громадської думки, оприлюднює рішення ради.

Згідно Регламенту Ясинуватської районної ради Донецької області VI скликання (надалі - Регламент) порядок діяльності районної ради, її органів, депутатів районної ради і посадових осіб виконавчого апарату визначається Конституцією України, Законами України Про місцеве самоврядування в Україні , ;Про статус депутатів місцевих рад , ;Про службу в органах місцевого самоврядування , іншими законами та дійсним Регламентом.

На підставі статті 2 Регламенту, діяльність районної ради будується на принципах відкритості та гласності роботи Ради, підзвітності і відповідальності перед територіальними громадами його органів і посадових осіб. Інформування населення про виконання програм та з інших питань місцевого значення, звітують перед територіальними громадами про свою діяльність як безпосередньо, та і через засоби масової інформації.

Згідно зі статтею 15 Регламенту, розпорядження про скликання сесії доводиться до відома депутатів і населення не пізніше, ніж за 20 днів до сесії, а у виняткових випадках не пізніше, ніж за день до сесії з визначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається винести на розгляд районної ради.

Відповідно до статті 40 Регламенту, рішення ради з основних питань цілком або у викладі, а нормативно-правового характеру цілком, доводяться до відома населення через засоби масової інформації та підлягають оприлюдненню на офіційній сторінці Ясинуватської райдержадміністрації на веб-сайті Донецької облдержадміністрації не пізніше десяти календарних днів з дня підписання документа. Рішення ради направляються відповідним підприємствам (об`єднанням), організаціям і установам, посадовим особам і доводяться до відома громадян не пізніше десяти календарних днів з дня затвердження документа.

Як визначено пунктом 7 частини першої статті 15 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати, зокрема, плани проведення та порядок денний своїх відкритих засідань.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону України Про доступ до публічної інформації інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

Як свідчать матеріали справи у відповідача на час виникнення спірних правовідносин був відсутній власний офіційний веб-сайт, а офіційна сторінка Ясинуватської райдержадміністрації на веб-сайті Донецької облдержадміністрації не працювала (а.с.218-119 том 2).

Отже, в разі відсутності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту інформація оприлюднюється відповідно до статті 5 Закону України Про доступ до публічної інформації , яка передбачає, що доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації:

в офіційних друкованих виданнях;

на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет;

на інформаційних стендах;

будь-яким іншим способом.

Згідно статті 10 Регламенту чергові сесії районної ради скликаються головою районної ради по мірі необхідності, але не менш одного разу на квартал.

Розпорядження про скликання сесії доводиться до відома депутатів і населення не пізніше, ніж за 20 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніше, ніж за день до сесії з визначенням часу, місця проведення сесії, питань, що передбачається внести на розгляд ради.

Як свідчать матеріали справи розпорядження голови районної ради про скликання чергової сесії №13-р було прийнято 05.10.2018 року.

Як зазначає відповідач, це розпорядження з переліком питань, що відносяться на розгляд сесії, було оприлюднено на інформаційному стенді 05.10.2018 року, оскільки у відповідача на час виникнення спірних правовідносин був відсутній власний офіційний веб-сайт, а офіційна сторінка Ясинуватської райдержадміністрації на веб-сайті Донецької облдержадміністрації не працювала (а.с.218-119 том 2).

Однак, жодного належного доказу в підтвердження зазначеного відповідачем не надано.

Крім того, у газеті Ясинуватська Нива повідомлення щодо розпорядження голови Ясинуватської районної ради від 05.10.2018 року № 13р Про скликання п`ятдесятої сесії Ясинуватської районної ради VI скликання відсутнє. Однак, відповідач станом на час прийняття розпорядження голови був учасником даного друкованого засобу масової інформації, що підтверджується витягом з ЄДР. Отже, це видання на дату 05.10.2018 року залишалося офіційним друкованим виданням Ясинуватської районної ради.

При цьому, суд зазначає, що проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України Про доступ до публічної інформації , крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Згідно з частиною третьою статті 15 Закону України Про доступ до публічної інформації , проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Статтею та 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" визначено, що стосовно кожного регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу та проводиться оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій.

Статтею 8 цього Закону передбачено, що аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій (..)

Відповідно до статті 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань.

Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 вказаного Закону. У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта.

Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 вказаного Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити: стислий виклад змісту проекту; поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п`ятою статті 13 вказаного Закону); інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями зауважень та пропозицій.

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.

Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє. Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.

Відповідно до частини 2 цієї статті у разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.

Статтею 13 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" визначено способи оприлюднення документів, підготовлених у процесі здійснення регуляторної діяльності.

Так, повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

Звіт про відстеження результативності регуляторного акта оприлюднюється шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці цього регуляторного органу в мережі Інтернет.

При визначенні регуляторними органами друкованих засобів масової інформації, в яких публікуються документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті: надається перевага офіційним друкованим засобам масової інформації; забезпечується відповідність сфери компетенції регуляторного органу на відповідній території сфері розповсюдження друкованого засобу масової інформації.

Якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено способи оприлюднення інформації, а саме: доступ до публічної інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційному веб сайті в мережі інтернет; на єдиному державному веб - порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь - яким іншим способом.

Таким чином, відповідач не оприлюднив проекти спірних рішень, інформацію про скликання сесії ради, на якому були прийняті спірні рішення, у визначений законом спосіб, що є порушенням процедури прийняття регуляторних актів - проектів рішень про затвердження нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні позивача.

Відповідачем жодним чином не спростовані наведені обставини щодо порушення процедури прийняття оскаржуваних рішень.

Підсумовуючи вищевикладене суд вважає правильним висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПРАТ Авдіївський коксохімічний завод .

Щодо доводів апелянта, що суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі позовних вимог, - суд зазначає, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України N 14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення" вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів Позивача;

- повний захист прав Позивача неможливий у спосіб, про який просить Позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

В той же час зміст принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, передбачений пунктом 4 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов`язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, за умови наявності підстав для задоволення позову, суд може вийти за межі позовних вимог для повного захисту порушених прав та інтересів позивача навіть за відсутності заяви про зміну позовних вимог.

Оскільки оскаржувані рішення не є актами індивідуальної дії, тому є безпідставними доводи апелянта, що суд першої інстанції помилково визначив строки звернення до суду з цим позовом, вважаючи оскаржувані рішення нормативно-правовими актами.

Також суд звертає увагу, що судом першої інстанції з огляду на практику Європейського Суду з прав людини, обставини пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом ухвалою від 19.12.2019 року визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та поновлено цей строк.

Доводи апелянта щодо обставин прийняття відповіді на відзив, витребування у відповідача доказів, долучення доказів суд до уваги не приймає, оскільки зазначені процесуальні дії суду першої інстанції не порушують прав та інтересів учасників процесу, відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та не спростовують висновків суду щодо обставин справи про додержання відповідачем процедури прийняття оскаржуваних рішень.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Відповідно до вимог статті 139 КАС України судові витрати, понесені відповідачем - суб`єктом владних повноважень, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ясинуватської районної ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року у справі №200/12944/19-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року у справі №200/12944/19-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 15 лютого 2021 року.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 15 лютого 2021 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв