Постанова

від 18.02.2021 по справі 754/807/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 754/807/19 Головуючий 1 інстанція- Саламон О.Б.

Провадження № 22-ц/824/1978/2021 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І.

П О С Т А Н О В А

іменем України

18 лютого 2021 року м.Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Верланова С.М., Мережко М.В.,

за участю секретаря Малашевського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Плато Плюс на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року про відмову у забезпеченні позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Плато Плюс до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Права Справа , третя особа Приватний нотаріс Київського міського нотаріального округу Іванченко Вадим Юрійович про визнання договору дарування недійсним,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 18 лютого 2019 року відмовлено у вжитті заходів забезпечення позову за заявою позивача ТОВ Плато Плюс у справі за позовом ТОВ Плато Плюс до ОСОБА_1 , ТОВ Права Справа , третя особа Приватний нотаріус КМНО Іванченко В.Ю. про визнання договору дарування недійсним.

Не погоджуючись із ухвалою, позивач ТОВ Плато Плюс подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким його заяву про забезпечення позову задоволити в повному обсязі,посилаючись на її помилковість, порушення судом норм процесуального і неправильне застосування норм матеріального права.

Скарга мотивована неврахуванням судом того факту, що ТОВ Плато Плюс є потерпілим у рамках кримінального провадження, де обвинуваченим є відповідач ОСОБА_1 , який уклав цілий ряд фіктивних правочинів з метою уникнення стягнення на нерухоме майно для відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди. Зокрема ОСОБА_1 здійснено відчуження своїй дочці ОСОБА_2 за договорами дарування квартири та п`яти земельних ділянок. Вважає, що посилання суду як підставу для відмови у задоволенні заяви на відсутність вироків по кримінальним провадженням є невірним, оскільки позивач просив застосувати заходи забезпечення позову в межах даного позову щодо визнання недійсним договору дарування об`єкта нежитлової нерухомості, а не в межах кримінальних проваджень. Вказує, що посилання суду на недоведеність спроб відповідачів відчужити майно не відповідають дійсності, бо такі спроби були і надходили пропозиції. Висновки суду про відсутність порушення права власності позивача на майно є хибними, оскільки позивач не є власником майна, а просить повернути його у власність ОСОБА_1

- 2 -

Невжиття судом заходів забезпечення позову, свідчить про порушення ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо необхідності застосування ефективного способу правового захисту.

Відповідач ТОВ Права Справа подав відзив на апеляційну скаргу, де вказав, що суд першої інстанції прийняв законне і обгрунтоване рішення і правомірно відмовив у вжитті заходів забезпечення позову, а доводи апеляційної скарги ТОВ Плато Плюс є безпідставними і надуманими, не грунтуються на вимогах закону, не спростовують висновків суду.

Відповідач ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому послався на те, що він є директором ТОВ Плато Плюс з моменту його заснування, а кримінальні провадження сфальшовані на замовлення рейдера ОСОБА_3 , а тому відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову, про що суд першої інстанції вказав в ухвалі, апеляційна скарга є безпідставною і задоволенню не підлягає.

Інші учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

Постановою Київського апеляційного суду від 24 червня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ Плато Плюс задоволено, ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою заяву задоволено. Накладено арешт на 1/2 частину комплексу споруд (літ. А,Б) загальною площею 1564,80 кв.м., об`єкт нежитлової нерухомості по АДРЕСА_1 та заборонено відповідачам ОСОБА_1 і ТОВ Права Справа вчиняти будь які дії, спрямовані на відчуження або обтяження цього майна.

Постановою Верховного Суду від 18 листопада 2020 року скасовано постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2019 року, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанцї з підстав неповідомлення відповідача ТОВ Права Справа про розгляд справи апеляційною інстанцією.

В суді апеляційної інстанції представник ТОВ Плато Плюс адвокат Щелков П.С. подану апеляційну скаргу та викладені в ній доводи підтримав, просив задоволити та скасувати оскаржувану ухвалу Деснянського районного суду м.Києва як незаконну.

Відповідач ТОВ Права Справа належним чином повідомлений про час розгляду справи, що стверджується розпискою його представника адвоката Боримської І.О., яка напередодні, тобто 17 лютого 2021 року, електронною поштою подала до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншій кримінальній справі.

Відповідно до ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи не перешкоджає розгляду справи, проте суд може відкласти розгляд справи, якщо повідомлені стороною причини неявки буде визнано поважними.

Апеляційний суд прийшов до висновку про відсутність поважних причин неявки представника відповідача з таких міркувань.

По-перше, посилаючись на неможливість явки до судуз огляду на зайнятість в іншій кримінальній справі, представник відповідача не додала до заяви жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували її участь у розгляді іншої кримінальної справи, зокрема договір про надання правової допомоги або про призначення захисника, ордер, судову повістку про виклик чи проведення слідчих дій тощо.

По-друге, представник відповідача повідомлена про день розгляду справи завчасно - 14 січня 2021 року, тобто більше ніж за місяць до дня розгляду і мала можливість спланувати свою роботу з урахуванням часу розгляду даної справи. Доказів про наявність непередбачуваних чи виняткових обставин, пов`язаних із необхідністю участі у розгляді іншої справи саме у момент розгляду даної справи, які б свідчили про поважність причин неявки, суду не надала.

- 3 -

По-третє, відповідно до ч.ч.1, 2, п.10 ч.3 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Однією з основних засад здійснення цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Окрім того, розгляд справи упродовж розумного строку є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, про що неодноразово вказував у своїх рішенням Європейський суд з прав людини. Зокрема, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Дана заява про забезпечення позову не знаходить свого вирішення близько двох років, що очевидно та поза всяким сумнівом не відповідає встановленим процесуальним законом строкам її розгляду і свідчить про порушення розумних строків її розгляду.

І по-четверте, відхиляючи клопотання про відкладення справи суд враховує, що відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому грунтовно і змістовно виклав свою позицію щодо законності і обгрунтованості судової ухвали та відсутності підстав для її скасування. Окрім того, обгрунтування вимог та інша аргументація відповідача викладена у числених докуметах (письмових поясненнях, запереченнях, скаргах тощо), які містяться у справі.

З огляду на викладене та з метою дотримання передбачених законом розумних строків розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника ТОВ Права Справа , а вказані у її заяві про відкладення розгляду причини неявки визнати неповажними.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлявся судом про розгляд справи, направлена йому судова повістка повернута за терміном зберігання, а за вказаним ним у справі мобільним телефоном НОМЕР_1 абонент не відповідає, про що помічником судді складено довідку (т.2 а.с.84).

Згідно наявних у справі відомостей, в тому числі повідомлення Білоцерківського відділу поліції, ОСОБА_1 за місцем проживання відсутній (зник 26 березня 2019 року), обліковується як особа, яка переховується від органів досудового розслідування (т.1 а.с.228-229), а тому відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України виклик відповідача до суду здійснено через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Третя особа приватний нотаріус КМНО Іванченко В.Ю. подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами,

- 4 -

які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Зазначеним вимогам оскаржувана судова ухвала не відповідає.

Судом встановлено, що 17 січня 2019 року ТОВ Плато Плюс подало до Деснянського районного суду м.Києва позов до ОСОБА_1 і ТОВ Права Справа про визнання недійсним договору дарування комплексу нежитлових споруд (літ. А, Б) загальною площею 1564,80 кв.м. по АДРЕСА_1 , укладений 27 листопада 2018 року між відповідачами. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що вказаний правочин є фіктивним, а відчуження майна відповідачем ОСОБА_1 юридичній компанії, яка надає йому правничу допомогу, вчинено з метою приховування майна і уникнення відповідальності по відшкодуванню шкоди, завданої позивачу з боку ОСОБА_1 внаслідок вчинення останнім кримінального правопорушення.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 20 лютого 2019 року відкрите провадження у справі.

