Постанова

від 14.09.2021 по справі 923/937/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року м. ОдесаСправа № 923/937/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства «Красне» , с. Красне Скадовського району Херсонської області

на рішення Господарського суду Херсонської області від 09.02.2021 року, м. Херсон, суддя Ярошенко В.П., повний текст рішення складено та підписано 18.02.2021 року

у справі № 923/937/20

за позовом Заступника керівника Новокаховської місцевої прокуратури, м. Скадовськ в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській області, м. Херсон

до відповідача Комунального підприємства «Красне» , с. Красне Скадовського району Херсонської області

про стягнення 164 434,46 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

У вересні 2020 року Заступник керівника Новокаховської місцевої прокуратури, м.Скадовськ в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській області, м. Херсон звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Комунального підприємства «Красне» , с. Красне Скадовського району Херсонської області, в якій просив суд стягнути з Комунального підприємства «Красне» , с.Красне Скадовського району Херсонської області збитки, заподіяні державі у сумі 164 434 грн. 46 коп. та перерахувати цю суму до фонду охорони навколишнього природного середовища на відповідний бюджетний рахунок, а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судовий збір, який перерахувати на користь Херсонської обласної прокуратури.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог у сфері охорони навколишнього природного середовища у період з 24.06.2017 року по 06.02.2018 року шляхом здійснення водозабору з артезіанських свердловин без наявності спеціального дозволу на користування надрами, в зв`язку з чим позивачем було розраховано обсяг забраної підземної води в обсязі 125, 7 тис. м. куб. та суму збитків, завданих відповідачем навколишньому природному середовищу в розмірі 164 434 грн. 46 коп.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 09.02.2021 року у справі №923/937/21 (суддя Ярошенко В.П.) позовні вимоги Заступника керівника Новокаховської місцевої прокуратури, м.Скадовськ в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській області, м. Херсон задоволено у повному обсязі; стягнуто з Комунального підприємства «Красне» , с. Красне Скадовського району Херсонської області на користь Фонду охорони навколишнього природного середовища збитки, заподіяні державі у розмірі 164 434 грн. 46 коп.; та на користь Херсонської обласної прокуратури, м. Херсон 2 466 грн. компенсації по сплаті судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що під час розгляду справи №923/937/20 по суті відповідачем не доведено суду відсутності своєї вини у завданні державі шкоди з його боку, а також не надано доказів щодо спростування доказів позивача по справі та не спростовано порушення останнім вимог природоохоронного законодавства. А отже, на думку суду першої інстанції, зважаючи на те, що судом не встановлено наявності вини інших осіб, крім відповідача, позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в частині самовільного користування надрами в сумі 164 434 грн. 46 коп. - є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Комунальне підприємство «Красне» , с. Красне Скадовського району Херсонської області з рішенням суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд визнати нечинним та скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 09.02.2021 року у справі №923/937/20.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник, із посиланням на приписи Водного кодексу України, Кодексу України про надра, Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , та Цивільний кодексу України, зазначив, що визначивши вказаний спір суд не вказав в судовому рішенні, яким чином саме відповідач порушує право .

Крім того, відповідач зазначив, що за ним, рішенням Краснянської сільської ради Скадовського району Херсонської області від 16.09.2011 року №117 Про передачу об`єктів комунальної власності в оперативне управління Комунальному підприємству Красне закріплено земельні ділянки в межах 30 м. охоронної зони свердловин із земель запасів Краснянської сільської ради.

Інших доводів щодо вирішення спору по суті або з процесуальних питань апеляційна скарга не містить, окрім того, що позивачем не доведено суду відсутності вини відповідача у завданні державі шкоди від використання в господарській діяльності підземних вод без спеціального дозволу на користування надрами.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства Красне , с. Красне Скадовського району Херсонської області на рішення Господарського суду Херсонської області від 09.02.2021 року у справі № 923/937/20, розгляд справи призначено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

11.08.2021 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Заступник керівника Новокаховської місцевої прокуратури, м. Скадовськ в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській області, м. Херсон просив суд апеляційну скаргу Комунального підприємства Красне , с. Красне Скадовського району Херсонської області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 09.02.2021 року у справі № 923/937/20 - без змін. Відзив колегією суддів долучено до матеріалів справи.

Зокрема, прокурор, посилаючись на вимоги ч. 1, 3 ст. 38 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст. 44, 46, 48, 49 Водного кодексу України, ст. 21 Кодексу України про надра та на низку правових позицій Верховного Суду, обґрунтовуючи відзив, зазначив, що саме на відповідача, як на особу, яка забезпечує споживачів питною водою для певних потреб, вимогами Закону України Про питну воду та питне водопостачання покладено обов`язок здійснювати відповідне водопостачання на підставі дозволу, який видається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому, норми вказаного закону носять імперативний характер, а не альтернативний, і відповідно, покладають на відповідача обов`язок оформити відповідний дозвіл, а також не містять виключень стосовно можливостей надавати відповідні послуги без дозволу, як і не передбачають надання відповідних послуг за принципом мовчазної згоди.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Приписи п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначають, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму (що станом на момент подання позову у даній справі складає 227 000 грн. 00 коп.).

В порядку спрощеного провадження за законом підлягають розгляду малозначні справи, і в даному випадку єдиним критерієм для такого розгляду є саме ціна позову. Судова колегія дійшла висновку, що у даному випадку справа № 923/937/20 відповідає ознакам малозначної справи за законом, оскільки ціна позову складає 164 434 грн. 46 коп.

Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржене у справі рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи та вимоги апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Комунального підприємства «Красне» , с. Красне Скадовського району Херсонської області не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 09.02.2021 року у справі № 923/937/20 відповідає вимогам чинного законодавства України, і відсутні підстави для його скасування, виходячи з наступного.

Господарським судом Херсонської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

31.01.2018 року Державною екологічною інспекцією у Херсонській області старшому державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області Скороход О.М. та державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області Скляр О.О. було видано направлення № 75 На проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині виконання приписів КП Красне , що знаходиться за адресою: Херсонська область, Скадовський район, с. Красне, вул. К.Маркса, 3. При цьому, вказаним вище направленням встановлено термін проведення позапланової перевірки - 06-07.02.2018 року, а підставою слугував Припис Державної екологічної інспекції у Херсонській області від 26.06.2017 року №02-12/125.

06.02.2018 року вказаними вище інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Херсонській області, у присутності директора Комунального підприємства Красне Петікова В.В., була проведена позапланова перевірка дотримання Комунальним підприємством Красне вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, в частині перевірки виконання припису Державної екологічної інспекції у Херсонській області від 26.06.2017 року №02-12/125, наданого на усунення виявлених правопорушень під час проведення планової перевірки Комунального підприємства Красне , за результатами якої було складено Акт №02-11/75/18.

Зі змісту вказаного акту вбачається наступне.

Комунальне підприємство Красне є суб`єктом господарювання, основний вид діяльності - забір, очищення та постачання води.

За змістом припису Державної екологічної інспекції у Херсонській області від 26.06.2017 року №02-12/125, зокрема, у термін до 26.12.2017 року,відповідач мав отримати спеціальний дозвіл на користування надрами, у відповідності до вимог ст. 16, 19, 23 Кодексу України про надра.

На час перевірки забір води з артезіанських свердловин у період з 24.06.2017 року по 06.02.2018 року здійснювався відповідачем без спеціального дозволу на користування надрами, у зв`язку із чим, позивачем останньому було нараховано суму заподіяних державі збитків, внаслідок забору підземної води без дозволу на спеціальне водокористування у розмірі 164 434 грн. 46 коп., у відповідності до п. 9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів , затвердженої Наказом Мінприроди України від 20.07.2009 року №389, та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України від 14.08.2009 року № 767/16783.

Наведений вище акт про порушення у галузі природоохоронного законодавства підписано як з боку відповідальних осіб органу державного нагляду (контролю), так і з боку відповідача - директора Комунального підприємства Красне Петікова В.В. без заперечень та зауважень.

08.02.2018 року, на ім`я директора Комунального підприємства Красне Петікова В.В., Державною екологічною інспекцією у Херсонській області винесено припис №02-11/75/18, яким зокрема, відповідачу встановлено строк до 08.05.2018 року для отримання спеціального дозволу на користування надрами, у відповідності до вимог ст. 16, 19, 23 Кодексу України про надра.

Згідно з даними, визначеними відповідачем у довідці від 16.02.2018 року №86, кількість забраної підземної води із артезіанських свердловин у період з 24.06.2017 року по 06.02.2018 рік, а саме, арт свердловини складає: №16-183 - 34,9 тис. м. куб. за 2017 рік, 2,9 тис. м. куб. за 2018 рік; №16-185 - 4,2 тис. м. куб. за 2017 рік; №16-186 - 50,7 тис. м. куб. за 2017 рік, 4,3 тис. м. куб. за 2018 рік; №16-189 - 27,5 тис. м. куб. за 2017 рік; №16-344 - 1,2 тис. м. куб. за 2017 рік.

04.04.2018 року Державною екологічною інспекцією у Херсонській області, м. Херсон на адресу відповідача було направлено претензію № 09-12/18, в якій відповідачу було запропоновано в добровільному порядку відшкодувати заподіяні державі збитки в розмірі 164 434 грн. 46 коп.

18.09.2020 року на ім`я начальника Державної екологічної інспекції у Херсонській області, м. Херсон, заступником керівника Новокаховської місцевої прокуратури було направлено повідомлення №34-5831-20, у якому прокурор повідомив Інспекцію про те, що Новокаховською міцевою прокуратурою, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській області, м. Херсон підготовлено позовну заяву до Комунального підприємства «Красне» , с. Красне Скадовського району Херсонської області про стягнення збитків, завданих самовільним використанням водних ресурсів без спеціального дозволу на користування надрами у розмірі 164 434 грн. 46 коп., яка буде скерована до Господарського суду Херсонської області.

У подальшому, 21.09.2020 року Заступник керівника Новокаховської місцевої прокуратури, м.Скадовськ в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській області, м. Херсон звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Комунального підприємства «Красне» , с. Красне Скадовського району Херсонської області, в якій просив суд стягнути з Комунального підприємства «Красне» , с.Красне Скадовського району Херсонської області збитки, заподіяні державі у сумі 164 434 грн. 46 коп.

Доказів відшкодування вищезазначених збитків матеріали справи не містять, як і не містить будь-яких інших письмових доказів щодо оскарження спірного акта та приписів, звернення до компетентних органів щодо отримання відповідного дозволу на користування надрами, доказів щодо користування земельними ділянками природоохоронної зони для обслуговування свердловин тощо.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції.

Колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановлено, що предметом спору у даній справі є наявність або відсутність підстав для стягнення з Комунального підприємства «Красне» , с. Красне Скадовського району Херсонської області збитків, заподіяних державі внаслідок порушення останнім вимог природоохоронного законодавства у нарахованому позивачем розмірі - 164 434 грн. 46 коп.

Отже, оскільки фактично рішення Господарського суд Херсонської області від 09.02.2021 року у справі №923/937/20 відповідачем оскаржується лише по суті позовних вимог заступника керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області, а суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 269 Господарського процесуального кодексу України обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги при апеляційному перегляді справи, колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду в апеляційному порядку оскаржуване рішення в частині правомірності представництва прокурором інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській області, м. Херсон не переглядається.

Статтею 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України Про охорону навколишнього природного середовища , земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 35 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 38 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Водні відносини в Україні регулюються Водним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства.

Статтею 2 Водного кодексу України визначено, що завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд (ст. 3 Водного кодексу України).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 3 Водного кодексу України підземні води та джерела належать до водного фонду України, а згідно зі статтями 1, 6 Кодексу України про надра вони є частиною надр.

Згідно з ст. 1 Водного кодексу України, водокористуванням є використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів); використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Відповідно до положень ст. 46, 48 Водного кодексу України водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це збір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Згідно з ст. 16 Кодексу України про надра користування надрами здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.

Статтею 19 Кодексу України про надра встановлено, що надання надр у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам здійснюється лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Відповідно до ст. 21 Кодексу України про надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених ст. 23 цього ж Кодексу.

Згідно ст. 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 м.куб. на добу.

Крім того, державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими законами України.

Компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища визначено у ст. 20-2 Закону № 1264-ХІІ.

За змістом ч. 1 ст. 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.

У ст. 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний, зокрема, виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.

У п. 1, 4, 6 Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011, передбачено, що Державна екологічна інспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція України відповідно до покладених завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про використання та охорону земель, законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, законодавства про охорону атмосферного повітря.

Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов`язкові для виконання приписи, розпорядження.

Положеннями ч. 1-2 ст. 65 Кодексу України про надра порушення законодавства про надра тягне за собою відповідальність, зокрема, цивільно-правову, згідно з законодавством, зокрема за самовільне користування надрами.

Відповідно до ст. 67 Кодексу України про надра підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 Цивільного кодексу України, згідно з ч. 1, 2 якої, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка (або порушення зобов`язання); шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Як у випадку невиконання договору, так і за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (ст. 614 та 1166 Цивільного кодексу України).

Крім застосування принципу вини, при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди. При цьому, доведенню підлягає те, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. А відтак, доводячи склад цивільного правопорушення у діях відповідача, відповідач мав довести, що його поведінка була неправомірною та протиправною. Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права.

Аналіз наведених вище норм матеріального права дає підстави для висновку, що для відшкодування шкоди необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини правопорушника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 06.02.2018 року інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Херсонській області, у присутності директора Комунального підприємства Красне Петікова В.В., була проведена позапланова перевірка дотримання Комунальним підприємством Красне вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, в частині перевірки виконання припису Державної екологічної інспекції у Херсонській області від 26.06.2017 року №02-12/125, наданого на усунення виявлених правопорушень під час проведення планової перевірки Комунального підприємства Красне , за результатами якої було складено Акт №02-11/75/18, за текстом якого, згідно припису Державної екологічної інспекції у Херсонській області від 26.06.2017 року №02-12/125, зокрема, у термін до 26.12.2017 року, відповідач мав отримати спеціальний дозвіл на користування надрами, у відповідності до вимог ст. 16, 19, 23 Кодексу України про надра.

У зв`язку із тим, що на час перевірки забір води з артезіанських свердловин у період з 24.06.2017 року по 06.02.2018 року здійснювався відповідачем без спеціального дозволу на користування надрами, позивачем останньому було нараховано суму заподіяних державі збитків, внаслідок забору підземної води без дозволу на спеціальне водокористування у розмірі 164 434 грн. 46 коп., у відповідності до п. 9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів , затвердженої Наказом Мінприроди України від 20.07.2009 року №389, та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України від 14.08.2009 року № 767/16783.

Акт від 06.02.2018 року № 02-11/75/18 про результати позапланової перевірки відповідача, за яким встановлена відсутність у відповідача в 2017-2018 роках спеціального дозволу на користування надрами (в частині використання підземних вод) та стверджується про необхідність отримання відповідачем такого дозволу, підписаний керівником відповідача без будь-яких зауважень та заперечень. Докази іншого у справі відсутні.

Окрім цього, в матеріалах справи наявний припис про усунення порушень від 08.02.2018 року №02-11/75/18, яким зокрема, відповідачу встановлено строк до 08.05.2018 року для отримання спеціального дозволу на користування надрами, у відповідності до вимог ст. 16, 19, 23 Кодексу України про надра.

Проаналізувавши вказані обставини та докази на їх підтвердження колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в даному випадку, з огляду на поведінку скаржника, останній в повній мірі визнав як факт користування надрами без отримання спеціального дозволу, так і правомірність акту від 06.02.2018 року № 02-11/75/18, оскільки ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції апелянтом не було надано на підтвердження своїх заперечень щодо заявленого прокурором позову жодних належних та допустимих доказів щодо права користування земельними ділянками, призначеними для обслуговування артезіанських свердловин, оскарження спірного Акта про порушення норм законодавства у галузі охорони навколишнього природного середовища, тощо, з огляду на що, судова колегія зазначає, що в даному випадку факт здійснення відповідачем самовільного користування надрами знайшов своє підтвердження, поведінка відповідача є неправомірною, а його вина полягає у здійсненні використання водних ресурсів за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, що призвело до спричинення державі шкоди (збитків).

При цьому, доказів зворотнього матеріали справи не містять.

Що стосується розміру шкоди, судова колегія зазначає таке.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) регламентовано Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389 та зареєстрованою в Мін`юсті України від 14.08.2009 року за № 767/16783 зі змінами та доповненнями (далі - Методика).

Згідно п. 9.1. Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою Зсам = 5 Ч W Ч Тар (грн.), де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, м-3; Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 м-3, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 м-3, води, яка входить до складу напоїв, - грн/м-3). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об`єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.

Відповідно до п. 9.2 Методики, фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

Перевіривши розрахунок Державної екологічної інспекції у Херсонській області, м. Херсон щодо визначення розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів, у відповідності до п. 9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість такого розрахунку.

Крім того ані під час розгляду справи судом першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду відповідач будь-яких доводів стосовно неправильності розрахунку збитків у розмірі 164 434 грн. 46 коп., які заявлено до стягнення з нього, не заявляв.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Обов`язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про доведеність наявності шкоди, протиправності (незаконності) поведінки заподіювача шкоди та причинного зв`язку між такою поведінкою із заподіяною шкодою, а також розміру збитків, з огляду на що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, при цьому, доводи Комунального підприємства Красне , с. Красне Скадовського району Херсонської області, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а, відтак, апеляційна скарга Комунального підприємства Красне , с. Красне Скадовського району Херсонської області не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 09.02.2021 року у справі №923/937/20 відповідає обставинам справи та вимогам закону, тому достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Красне , с.Красне Скадовського району Херсонської області на рішення Господарського суду Херсонської області від 09.02.2021 року у справі № 923/937/20 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Херсонської області від 09.02.2021 року у справі № 923/937/20 - залишити без змін.

Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді Н.М. Принцевська А.І. Ярош