Ухвала

від 22.04.2021 по справі 820/11164/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 квітня 2021 року

Київ

справа №820/11164/15

адміністративне провадження №К/9901/13122/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача Блажівської Н.Є.,

суддів: Желтобрюх І.Л., Шишова О.О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОРА" до Головного управління ДПС у Житомирській області про зобов`язання вчинити певні дії та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Астора звернулось до суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23 червня 2015 року № 0000512201 та №0000522201, від 23 липня 2015 року № 0000672201 та № 0000682201; зобов`язати відповідача відновити суми податкового кредиту та зобов`язань ТОВ "Астора" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в актах № 9/06-25-22-01/37320761 від 4 червня 2015 року, № 12/06-25-22-01/37320761 від 7 липня 2015 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року, адміністративний позов задоволено частково: скасовано податкові повідомлення - рішення від 23 червня 2015 року № 0000512201 та №000052220, від 23 липня 2015 року № 0000672201 та № 0000682201. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 27 червня 2019 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року скасовано в частині задоволення позовних вимог, справу в цій частині направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду, а в іншій частині судові рішення залишено без змін.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року у задоволенні адміністративного позову про скасування податкових повідомлень - рішень відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено.

13 квітня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Житомирській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року, у якій скаржник просить скасувати оскаржуване рішення апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Якщо касаційна скарга подається на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, системний аналіз наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

На обґрунтування визначеної підстави скаржник виклав обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, позивач стверджує про відсутність правового висновку Верховного Суду. Однак, подальше обґрунтування касаційної скарги не дає можливості встановити взаємозв`язок наведених доводів позивача до зазначеної підстави

Наведені скаржником доводи стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а тому посилання скаржника в цій частині не узгоджуються з наведеною скаржником підставою касаційного оскарження судових рішень - пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені статтею 330 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, з урахуванням статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, всупереч частини четвертої 330 Кодексу адміністративного судочинства України скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір".

Відповідно до частини першої, підпункту третього пункту третього частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб.

При цьому розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позовна заява у даній справі подана юридичною особою у 2015 році, а спір у справі носить майновий характер.

За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на дату звернення до суду з позовом ) ставка за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою складає 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно статті 7 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-ІХ "Про державний бюджет України на 2021 рік" станом на 1 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270 гривень.

У справі подано позовну заяву, в якій заявлено вимоги майнового характеру про скасування податкових повідомлень - рішень від 23 червня 2015 року № 0000512201, яким зменшено від`ємне значення ПДВ на суму 3436331 грн. та № 0000522201, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 6974105,00 грн, від 23 липня 2015 року № 0000682201 яким зменшено від`ємне значення ПДВ на суму 2706233 грн. та № 0000672201, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 11615639 грн.

Таким чином, судовий збір за подання до адміністративного суду цієї касаційної скарги складає 45 400 грн. (( 14 321 872 грн. х 1,5 % ) х200%, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб).

Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами:

Отримувач коштівУК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Номер рахунок отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету 22030102 Найменування податку, збору, платежу "Судовий збір (Верховний Суд, 055") Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскарження справи) по справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа) Згідно з положеннями частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Суд вважає за необхідне встановити скаржнику десятиденний строк від дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання уточненої касаційної скарги з належним обґрунтування підстав, на яких подається касаційна скарга з визначенням передбачених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстав та документа про сплату судового збору у розмірі, встановленому законом.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОРА" до Головного управління ДПС у Житомирській області про зобов`язання вчинити певні дії та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення зазначеного недоліку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н.Є. Блажівська

Судді: І.Л. Желтобрюх

О.О. Шишов