Ухвала

від 18.02.2021 по справі 335/5514/20

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/5514/20 1-кс/335/1032/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого 2 ВРКП СУ ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019080000000365 від 07.08.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором ОСОБА_7 звернулась до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на грошові кошти, вилученні під час обшуку за фактичною адресою ТОВ «МЗ «Квік»: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд.10, приміщення 2, а саме: паперові купюри візуально схожі на грошові кошти української національної валюти гривні у загальній сумі 1872800 грн., а саме: 2742 купюри номіналом 500 гривен на суму 1371000 грн., 2344 купюри номіналом 200 гривен на суму 468800 грн., 33 купюри номіналом 1000 гривен на суму 33000 грн., а також паперові купюри візуально схожі на грошові кошти американської національної валюти долари США у загальній сумі 65340 доларів США, а саме: 645 купюри номіналом 100 доларів США на суму 64500 доларів США, 16 купюр номіналом 50 доларів США на суму 800 доларів США, 2 купюри номіналом 20 доларів США на суму 40 доларів США. Також, у клопотанні слідчий просила клопотання розглянути без участі службових осіб ТОВ «МЗ «Квік».

В клопотанні в обґрунтування підстав для арешту майна слідчий зазначила, що у провадженні СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження № 62019080000000365 від 07.08.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що посадові особи Філії «Пасажирська компанія» АТ«Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 41022900), у період часу з 01.01.2018 року по 30.04.2020 року, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам АТ «Українська залізниця», забезпечили перемогу ТОВ «МЗ «Квік» (код за ЄДРПОУ 38284929) при проведенні тендерних закупівель та укладання низки договорів з вказаним підприємством щодо проведення ремонтних робіт колісних пар, які в подальшому частково виконані не були, що призвело до безпідставного перерахування грошових коштів АТ«Українська залізниця» на банківські рахунки ТОВ «МЗ «Квік» на загальну суму з ПДВ у розмірі 47 103 870 грн., що спричинило тяжкі насідки.

Крім того, вказала, що органом досудового розслідування, встановлено, що службові особи ТОВ «МЗ «Квік» (код за ЄДРПОУ 38284929) у період часу з 01.01.2018 по 31.12.2019 року, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податків, при складанні документів податкової звітності з ПДВ, безпідставно віднесли до складу податкового кредиту з ПДВ суми по операціям, які фактично не відбувались та з підприємства з ознаками «фіктивності», а саме: ТОВ «ТД Альтіка» (код ЄДРПОУ 42661962), ТОВ«Бісеріка» (код ЄДРПОУ 42207300), ТОВ «ПостерКраф ЛТД» (код ЄДРПОУ 42293562), ТОВ «Бентонс» (код ЄДРПОУ 42196336), ТОВ«Крішана» (код ЄДРПОУ 42207321), ТОВ «Старт Борн» (код ЄДРПОУ 42295989), ТОВ «Елтранс Україна» (код ЄДРПОУ 39380838), ТОВ «ТД «Технолліон», (код ЄДРПОУ 41339291), ТОВ «Ердо Груп» (код ЄДРПОУ 42870546), ТОВ «Будівельна Вежа» (код ЄДРПОУ 42514672), ТОВ «ЛегалВоркс» (код ЄДРПОУ 42525016), ТОВ «Вест Ріал Естейт» (код ЄДРПОУ 43032051), ТОВ «МС Трейд Україна» (код ЄДРПОУ 41470176), ТОВ«Аддішенел Ревенью Менеджмент» (код ЄДРПОУ 38563862), ТОВ «Сканєж Плюс» (код за ЄДРПОУ 42154055), ТОВ «Актівайс» (код за ЄДРПОУ 42928742) та ТОВ Аукціон ТК» (код за ЄДРПОУ 43037793), що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 6752990 грн., що є особливо великим розміром. Вищевказане підтверджено висновками аналітичних досліджень № 25/08-01-16-02-05/38284929 від 27.02.2020 року та № 221/08-01-16-02-05/38284929 від 02.07.2020 року, які складено співробітниками управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Головного управління ДПС у Запорізькій області.

В ході досудового розслідування отримано ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13.07.2020 про проведення обшуку у офісному приміщенні ТОВ «МЗ «Квік» за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд.10, приміщення 2.

У період часу з 08 години 50 хвилин до 16 години 30 хвилини 21 липня 2020 року за вищевказаною адресою проведений обшук. За результатами вказаного обшуку виявлено та вилучено речі, предмети та документи, які не зазначені в ухвалі Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13.07.2020 року, однак мають значення для досудового розслідування, а саме: паперові купюри візуально схожі на грошові кошти української національної валюти гривні у загальній сумі 1872800 грн., а саме: 2742 купюри номіналом 500 гривен на суму 1371000 грн., 2344 купюри номіналом 200 гривен на суму 468800 грн., 33 купюри номіналом 1000 гривен на суму 33000 грн., а також паперові купюри візуально схожі на грошові кошти американської національної валюти долари США у загальній сумі 65340 доларів США, а саме: 645 купюри номіналом 100 доларів США на суму 64500 доларів США, 16 купюр номіналом 50 доларів США на суму 800 доларів США, 2 купюри номіналом 20 доларів США на суму 40 доларів США.

Під час вилучення вищевказаних грошових коштів, генеральним директором ТОВ «МЗ «Квік» ОСОБА_8 та адвокатом представником ТОВ «МЗ «Квік» ОСОБА_9 було заявлено про приналежність виявлених грошових коштів співзасновнику ТОВ «МЗ «Квік» ОСОБА_10 .

В подальшому, 29.07.2020 ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя накладено арешт, як на речовий доказ на виявлені та вилучені, під час проведення обшуку, грошові кошти у сумі 1872800 грн. та 65340 доларів США.

Сторона захисту звернулась до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з клопотанням про скасування ухвали слідчого судді, якою накладено арешт на грошові кошти, вилучені під час проведення обшуку від 21.07.2020 року. Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08.02.2021 арешт, накладений на речові докази зазначені вище грошові кошти, скасовано.

Слідчий вказує, що під час розгляду клопотання про скасування арешту майна судом допущено істотні порушення вимог кримінального-процесуального законодавства, порушено загальні засади кримінального провадження, що стало підставою для її оскарження в апеляційному порядку.

Разом з тим, під час досудового розслідування здобуто докази, які є новими та додатковими підставами для застосування заходу забезпечення кримінального провадження арешту зазначених речових доказів грошових коштів, які не досліджувались під час судового розгляду та постановлення ухвали від 08.02.2021. та в органу досудового розслідування достатньо підстав вважати, що грошові кошти у розмірі 1872800 грн. та 65340 доларів США, які були вилучені в офісному приміщенні ТОВ «МЗ «Квік» за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 10 приміщення 2 під час проведення обшуку фактично не належать особисто ОСОБА_10 та здобуті службовими особами ТОВ «МЗ «Квік» в результат злочинної діяльності при здійсненні фіктивних фінансово-господарської операцій від імені вказаного підприємства виявлені та вилучені грошові кошти ТОВ «МЗ «Квік» під час проведення обшуку за фактичною адресою підприємства: м. Запоріжжя пр. Маяковського, 10 приміщення 2 на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13.07.2020 є речовими доказами, з метою збереження яких необхідне застосування заходу забезпечення арешту.

Слідчий клопотання мотивує тим, що доводи сторони захисту в обґрунтування законності походження вилучених грошових коштів у ході судового розгляду клопотання, за результатами якого ухвалено рішення від 08.02.2021 про скасування арешту на речові докази грошові кошти, є неспроможними, та у органу досудового розслідування достатньо підстав вважати, що грошові кошти у розмірі 1872800 грн. та 65340 доларів США, які були вилучені в офісному приміщенні ТОВ «МЗ «Квік» за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 10 приміщення 2 під час проведення обшуку, фактично не належать особисто ОСОБА_10 та здобуті службовими особами ТОВ «МЗ «Квік» в результаті злочинної діяльності при здійсненні фіктивних фінансово-господарських операцій від імені вказаного підприємства, та вони підлягають арешту.

Як на підставу накладення арешту, слідчий посилається на те, що вказані грошові кошти підлягають спеціальній конфіскації, яка передбачена частиною 1 статті 96-1 КК України, а тому застосування заходу забезпечення арешту необхідне для забезпечення виконання вироку в частині спеціальної конфіскації. Також, злочин, передбачений частиною 3 статті 212 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, у зв`язку із чим вказані грошові кошти підлягають арешту з метою забезпечення виконання вироку в цій частині конфіскації майна. Підставою для застосування арешту, слідчим також зазначено необхідність арешту з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Згідно з клопотанням 11.02.2021 року слідчим у кримінальному провадженні за погодженням з прокурором до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя внесено клопотання про накладення арешту на майно. Однак, слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ухвалою від 11.02.2021 року клопотання слідчого, повернуто прокурору для усунення його недоліків, встановивши строк для усунення недоліків клопотання протягом сімдесят двох годин з моменту отримання вказаної ухвали. Ухвала отримана слідчим 12.02.2021 року.

У клопотанні від 15.02.2021 слідчий вказує що думка суду є хибною і не грунтується на нормі закону.З огляду на викладене, слідчий просив накласти арешт на грошові кошти вилученні під час обшуку за фактичною адресою ТОВ «МЗ «Квік» м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд.10, приміщення 2. Клопотання розглянути без участі службових осіб ТОВ «МЗ «Квік»

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні. Вказав, що не погоджується з ухвалою слідчого судді про скасування арешту з майна і вважає, що власником майна є ТОВ «МЗ «Квік». Також зазначив, що після скасування арешту з майна грошові кошти не повернуті, через існування певної процедури,а арешт на вказане майно повинен бути накладений як на речовий доказ з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а також з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення. Крім того, слідчий вказав, що підозрюваних у цьому провадженні наразі немає, розмір збитків не визначений, однак наполягає що метою арешту є забезпечення збереження речових доказів, застосування спеціальної конфіскації, застосування конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав і вказав про наявність підстав для накладення арешту на майно як на речовий доказ. Просить слідчого суддю врахувати резонанс цього провадження.

Представник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечував, зазначав, що 21.07.2021 року вилучене майно у ОСОБА_5 і до теперішнього часу не повернене всупереч ч. 3 ст.169 КПК України. З клопотання про накладення арешту на майно видно, що вилучені у власника грошові кошти є тимчасово вилученим майном з 21.07.2021, отже слідчий не має право звертатися до суду з відповідним клопотанням, так як строки подання клопотання вичерпані та використані. Крім того, накладаючи арешт слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання у нього відсутні заперечення ТОВ «МЗ «Квік» та відсутні дані щодо приналежності вилучених грошових коштів. 08.02.2021 року ухвалою слідчого судді арешт було скасовано, ухвала є чинною і в ухвалі встановлено, що ОСОБА_10 є власником грошових коштів, він не займає посади в ТОВ «МЗ «Квік», а є тільки засновником. Вказані грошові кошти він зберігав за фактичною адресою ТОВ «МЗ «Квік»: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 10, приміщення 2, оскільки їх зберігання за вказаною адресою є безпечним, через те, що приміщення знаходиться під охороною та оснащене сейфом. Позбавлення ОСОБА_10 права розпорядження коштами за умов недоведеності його причетності до правопорушенням є втручанням у його право мирно володіти майном. Вказав також, що сума вилучених грошових коштів є значна і вже більше півроку власник позбавлений права на своє майно, при тому що він не є підозрюваним у вказаному провадженні.

Слідчий суддя, заслухавши слідчого та прокурора, представника власника майна, доходить висновку, що клопотання про арешт майна слід повернути прокурору для усунення його недоліків, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 62019080000000365 від 07.08.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212 КК України.

У рамках вказаного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13.07.2020 надано дозвіл на проведення обшуку за фактичною адресою розташування ТОВ «МЗ «Квік»: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд.10, приміщення 2.

21.07.2020, у ході проведення обшуку за вказаною адресою, органом досудового розслідування виявлено та вилучено речі та документи, у тому числі і грошові кошти української національної валюти гривні у загальній сумі 1 872 800 грн., а саме: 2742 купюри номіналом 500 гривен на суму 1 371 000 грн., 2344 купюри номіналом 200 гривен на суму 468800 грн., 33 купюри номіналом 1000 гривен на суму 33 000 грн., а також паперові купюри візуально схожі на грошові кошти американської національної валюти долари США у загальній сумі 65 340 доларів США, а саме: 645 купюри номіналом 100 доларів США на суму 64500 доларів США, 16 купюр номіналом 50 доларів США на суму 800 доларів США, 2 купюри номіналом 20 доларів США на суму 40 доларів США.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29.07.2020 клопотання слідчого про арешт майна, вилученого у ході обшуку, задоволено частково та накладено арешт в тому числі на паперові купюри візуально схожі на грошові кошти української національної валюти гривні у загальній сумі 1 872 800 грн., а саме: 2742 купюри номіналом 500 гривен на суму 1 371 000 грн., 2344 купюри номіналом 200 гривен на суму 468800 грн., 33 купюри номіналом 1000 гривен на суму 33 000 грн., а також паперові купюри візуально схожі на грошові кошти американської національної валюти долари США у загальній сумі 65 340 доларів США, а саме: 645 купюри номіналом 100 доларів США на суму 64500 доларів США, 16 купюр номіналом 50 доларів США на суму 800 доларів США, 2 купюри номіналом 20 доларів США на суму 40 доларів США, які вилучені під час обшуку за фактичною адресою ТОВ «МЗ «Квік»: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд.10, приміщення 2.

Зі змісту ухвали вбачається, що слідчий суддя, з урахуванням відсутності заперечень представника ТОВ "МЗ "Квік" та відсутності у слідчого судді, на час розгляду клопотання, даних щодо приналежності та походження вилучених коштів, вважав за необхідне накласти арешт на вилучені грошові кошти, як на такі, що відповідають критеріям ст. 98 КПК України.

У подальшому, ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08.02.2021 клопотання адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_10 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 62019080000000365 від 07.08.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України задоволено, та скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29.07.2020, на вилучені у ході проведення 21.07.2020 обшуку за фактичною адресою ТОВ «МЗ «Квік»: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд.10, приміщення 2, а саме на: паперові купюри візуально схожі на грошові кошти української національної валюти гривні у загальній сумі 1 872 800 грн., а саме: 2742 купюри номіналом 500 гривен на суму 1 371 000 грн., 2344 купюри номіналом 200 гривен на суму 468800 грн., 33 купюри номіналом 1000 гривен на суму 33 000 грн., а також паперові купюри візуально схожі на грошові кошти американської національної валюти долари США у загальній сумі 65 340 доларів США, а саме: 645 купюри номіналом 100 доларів США на суму 64500 доларів США, 16 купюр номіналом 50 доларів США на суму 800 доларів США, 2 купюри номіналом 20 доларів США на суму 40 доларів США.

Відповідно до положень з ч.1 ст.131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ч.ч.3-5 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно з положеннями ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч.2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 КПК України.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Слід зазначити, що незважаючи на існування ухвали слідчого судді про скасування арешту з майна, яке набрало законної сили 08.02.2021 року, орган досудового розслідування станом на 17.02.2021 р. вилучені грошові кошти власнику не повернув, а, натомість звернувся до слідчого судді із повторним клопотання про накладення арешту на вказані грошові кошти в рамках даного кримінального провадження.

У клопотанні слідчий вказує, що 11.02.2021 року ухвалою слідчою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.02.2021 року клопотання слідчого, погоджене з прокурором про арешт майна, на підставі ч.3 ст.172 КПК України повернуто прокурору для усунення його недоліків, встановивши строк для усунення недоліків клопотання протягом сімдесят двох годин з моменту отримання вказаної ухвали.

Отже, з клопотання встановлено, що слідчий вдруге звернувся з клопотанням про накладення арешту на майно до суду. Ухвалу слідчого судді, на усунення недоліків за якою подано нове клопотання про арешт майна до клопотання не додав.

При цьому, виходячи із положень ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна, яке було повернуто для усунення недоліків, після його повторної подачі, не може вважатися як вперше поданим, та обов`язково підлягає обов`язковому дослідженню на предмет усунення недоліків, які стали підставою повернення клопотання прокурору.

Окрім того, слідчий обґрунтовує вказане клопотання не обставинами, які мали б бути доведені та зазначені в клопотанні з огляду на приписи ст. 170,171 КПК України, а незгодою з рішенням слідчого судді про скасування арешту з майна та повернення клопотання на усунення недоліків, без урахування обставин, які встановлені судовим рішенням від 08.02.2021 року, яке набрало законної сили. Слідчий надаючи оцінку правомірності постановлення ухвали слідчого судді та власну позицію щодо оцінки доказів, наданої і оціненої слідчим суддею в судових рішення, не врахував, що метою накладення арешту на майно в силу ст. 170 КПК України не може бути перегляд обставин, встановлених ухвалою про скасування арешту з майна.

Слід зауважити, що зі змісту клопотання вбачається, що слідчий не погоджуючись з ухвалами слідчого судді від 08.02.2021 року та від 11.02.2021 року і подаючи на усунення недоліків нове клопотання відповідно до частини шостої статті 170 КПК України не зазначив доказів, на підтвердження обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном, та відповідні документи до клопотання не додав.

Долучені до матеріалів документи датовані до 08.02.2021 року та існували на момент розгляду питання про скасування арешту майна, отже мали бути предметом заперечень сторони обвинувачення під час вирішення цього питання, проте в ухвалі слідчого судді 08.02.2021 року, встановлено належність грошових коштів ОСОБА_10 , відносно якого не здійснюється кримінальне провадження, а не ТОВ «МЗ Квік», нових доказів в обґрунтування клопотання слідчим до клопотання не долучено.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що зміст клопотання не відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України з огляду на таке.

Підставою для накладення арешту на арешт слідчий вказав підстави, які передбачені ч.2 ст. 170 КПК, зокрема це збереження речових доказів, забезпечення спеціальноїконфіскації; конфіскація майна як виду покарання за ч.3 ст.212 КК України, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті (тобто щодо мети вказаної слідчим у клопотанні- забезпечення спеціальної конфіскації), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті (тобто щодо мети вказаної слідчим у клопотанні- забезпечення конфіскації майна як виду покарання) арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті (тобто щодо мети вказаної слідчим у клопотанні - відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення) арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Що стосується відшкодування заподіяних злочином збитків, що можна розцінювати як передбачене п. 4 ч. 2ст. 170 КПК Українивідшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди, то в даному випадку орган досудового розслідування не обґрунтував правових підстав для ініціювання накладення арешту з цією метою,з урахуванням тих обставин, що у клопотанні зазначив, що підозра повідомлена не була, у матеріалах клопотання відсутні відомості щодо наявності у кримінальному провадженні цивільного позову.

Разом із тим, слідчий суддя звертає уваги, що визнання стороною обвинувачення арештованого майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні, не може бути єдиною підставою для арешту майна, оскільки не є визначеною законом підставою для цього і, хоча в клопотанні слідчий вказує на необхідність накласти арешт на майно, як на речові докази у кримінальному провадженні, але при цьому не приводить жодного належного доказу на підтвердження вказаного, крім того не вказує, у який спосіб та для з`ясування яких обставин, що мають значення у даному кримінальному провадженні можливе використання цього майна у якості речового доказу, а долучені до клопотання слідчого матеріали не містять фактів тих обставин, на які послався ініціатор клопотання.

Варто уваги, що постанова про визнання речовим доказом, на яку посилається слідчий, не містить відносно коштів вказівку на наявність критеріїв, визначених ст.98 КПК України, а містить лише вказівку на виявлення грошових коштів та ненадання директором ТОВ "МЗ "Квік" документів, які підтверджують законне походження зазначених грошових коштів, а слідчим суддею 29.07.2020 року в ухвалі накладено арешт на вилучені грошові кошти, як на такі, що відповідають критеріям ст. 98 КПК України з урахуванням відсутності заперечень представника ТОВ "МЗ "Квік" та відсутності у слідчого судді, на час розгляду клопотання, даних щодо приналежності та походження вилучених коштів.

У відповідності до п. п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Такі дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже, суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Крім вищенаведеного, слідчий суддя зазначає, що слідчий у клопотанні відповідно ст.ст.171,173 КПК України, не обґрунтував розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для третіх осіб з урахуванням утримання державою цього майна під арештом більше ніж півроку з 21.07.2020 року.

Слідчий суддя звертає увагу і на те, що з моменту, коли розпочато досудове розслідування, тобто з 07.08.2019 року, незважаючи на тривалий час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, даних щодо проведення будь-яких слідчий дій органом досудового розслідування в межах вказаного кримінального провадження не надано, не встановлено у передбаченому законом порядку розмір заподіяної правопорушенням шкоди, що унеможливлює зробити висновок щодо наявності шкоди, у наслідок чого неможливо надати оцінку щодо співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Більш того, за ст.170 КПК завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до обґрунтування слідчого у клопотанні, метою накладення арешту є запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. Натомість, орган досудового розслідування, в порушення ч. 5 ст. 132, ч. 2 ст. 171 КПК України, не додав до клопотання матеріали, які б підтверджували заявлені ризики та їх не обґрунтував в світлі того, що вилучене у власника майно перебуває більше півроку в розпорядженні органу досудового розслідування.

При посиланні слідчим на ч. 3ст. 170 КПК України, що у випадку передбаченому п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України, що арешт може бути накладений на майно будь якої фізичної або юридичної особі, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначенимст. 98 КПК України, слідчий не звільняється від обов`язку покладеного на нього п. 3 ч. 2ст. 171 КПК України, а також п. 1 ч. 2ст. 171 КПК України, які вже були зазначені вище.

Слідчий суддя в силу приписів ч.3 ст.26 КПК України у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Вищевказані суперечності унеможливлюють вирішення питання слідчим суддею про арешт майна, за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити, щоіснує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що майно є доказом злочину, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичними особами внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідають вимогамст. 98 КПК України,підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, а тому слідчий суддя позбавлений можливості перевірити та врахувати правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; наслідки арешту майна для третіх осіб, що є обов`язком слідчого судді в розумінні ч. 2ст.173 КПК України.

У відповідності до ч.3ст.172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання про арешт майна для усунення недоліків.

На підставі наведеного, керуючисьст. 170-172 КПК України

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого 2 ВРКП СУ ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019080000000365 від 07.08.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212 КК України, повернути прокурору для усунення недоліків.

Встановити строк для усунення недоліків - 72 години з моменту отримання вказаної ухвали.

Копію ухвали про повернення клопотання невідкладно надіслати слідчому та прокурору.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Орджонікідзевського

районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_11