Ухвала

від 17.02.2021 по справі 910/16811/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 910/16811/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Львова Б. Ю. (головуючий), Булгакової І. В. і Селіваненка В. П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю Комп Мьюзік Паблішинг (далі - Товариство)

на рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2020

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020

зі справи № 910/16811/19

за позовом Товариства

до державного підприємства Державний академічний естрадно-симфонічний оркестр України ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Міністерство культури та інформаційної політики України,

товариство з обмеженою відповідальністю Марко концерт

про стягнення 542 490,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.06.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020, у задоволенні позову Товариству відмовлено повністю.

22.01.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Товариство звернулося з касаційною скаргою від 20.01.2021 № 01-20/01/21 до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали касаційної скарги Товариства, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з урахуванням такого.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 встановлено у розмірі 1 921,00 грн.

Предметом позову, з яким Товариство у 2019 році звернулося до господарського суду міста Києва про захист порушених прав, є стягнення 542 490,00 грн., а отже, ціна позову у справі № 910/16811/19 не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Звертаючись до суду касаційної інстанції, Товариство просило прийняти касаційну скаргу до провадження, незважаючи на ціну позову, з посиланням на те, що скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та виняткове значення для учасника, який подає касаційну скаргу. Так, за твердженням Товариства, оскільки збір авторської винагороди та відповідна видача ліцензії на використання музики є основною та регулярною діяльністю Товариства, то вкрай необхідними є прямі і однозначні висновки вищої судової інстанції (Верховного Суду), щоб у майбутньому як Товариство, так і інші музичні колективи загалом у своїй господарській діяльності мали можливість не припускатись порушень через неправильне застосування певних неоднозначних норм закону. Фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, на думку скаржника, полягає в тому, що суди, стикаючись з об`єктивною неможливістю достовірного установлення тих чи інших фактів, змушені вирішувати справи на підставі їх ймовірного встановлення, що разом з тим порушує принцип об`єктивної (судової) істини, який полягає в обов`язку суду всебічно і повно з`ясувати усі дійсні обставини, пов`язані зі спірними правовідносинами, і на їх основі вирішити питання про права і обов`язки сторін спору.

Водночас з огляду на зміст касаційної скарги, доводи, наведені у ній скаржником, у контексті прийнятих у цій справі судових рішень не дають підстав для висновку, що справа має виняткове значення для скаржника та стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а докази на підтвердження зазначеного відсутні. Доводи, які викладені в касаційній скарзі, зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм є проханням про повторний перегляд справи та переоцінку встановлених судами обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства на рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 зі справи № 910/16811/19, оскільки вони подані на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

На підставі викладеного та керуючись статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Комп Мьюзік Паблішинг на рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 зі справи № 910/16811/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Б. Львов

Суддя І. Булгакова

Суддя В. Селіваненко