Рішення

від 10.02.2021 по справі 634/497/20

САХНОВЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 634/497/20

Провадження № 2/634/88/21

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2021 року

Сахновщинський районний суд Харківської області в складі:

головуючого(ої)-судді: Єрьоміна О. В.

за участю секретаря судового засідання:Лісняк С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Сахновщина Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу,-

встановив:

13.04.2020 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що між ним та ОСОБА_4 30.05.2016 року була укладена угода щодо позики грошових коштів. За цією угодою він надав ОСОБА_4 позику в розмірі 567 000 грн.00 коп.(п`ятсот шістдесят сім тисяч 00 коп.), що еквівалентно 21 000 грн. (двадцять одна тисяча) доларів США за офіційним курсом Національного банку України станом на день укладення даного договору. ОСОБА_4 зобов`язалася остаточний розрахунок щодо повернення суми позики здійснити не пізніше пред`явлення вимоги позикодавцем.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.

Згідно Виписки про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 11.08.2016 року, за №44737356 11.08.2016 року було відкрито спадкову справу №59350763 після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадкоємцями померлої ОСОБА_4 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Позивач направив відповідачам претензії про добровільне погашення суми боргу, однак відповідачі жодних дій щодо поверненя суми боругу не вчинили.

У зв`язку із викладеним просив:

- стягнути із ОСОБА_2 на його користь борг за договором позики у сумі 295182 грн. 30 коп, а також судовий збір у сумі 2951 грн. 82 коп;

- стягнути із ОСОБА_3 на його користь борг за договором позики у сумі 295182 грн. 30 коп, а також судовий збір у сумі 2951 грн. 82 коп.

Представник позивача, позивач у судовому засіданні позов підтримали із мотивів, викладених у позові, просять його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник, позивні вимоги не визнали, зазнашивши, що позивачем порушено строк пред`явлення вимоги, встановлений чинним законодавством. Крім того, позовна заява та додані до неї матеріали не містять даних про вартість майна, в межах якої спадкоємці відповідають за зобов`язаннями боржника. Також у судовому засіданні відповідач повідомив, що йому відомо, що матір передала в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення СФГ Мрія , строком на 49 років, головою правління якого є батько позивача.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав до суду письмову заяву з проханням слухати справу за його відсутності , позовні вимоги визнає.

Суд, заслухавши думку сторін, свідків, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що позовні вимоги задоволеннюю не підлягають, виходячи з наступного.

У положеннях ст. 2 ЦПК України зазначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 12 , 81 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 30.05.2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладена угода позики грошових коштів, відповідно до якої ОСОБА_1 надав ОСОБА_4 кошти у розмірі 567 000 грн. 00 коп., що еквівалентно 21 000 (двадцять одна тисяча) доларів США за офіційним курсом Національного банку України станом на день укладення даного договору. ОСОБА_4 зобов`язалася повернути взяті у борг кошти у строк до пред`явлення вимоги. На підтвердження укладеного договору позики ОСОБА_4 надала позивачеві розписку, оригінал якої долучено до матеріалів справи. (а.с.7-8).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , зареєстрованого Сахновщинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 02.08.2016 року, запис №99.(а.с.78)

Згідно копії свідоцтва про спадщину за законом від 28.04.2017 року спадкоємцями ОСОБА_4 є її донька ОСОБА_3 на Ѕ частку та син ОСОБА_2 на Ѕ частку. Спадщина складається з земельної ділянки, площею 6,3831 га у межах згідно з планом, кадастровий номер: 6324884000:01:000:0201, розташована на території Лигівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.(а.с.94-95).

Згідно рішення Сахновщинського районного суду Харківської області, яке набрало законної сили 14.10.2017 року, право власності у рівних Ѕ частинах на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , на підставі Договору купівлі-продажу №461 від 29.12.2001 року, укладеного у простій письмовій формі та посвідченого Лозівською філією Харківської товарної біржі, після смерті ОСОБА_4 визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 10-11).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта вбачається, що земельна ділянка, кадастровий номер: 6324884000601:000:0201, площею 6.3831 га, яка розташована на території Лигівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, власником якої була ОСОБА_4 , знаходиться в оренді С(Ф)Г "МРІЯ" строком на 49 років на підставі договору оренди землі № б/н від 30.05.2016 року. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер: 32632500 від 30.11.2016, номер запису про інше речове право: 17719803.(а.с.89-92).

Отже, договір оренди, належної померлій ОСОБА_4 земельної ділянки сільськогосподарського призначення, між ОСОБА_4 та С(Ф)Г " МРІЯ", головою правління де є батько позивача, на 49 років та договір позики, згідно якого ОСОБА_4 отримала від ОСОБА_1 гроші у сумі 567000 грн. і зобов`язується повернути їх у строк пред`явлення вимоги ОСОБА_1 , укладено в один день, а саме 30 травня 2016 року.

01.10. 2019 року позивач направив ОСОБА_3 , а 20. 01.2020 року відповідачу ОСОБА_2 претензії про повернення заборгованість по договору позики ( а.с. 12-14, 17-19).

У матеріалах справи також наявна претензія на ім`я ОСОБА_3 від 23. 09. 2019 року ( а.с. 43-45).

Згідно ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи, або оголошення її померлою.

Відповідно до ч.3 ст.46 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Статтями 1216 , 1218 ЦК України встановлено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавець), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Оскільки зі смертю позичальника зобов`язання з повернення боргу включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 1281 ЦК України (чинною на момент виникнення спірних правовідносин) спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Як визначено у ст. 1282 ЦК України (чинною на момент виникнення спірних правовідносин) спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Наведені норми законодавства свідчать, що спадкоємець відповідає перед кредитором тільки в межах своєї частки у спадщині, тобто у спадкоємця виникає зобов`язання задовольнити вимоги кредитора лише в межах майна, одержаного у спадщину. У спадкоємців боржника обов`язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця і як наслідок у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

При вирішенні спору про стягнення з спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов`язані із з`ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника. Така правова позиція викладена в постанові ВС від 22 січня 2020 року (справа № 306/2000/16-ц), яку суд враховує при вирішенні цієї справи.

Наслідком пропуску кредитором вказаних вище строків звернення з вимогою до спадкоємців є позбавлення кредитора права вимоги.

Як зазначила відповідач ОСОБА_3 і не заперечується позивачем та також підтверджено у судовому засіданні поясненнями свідків, батьки сторін є родичами, батьки позивача були присутні на похоронах ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з вимогою до спадкоємців позивач звернувся у вересні - жовтні 2019 року та 20. 01.2020 року.

При цьому при звернення до суду 13. 04. 2020 року у позовній заяві позивач взагалі не вказує строк, з якого він дізнався про смерть ОСОБА_4 , що є обов`язковою складовою процедури пред`явлення вимоги до спадкоємців.

З урахуванням викладеного, суд критично ставиться до пояснень позивача наданих вже у судовому засіданні щодо необізнаності про факт смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки батьки сторін є родичами, а батьки позивача були присутні на похоронах, вріховуючи і суму боргу у розмірі 567 000 грн.00 коп.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 не дотримано законодавчо визначений строк пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника, а з часу відкриття спадщини і до моменту пред`явлення вимоги пройшло більше трьох років, хоча ОСОБА_1 міг дізнатися і міг знати про відкриття спадщини.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом особливо диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних доказів і матеріалів не збирає.

При цьому, за змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Системне тлумачення ст. 16 та ч. 2 ст. 1282 ЦК України дозволяє зробити висновок, що: по-перше, норма ч. 2 ст. 1282 ЦК України є спеціальною у площині захисту прав кредиторів спадкодавця; по -друге, до відносин між кредитором і спадкоємцями позичальника не повинні застосовуватися норми закону, які врегульовують загальні наслідки невиконання стороною договірних зобов`язань, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі (пред`явлення у судовому порядку вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором).

Аналіз ч. 2 ст. 1282 ЦК України свідчить про те, що задоволення вимоги кредитора до спадкоємців позичальника шляхом сплати грошових коштів, можливе лише у позасудовому порядку.

Судовий спосіб захисту порушеного права кредитора, у разі відмови спадкоємців від погашення боргу, полягає у пред`явленні до спадкоємців позову про накладення стягнення на майно, вартість якого сторонами не доведена, а не стягнення боргу.

Враховуючи вищевказані вимоги закону та встановлені обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить висновку, що правові підстави для стягнення із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в користь позивача суми заборгованості за договором позики в розмірі 567 000 грн.00 коп.(п`ятсот шістдесят сім тисяч 00 коп.), що еквівалентно 21 000 грн. (двадцять одна тисяча) доларів США за офіційним курсом Національного банку України станом на день укладення даного договору, відсутні, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до частин 1 і 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи, що позов не підлягає задоволенню, суд вважає, що судові витрати покладаються на позивача.

На підставі наведеного, керуючись, ст.76-80, 263-265, 352, 354 ЦПК України суд,-

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Сахновщинський районний суд Харківської області шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги з дня складання його повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 19.02.2021 року.

Суддя: