Ухвала

від 16.02.2021 по справі 461/9023/20

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/9023/20

Провадження № 1-кс/461/1150/21

УХВАЛА

16.02.2021 року слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна,

встановив:

слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020140000000390 від 13.05.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 358 КК України.

Старший слідчийв особливоважливих справахвідділу розслідуванняособливо тяжкихзлочинів слідчогоуправління ГУНП уЛьвівській області ОСОБА_3 ,за погодженнямпрокурора Львівськоїобласної прокуратури, звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту з позбавленням права відчужувати наступне майно: земельну ділянку з кадастровим номером: 4622110100:11:000:0200, розташовану на території Кам`янка-Бузької міської ради Львівської області; земельну ділянку з кадастровим номером: 4622110100:11:000:0002, розташовану на території Кам`янка-Бузької міської ради Львівської області; квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ; автомобіль AUDI Q5, державний реєстраційний номер: НОМЕР_1 .

Слідчий подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

З метою забезпечення мети арешту майна, вважаю за можливе при розгляді клопотання застосувати положення ч.2 ст.172 КПК України, згідно яких, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, приходжу до наступного висновку.

У відповідності з ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів кримінального провадження є арешт майна.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно п.3 ч. 2 статті 170 КПК України, арешт майна допускається, в тому числі, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

У відповідності з ч. 5 наведеної статті, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданий кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється в підбурюванні до заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 27, ч.5ст. 191 КК України та в підбурюванні до складання та видачі оцінювачем завідомо підробленого офіційного документа, який посвідчує певні факти, що мають юридичне значення, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.27, ч. 3 ст. 358 КК України.

Санкцією ч. 5 ст. 191 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Крім того, відповідно до положень ч. 1 ст. 69 КК України та ч. 1 ст. 75 КК України, у випадку засудження за корупційне кримінальне правопорушення особі не може бути призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом та звільнено від відбування покарання з випробуванням.

Згідно ч.1 ст.59 КК України, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

Клопотання слідчого про арешт майна відповідає вимогам встановленим ст.170, 171 КПК України, оскільки матеріалами справи підтверджується наявність у кримінальному провадженні ймовірності застосування до обвинуваченого покарання у виді конфіскації його майна.

З матеріалів клопотання вбачається, що у приватній власності ОСОБА_4 перебуває наступне майно:

1.Земельна ділянка з кадастровим номером: 4622110100:11:000:0200, площею 0,5092 га на території Кам`янка-Бузької міської ради Львівської області, яка перебуває в оренді Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Львів-Агро», (ЄДРПОУ 40266207) на підставі договору оренди від 01.02.2019 строком на 7 років, що підтверджується інформаційною довідкою №244342731 від 15.02.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта;

2.Земельна ділянка з кадастровим номером: 4622110100:11:000:0002, площею 1,2227 га на території Кам`янка-Бузької міської ради Львівської області, яка перебуває в оренді Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Львів-Агро», (ЄДРПОУ 40266207), на підставі договору оренди від 25.05.2018 строком на 7 років, що підтверджується інформаційною довідкою №244342731 від 15.02.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта;

3.Квартира за адресою: АДРЕСА_1 , площею 49 кв.м., що підтверджується інформаційною довідкою №244342731 від 15.02.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта;

4.Автомобіль AUDI Q5 (вартість на дату набуття 268533 гривень), державний реєстраційний номер: НОМЕР_1 , що підтверджується реєстраційною карткою ТЗ.

Статтями 7 та 16КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Разом з тим, згідност. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підозрюваного є обґрунтованим. При цьому, приймаючи рішення за клопотанням, також враховую стадію кримінального провадження, зокрема малий проміжок часу з моменту повідомлення про підозру та необхідність перевірки обставин щодо доцільності та ймовірності застосування конфіскації майна перелік якого наведений у клопотанні.

Аналіз положень КПК України дає підстави для висновку, що застосування до ухвал слідчого судді про накладення арешту положень, які регламентують загальні вимоги щодо судового рішення можливо лише з врахуванням особливостей стадії досудового розслідування, яка є відмінною від судового розгляду. Розглядаючи подане клопотання, враховую положення КПК України щодо дотримання меж, які не розкривають таємницю досудового розслідування, а також практику ЄСПЛ, який у своїх рішеннях зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Приймаючи до уваги наведене, враховуючи доведення слідчим обставин, визначених ст.ст. 170, 171 КПК України, враховуючи правові підстави для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, приходжу до висновку, що наявні правові підстави для арешту майна, оскільки накладення арешту на майно підозрюваного забезпечить виконання можливої в майбутньому конфіскації майна.

Таким чином, клопотання підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.131, 132, 170,172, 173, 222 КПК України, -

постановив:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт з позбавленням права відчуження на наступне майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_5 :

-земельну ділянку з кадастровим номером: 4622110100:11:000:0200, яка розташована на території Кам`янка-Бузької міської ради Львівської області;

- земельну ділянку з кадастровим номером: 4622110100:11:000:0002, яка розташована на території Кам`янка-Бузької міської ради Львівської області;

-квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;

-автомобіль AUDI Q5, державний реєстраційний номер: НОМЕР_1 .

Зобов`язати слідчого невідкладно повідомити всіх заінтересованих осіб (володільця) про накладення арешту на майно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_6