Постанова

від 16.02.2021 по справі 543/1141/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

16 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 543/1141/18

провадження № 61-963св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_4 ,

третя особа - Оржицька районна державна адміністрація Полтавської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 08 жовтня 2019 року у складі судді Смілянського Є. А. та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Лобова О. А., Карпушина Г. Л., Триголова В. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилась спадщина, яка складається із: земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 .

Також ОСОБА_5 прийняла спадщину після смерті її сина ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не встигла оформити за життя з отриманням свідоцтв на спадщину.

До спадкового майна після смерті ОСОБА_6 входить таке майно: житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 ; земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пай); квартира по АДРЕСА_2 ; автомобіль Шкода-Октавія , 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; 1/6 частини нежитлової будівлі реммайстерні.

Вказував на те, що він прийняв спадщину після смерті матері, оскільки проживав із нею на час відкриття спадщини. Інші спадкоємці матері заяв про прийняття спадщини не подавали.

Після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняли:його дружина - ОСОБА_4 , діти: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також мати спадкодавця - ОСОБА_5 .

З метою оптимізації розподілу спадщини між ним та відповідачами, а також у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадковий будинок, ОСОБА_1 вважав за можливе провести поділ спадкового майна без поділу його на частини, а тому просив визнати за ним у порядку поділу спадщини з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 право власності на весь житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку загальною площею 4,35 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323684600:00:002:0004.

Решту спадкового майна з частками, належними померлій ОСОБА_5 , залишити за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 08 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 у спадщині ОСОБА_5 належить 1/2 частини, інша 1/2 частини - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а запропонований позивачем варіант поділу спадкового майна порушує права неповнолітніх спадкоємців, які заперечують проти зміни розміру часток у спадщині та укладення відповідного договору.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд виходив із того, що у разі повторної неявки у судове засідання позивача, його представника, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, незалежно від причини неявки, суд вправі, проте не зобов`язаний залишити без розгляду позовну заяву, а тому суд першої інстанції, встановивши, що позивач та його представник повторно не з`явилися у судове засідання, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, правомірно, врахувавши думку представника відповідача, розглянув спір по суті.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У січні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення, залишити його позов без розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні його позову, допустив порушення вимог процесуального законодавства, оскільки у зв`язку з повторною неявкою позивача у судове засідання суд був зобов`язаний залишити позов без розгляду, а не розглядати справу по суті.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строку для усунення недоліків.

У строк, визначений судом, заявник усунув недоліки касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у складі судді Касаційного цивільного суду Сімоненко В. М. відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 листопада 2020 року справу призначено колегії суддів у складі: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер брат позивача та син ОСОБА_5 - ОСОБА_6 .

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 є: його дружина ОСОБА_4 , діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Спадкове майно після смерті ОСОБА_6 складалося із: 1/2 частини житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пай);

1/12 частини нежитлової будівлі реммайстерні.

Спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняли його дружина ОСОБА_4 , діти ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , а також мати ОСОБА_5 . Кожен із спадкоємців успадкував по 1/4 частини спадкового майна.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилась спадщина, яка складається із: земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що кадастровий номер 5323684600:00:002:0004; житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 , а також зі спадщини, яку вона прийняла після смерті сина ОСОБА_6 , але не оформила за життя.

Спадкоємцями першої черги спадкування після смерті ОСОБА_5 є її діти: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та позивач, а також онуки - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за правом представлення.

Згідно з довідкою Райозерської сільської ради Оржицького району Полтавської області від 27 вересня 2017 року № 02-45/382 на час смерті ОСОБА_5 разом із нею проживав та був зареєстрований позивач.

07 липня 2017 року ОСОБА_1 подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_5

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 заяв про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 не подавали.

Постановою державного нотаріуса Оржицької державної нотаріальної контори від 10 листопада 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить із такого.

Так, у касаційній скарзі позивач посилається на те, що суд першої інстанції допустив порушення вимог пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України та частини п`ятої статті 223 ЦПК України.

У справі, яка переглядається, установлено, що ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 07 грудня 2018 року закрито підготовче засідання у справі та призначено справу до розгляду по суті на 22 лютого 2019 року.

Розгляд справи, призначений на 22 лютого 2019 року, не відбувся та відкладений на 22 квітня 2019 року.

22 квітня 2019 року представник позивача подав до суду заяву про відкладення розгляду справи через неможливість взяти участь у судовому засіданні, призначеному на 22 квітня 2019 року, у зв`язку з сімейними обставинами.

Згідно з протоколом судового засідання від 22 квітня 2019 року розгляд справи відкладений на 18 червня 2019 року.

Розгляд справи, призначений на 18 червня 2019 року, не відбувся та відкладений на 16 серпня 2019 року.

15 серпня 2019 року позивач подав суду заяву, у якій просив відкласти розгляду справи, посилаючись на свою хворобу і зайнятість свого представника в іншому судовому засіданні.

Судове засідання 16 серпня 2019 року відкладене на 07 жовтня 2019 року у зв`язку з неявкою позивача та його представника.

03 жовтня 2019 року представник позивача подав суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з його зайнятістю в іншій справі.

07 жовтня 2019 року позивач подав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю свого представника.

07 жовтня 2019 року судом першої інстанції справа розглянута без участі позивача і його представника.

Згідно з частиною п`ятою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У частині другій статті 223 ЦПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав, як неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, у разі повторної неявки у судове засідання позивача, його представника, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, незалежно від причини неявки, суд вправі, проте не зобов`язаний залишити без розгляду позовну заяву.

Таким чином, суд першої інстанції, встановивши, що позивач та його представник повторно не з`явилися у судове засідання, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, правомірно, врахувавши думку представника відповідача, розглянув спір по суті.

З огляду на це, безпідставними є доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції допустив порушення вимог пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України та частини п`ятої статті 223 ЦПК України.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної інстанції, правильно виходив із того, що вказані процесуальні дії суду першої інстанції не є порушенням процесуального закону у розумінні приписів частини другої та частини третьої статті 376 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 08 жовтня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник