Постанова

від 15.02.2021 по справі 820/11164/15

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2021 р.Справа № 820/11164/15 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А.

представника позивача: Репала Д.О.

представника відповідача: Мазур О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОРА" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., м. Харків, повний текст складено 28.01.20 року по справі № 820/11164/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОРА"

до Головного управління ДПС у Житомирській області

про зобов`язання вчинити певні дії та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Астора (далі за текстом також позивач, ТОВ Астора ), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, в якому після уточнення позовних вимог просив: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000512201 від 23.06.2015 року, № 0000522201 від 23.06.2015 року, які винесені на підставі висновків акту № 9/06-25-22-01/37320761 від 04.06.2015 р.; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000672201 від 23.07.2015 року, № 0000682201 від 23.07.2015 року, які винесені на підставі висновків акту № 12/06-25-22-01/37320761 від 07.07.2015 р.; зобов`язати відповідача відновити суми податкового кредиту та зобов`язань ТОВ "Астора" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в актах № 9/06-25-22-01/37320761 від 04.06.2015 року, № 12/06-25-22-01/37320761 від 07.07.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, а викладені в акті перевірки висновки зроблені з перевищенням повноважень відповідача. У позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують факт взаємовідносин із контрагентом, тому він мав встановлене законом право на віднесення сум по даним взаємовідносинам до складу витрат, що підлягають оподаткуванню та формування на їх підставі суми податкового кредиту з податку на додану вартість.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень він діяв на підставі та у межах повноважень, визначених чинним законодавством, оскаржувані рішення прийнято за наслідками встановлених актом перевірки порушень податкового законодавства. Порушення, встановлені в ході перевірок позивача, зафіксовані належним чином в актах перевірок, підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугував відображений в актах перевірки висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій ТОВ "Астора" із платником податків та зборів ТОВ "Капітал X", тому просив у позові відмовити.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016 року, адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення - рішення № 0000512201 від 23.06.2015 року, № 0000522201 від 23.06.2015 року, № 0000672201 від 23.07.2015 року, № 0000682201 від 23.07.2015 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 27.06.2019 року касаційну скаргу відповідача задоволено частково, судові рішення у справі скасовано в частині задоволення позовних вимог, справу в цій частині направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду, а в іншій частині судові рішення залишено без змін.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 року допущено заміну відповідача на Головне управління ДПС у Житомирській області (далі за текстом також - відповідач, ГУ ДПС у Житомирській області).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 у задоволенні адміністративного позову про скасування податкових повідомлень - рішень відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення у справі про задоволення позову, мотивуючи порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вказує на невідповідність судових висновків матеріалам справи та ігнорування судом суттєвих фактів, які мають значення для справи.

Скаржник обґрунтовує вимоги апеляційної скарги тим, що податковий орган надав пояснення по справі щодо відсутності вироків у кримінальних справах, зазначає про індивідуальність податкової відповідальності, посилається на судові рішення в інших справах щодо підтвердження технічної можливості та фактичного здійснення операцій ТОВ Капітал Х , а також зважує на наявність у матеріалах справи доказів, які в сукупності підтверджують відповідні зміни активів ТОВ Астора , доводять реальність здійснення господарських операцій.

Представник відповідача подав відзив на апеляційну скаргу, в якому погоджується з рішенням суду першої інстанції з підстав, викладених у судовому рішенні і не погоджується із твердженнями позивача в апеляційній скарзі та просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі, а рішення Харківського окружного адміністративного суду - залишити без змін.

Відповідач акцентує увагу на тому, що позивач не має власного резервуарного парку для зберігання великих партій нафтопродуктів, контрагент не є їх виробником, ланцюг постачання товару від виробників до ТОВ Астора не встановлено і не встановлено наявності у перевізника ліцензії. ГУ ДПС у Житомирській області також посилається на податкову інформацію та зазначає про відсутність на сертифікатах відповідності виробника печатки постачальника ТОВ Капітал Х .

У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, з урахуванням письмових пояснень та клопотання про поновлення строку подання доказів (вх. № 39766 від 22.10.2020, вх. № 899 від 12.01.2021, вх. № 4547 від 28.01.2021).

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до положень ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, надані учасниками справи пояснення та докази, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, фахівцями Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області на підставі наказу № 1206 від 19.05.2015 р., згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами і доповненнями), було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Аcтора" (код за ЄДРПОУ 37320761) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Капітал X" за період з 01.03.2015 р. по 31.03.2015 р.

Результати перевірки оформлені актом № 9/06-25-22-01/37320761 від 04.06.2015 року.

За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3, ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України підприємством завищено податковий кредит за березень 2015 року по контрагенту ТОВ "Капітал X" (код ЄДРПОУ 37365100) на загальну суму ПДВ - 9015615 грн. та, відповідно, рядок 19 - від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту в сумі 788013 грн., рядок 24 - сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 3436331 грн. та занижено рядок 25 - сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в сумі 5579284 грн. по контрагенту ТОВ "Капітал X".

На підставі зазначених висновків контролюючим органом прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000512201 від 23.06.2015 р., яким зменшено від`ємне значення ПДВ на суму 3436331 грн. та № 0000522201 від 23.06.2015 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 6974105,00 грн., в тому числі, за основним платежем - 5579284 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1394821 грн.

Також, фахівцями Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області на підставі наказу № 1410 від 19.06.2015 р., згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами і доповненнями), проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "Астора" (код за ЄДРПОУ 37320761), з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Капітал X" (код ЄДРПОУ 37365100) за період з 01.03.2015 р. по 30.04.2015 р.

Результати перевірки оформлені актом № 12/06-25-22-01/37320761 від 07.07.2015 року.

За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено порушення:

- за березень 2015 року (відповідно до матеріалів перевірки Житомирської ОДПІ акт перевірки від 04.06.2015 року № 9/06-25-22-01/37320761) п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3, ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 р. (зі змінами та доповненнями) підприємством завищено податковий кредит за березень 2015 року по контрагенту ТОВ "Капітал X" код ЄДРПОУ 37365100) на загальну суму ПДВ - 9015615 грн. та, відповідно, рядок 19 - від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту в сумі 788013 грн., рядок 24 - сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 3436331 грн. та занижено рядок 25 - сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в сумі 5579284грн. по контрагенту ТОВ "Капітал X" (код ЄДРПОУ 37365100);

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7, п. 201,10 ст. 201 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 р. (зі змінами та доповненнями) підприємством завищено податковий кредит за квітень 2015 року по контрагенту ТОВ "Капітал X" код ЄДРПОУ 37365100) на загальну суму ПДВ - 7013661 грн. та рядок 24 - сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 2706233 грн. та занижено рядок 25 - сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в сумі 7 743 759 грн. по контрагенту ТОВ "Капітал X" (код ЄДРПОУ 37365100).

На підставі зазначених висновків контролюючим органом прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000682201 від 23.07.2015 р., на підставі якого зменшено від`ємне значення ПДВ на суму 2706233 грн., № 0000672201 від 23.07.2015 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 11615639 грн., з яких за основним платежем - 7743759 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3871880 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказаних рішень скарги позивача залишені без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення - без змін.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що твердження відповідача, викладені в акті перевірки про нікчемність правочинів позивача з ТОВ "Капітал Х" в межах досліджених операцій відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені належними та допустимими доказами, висновки актів перевірок ґрунтуються на фактичних обставинах, встановлених контролюючим органом, тому спірні податкові повідомлення - рішення винесено контролюючим органом на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, а тому є правомірними.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та враховує доводи апеляційної скарги, з огляду на таке.

Висновки відповідача про порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 ПК України ґрунтуються на тому, що в ході перевірки не встановлено ланцюг постачання нафтопродуктів від виробників до ТОВ Капітал Х , тому встановити реальність вчинення господарських операцій між виробниками нафтопродуктів та покупцем ТОВ Капітал Х неможливо.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, будь-яка операція платника повинна бути спрямована на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

При цьому, економічний ефект не обов`язково повинен спостерігатися негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, що застосовується в редакції, на час виникнення спірних правовідносин, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку; для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

За п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є визначальною для встановлення податкових зобов`язань та виникнення права на податковий кредит, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність всіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

В акті перевірки відповідач зазначив, що під час проведення перевірки, відповідно до наданих документів, встановлено, що ТОВ Астора не має власного резервуарного парку для зберігання великих партій нафтопродуктів, тому такі нафтопродукти мали зберігатись на базах ПАТ Дніпронафтопродукт (код за ЄДРПОУ 03481879). ТОВ Капітал Х (код ЄДРПОУ 37365100) не є виробником нафтопродуктів, які придбало ТОВ Астора у березні 2015 року. ТОВ Астора до перевірки були надані сертифікати відповідності, в яких зазначено, що виробником нафтопродуктів, а саме, бензину автомобільного підвищеної якості А-92-Євро виду ІІ класу С та палива дизельного підвищеної якості (Євро) марки F виду ІІ є ПАТ Укртатнафта (код за ЄДРПОУ 00152307); бензину неетильований RON 95Neftohim Burgas AD (Болгарія. Сертифікат видано ПАТ ТФПНК Уктатнафта (код за ЄДРПОУ 00152307).

В ході перевірки відповідно до даних інформаційно-аналітичної системи Податковий Блок. Аналітична система встановлено, що протягом 2015 року ТОВ Капітал Х не здійснював імпорт нафтопродуктів від зазначених вище виробників, а також у січні-березні 2015 року ТОВ Капітал Х не придбавав нафтопродукти у ПАТ Укртатнафта та, відповідно, не відносив операції з їх придбання до складу свого податкового кредиту. Постачальником пального для ТОВ Капітал Х є ТОВ Фортуна Х (код за ЄДРПОУ 37365142). В свою чергу, податковий кредит в березні 2015 року ТОВ Фортуна Х було сформовано внаслідок оформлення операцій з придбання пального у ТОВ Сачиго (код за ЄДРПОУ 39609703). Тобто ланцюг постачання нафтопродуктів від виробників ПАТ Укртатнафта та LUKOIL Neftohim Burgas (Болгарія) до ТОВ Астора не встановлено. На даний час відповідно до баз даних ТОВ "Капітал Х" - обліковується в 28-му стані (триває процедура припинення 9 направлені заперечення органу ДФС). Остання звітність подавалась платником за вересень 2016 року 11.09.2017, у зв`язку з неподанням декларацій протягом року платнику ліквідовано свідоцтво ПДВ.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду, що в перевіряємий період ТОВ "Астора" (основний вид діяльності - роздрібна торгівля пальним) мало взаємовідносини з ТОВ "Капітал Х" щодо поставки нафтопродуктів.

Як свідчать матеріали справи, у період з 01.03.2015 р. по 22.04.2015 р. між ТОВ "Астора" (покупець) та ТОВ "Капітал Х" (постачальник) укладені наступні договори поставки нафтопродуктів: №КХ-0010 від 01.03.2015 р., №КХ-0052 від 04.03.2015 р., №КХ-0063 від 06.03.2015 р., №КХ-0079 від 08.03.2015 р., №КХ-0099 від 11.03.2015 р., №КХ-0119 від 13.03.2015 р., № НОМЕР_1 від 20.03.2015 р., № НОМЕР_2 від 24.03.2015 р., № НОМЕР_3 від 31.03.2015 р., № НОМЕР_4 від 01.04.2015 р., № НОМЕР_5 від 06.04.2015 р., № НОМЕР_6 від 22.04.2015 р.

За змістом п. 1.1 наведених договорів постачальник зобов`язався передати у власність покупця нафтопродукти (далі - товар), а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти. Номенклатура, кількість, ціна товару та строки поставки визначаються сторонами у Додаткових угодах до договору, які є його невід`ємною частиною (п. 1.2).

Відповідно до п. 4.2. договорів товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, кількості та за ціною, визначеними у кожній Додатковій угоді до Договору, на умовах: ЕХW - резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів. За погодженням сторін умови договору викладені у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року).

Пунктом 4.4 договорів сторонами передбачено толеранс не більше +10%. Сторони узгодили, що покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 120 днів з дати підписання акту приймання-передачі товару або інших документів, які підтверджують отримання товару; оплата товару повинна здійснюватися не рідше 1 разу на 30 днів останнього дня місяця в будь-якій формі розрахунку (п.п. 5.1, 5.4).

Між сторонами також були укладені додаткові угоди до договорів, в яких уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару. Відповідними листами щодо кожного договору поставки ТОВ "Капітал Х" повідомило ТОВ "Астора", що придбані нафтопродукти знаходяться на зберіганні ПАТ "Дніпронафтопродукт", у якого можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії договору і який повідомлений про перехід права власності. В межах даних правочинів сторонами укладено акти приймання - передачі нафтопродуктів, в яких згідно з п. 4.5 договорів сторони вказали найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару протягом відповідного періоду часу (т. 2 а.с. 49-108).

Згідно з вимогами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ "Капітал Х" було надано позивачу податкові накладні (т. 2 а.с. 109-141).

Суми податку на додану вартість за податковими накладними ТОВ "Капітал X" включено ТОВ "Астора" до складу податкового кредиту за березень 2015 року - 9015614,67 грн., за квітень 2015 року - 7013661,18 грн., що відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість (т. 2 а.с. 200-236).

Розрахунок за наведеними договорами поставки нафтопродуктів проведено позивачем на підставі платіжних доручень, що відображено у виписці банку від 22.10.2015 (т. 2 а.с. 142).

Як зазначено сторонами спору, ТОВ Астора не має власного резервуарного парку для зберігання великих партій нафтопродуктів, тому зберігає нафтопродукти на базах ПАТ "Дніпронафтопродукт".

В матеріалах справи наявний договір зберігання № 4422 від 29.12.2014 між ТОВ "Астора" (Поклажодавець) та ПАТ "Дніпронафтопродукт" (Зберігач), відповідно до умов п. 1.2 якого зберігач має право здійснювати відпуск товару зі складів третіх осіб, які знаходяться в договірних відносинах зі Сторонами цього договору, тільки за вимогою Поклажодавця (т. 2 а.с. 143, 144).

На виконання зазначеного договору ПАТ "Дніпронафтопродукт" протягом місяця з 01 по 31 березня та з 01 по 30 квітня 2015 року передавало позивачу товар, про що поклажодавцем та зберігачем складалися акти приймання-передачі ПММ із зазначенням відповідної кількості переданого товару та у протоколах узгодження ціни сторонами узгоджувалася ціна за надані послуги зберігання. Про надання зберігачем послуг зберігання ПММ згідно з договором № 4422 від 29.12.2014 за березень 2015 р. сторонами складено Акт приймання-передачі наданих послуг зі зберігання від 31.03.2015 № 03126 в сумі 130400 грн., в т.ч. 21733,33 грн. ПДВ; за квітень 2015 р. сторонами складено Акт приймання-передачі наданих послуг зі зберігання від 30.04.2015 № 04165 в сумі 161416,67 грн., в т.ч. 32283,33 грн. ПДВ (т. 2 а.с. 145-152).

Товар з місця зберігання перевозився перевізниками відповідно до укладених позивачем договору перевезення вантажів № Е12/14 від 25.12.2014 з ТОВ Еко-Вей , договору перевезення вантажів автомобільним транспортом № 2512-1/14 від 25.12.2014 з ПП Капрайя , договору перевезення вантажів автомобільним транспортом № 129 від 25.12.2014 з ТОВ Кременчукнафтопродуктсервіс (т. 2 а.с. 153-160).

Підтверджуючи виконання зазначених договорів, позивач надав акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.03.2015, від 30.04.2015 та картки обліку роботи автомобілів ТОВ Еко-Вей ; акти виконаних робіт № 194 від 31.03.2015, № 201 від 30.04.2015 ПП Капрайя ; акти здачі-прийомки виконаних робіт № АР-0000205 від 31.03.2015, № АР-0000273 від 30.04.2015 ТОВ Кременчукнафтопродуктсервіс з реєстрами ТТН до актів (т. 2 а.с. 161-175).

Колегія суддів відзначає, що матеріали справи містяться також штатний розпис ТОВ Астора , який введено з 06.01.2015 та який налічує 297 штатних одиниць, значиться фонд оплати праці 373280,00 грн.; договір про повну матеріальну відповідальність від 27.01.2015 щодо оператора АЗС і договори оренди та суборенди автозаправних станцій на території Житомирської області, укладені позивачем з наступними контрагентами: з ТОВ Нафтова будівельна компанія - договір оренди автозаправної станції з обладнанням № 32-2014 від 08.12.2014 за адресою: м. Житомир, вул. Щорса, буд. 48, з переліком майна, яке входить до складу об`єкта оренди та акт приймання-передачі об`єкта оренди № 1; з ТОВ НК Альфа-Нафта - договір суборенди автозаправної станції № 308/14-8/1 від 05.12.2014 за адресою: Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Глибочиця, Вінницьке шосе, 2, з переліком майна, яке входить до складу об`єкта оренди та акт приймання-передачі об`єкта оренди, протокол погодження ціни об`єкту суборенди; з ТОВ ГЕД Холдингз - договір оренди АЗС № 4355 від 08.12.2014 за адресою: Житомирська обл., м. Коростишев, вул. Заводська, 1, акт приймання-передачі; з ТОВ НК Альфа-Нафта -договір суборенди автозаправної станції № 315/14-14/1 від 05.12.2014 за адресою: Житомирська обл., Брусилівський р-н, с. Ставище, вул. Леніна, 2в з переліком майна, яке входить до складу об`єкта суборенди, акт приймання-передачі та протокол погодження ціни; з ТОВ Либідь плюс - договір оренди автозаправної станції № 51-П/2014 від 05.12.2014 за адресою: Житомирська обл., Чуднівський р-н, смт. Чуднів вул. 50-річчя Жовтня, 74-Б, акт приймання-передачі майна та протокол погодження ціни за оренду майна; з ТОВ Либідь плюс - договір оренди автозаправної станції № 52-П/2014 від 05.12.2014 за адресою: Житомирська обл., Чуднівський р-н, м. Бердичів вул. Володарського, 72, акт приймання-передачі майна та протокол погодження ціни за оренду майна; з ТОВ НК Альфа-Нафта - договір суборенди автозаправної станції № 262/14-28/1 від 05.12.2014 за адресою: Житомирська обл., Олевський р-н, с. Білокоровичі, вул. Леніна, 152, з переліком майна, яке входить до складу об`єкта суборенди та акт приймання-передачі об`єкта суборенди, протокол погодження ціни об`єкту суборенди; з ТОВ Новел-Істейт - договір оренди автозаправної станції з обладнанням № 150 від 05.12.2014 за адресою: Житомирська обл., Слобідська с/р, автодорога Овруч-Малин-Кочерів, 90 км+190 м, з переліком майна, яке входить до складу об`єкта оренди та акт приймання-передачі майна, протокол погодження ціни за об`єкт, що орендується; з ТОВ Нафтова будівельна компанія - договір оренди автозаправної станції з обладнанням № 33-2014 від 08.12.2014 за адресою: Житомирська обл., Новоград-Волинський р-н, с. Перемога вул. Поліська, буд. 8, з переліком майна, яке входить до складу об`єкта оренди та акт приймання-передачі об`єкта оренди № 1; з ТОВ Либідь плюс - договір оренди автозаправної станції № 53-П/2014 від 05.12.2014 за адресою: Житомирська обл., Народицький р-н, смт. Народичі, вул. Леніна, 313, акт приймання-передачі майна та протокол погодження ціни за оренду майна; з ТОВ НК Альфа-Нафта - договір суборенди автозаправної станції № 274/14-56/1 від 05.12.2014 за адресою: Житомирська обл., Андрушівський р-н, м. Андрушівка, вул. Лисенка, 14, з переліком майна, яке входить до складу об`єкта суборенди та акт приймання-передачі об`єкта суборенди, протокол погодження ціни об`єкту суборенди; з ТОВ ГЕД Холдингз - договір оренди АЗС № 4354 від 08.12.2014 за адресою: Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Хажин вул. Братів Цилінських, 110, акт приймання-передачі (т. 2 а.с. 11-48).

З актів перевірки вбачається, що ТОВ "Астора" у березні 2015 року придбано у ТОВ "Капітал X" нафтопродуктів (паливо дизельне підвищеної якості (євро) марки С виду II, код згідно УКТ ЗЕД 2710194710, паливо дизельне підвищеної якості (євро) марки Р виду II, код згідно УКТ ЗЕД 2710194710, бензин автомобільний підвищеної якості А- 95-Євро виду II класу Б , код згідно УКТ ЗЕД 2710124502, бензин автомобільний підвищеної якості A-92-Євро клас С вид II код згідно УКТ ЗЕД 2710124192, паливо моторне альтернативне марки ECO 95Е50 81ІРЕК код товару згідно УКТ ЗЕД 3824909710) в загальній кількості 1999,976 т. на загальну суму 54093688 грн., в т.ч. ПДВ 9015614,67 грн.

ТОВ "Астора" у квітні 2015 року придбано у ТОВ "Капітал X" нафтопродуктів (паливо дизельне підвищеної якості (євро) марки С виду II, код згідно УКТ ЗЕД 2710194710, паливо дизельне підвищеної якості (євро) марки Е виду I, код згідно УКТ ЗЕД 2710194710, бензин автомобільний підвищеної якості A-92-Євро клас С вид II код згідно УКТ ЗЕД 2710124192, бензин автомобільний підвищеної якості А- 95-Євро клас С1 виду I, код згідно УКТ ЗЕД 2710124512, бензин автомобільний підвищеної якості А - 95-Євро виду I клас D, код згідно УКТ ЗЕД 2710124512, бензин автомобільний підвищеної якості А- 95-Євро виду ІI класу D, код згідно УКТ ЗЕД 2710124502) в загальній кількості 1761,308 т. на загальну суму 42081967,11 грн., в т.ч. ПДВ 7013661,18 грн.

У постанові від 27.06.2019 року Верховний Суд звернув увагу на необхідність встановлення наступних обставин: з`ясування того факту, чи справді відповідні товарно-матеріальні цінності отримано від указаного в первинних документах контрагента. Для цього необхідно встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованим постачальником, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб (у тому числі посадову особу контрагента, задіяну в такому процесі) як свідків з метою з`ясування умов та характеру здійснених операцій. Не перевірено судами й фактичний альтернативний рух активу в порівнянні із задекларованим.

Не досліджено судовими інстанціями і технічну можливість Товариства з обмеженою відповідальністю Капітал X виконати спірні поставки з урахуванням його фактичних господарських ресурсів, понесення ним витрат, пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності (на оренду приміщень, оплату комунальних платежів та електроенергії, виплату заробітної плати тощо). Не з`ясовано судами й результати розслідування кримінальних проваджень, на які посилався орган доходів і зборів в обґрунтування фіктивності постачальника позивача .

Відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України при новому розгляді справи колегія суддів також ураховує висновки і мотиви, з яких скасовані рішення.

Під час нового розгляду справи судом першої інстанції було витребувано у сторін: пояснення та відповідні докази відносно того, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованим постачальником, хто персонально брав у цьому участь; повідомити персональні дані відповідних осіб (у тому числі посадову особу контрагента, задіяну в такому процесі) для подальшого виклику в якості свідків з метою з`ясування умов та характеру здійснених операцій; пояснення та відповідні докази фактичного альтернативного руху активів в порівнянні із задекларованим; пояснення та відповідні докази технічної можливості Товариства з обмеженою відповідальністю Капітал X виконати спірні поставки з урахуванням його фактичних господарських ресурсів, понесення ним витрат, пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності (на оренду приміщень, оплату комунальних платежів та електроенергії, виплату заробітної плати тощо).

З матеріалів справи слідує, що відповідач у відзиві на адміністративний позов повідомив про вчинення заходів щодо отримання актуальної інформації по кримінальним провадженням, внесеним до ЄРДР за № 3215220000000068 від 20.05.2015, № 32015100100000015 від 17.02.2015, № 3201500000000220 від 17.05.2015 та зазначив про дані засновника ТОВ Капітал Х , а також дані та відомості аналогічні тим, що зазначені в акті перевірки.

Керівник позивача в поясненнях зауважив, що є керівником ТОВ Астора з вересня 2016 року, тому пояснити про налагодження господарських зв`язків в період березень-квітень 2015 року і персональні дані цих осіб не має змоги, враховуючи чисельність працівників близько 300 осіб, надав пояснення щодо поставлених судом питань та долучив оборотно-сальдові відомості, а також постанову про закриття кримінального провадження від 25.12.2015 щодо кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 3215220000000068 від 20.05.2015 (т. 5 а.с. 116-130).

В уточнених поясненнях позивач повідомив персональні дані попереднього директора ОСОБА_1 , вказував на відповідність угод поставки нафтопродуктів нормам ст. 334 ЦК України та звернув увагу на судові рішення в аналогічних справах, зокрема, щодо взаємовідносин ТОВ Капітал Х та ПАТ Дніпронафтопродукт , долучивши лист останнього щодо підтвердження можливості відвантажувати зі зберігання нафтопродукти ТОВ Астора з нафтобаз ТОВ Еквіта , ПП ТК-Сантана , ПАТ Одеснафтопродукт , ТОВ Гед Вілс .

У додаткових поясненнях відповідач відзначив, що позапланова виїзна перевірка ТОВ Астора проведена на підставі постанови старшого слідчого з ОВС СУ ГУ ДФС у Харківській області в ході досудового розслідування кримінального провадження № 3215220000000068, яке 25.12.2015 було закрите, а за отриманими відповідачем даними розслідування кримінального провадження № 3201500000000220 не здійснюється. Відповідач також повідомив персональні дані директора ТОВ "Капітал Х" та долучив листи контролюючих органів.

За наслідками повідомленої інформації, ухвалою від 26.11.2019 року суд викликав у судове засідання в якості свідка директора ТОВ "Капітал Х" ОСОБА_2 . В поясненнях від 17.12.2019 остання повідомила, що не має змоги прибути до суду на вказану в ухвалі дату, оскільки перебуватиме за межами області та України. В свою чергу, підтвердила наявність взаємовідносин між ТОВ Капітал Х та ТОВ Астора , яким у березні та квітні 2015 року відповідно до укладених договорів поставки було придбано нафтопродуктів у ТОВ Капітал Х на загальну суму 96 175 655,11 грн. з ПДВ. Передача нафтопродуктів відбувалася на складах ПАТ Дніпронафтопродукт відповідно до договору зберігання нафтопродуктів, умови договорів поставки виконано, розрахунки проведено повністю. Також підтвердила особисте підписання документів, що стосувалися переходу права власності на нафтопродукти. Підпис ОСОБА_2 у поясненнях посвідчено приватним нотаріусом ХНМО Хома О. В. р.№ 3080 (т. 6 а. с. 17).

Підстави відхилення наведених пояснень суд першої інстанції не навів, однак відповідно до наданих до перевірки ТОВ "Астора" товарно-транспортних накладних за березень 2015 року встановив, що пунктом навантаження нафтопродуктів є: ТОВ "Еквіта", ПАТ "Одеснафтопродукт" та ПП "ТК-Сантана", тобто, підприємства, які не визначені жодним із наданих до перевірки договорів на зберігання.

На думку суду першої інстанції позивач мав надати до перевірки договори, укладені безпосередньо ТОВ "Астора" із зазначеними підприємствами. Тоді як позивач увесь час пояснював податковому органу та суду, що за умовами укладених з ТОВ Капітал Х договорів поставки нафтопродуктів товар поставлявся партіями протягом поточного місяця на умовах: ЕХW - резервуари нафтобаз ПАТ Дніпронафтопродукт і інших нафтобаз, що належать цьому Товариству на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів із наданням підтверджуючих документів, зокрема, і листа № 69 від 03.06.2015 Про надання інформації на письмовий запит відповідача (т. 1 а. с. 176-178).

Отже, колегія суддів не погоджується із позицією суду першої інстанції, в тому числі, щодо відсутності пояснень стосовно відвантаження нафтопродуктів не зі складу ПАТ "Дніпронафтопродукт", оскільки правова конструкція умов договорів поставки та договору зберігання № 4422 від 29.12.2014 не передбачає наявність у позивача, як покупця товару та поклажодавця, обов`язку укладення окремих договорів з ТОВ "Еквіта", ПАТ "Одеснафтопродукт" та ПП "ТК-Сантана", що слугували пунктами навантаження нафтопродуктів, які відпускалися постачальником через нафтобази, належні ПАТ Дніпронафтопродукт на праві власності та іншому речовому праві.

Крім того, під час апеляційного перегляду справи позивач пояснив, що взаємовідносини із вказаними контрагентами були опосередкованими, тому прямі договори відсутні, у підтвердження чого надав листи зберігача - ПАТ "Дніпронафтопродукт" та договір надання послуг № 3220 від 04.01.2013, укладений зберігачем з ТОВ "Еквіта", договір надання послуг № 3236 від 01.02.2013, укладений зберігачем з ПАТ "Одеснафтопродукт" і договір № 0111/10-1 від 01.11.2010, укладений зберігачем з ПП "ТК-Сантана", разом із клопотанням про поновлення строку на подання доказів, яке обґрунтоване неодноразовим зверненням до контрагента за отриманням інформації та документів і тривалим її наданням (т. 6 а. с. 221-230).

Суд першої інстанції також зазначив, що складських документів, які свідчать про прийняття товару на склади зберігання, якими відповідно до товарно - транспортних накладних є ТОВ "Еквіта", ПП "ТК-Сантана", ПАТ "Одеснафтопродукт" та з яких безпосередньо відбувається відпуск нафтопродуктів, що належать ТОВ "Астора" до перевірки товариством не надано.

Колегія суддів відзначає, що правовідносини контрагента позивача із зазначеними суб`єктами господарювання є окремими взаємовідносинами та не впливають на факт виконання контрагентами позивача договорів поставки нафтопродуктів та зберігання. З цього приводу колегія суддів знаходить слушними доводи позивача в апеляційній скарзі, що ПАТ "Дніпронафтопродукт" відповідно до договору зберігання здійснювало відпуск позивачу нафтопродуктів зі складів третіх осіб, згідно з відповідними договорами, і це передбачено умовами договору зберігання та узгоджується з вимогами ч. 1 ст. 949 ЦК України. Зазначені обставини підтверджуються листом ПАТ "Дніпронафтопродукт" від 15.09.2015 за № 10/1509/01.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, відповідно до товарно-транспортних накладних (Форма № 1-ТТН) автопідприємствами, якими здійснено транспортування нафтопродуктів, є ТОВ ТД "Кременчукнафтпродуктсервіс", ТОВ "Еко-Вей", ПП "Капрайя", замовником є позивач, вантажоодержувачем - мережі АЗС, які орендуються ТОВ "Астора".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи містять паливні ваучери, звіти про рух пального, змінні звіти АЗС, рух нафтопродуктів по АЗС (т. 3 а.с. 216-240, т. 4 а.с. 1-25) та Журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС по формі № 13-НП (т. 4 а. с. 26-33), Договір поставки № П-14645 від 25.12.2014 між позивачем, як постачальником та ТОВ ВТФ Авіас як покупцем, щодо поставки паливно-мастильних матеріалів на АЗС ТОВ Астора у Житомирській області з описом бланків довірчих документів (паливна картка) на отримання палива (т. 2 а. с. 185-199) та оборотно-сальдові відомості по рах. 28.1, 28.2, 63.1 за березень, квітень 2015 (т. 2 а.с. 176-178), які судом першої інстанції не були взяті до уваги.

Колегія суддів приймає до уваги доводи позивача, що ТТН засвідчують факт транспортування товару, містять відомості про вид, об`єм, масу, густину та температуру нафтопродуктів і підписи уповноважених осіб; на кожній ТТН міститься чек РРО, який є підтвердженням належного оприбуткування товару на конкретній АЗС з відображенням дати операції, номенклатури та кількості палива. Відображення даних про оприбуткування нафтопродуктів операторами АЗС позмінно в розрізі номенклатури та їх маси відображено у змінних звітах, журналах обліку нафтопродуктів. Оприбуткування товару, придбаного у ТОВ Капітал Х протягом березня, квітня 2015 року та подальший рух цих активів (реалізація нафтопродуктів через мережу АЗС ТОВ Астора ) підтверджується наявними у справі оборотно-сальдовими відомостями, Z-звітами, змінними звітами та не заперечується відповідачем.

Обставин наведеного реального руху активів, що відповідає задекларованому позивачем під час розгляду справи спростовано не було, доводи відповідача зводяться до наведення визначених в актах перевірки відомостей.

Колегія суддів ураховує висновки Верховного Суду, наведені в постановах від 14.08.2018 у справі № 820/8206/15 щодо правовідносин з транспортування товару перевізниками ТОВ ТД "Кременчукнафтопродуктсервіс", ТОВ "Еко-Вей", ТОВ "Капрайя" та від 13.11.2018 у справі № 823/3874/14 щодо правовідносин, в яких транспортування придбаних нафтопродуктів на автозаправні станції для роздрібної реалізації здійснювалось ТОВ ТД Кременчукнафтопродуктсервіс .

При цьому, суд першої інстанції послався на те, що в ході перевірки не встановлено наявність у ТОВ ТД "Кременчукнафтопродуктсервіс" ліцензії на право перевезення небезпечних вантажів (палива).

Разом з тим, позивач надав суду апеляційної інстанції, серед іншого, ліцензію серія АД № 064954 від 30.07.2012 Міністерства транспорту та зв`язку України, видану ТОВ ТД "Кременчукнафтопродуктсервіс" згідно з рішенням № 206 від 24.07.2012 разом з клопотанням про поновлення строку на подання доказів. Скаржник мотивує клопотання тим, що наявність такої ліцензії впливає на вирішення цього спору, хоча вважає, що її відсутність не впливає на реальність господарських операцій, посилаючись на правові висновки Верховного Суду, наведені у справах № 1240/1982/18, № 804/4787/16, № 823/3874/14. Також апелянт зазначає про зміну керівника та представника позивача у справі і вказує на те, що ліцензія не є первинним документом, а податковий орган наділений повноваженнями з`ясувати питання її наявності або відсутності, на відміну від позивача.

Переглядаючи цю справу, Верховний Суд звернув увагу на вимоги ч. ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях), які кореспондують правилам ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017), що зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Тому, зважаючи на об`єктивні причини ненадання позивачем доказів до суду першої інстанції, колегія суддів визнає їх поважними та з метою дослідження факту реальності вчинення позивачем досліджених в межах перевірок господарських операцій, приймає їх до розгляду.

Колегія суддів уважає, що надані позивачем в ході судового розгляду документи можуть бути враховані в якості належних доказів, що не суперечить вимогам п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України та приписам ст. ст. 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд в постанові від 20.03.2020 у справі № 826/11054/15 зауважив, що право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, не є обмеженими поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на всіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Мотивуючи підстави відмови у задоволенні позову, суд першої інстанції відзначив, що в ході перевірки встановлено, що ТОВ "Капітал X" не є виробником нафтопродуктів, придбаних ТОВ "Астора" у березні 2015 року. Відповідно до наданих ТОВ "Астора" сертифікатів відповідності виробником нафтопродуктів є ПАТ "Укртатнафта" та LUKOIL Neftohim Burgas AD (Болгарія). Сертифікат видано ПАТ "ТФПНК "Уктатнафта". На сертифікатах відповідності виробника відсутня печатка ТОВ "Капітал X", яка б свідчила про придбання останнім нафтопродуктів та факт реалізації їх ТОВ "Астора".

Не погоджуючись із наведеною позицією, колегія суддів відзначає, що сертифікат відповідності чи якості придбаного товару не може бути самостійною підставою для висновку щодо безтоварності господарських операцій, оскільки такий документ не є документом на підставі якого формуються показники податкової і бухгалтерської звітності та актами законодавства не передбачено проставляння в сертифікаті відповідності або паспорті якості будь-яких відміток про перехід права власності на зазначений в них товар від одного постачальника до іншого по ланцюгу руху продукції від виробника.

До того ж, інформація про зазначені Сертифікати відповідності нафтопродуктів і паспорти якості, відображена у товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) по формі № 1-ТН (нафтопродукт), що дає змогу ідентифікувати, які саме нафтопродукти транспортувались контрагентами позивача (т. 2 а.с. 237-254, т. 3 а.с. 1-215).

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 04 червня 2020 року у справі № 808/51/16.

Підсумовуючи наведене та враховуючи наявні у справі докази, досліджені в судовому засіданні, висновок суду першої інстанції про те, що надані позивачем докази є узагальнюючими документами, які не розкривають змісту та обсягу господарських операцій, не дають можливість ідентифікувати, який саме товар було придбано та не підтверджують його придбання у ТОВ "Капітал Х" видається невмотивованим.

Також суд першої інстанції послався на доводи відповідача, що відповідно до інформаційної бази даних ДФС України ТОВ "Капітал X" не здійснював імпорт та придбання нафтопродуктів від зазначених вище виробників та відповідно не відносив операції з їх придбання до складу податкового кредиту. При цьому, ТОВ "Капітал X" у березні 2015 року сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по податкових накладних ТОВ "Фортуна X", яким, в свою чергу, придбане пальне у ТОВ "Сачиго". Враховуючи інформацію, яка була надана від СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області у 2015 році не встановлено ланцюг постачання нафтопродуктів від виробників ПАТ Укранафта та LUKOIL Neftohim Burgas AD (Болгарія) до ТОВ Капітал Х , встановити реальність вчинення господарських операцій між виробниками нафтопродуктів та покупцем ТОВ Капітал Х неможливо.

Фактично в основу оскаржуваного рішення судом покладено інформацію, що наявна в інформаційних базах ДФС, на яку посилався відповідач.

На переконання апеляційного суду, зазначену інформацію не може бути взято до уваги, оскільки будь-яка податкова інформація, наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Аналогічні висновки щодо правового статусу податкової інформації наведено в постановах Верховного Суду від 26.03.2020 у справі № 826/9967/16 (п. 23), від 28.08.2018 у справі № 820/7592/15, від 18.09.2019 у справі № 810/4290/13-а.

Таким чином, дані обставини не є належним доказом, що підтверджують факт допущення позивачем порушень податкового законодавства.

В той же час, відсутність за податковою інформацією у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу. Основні фонди та транспортні засоби можуть перебувати у постачальника на праві оренди або лізингу, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, наведеним в постанові від 06.02.2018 року у справі № 804/4940/14 та в постановах від 16.10.2020 у справі № 815/2066/16, від 13.10.2020 у справі № 0340/1408/18, що відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Варто наголосити, що відповідачем не було доведено узгодженість дій позивача та його контрагента, тому будь-які порушення постачальником податкового законодавства не може бути підставою для позбавлення покупця права на отримання податкової вигоди.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.08.2018 у справі № 826/15767/13-а.

Крім того, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань (висновки наведено Верховним Судом в постанові від 05.02.2020 у справі № 823/1519/16).

Також колегія суддів зауважує, що контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України не надано належних доказів, які б свідчили б про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність позивача щодо такої та злагодженості дій між ними. В зазначених відповідачем кримінальних провадженнях відсутній вирок, а одне з них закрите. Відомості, отримані в ході оперативно-розшукових заходів чи досудового слідства, не є доказами при доведенні фактів допущення порушень вимог податкового законодавства платником податків, тому надані відповідачем до матеріалів справи документи, які містяться в т. 4 на а. с. 41-128, не можуть бути прийняті судом до уваги.

Аналогічні висновки у подібних правовідносинах зроблено Верховним Судом у постановах від 26.03.2020 у справі № 826/9967/16, від 04.11.2020 у справі № 820/990/16, від 23.01.2020 у справі № 803/3212/15, від 05.03.2019 у справі № 820/10211/15, від 26.11.2020 у справі № 808/2565/16.

За таких обставин, судом першої інстанції не в повній мірі було з`ясовано обставини справи.

Оцінивши подані платником докази за правилами ст. 86 КАС України, надані позивачем документи оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій.

Відповідачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не надано доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих первинних документах, недостовірні чи не відповідають вимогам ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Водночас, судом першої інстанції не враховано зміст наданих позивачем документів, що опосередковують господарські операції та не надано належну оцінку за яких обставин такі документи відхилено в якості доказів виконання умов договорів поставки та обумовлених вказаними вище договорами послуг.

Правова позиція суду апеляційної інстанції відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним в постанові від 29.07.2020 року у справі № 2040/7658/18.

Колегія суддів не бере до уваги доводи контролюючого органу, що оприбуткування придбаних у ТОВ "Капітал X" нафтопродуктів щоденно протягом березня 2015 року, та щоденно реалізовувались в роздріб через мережі АЗС, які орендує ТОВ "Астора", при цьому податкові накладні та акти - прийому передачі нафтопродуктів складені від 31.03.2015 року в кількості 9 шт. Оскільки контрагентами здійснювалося безперервне постачання нафтопродуктів, оприбуткування товару відображено позивачем на рах. 28.1, а його переміщення зі зберігання на АЗС для реалізації - на рах.28.2, що підтверджується наявними у справі доказами та відповідає правилам обліку і в сукупності з іншими первинним документами підтверджує факт реального здійснення господарських операцій.

Відносно зауважень, що на кінець періоду, що перевірявся, відповідно до оборотно-сальдової відомості по pax. 63.1 "Розрахунки за придбання ПММ" за березень 2015 року, у ТОВ "Астора" рахується кредиторська заборгованість, колегія суддів відзначає, що стан розрахунків між контрагентами не впливає на їх податкові зобов`язання.

З наведеного слідує, що досліджені документи первинного бухгалтерського обліку не суперечать, а відповідають правовій (діловій) меті позивача за договорами, укладеними з вказаними контрагентами, з огляду на основний вид діяльності ТОВ Астора .

При цьому, колегією суддів ураховано, що досліджені в процесі розгляду справи первинні документи за своєю формою та змістом не суперечить вимогам податкового законодавства та мають необхідні обов`язкові реквізити визначені законом. Відповідачем документально не доведено дефектність цих документів, їх невідповідність встановленим формам чи порядку їх оформлення. Аналіз взаємовідносин між позивачем та контрагентами свідчить, що контролюючим органом не надано суду доказу щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефекту у правовому статусі ТОВ Капітал Х .

Всупереч вимогам податкового законодавства України, висновки контролюючого органу в спірних правовідносинах базуються на аналізі обставин, які не можуть бути самостійною підставою для нарахування суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість.

За таких обставин, наведені в акті перевірки висновки контролюючого органу спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності власного рішення, під час розгляду справи не довів належними та допустимими доказами правомірність прийняття оскаржуваних рішень.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду судового рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене вище, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що рішення прийняте при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 року по справі № 820/11164/15 підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що за подання апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір у розмірі 31 530,00 грн. (платіжне доручення № 100 від 26.02.2020) та 1218,00 грн. за розгляд справи у суді першої інстанції.

З урахуванням висновків колегії суддів у цій справі, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОРА" задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 року по справі № 820/11164/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОРА" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення: №0000512201 від 23.06.2015, №0000522201 від 23.06.2015, №0000672201 від 23.07.2015, №0000682201 від 23.07.2015.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОРА" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області суму сплаченого судового збору в загальному розмірі 32 748 (тридцять дві тисячі сімсот сорок вісім) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 19.02.2021 року