Постанова

від 16.02.2021 по справі 932/10070/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2021 року м.Дніпро Справа № 932/10070/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач)

суддів: Антоніка С.Г., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Конарева С.К., довіреність №7/10-3408 від 24.12.2020 р., представник;

від відповідача: Зарубін Є.М., ордер серії ДП №1527/007 від 25.11.2020 р., адвокат;

від третьої особи-2: Конарева С.К., довіреність №15/6-11 від 19.01.2021 р., представник;

третя особа-1 не з`явилась

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпровської міської ради, м. Дніпро

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2020 ( суддя Васильєв О.Ю.) про відмову у забезпеченні позову у справі № 932/10070/20

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ГРІЛЬ", м. Дніпро

третя особа-1: гр. ОСОБА_1 , м. Київ

третя особа-2: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про витребування майна та інше

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Дніпровська міська рада звернувся до відповідача - ТОВ фірми "Гріль" із позовом про витребування від відповідача на користь територіальної громади м. Дніпра, в особі Дніпровської міської ради, нежитлового приміщення № І, загальною площею: 79,5 кв.м. в житловому будинку літ.А-3, у підвалі поз.1,2 літ. А-8, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 390586812101); про припинення права власності на нежитлове приміщення № І, загальною площею: 79,5 кв.м. в житловому будинку літ.А-3, у підвалі поз.1,2 літ. А-8, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 390586812101) та скасування запису про право власності від 22.10.2010 року, реєстраційний номер майна 31841834; запису про право власності від 16.06.2014, номер запису про право власності: 6094744, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 390586812101.

Ухвалою господарського суду від 09.11.2020 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

11.12.2020 року позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення № І, загальною площею: 79,5 кв.м. в житловому будинку літ.А-3, у підвалі поз.1,2 літ. А-8, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 390586812101).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2020 у справі № 932/10070/20 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову Дніпропетровській міській раді.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач - Дніпровська міська рада звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2020 року та задовольнити заяву про забезпечення позову Дніпропетровської міської ради.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на неправильне застосування норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, не відповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Апелянт вважає, що постановляючи ухвалу про відмову в забезпеченні позову суд дійшов хибного висновку про те, що відсутні ризики ускладнення виконання чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, оскільки можливе відчуження незаконно придбаного нерухомого майна може в подальшому покласти на позивача тягар повернення нерухомого майна від третіх осіб, що спричинить додаткові витрати для відновлення порушених прав. Арешт же вказаного нерухомого майна та заборона вчиняти дії відносно нього на час вирішення справи забезпечать його гарантоване збереження у відповідача до набрання законної сили судовим рішенням.

Крім того, апелянт посилається на те, що заява про забезпечення позову була розглянута судом з порушенням встановленого законом строку.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2020 року у справі № 932/10070/20 та ухвалення нового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову Дніпровської міської ради.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2020 про відмову у забезпеченні позову, розгляд призначено на 16.02.2021р. колегією суддів у складі: головуючого судді Березкіної О.В., суддів: Антоніка С.Г., Дарміна М.О.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу суду скасувати та задовольнити заяву про забезпечення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу суду залишити без змін.

Представник третьої особи-1: гр. ОСОБА_1 , м. Київ в зудове засідання не з"явився про час та місце розгляду апеляційної скарги була належним чином повідомлена ( судова влада. Офіційний сайт Центрального апеляційного господарського суду).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, відповідача, третьої особи-2, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Звертаючись з заявою про забезпечення позову, позивач - Дніпровська міська рада посилався на те, що у випадку не застосування заходів забезпечення позову існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин, в обґрунтування яких він посилається у заяві про забезпечення позову.

Крім того, суд зазначив, що рішенням суду від 15.12.20р. у справі №932/10070/20 в задоволенні позовних вимог було відмовлено у повному обсязі, що також виключає можливість вжиття заходів забезпечення позову.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частиною 1 статті 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

· розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

· забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

· наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

· імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Такий правовий висновок викладено в пункті 9.2.4 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.08.2019 у справі № 910/16586/18.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення із заявленими позивачем (кредитором) вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову та предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Отже, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 911/3871/17.

Як вбачається з матеріалів справи, обгрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нежитлове приміщення № І, загальною площею 79,5 кв.м. в житловому будинку літ.А-3, у підвалі поз. 1,2 літ. а-8, за адресою: м.Дніпро, вул. Барикадна, будинок №3, позивач посилався лише на припущення можливості відчуження відповідачем спірного нерухомого майна.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Разом з цим, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин, на які він посилається у заяві про забезпечення позову.

З огляду на те, що позивачем у заяві про забезпечення позову не наведено будь-яких обставин, які б свідчили про ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, в разі задоволення позову та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду по суті спору, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Доводи апелянта про порушення судом норм процесуального права при розгляді заяви в частині не дотримання строку, колегія суддів вважає неспроможними з огляду на наступне.

Як вбачається з заяви про забезпечення позову, вона надійшла до господарського суду Дніпропетровської області 11.12.2020 року, тобто, у п`ятницю.

Відповідно до статті 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження.

Оскільки, 12 та 13 грудня 2020 року є вихідними днями, то суд першої інстанції з дотриманням встановленого строку розглянув заяву 15.12.2020 року.

Інші доводи апелянта є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без зміни.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу скаргу Дніпровської міської ради, м. Дніпро - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2020 року про відмову у забезпеченні позову у справі № 932/10070/20- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та випадках, передбачених ч.1 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.02.2021року.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя С.Г.Антонік

Суддя М.О.Дармін

У зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, про що складений акт від 23.11.2020, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі №932/10070/20 поштою не надсилаються.

Надіслати копії цієї постанови на електронну адресу: Дніпровської міської ради, м. Дніпро; Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ГРІЛЬ", м. Дніпро; гр. ОСОБА_1 , м. Київ; Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро.