Ухвала

від 15.02.2021 по справі 363/3200/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 363/3200/19

провадження № 61-14878ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

розглянув касаційну скаргу громадської організації Садівницьке товариство Полісся на постанову Київського апеляційного суду від 12 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до громадської організації Садівницьке товариство Полісся (далі - ГО СТ Полісся ) про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з указаним позовом до ГО СТ Полісся , в якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відключення - припинення 11 липня 2017 року подачі електричної енергії до належних їй садового будинку та земельної ділянки, розташованих у СТ Полісся під АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2;

- зобов`язати ГО СТ Полісся підключити електроенергію до належних їй садового будинку та земельної ділянки, розташованих у СТ Полісся під АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 7 липня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Місцевий суд, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , виходив з того, що відповідач у встановленому законом порядку припинив постачання електричної енергії до земельної ділянки, у зв`язку з відсутністю укладеного між сторонами договору, обов`язковість укладення якого передбачено Положенням про порядок користування електричною енергією у СТ Полісся .

Постановою Київського апеляційного суду від 12 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07 липня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову.

Визнано протиправними дії ГО СТ Полісся щодо відключення 11 липня 2017 року подачі електричної енергії до садового будинку та земельної ділянки, розташованих у СТ Полісся під АДРЕСА_1, АДРЕСА_2.

Зобов`язано ГО СТ Полісся підключити електроенергію до належних ОСОБА_1 садового будинку та земельної ділянки, розташованих у СТ Полісся під АДРЕСА_1, АДРЕСА_2.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд, задовольняючи позов ОСОБА_1 , виходив з того, що відповідачем при відключенні електричної енергії до земельної ділянки позивача не перевірено фактичних обставин - заміни у 2014 році лічильника, відсутність заборгованості по сплаті за користування електроенергією та членських внесків, пояснень ОСОБА_1 щодо успадкування права власності на спірну земельну ділянку та оформлення свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що призвело до незаконного припинення електропостачання спірної земельної ділянки. Апеляційним судом зазначено, що відновлення електропостачання до садового будинку та земельної ділянки ОСОБА_1 за рішенням суду не звільняє її від обов`язку врегулювання питання щодо оформлення з ГО СТ Полісся договору про постачання електроенергії та членства у ГО СТ Полісся .

У лютому 2021 року ГО СТ Полісся звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 12 січня 2021 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення Вишгородського районного суду Київської області від 7 липня 2020 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження , містяться у статті 129 Конституції України, відповідно до якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України встановлено, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційний цивільний суд, перевіривши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав як для висновку про те, що справа становить виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, так і для висновку про те, що розгляд справи судом касаційної інстанції потрібен для формування єдиної судової практики правозастосування, у зв`язку з чим відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.

Крім того, при визначенні справи малозначною Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам Ради Європи необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.

Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain від 19 грудня 1997 року).

З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГО СТ Полісся на постанову Київського апеляційного суду від 12 січня 2021 року слід відмовити з підстав, встановлених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України.

Керуючись частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою громадської організації Садівницьке товариство Полісся на постанову Київського апеляційного суду від 12 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до громадської організації Садівницьке товариство Полісся про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Судді:В. С. Жданова А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко