Рішення

від 03.02.2021 по справі 499/769/18

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/769/18

Провадження № 2/499/10/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 лютого 2021 року смт. Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Кравчука О.О., за участю секретаря судового засідання Кирилової С.Ф., розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, у залі суду, цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача такий.

07 вересня 2018 року ОСОБА_2 (далі - також представник позивача) в інтересах Акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК (далі - також позивач) подав до суду позовну заяву до ОСОБА_1 (далі - також відповідач) про стягнення заборгованості, посилаючись, що відповідач не виконує умови кредитного договору, тому просить стягнути з нього заборгованість у загальному розмірі 36005 гривень 62 копійки та судові витрати у розмірі 1762 гривні 00 копійок (далі - також позовна заява).

29 вересня 2020 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив таке: позов є необґрунтованим та безпідставним; анкету-заяву заповнював з метою одержання картки для перерахування на його картковий рахунок пенсії по інвалідності; виписка по особовому рахунку не може слугувати доказом розрахунку заборгованості; довідка про умови кредитування з використанням кредитної картки Універсальна не підтверджує його згоду на отримання кредитних коштів; наявність кредитних правовідносин позивачем не доведена; просив відмовити у задоволенні позову та закрити провадження у справі, оскільки відсутній предмет спору (том 2, а.с. 56-57).

2. Суд, з приводу неявки в судове засідання сторін, зазначає таке.

Позивач, представник позивача у судове засідання не з`явилися, представник позивача подав до суду заяву в якій зазначив, що позовну заяву підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи, та просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідач подав до суду клопотання в якому просив судове засідання призначене на 03 лютого 2021 року проводити без його участі (том 2, а.с. 111).

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки (частина 1, пункт 2 частини 3 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, що не з`явилися до суду, оскільки учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, та подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

3. Процесуальні рішення та дії у справі такі.

Рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 22 січня 2019 року позовну заяву задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 33814 гривень 88 копійок, та судові витрати у розмірі 1623 гривні 14 копійок (а.с. 94-100, далі - також рішення від 22 січня 2019 року).

Постановою Одеського апеляційного суду від 03 липня 2019 року рішення від 22 січня 2020 року залишене без змін (а.с 128-133, далі - також постанова від 03 липня 2019 року).

Постановою Верховного Суду від 11 березня 2020 року, рішення від 22 січня 2019 року, постанова від 03 липня 2019 року скасовані, у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення штрафу та пені відмовлено, а справу за позовною заявою у частині стягнення тіла кредиту та процентів направлено на новий розгляд ( далі - також постанова від 11 березня 2020 року, а.с. 177-182).

09 квітня 2020 року справа передана на розгляд судді (а.с.185).

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 14 квітня 2020 року позовна заява залишена без руху, як така, що подана позивачем без урахування вимог статей 175, 177 ЦПК (том 1, а.с. 1-3).

04 вересня 2020 року представник позивача подав до суду відповідну заяву про усунення недоліків з доданими документами, чим виконав у встановлений строк вимоги статей 175, 177 ЦПК (том 2, а.с. 20-34).

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 16 вересня 2020 року справу прийнято до провадження у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, й визначено дату, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті (том 2, а.с. 44-46).

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 12 жовтня 2020 року у позивача витребувано для огляду в судовому засіданні оригінал кредитної справи, а також обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, визнано явку представника позивача обов`язковою та відкладено розгляд справи. Роз`яснено позивачу, що у разі неподання витребуваних судом доказів, суд у порядку визначеному пунктом 9 частини 1 статті 257 ЦПК може постановити ухвалу про залишення позову без розгляду (далі - також ухвала від 12 жовтня 2020 року, том 2, а.с. 65-67).

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2020 року розгляд справи відкладено, та визнано явку сторін у судове засідання обов`язковою, а позивачу роз`яснено, що ненадання витребуваних судом доказів може бути підставою для залишення позову без розгляду (том 2, а.с. 75-76).

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 16 листопада 2020 року, постановленої без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи відкладено, у зв`язку з неявкою представника позивача (том 2, а.с. 79).

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 14 грудня 2020 року розгляд справи відкладено та визнано явку сторін у судове засідання обов`язковою (далі - також ухвала від 14 грудня 2020 року, том 2, а.с.88-89).

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 13 січня 2021 року, явку відповідача у судове засідання 03 лютого 2021 року визнано обов`язковою та відкладено розгляд справи (далі - також ухвала 13 січня 2021 року, том 2, а.с. 104-105).

4. Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин такі.

23 вересня 2008 року відповідач, ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі - Умови), шляхом підписання письмової анкети-заяви (далі - Заява) подав позивачу заяву, в якій просив надати йому кредитну карту з встановленим кредитним лімітом. На підставі заяви позивач надав відповідачу кредит з використанням платіжної карти на умовах строковості, поворотності та платності, шляхом встановлення кредитного ліміту, та ознайомився з умовами кредитування ( том. 2, а.с. 94).

За довідкою про умови кредитування з використанням кредитки Універсальна, 30 днів льотного періоду сторонами погоджені наступні умови кредитування: базова процентна ставка в місяць 3,0 % (нараховується на залишок заборгованості, виходячи з розрахунку 360 днів у році); розмір щомісячних платежів 7% від заборгованості, але не менш ніж 50 гривень та не більше залишку заборгованості; строк щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості пеня (1) + пеня (2), де пеня (1) = базова процентна ставка по договору/30 нараховується за кожен день прострочення кредиту, пеня (2) 1% від заборгованості, але не менше 10 гривень в місяць (далі - також Довідка, том 2, а.с. 95).

З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти вбачається, що відповідачу встановлено кредитний ліміт у розмірі 7000 гривень, який: 30 липня 2013 року збільшено до 7600 гривень; 27 жовтня 2015 року зменшено до 7000 гривень; 19 липня 2017 року знижено до 0 гривень (том 2, а.с. 24).

Відповідачем отримані кредитні карти: НОМЕР_1 з датою відкриття 23 вересня 2008 року; НОМЕР_2 з датою відкриття 06 квітня 2009 року; НОМЕР_3 з датою відкриття 04 лютого 2010 року; НОМЕР_4 з датою відкриття 12 листопада 2013 року; НОМЕР_5 з датою відкриття 12 квітня 2016 року (том 2, а.с. 25).

Відповідач користувався кредитною картою, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, та сплачував проценти за користування кредитними коштами, що підтверджується випискою по рахунку (том 1, а.с. 71-77, том 2, а.с. 28-33).

Клієнт зобов`язаний погашати заборгованість по Кредиту, відсоткам за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором (пункт 2.1.1.5.5 Умов).

У разі невиконання зобов`язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку (пункт 2.1.1.5.6 Умов).

Клієнт зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобіганню виникнення Овердрафту (пункт 2.1.1.5.7).

Погашення кредиту - поповнення картрахунку клієнтом в розмірі мінімального обов`язкового платежу шляхом внесення коштів у готівковому або безготівковому порядку, а так само шляхом договірного списання коштів з інших рахунків клієнта на підставі доручення клієнта (пункт 2.1.1.12.3 Умов).

Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим Договором (пункт 2.1.1.12.11 Умов).

Згідно наданого позивачем розрахунку за договором, станом на 19 серпня 2018 року утворилася заборгованість, що складається з заборгованості: за кредитом - 8060 гривень 82 копійки; проценти за користування кредитом - 12541 гривень (том 1, а.с. 5-11, далі також розрахунок заборгованості).

Позивач, на виконання ухвали від 12 жовтня 2020 року подав до суду оригінал Заяви, Довідки (а.с. 94, 95).

Відповідач, незважаючи, що ухвалами від 14 грудня 2020 року, 13 січня 2021 року його явка до суду для дачі особистих пояснень визнана обов`язковою, не подав до суду заперечень на спростування позиції позивача щодо розрахунку заборгованості та ознайомившись з оригіналами Заяви, Довідки не навів аргументів, доводів відносно змісту цих документів, не ставив під сумнів особисте їх підписання.

За випискою із акту огляду медико-соціальної експертної комісії №749428, що видана 23 лютого 2015 року відповідачу встановлена друга загальна група інвалідності (том 2, а.с. 53).

5. Норми права, які застосував суд такі.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 207 Цивільного кодексу України, далі - також ЦК).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 статті 509 ЦК).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 ЦК).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (частина 1 статті 610 ЦК).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК).

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо) (частина 1 статті 633 ЦК).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 ЦК).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина 1 статті 638 ЦК).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина 1 статті 1048 ЦПК).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 ЦК).

Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 1 статті 1050 ЦК).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина 1 статті 1055 ЦК).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 1, 5, 6 статті 81 ЦПК).

6. Мотиви застосування норм права такі.

Суд вирішує справу лише у частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитом та процентів за користування кредитом, оскільки постановою Верховного Суду від 11 березня 2020 року, рішення від 22 січня 2019 року, постанова від 03 липня 2019 року скасовані, а у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення штрафу та пені відмовлено.

Позивач та відповідач підписали 23 вересня 2008 року Заяву, яка містить персональні дані відповідача (адресу проживання, іншу додаткову інформацію необхідну для отримання кредитної картки), та відомості ознайомлення його з Умовами, Тарифами банку, а також, що відповідач просив оформити на його ім`я кредитну карту Універсальна 30 днів пільгового періоду, з встановленням кредитного ліміту у розмірі 7000 гривень, з процентною ставкою за кредитним лімітом 3 % на місяць на залишок заборгованості.

Відповідач підписав 23 вересня 2008 року Довідку, яка містить інформацію про наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язання за використання коштів за кредитною карткою.

Підписання відповідачем Заяви, Довідки підтверджують отримання та ознайомлення його з інформацією про умови кредитування, й про орієнтовну вартість кредиту, виходячи з обраних ним умов кредитування, сплати процентів за користування кредитними коштами на залишок заборгованості.

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав та надав відповідачу кредитну картку Універсальна з встановленим відповідного кредитного ліміту.

Суд відмічає, що посилання відповідача щодо заповнення ним заяви з метою одержання пенсійної карти для перерахування на неї пенсії за інвалідністю, спростовуються інформацією, яка міститься у підписаних ним особисто Заяві, Довідці, та виписці по рахунку з якої вбачається, що відповідач отримав кредитну карту й певний час користувався кредитними коштами, здійснював поповнення карткового рахунку, а також сплачував проценти за банківські послуги.

Суд констатує, що відповідач не подав до суду доказів на спростування інформації, яка міститься у Заяви, Довідці, виписці по картковому рахунку, розрахунку заборгованості й особисто не надав пояснення суду, не навів свої та не заперечив проти доводів, міркувань позивача щодо цих питань, які виникли під час судового розгляду, хоча явка відповідача до судового засідання неодноразово визнавалася обов`язковою.

Оскільки, відповідач такі заперечення не подав , тому суд самостійно не може поставити під сумнів, що Умови розроблені позивачем, які діяли на час підписання Заяви, Довідки не були зрозумілі відповідачу і не доведені до його відома, в тому числі й у частині сплати процентів за користування кредитними коштами та порядку їх нарахування, виходячи із розмірів наведених у розрахунку заборгованості.

За таких обставин, суд вважає доведеним факт існування між позивачем та відповідачем кредитних правовідносин, що спростовує аргументи відповідача про відсутність предмета спору й наявність підстав для закриття провадження у справі.

Відповідно до розрахунку заборгованості: кредит (тіло кредиту) становить 8060 гривень 82 копійки, проценти за користування кредитом становлять 12541 гривня, що складає загальну заборгованість у розмірі 20601 гривня 82 копійки ( 8060,82 +12541,0) .

Отже, відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконував, у зв`язку з чим станом на 19 серпня 2018 року має заборгованість перед позивачем на загальну суму 20601 гривня 82 копійки, яка є доведеною та підлягає задоволенню.

Таким чином, виходячи з приписів зазначених у пункті 5 мотивувальної частини цього рішення норм ЦК, після підписання Заяви, Довідки, ознайомлення з Умовами, Тарифами банку та отримання грошових коштів у відповідача виникає обов`язок у розмірі та на умовах, встановлених договором, повернути позивачу кредит та сплатити проценти.

Зрештою, суд зазначає, що відповідачем порушені права позивача, які ґрунтуються на договорі та законі.

7. Суд застосовує таку практику Верховного суду.

Такі висновки, узгоджуються з правовими позиціями викладеними Верховним Судом у постановах: від 30 жовтня 2019 року по справі № 361/2385/18-ц; 12 лютого 2020 року по справі № 382/327/18-ц; 21 жовтня 2020 року по справі № 331/4560/19; 07 жовтня 2020 року по справі № 348/2304/19-ц.

8. Висновок суду такий.

З огляду на зазначене суд доходить висновку, що позовну заяву належить задовольнити частково.

9. Розподіл між сторонами судових витрат такий.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 133 ЦПК).

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

Встановлення відповідачу другої групи інвалідності зумовлює його звільнення від сплати судового збору.

Керуючись статтями 141, 259, 263-265 ЦПК, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК (місцезнаходження: будинок 1Д, по вулиці Грушевського, міста Київ, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (зареєстрований у будинку АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК заборгованість на загальну суму 20601 (двадцять тисяч шістсот одна) гривня 82 копійки.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, через Іванівський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційної скарги.

Повне судове рішення складене 15 лютого 2021 року.

СуддяО. О. Кравчук