Ухвала

від 18.02.2021 по справі 225/1650/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

18 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 225/1650/20

провадження № 61-18860ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 24 червня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 18 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Пролетарської районної у місті Донецьку ради про визнання права на приватизацію та зобов`язання оформити передачу у приватну власність нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Пролетарської районної у місті Донецьку ради про визнання права на приватизацію та зобов`язання оформити передачу у приватну власність нерухомого майна.

Заочним рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 24 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 18 листопада 2020 року, задоволено частково.

Визнано право ОСОБА_1 на приватизацію квартири, яку він займає одноособово за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині вимог відмовлено.

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на заочне рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 24 червня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 18 листопада 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 24 червня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 18 листопада 2020 року залишено без руху, вказано про необхідність слати судового збору або надання доказів про звільнення від його сплати.

У січні 2021 року до суду на виконання ухвали Верховного Суду від 11 січня 2021 року від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків разом із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, оскільки розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявника.

До клопотання додані документи, зокрема: довідка Державного центру зайнятості Черкаській МЦЗ від 21 січня 2021 року про те, що ОСОБА_1 зареєстрований в Черкаському міському центрі зайнятості з 18 березня 2020 року та з цього часу отримує допомогу як безробітний. За десять місяців 2020 року заявник отримав допомогу у розмірі 9 451,60 грн.

Крім того, заявником надано довідку Форми ОК-7 Пенсійного фонду України від 20 січня 2021 року, в якій вказані індивідуальні відомості фактичного заробітку/доходу про застраховану особу за період з 2011 року по 2017 рік. Відомості фактичного заробітку/доходу ОСОБА_1 за 2020 рік взагалі не зазначені, лише внесені відомості щодо збільшення страхового стажу заявника, починаючи з травня 2020 року.

Надано також відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, згідно з якими за 2-ий квартал 2020 року дохід ОСОБА_1 склав 2 784,95 грн (128 - Державна та соціальна матеріальна допомога), за 2-й квартал 2020 року дохід ОСОБА_1 складає 3 433,33 грн (128 - Соціальні виплати з відповідних бюджетів), за 3 і 4 квартал 2020 року інформація про доходи ОСОБА_1 відсутня.

Відповідно до частин першої та другої статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити особу від обов`язку його сплати. При цьому таке право суду надано відносно певної, чітко визначеної категорії учасників судового процесу або справ певної категорії. Також суд може ухвалити вказане рішення з мотивів майнового стану сторони у разі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік.

Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Наведені в обґрунтування заявленого клопотання доводи про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору з мотивів його майнового стану, та надані довідки з державних органів про фактичний заробіток/дохід ОСОБА_1 не містять повної інформації про його дохід, саме за попередній 2020 рік. Так, наприклад, довідка Форми ОК-7 Пенсійного фонду України від 20 січня 2021 року про індивідуальні відомості фактичного заробітку/доходу ОСОБА_1 взагалі не містить відомості за звітний 2020 рік, натомість наявна інформація про його дохід з 2011 року по 2017 рік.

У відомостях з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків вказано про соціальні виплати та матеріальну допомогу з відповідних бюджетів, а саме з Державного центру зайнятості Черкаського МЦЗ лише за десять місяців 2020 року.

Таким чином, документи, які містять повну інформацію про суми виплачених доходів ОСОБА_1 за попередній календарний 2020 рік, заявником не надано. Відтак ОСОБА_1 не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 11 січня 2021 року.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, узгоджуються із положеннями Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключають з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягнення таких цілей.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Згідно із частиною третьою статті 185, частиною другою статті 393 ЦПК України, у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Враховуючи викладене, невиконання вимог суду про усунення недоліків касаційної скарги перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження, а тому касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає поверненню.

Керуючись статтями 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 24 червня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 18 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Пролетарської районної у місті Донецьку ради про визнання права на приватизацію та зобов`язання оформити передачу у приватну власність нерухомого майнаповернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Черняк