Рішення

від 04.02.2021 по справі 910/4927/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.02.2021Справа № 910/4927/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бортнюк М.В., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Музею історії міста Києва

до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальність Ділайт

про визнання незаконним та скасування свідоцтва

За участю представників:

від позивача Дмитренко Д.І. (довіреність № 060/37-112 від 27.02.2019, адвокат)

від відповідача Онищенко Т.О. (довіреність № 062/01/10-10 від 04.01.2021, у порядку самопредставництва)

від третьої особи Федорків О.Я. (представник згідно статуту, виписка з ЄДР)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2019 року Музей історії міста Києва (далі - Музей, відповідач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент, відповідач) про визнання незаконним та скасування свідоцтва.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що внаслідок недбальства відповідача та неправомірних дій Товариства з обмеженою відповідальність Ділайт відбулось незаконне відчуження комунальної власності територіальної громади міста Києва, а саме пам`ятки історії місцевого значення Печерські ворота, Майдан Незалежності загальною площею 92,6 кв. м., на користь вказаного Товариства.

Вважаючи, що вищевикладені обставини суперечать вимогам чинного законодавства України, позивач звернувся до суду з даним позовом та з урахуванням клопотання, поданого до суду 07.05.2019, просив визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності серія САВ № 283065, видане 06.06.2007 Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в частині 74,3 кв.м. основного приміщення № 135 та 18,3 кв.м. основного приміщення № 126 (загалом 92,6 кв.м.), антресолі першого рівня підвалу, з моменту видачі даного свідоцтва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2019, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі № 910/4927/19 та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.06.2019.

20.05.2019 до суду надійшов поданий відповідачем відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав, що Головне управління комунальної власності м. Києва видало оспорюване свідоцтво про право власності в межах компетенції та у спосіб, передбачений чинним на момент прийняття законодавством. Відповідач вважав, що право власності на вищевказані приміщення виникло у ТОВ Ділайт не з моменту оформлення Головним управлінням комунальної власності м. Києва свідоцтва про право власності, а в результаті виконання Інвестиційного договору, сторонами якого виступали Київська міська державна адміністрація, Комунальне об`єднання Київміськгідрошляхміст та ТОВ Ділайт , а Головне управління комунальної власності м. Києва лише здійснило документальне закріплення вже існуючого права власності на оспорювані приміщення та не порушувало права Позивача, як балансоутримувача вказаних приміщень. Враховуючи викладене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні заявлених позивачем позовних вимог, вважаючи їх необґрунтованими та безпідставними.

06.06.2019 до суду надійшли подані третьою особою пояснення, в яких третя особа вказала, що згідно зі сталою правовою позицією Верховного Суду свідоцтво лише фіксує факт наявності відповідного права, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється чи припиняється. Крім того, третя особа вказувала, що позивач, подавши до відповідача позов про визнання незаконним та скасування Свідоцтва про право власності, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на його підставі відбулось незаконне відчуження споруди Печерські ворота загальною площею 92,6 кв.м., і стверджуючи, що така споруда розташована в частині нежилих приміщень № 135 та № 126 антресолі першого рівня підвалу, не надав жодних документів, які можуть визначити та підтвердити точне розташування споруди, її технічні дані, в тому числі, площу споруди, позивачем не надано жодного правовстановлюючого документа на приміщення, плану, технічного паспорту або інших матеріалів справи технічної інвентаризації, які б дозволили ідентифікувати споруду як нерухоме майно (річ) за індивідуальними ознаками.

У той же день, до суду надійшла подана позивачем відповідь на відзив, в якій позивач підтримав викладену ним раніше правову позицію.

06.06.2019 суд оголосив про перерву в підготовчому засіданні до 04.07.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 зупинено провадження у справі № 910/4927/19 до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/7379/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 поновлено провадження у справі № 910/4927/19, підготовче засідання призначено на 01.12.2020.

01.12.2020 до суду надійшло подане позивачем клопотання про відкладення розгляду справи.

01.12.2020 суд оголосив про перерву у підготовчому засіданні до 10.12.2020.

10.12.2020 позивач подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14.01.2021.

13.01.2021 до суду надійшло подане позивачем клопотання про відкладення розгляду справи.

14.01.2021 суд відклав судове засідання з розгляду справи по суті на 04.02.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2021 викликано Музей історії міста Києва, як позивача, у наступне судове засідання, призначене на 04.02.2021.

04.02.2021 у судовому засіданні представник позивача заявлені ним позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи проти задоволення позову заперечували, вважали його необґрунтованим та безпідставними, просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 04.02.2021 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

05.07.2000 Головним управлінням майном Київської міської державної адміністрації видано наказ № 68 Про закріплення майна за Музеєм історії міста Києва , відповідно до якого було закріплено на праві оперативного управління за Музеєм історії міста Києва основні засоби згідно з додатком.

З додатку до вищевказаного наказу вбачається, що в оперативне управління Музею історії міста Києва були передані Печерські ворота на Майдані Незалежності.

03.05.2001 між Київською міською державною адміністрацією, Комунальним об`єднанням Київміськгідрошляхміст (замовник) та ТОВ Ділайт (інвестор) був укладений інвестиційний договір, предметом якого було інвестування в об`єкти капітального будівництва нежитлових приміщень торговельно-виставкового комплексу та підземних пішохідних переходів у підземному просторі під територією Майдану Незалежності (парна сторона) загальною площею 19 000 кв.м. (далі - Інвестиційний договір)

Відповідно до змісту пунктів 1.3, 1.4 Інвестиційного договору після закінчення будівельних робіт у власність інвестора передається корисна площа об`єкту інвестування 15 000 кв.м., решта площі 4000 кв.м. зараховується до об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва та надається інвестору в орендне користування терміном на 49 років.

В подальшому сторонам Інвестиційного договору були підписані зміни та доповнення до вказаного договору, згідно з якими сторони узгодили змінити умови щодо предмету договору, зокрема змінити розмір площі об`єкту, яка передається інвестору після закінчення будівельних робіт, та встановити її в розмірі 15 451,4 кв.м. Сторони визначили, що остаточний загальний розмір площі, що передається інвестору у власність, буде зазначено в свідоцтві про право власності; технічні, допоміжні антресольні площі 3 662,4 кв.м. не враховуються до загальних площ, що підлягають інвестуванню та передаються інвестору в якості компенсації за фактичне зменшення площ торговельно-виставкових приміщень з висотою стель 5 м та зміни співвідношення корисних площ до загальних. Пункти 1.2, 1.4 сторони виключили, а також внесли зміни до порядку та умов сплати інвестиційних внесків.

23.10.2002 між сторонами Інвестиційного договору було укладено додаткову угоду, згідно з якою сторони дійшли згоди збільшити розмір площ, що передаються після закінчення будівельних робіт у власність Інвестора, до 19 213,2 кв.м.

У п. 4 Додаткової угоди від 23.10.2002 до Інвестиційного договору сторони погодили, що КМДА та Замовник зобов`язуються протягом 7 робочих днів здійснити первинну реєстрацію об`єкту інвестування в БТІ на ім`я інвестора, видати на користь інвестора свідоцтво про право власності на об`єкт інвестування та скласти акт прийому-передачі об`єкту інвестування на баланс інвестора.

25.10.2002 на підставі наказу Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна від 25.10.2002 № 854-В та поданого ТОВ Ділайт переліку документів (згідно переліку 30 документів) Головним управлінням комунальної власності м. Києва видано ТОВ Ділайт свідоцтво про право власності на об`єкти нерухомого майна, які належать ТОВ Ділайт на праві колективної власності, загальною площею 18 887,70 кв.м. за адресою: Майдан Незалежності, торговий простір № 1, сектор В , Шевченківський район, нежилі приміщення у підземному просторі , на якому 01.11.2002 Київським міським бюро технічної інвентаризації був вчинений відповідний реєстраційний напис № 5445-П (реєстрова книга № 64П-111).

22.02.2007 третій особі видано Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта за адресою: м. Київ, вул. Майдан Незалежності, ПТП № 1, сектор В квартал 3026-3019, назва об`єкта Перепланування нежитлових приміщень торгівельно-виставкового комплексу на Майдані Незалежності ПТП №1 сектор В квартал 3026-3019 у Шевченківському районі м. Києва .

