Рішення

від 09.02.2021 по справі 923/937/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2021 року Справа № 923/937/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. , за участю секретаря судового засідання Борхаленко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області, м.Херсон в інтересах держави в особі

позивача : Державної екологічної інспекції у Херсонській області, м. Херсон

до відповідача: Комунального підприємства "Красне", с. Красне, Херсонська область

про стягнення 164 434,46 грн.

за участю представників сторін:

прокурор Волкова Н.М.

від позивача: не з`явився

від відповідача: Стеценко К.О. - директор

Заступник керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській області (пров. Козацький, 10, м. Херсон, 73026, код ЄДРПОУ 38044149) звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Комунального підприємства Красне (Херсонська область, Скадовський район, с. Красне, вул. Кобзаря, 3, код ЄДРПОУ 32689489) про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в частині самовільного користування надрами в сумі в сумі 164 434 (сто шістдесят чотири тисячі чотириста тридцять чотири) грн. 46 коп.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2020 р. даний позов передано на розгляд судді Ярошенко В. П.

Ухвалою суду від 25.09.2020 провадження у справі відкрито, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено перше підготовче засідання у справі на 22.10.2020.

Ухвалою суду від 22.10.2020 відкладено підготовче засідання на 19.11.2020.

Ухвалою суду від 19.11.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, до 23.12.2020 включно та відкладено підготовче засідання на 10 грудня 2020 року о 10:30.

Ухвалою суду від 10.12.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 14 січня 2021 року о 10:00.

14.01.2021 в судовому засіданні прокурором подано клопотання про долучення до матеріалів справи документів, а саме ухвалу господарського суду Херсонської області від 11.09.2020 у справі № 923/819/20, а також запит Новокаховської місцевої прокуратури від 11.09.2020 № 34-5831-20 на адресу Держаної екологічної інспекції у Херсонській області.

Зазначене клопотання суд задовольняє та долучає до матеріалів справи вищезазначені документи.

Ухвалою суду від 14.01.2021 підготовче провадження у справі закрито, призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 09 лютого 2021 року о 10:00.

Відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подано до суду.

Суд зазначає, що не надання відповідачем відзиву на позовну заяву не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні не визнав позов, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 09.02.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

06.02.2018 Державною екологічною інспекцією у Херсонській області (далі за текстом рішення - Інспекція) на підставі ст. 20 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.ст. 4, 5, 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності здійснено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів комунальним підприємством Красне Красненської сільської ради Скадовського району.

За результатами даної перевірки, Інспекцією 06.02.2018 складено акт позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 02-11/75/18.

Примірник вказаного акту отримано 06.02.2018 директором КП Красне Петіковим В.В.

Відповідно до вказаного Акту КП Красне у період з 24.06.2017 по 06.02.2018 здійснювався забір підземної води з артезіанських свердловин без спеціального дозволу на користування надрами, а саме:

1. Артезіанська свердловина № 16-183 (у 2017 - 34,9 тис. куб.м.; у 2018 році - 2,9 тис. куб.м.);

2. Артезіанська свердловина № 16-185 (у 2017 - 4,2 тис. куб.м.);

3. Артезіанська свердловина № 16-186 (у 2017 - 50,7 тис. куб.м.; у 2018 - 4,3 тис. куб.м.);

4. Артезіанська свердловина № 16-189 (у 2017 - 27,5 тис. куб.м.);

5. Артезіанська свердловина № 16-344 (у 2017 - 1,2 тис. куб.м.).

Таким чином, відповідно до зазначеного Акта, загалом Відповідачем забрано 125,7 тис. куб.м. підземної води.

Відповідно до листа КП Красне від 16.02.2018 № 86 за період з 24.06.2017 по 06.02.2018 кількість забраної підземної води із артезіанських свердловин становить 125,7 тис. куб.м. води.

Рентна плата за спеціальне використання води в Херсонській області становила в 2018 році 87,21 грн. за сто кубічних метрів підземної води.

Згідно розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу не користування надрами (підземна вода) КП Красне , виконаного 22.03.2018 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області, сума заподіяних державі збитків становить 164 434,46 грн.

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час здійснення планового заходу - перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, Інспекцією 08.02.2018 винесено на адресу КП Красне припис № 02-11/75/18, у якому серед інших заходів запропоновано підприємству отримати спеціальний дозвіл на користування надрами. Аналогічного змісту припис Інспекцією надано КП Красне 26.06.2017 за № 02- 12/125.

Проте, вимоги припису контролюючого органу КП Красне не виконано.

Інспекцією 04.04.2018 за вих. № 09-12/18 директору КП Красне направлено претензію про відшкодування заподіяних державі збитків порушенням законодавства про надра, до якої долучено розрахунок збитків.

Однак, КП Красне у добровільному порядку не відшкодовано шкоду, заподіяну внаслідок порушення природоохоронного законодавства на загальну суму 164 434,46 грн.

Таким чином, у зв`язку із порушенням відповідачем вимог природоохоронного законодавства, заступник керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській області звернувся з даним позовом до суду з вимогою про стягнення збитків в сумі 164 434 грн. 46 коп.

Таким чином виник спір, якій підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява заступника керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об`єктами права власності українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України Про охорону навколишнього природного середовища , земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 та ст. 151 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання використовуюсь у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плачу або інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянами і юридичними особами для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Статтею 16 Кодексу України Про надра (далі за текстом рішення - Кодексу) передбачено, що подання документів на отримання, продовження спеціальних дозволів на користування надрами, їх переоформлення, внесення до них змін (у тому числі до програми робіт) здійснюються заявником у паперовій або електронній формі через спеціальний електронний кабінет, який формує та веде центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на його офіційному веб-сайті у мережі Інтернет.

Відповідно до даних офіційного веб-сайту Державної служби геології та надр України не встановлено звернення КП Красне за отриманням спеціального дозволу на користування надрами.

Відповідно до ст. 19 Кодексу надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Згідно статті 21 Кодексу надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу.

За приписами ст. 23 Кодексу землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

КП Красне не являється власником або користувачем земельних ділянок, на яких розташовані артезіанські свердловини, з яких підприємством добувається підземна вода, отже дія ст. 23 Кодексу щодо відсутності необхідності отримання спеціального дозволу на користування надрами на підприємство не розповсюджується.

Згідно зі ст. 1 Водного Кодексу України, водокористування - це використання води (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів).

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Водного Кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Згідно зі ст. 44 Водного Кодексу України, водокористувачі зобов`язані: дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та лімітів скидання забруднюючих речовин та санітарних вимог; здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об`єктів стічними водами; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до ст. 40 Закону України Про охорону навколишнього середовища , використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Згідно зі ст. 38 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до ст. 55 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища суб`єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

Відповідно до ст. 56 Кодексу України про надра, основними вимогами в галузі охорони надр є: забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.

Відповідно до ст. 65 Кодексу України Про надра, порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у самовільному користуванні надрами.

Статтею 67 Кодексу встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Виходячи з положень ст. 1166 Цивільного Кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно ст. 69 даного Закону, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Предметом вказаного спору є стягнення з Відповідача збитків, які обумовлені самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу не користування надрами (підземна вода) КП Красне , на суму 164434,46 грн.

В даному випадку наявні всі елементи цивільного правопорушення, що є підставою для покладення на відповідача відповідальності, а саме: протиправна поведінка, яка полягає у використанні водних ресурсів при відсутності дозвільних документів; вина, що підтверджується актом перевірки Державної екологічної інспекції у Херсонській області, а також наявна сама шкода, яка розрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року №389, та причинний зв`язок, що виражений у заподіянні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача.

Судом перевірено правильність виконаних позивачем розрахунків та встановлено, що вони є вірними.

При цьому вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.

Відповідачем не доведено суду відсутності своєї вини у завданні державі шкоди з його боку, а також не надано доказів щодо спростування доказів позивача по справі, не спростував порушення останнім вимог природоохоронного законодавства

При розгляді даної справи не встановлено наявності вини інших осіб, крім відповідача.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в частині самовільного користування надрами в сумі 164 434 (сто шістдесят чотири тисячі чотириста тридцять чотири) грн. 46 коп. - є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо підстав для звернення прокурора до суду та порушення інтересів держави, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30 вересня 2016 року, Конституцію України доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18 сформулювала правовий висновок, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

В свою чергу, якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Як свідчать матеріали справи, на виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Новокаховською місцевою прокуратурою повідомлено позивача - Державну екологічну інспекцію у Херсонській області про звернення до суду із вказаним позовом. Оскільки позивачем не вчинено жодних дій з даного приводу, а також ним не оспорюються в ході розгляду спору підстави для представництва, суд приходить до висновку про обґрунтованість звернення прокурора до суду із даним позовом.

Щодо розподілу судових витрат

Судовими витратами у даній справі є витрати Прокуратури Херсонської області на сплату судового збору відповідно до платіжного доручення № 1483 від 10.09.2020 у сумі 2466,00 грн., які згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Красне (код ЄДРПОУ 32689489, Херсонська область, Скадовський район, с. Красне, вул. Кобзаря, 3) збитки, заподіяні державі у сумі 164 434,46грн. та перерахувати цю суму до фонду охорони навколишнього природного середовища.

3. Стягнути з Комунального підприємства Красне (ЄДРПОУ 32689489, Херсонська область, Скадовський район, с. Красне, вул. Кобзаря, 3) на користь Херсонської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 04851120, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33) 2 466,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України).

Дата складання повного тексту рішення - 18.02.2021.

Суддя В.П.Ярошенко