05.04.2007 розпорядженням Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації № 421 був затверджений вищевказаний Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта за адресою: м. Київ, вул. Майдан Незалежності, ПТП № 1, сектор В квартал 3026-3019.

06.06.2007, за результатами розгляду відповідної заяви ТОВ Ділайт , Головним управлінням комунальної власності м. Києва видано наказ № 708-В щодо оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна за ТОВ Ділайт , загальною площею 18627 кв.м. за адресою: Майдан Незалежності торговий простір № 1 сектор В Шевченківський район, зокрема на нежилі приміщення з № 12 по № 167 (групи приміщень № 3), з № ІІ по № VI антресолі першого рівня підвалу.

У той же день, 06.06.2007, Головним управлінням комунальної власності м. Києва видано ТОВ Ділайт свідоцтво про право власності на вищевказані об`єкти нерухомого майна САВ № 283065 (далі - спірне свідоцтво).

06.11.2009 Головним управлінням комунальної власності м. Києва видано наказ № 325 Про внесення змін до наказу від 05.07.2000 № 68 , яким викладено додаток до наказу № 68 від 05.07.2000 в новій редакції

Згідно з додатком до наказу Головного управління комунальної власності м. Києва № 325 від 06.11.2009 споруда Печерські ворота на Майдані Незалежності площею 92,6 кв.м., інвентарний номер 10330007, включена до Переліку основних засобів, які закріплюються за Музеєм історії міста Києва на праві оперативного управління станом на 01.10.2009.

13.11.2009 Київським міським бюро технічної інвентаризації оформлено технічний паспорт на нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Майдан Незалежності, підземний торговий простір № 1 сектор В .

Відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.02.2013 № 375645 04.02.2013 в Реєстрі було зареєстровано право приватної власності за ТОВ Ділайт на нерухоме майно загальною площею 18627 кв.м. серед якого нежилі приміщення з № 12 по № 167 (групи приміщень № 3), з № ІІ по № VI антресолі першого рівня підвалу, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Майдан Незалежності, підземний торговий простір № 1 сектор В .

22.12.2015 Департамент комунальної власності м. Києва у відповідь на запит позивача листом № 062/12/12-14122 повідомив останнього, що споруда Печерські ворота на Майдані Незалежності загальною площею 92,6 кв.м., первісною балансовою вартістю 259 493,00 грн належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва, обраховується на балансі Музею історії міста Києва та закріплена за ним на праві оперативного управління. Також цим листом позивача було повідомлено, що проектно-технічна документація у Департаменті відсутня та договори оренди споруди Печерські ворота не укладались.

31.10.2016 листом № 062/0690-10948 Департамент комунальної власності м. Києва повідомив Департамент культури та заступника голови КМДА про те, що з 2001 року на період здійснення реконструкції Майдану Незалежності пам`ятка історії Печерські ворота була законсервована, а приміщення не використовувалось для потреб Музею історії міста Києва. Однак, після завершення робіт з реконструкції, починаючи з 2003 року в новозбудованих приміщеннях розміщений заклад громадського харчування приватної форми власності - ресторан Остання барикада .

Також вказаним листом Департамент комунальної власності м. Києва повідомив, що умовами Інвестиційного договору не передбачалося повернення приміщення навколо пам`ятки історії до комунальної власності , проекти рішень Київської міської ради про надання дозволу Музею історії міста Києва на списання згаданих приміщень прийняті не були, погодження проекту, розробленого у 2014 році, було зупинено через відсутність погодження Управління охорони культурної спадщини.

Додатково у даному листі зазначалося, що на даний час пам`ятка історії місцевого значення Печерські ворота, Майдан Незалежності залишається законсервованою, право власності на новозбудовані приміщення належить ТОВ Ділайт та запропоновано балансоутримувачу пам`ятки здійснити обстеження.

Згідно з довідкою позивача за березень 2019 року споруда Печерські ворота площею 92,6 кв.м. обліковується як основні засобі на балансі Музею історії міста Києва.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності серія САВ № 283065, видане 06.06.2007 Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в частині 74,3 кв.м. основного приміщення № 135 та 18,3 кв.м. основного приміщення № 126 (загалом 92,6 кв.м.), антресолі першого рівня підвалу, з моменту видачі даного свідоцтва, оскільки вказане нерухоме майно, на переконання позивача вибуло з комунальної власності територіальної громади міста Києва внаслідок недбальства відповідача та неправомірних дій ТОВ Ділайт .

Заперечуючи проти правомірності заявлених позовних вимог, відповідач та третя особа вказували, що Головне управління комунальної власності м. Києва видало оспорюване свідоцтво про право власності в межах компетенції та у спосіб, передбачений чинним на момент прийняття законодавством. Відповідач вважав, що право власності на вищевказані приміщення виникло у ТОВ Ділайт не з моменту оформлення Головним управлінням комунальної власності м. Києва свідоцтва про право власності, а в результаті виконання Інвестиційного договору, сторонами якого виступали Київська міська державна адміністрація, Комунальне об`єднання Київміськгідрошляхміст та ТОВ Ділайт , а Головне управління комунальної власності м. Києва лише здійснило документальне закріплення вже існуючого права власності на оспорювані приміщення та не порушувало права позивача, як балансоутримувача вказаних приміщень. Третя особа вказувала, що згідно зі сталою правовою позицією Верховного Суду свідоцтво лише фіксує факт наявності відповідного права, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється чи припиняється. Крім того третя особа вказувала, що позивач, подавши до відповідача позов про визнання незаконним та скасування Свідоцтва про право власності, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на його підставі відбулось незаконне відчуження споруди Печерські ворота загальною площею 92,6 кв.м і стверджуючи, що така споруда розташована в частині нежилих приміщень № 135 та № 126 антресолі першого рівня підвалу, не надав жодних документів, які можуть визначити та підтвердити точне розташування споруди, її технічні дані, в тому числі, площу споруди, позивачем не надано жодного правовстановлюючого документа на приміщення, плану, технічного паспорту або інших матеріалів справи технічної інвентаризації, які б дозволили ідентифікувати споруду як нерухоме майно (річ) за індивідуальними ознаками.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність вимог позивача та обґрунтованість заперечень відповідача, суд керувався таким.

За змістом ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Приписами п. 8.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 (далі - Тимчасове положення), яке було чинним на момент оформлення спірного свідоцтва, встановлено, що оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності.

Згідно з п. 9 Положення про порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1820 від 31.08.2001 (далі - Положення), для оформлення права власності та видачі свідоцтва про право власності на об`єкти нерухомого майна (групу об`єктів) до відповідного органу подається заява по кожній адресі за зразком згідно з додатком 4 до цього Положення, а також матеріали поточної технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, оформлені БТІ.

Відповідно до п. 11 Положення додатково до документів, зазначених в пунктах 9 і 10 цього Положення, для оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності заявниками до Головного управління комунальної власності м. Києва надаються:

11.1 на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані нежитлові будинки та приміщення, будівлі виробничого, господарського, соціально-побутового та іншого призначення, їх частини, на вбудовані в житлові будинки та прибудовані до житлових будинків нежитлові приміщення, як частини цих будинків, в тому числі на об`єкти спільної власності, внаслідок перебудови чи реконструкції в яких змінились належні власникам частки:

- правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності на об`єкт нерухомого майна на момент початку перебудови, реконструкції, зареєстрований в БТІ (відносно перебудованих та реконструйованих об`єктів);

- передбачені законодавством документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт, оформлені (видані, укладені) в установленому порядку (за виключенням випадків оформлення права власності на приміщення);

- дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий управлінням держархбудконтролю Київської міської державної адміністрації;

- акт приймальної комісії про прийняття об`єкта в експлуатацію в установленому порядку (у відповідних випадках затверджений місцевим органом виконавчої влади та зареєстрований в управлінні держархбудконтролю Київської міської державної адміністрації);

- перелік інвесторів, які брали участь в будівництві, перебудові чи реконструкції (за наявності сторонніх інвесторів);

- документи про передачу функцій замовника (якщо таке мало місце);

- довідка Головного управління економіки та розвитку міста Київської міської державної адміністрації про виконання умов щодо передачі коштів у порядку пайової участі на розвиток галузей соціальної або інженерно-транспортної інфраструктури міста, передбачених актами місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

- довідка Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації про розрахунок по передачі житла (у відповідних випадках);

- документи, що підтверджують фінансування будівництва, перебудови або реконструкції об`єкта (платіжні доручення або інші документи);

11.2 на будинки або їх частини (приміщення), що побудовані в результаті інвестиційної діяльності, в тому числі на умовах пайової участі інвесторів - документи, зазначені в підпункті 11.1 цього пункту, а також:

- договір про інвестування будівництва, перебудови чи реконструкції об`єкта, в т. ч. в порядку пайової участі (інвестиційний договір тощо);

- документи, які підтверджують фінансування будівництва (перебудови, реконструкції) об`єкта, в т. ч. в порядку пайової участі;

- акт прийому-передачі об`єкта у власність інвестора.

Свідоцтво про право власності містить таку інформацію: назву об`єкта нерухомого майна; місце видачі свідоцтва; дату видачі свідоцтва; назву органу, який видав свідоцтво; тип (призначення) об`єкта нерухомого майна (житловий будинок, садиба, квартира, приміщення тощо); адресу (місцезнаходження) об`єкта нерухомого майна; відомості про власника (власників); форму власності; вид спільної власності та розмір часток, якщо майно належить на праві спільної часткової власності; опис об`єкта нерухомого майна (дані про будівлі, споруди, їх частини; найменування та літеровка; загальна та житлова площа; площа земельної ділянки (у разі наявності такої інформації), матеріали стін тощо), що формується за результатом проведеної технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна; реквізити прийнятого рішення (найменування органу, назва документа, дата та індекс); прізвище, ім`я, по батькові та підпис керівника органу, який прийняв рішення (п. 8.4 Тимчасового положення).

Тобто свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється або припиняється. Свідоцтво про право власності не породжує виникнення у суб`єкта відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 по справі № 917/927/17).

У той же час, у вищевказаній постанові від 03.04.2018 по справі № 917/927/17 Верховний Суд вказав, що правильними є висновки судів про скасування свідоцтв на право власності, оскільки рішення про оформлення права власності (рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого видані відповідні свідоцтва, яке є правовстановлюючим документом) правомірно визнано недійсним, то й документи, якими оформлюється відповідне право (свідоцтва) мають бути визнані недійсними також.

Таким чином, у вищевказаній постанові Верховний Суд висловив правову позицію, згідно з якою свідоцтво, яке хоч і не є правочином (документом який породжує право), проте також може бути скасоване у випадку скасування документу на підставі, якого виникло відповідне право.

Суд вказує, що спірне свідоцтво було видане на підставі наказу Головного управління комунальної власності міста Києва № 708-В від 06.06.2007.

Позов Музею історії міста Києва про визнання незаконним та скасування вищевказаного наказу Головного управління комунальної власності міста Києва № 708-В від 06.06.2007 в частині оформлення за ТОВ Ділайт права власності на об`єкти нерухомого майна, а саме: 74,3 кв.м. основного приміщення № 135 та 18,3 кв.м. основного приміщення № 126, загалом 92,6 кв.м., антресолі першого рівня підвалу, з моменту видання наказу, був розглянутий Господарським судом міста Києва в межах справи № 910/7379/19.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 по справі № 910/7379/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2020, було відмовлено у задоволенні позову Музею історії міста Києва до Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління комунальної власності міста Києва № 708-В від 06.06.2007 в частині.

Таким чином, документ, на підставі якого було видане спірне свідоцтво, є чинним та не скасованим.

Судом була взята до уваги правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 18.12.2019 по справі № 910/1389/19, згідно з якою оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити з його ефективності. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Зважаючи на зміст позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що фактично такі вимоги не відповідають встановленим законом способам захисту прав, а також, з урахуванням того, що документ, на підставі якого було видане спірне свідоцтво, є чинним та не скасованим, обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним, що є самостійної підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача та відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з п.п. 17.5 пункту 17 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 16.02.2021.

Суддя О.Г. Удалова