Одночасно з подачею позову ТОВ Плато Плюс подало до суду заяву про забезпечення позову, яка мотивована тим, що Білоцерківським ВП ГУНП в Київській області розслідується кримінальне провадження щодо підозрюваного громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 № 42015100010000016 від 06 травня 2015 року за ч.5 ст.191, ч.1 ст.365 КК України, потерпілим у яком є позивач ТОВ Плато Плюс . Загальний розмір завданої шкоди у кримінальному провадженні відповідає сумі заявлених позовних вимог і становить 48074389,74 грн. З метою уникнення стягнення на нерухоме майно для відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди, відповідач ОСОБА_1 здійснив відчуження комплексу нежитлових споруд (літ. А, Б) загальною площею 1564,80 кв.м. по АДРЕСА_1 шляхом його дарування. Вказує, що в подальшому від учасника ТОВ Плато Плюс ОСОБА_3 отримана інформація, що відповідач ТОВ Права Справа здійснює спроби щодо подальшого відчуження комплексу споруд. Посилаючись на наявність достатніх підстав вважати, що відповідачі будуть вчиняти незаконні дії щодо відчуження нерухомого майна третім особам, просив судвжити заходи забезпечення позову у вигляді арешту 1/2 частини комплексу споруд (літ. А,Б) загальною площею 1564,80 кв.м. по АДРЕСА_1 та заборони відпоідачам ОСОБА_1 і ТОВ Права Справа вчиняти будь які дії, спрямовані на відчуження або обтяження цього майна.

На даний час спір не вирішено і рішення у справі, яке б набрало законної сили, відсутнє.

Відмовляючи у вжиті заходів забезпечення позову, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки відсутністю доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, або ефективний захист прав позивача. Зокрема, суду не надано доказів, які б свідчили про необхідність забезпечення позову у спосіб, обраний позивачем, як і не надано доказів на підтвердження намагання відповідача ТОВ Права Справа відчужити належну йому частину нежитлових приміщень.

Також, суд керувався недоведеністю порушення права власності позивача на частину нежитлових приміщень, які є предметом спору, а існування кримінальних проваджень, у яких відповідач ОСОБА_1 є підозрюваним, не є підставою для обмеження права власності ТОВ Права Справа , оскільки вироки відсутні, цивільні позови не розглянуті, а тому факт нанесення позивачу матеріальної шкоди не встановлено.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, поскільки вони не грунтуються на вимогах процесуального закону і матеріалах справи.

Вирішуючи заяву ТОВ Плато Плюс суд в достатній мірі не врахував зміст позовних вимог та їх обгрунтування і як наслідок не з`ясував на захист яких своїх прав звернувся

- 5 -

позивач.

Із поданого ТОВ Плато Плюс позову вбачається, що позивач просить визнати недійсним оспорюваний договір дарування нерухомого майна як фіктивний не як власник цього майна і не з метою повернення його у свою власність, як помилково вважав суд, а з метою повернення майна у власність відповідача ОСОБА_1 і можливого послідуючого відшкодування завданих відповідачем збитків за рахунок цього майна. Отже, наслідком вирішення спору є повернення спірного майна у власність відповідача.

Посилання суду на те, що існування кримінальних проваджень, у яких відповідач ОСОБА_1 є підозрюваним, не є підставою для обмеження права власності ТОВ Права Справа , оскільки вироки відсутні, цивільні позови не розглянуті, а тому факт нанесення позивачу матеріальної шкоди не встановлено, надумані та безпідставні, оскільки предметом спору є визнання правочину недійсним, а тому саме в контексті забезпечення даних позовних вимог суд мав вирішити заяву, чого не зробив. Це по-перше.

По-друге, заява про забезпечення позову безпосередньо стосується забезпечення заявлених позивачем вимог про визнання правочину недійсним. При цьому відмовляючи у задоволенні заяви, суд не врахував, що спірне нерухоме майно у вигляді частини комплексу нежитлових споруд (літ. А, Б) по АДРЕСА_1 є предметом спору і у випадку його відчуження під час розгляду справи відповідачем ТОВ Плато Плюс третім особам ефективний захист прав позивача буде утруднений чи неможливий. Зокрема відчуження відповідачем спірного майна, правомірність набуття права на яке оспорює позивач, за умови задоволення його вимог, потягне необхідність подання інших позовів, бо майно буде належати іншій особі, право якої позивачу доведеться також оспорювати, що не сприятиме ефективному захисту його прав.

При цьому колегія суддів враховує, що відчуження спірного майна шляхом укладення договору дарування дає підстави вважати можливість подальшого його відчуження відповідачем ТОВ Права Справа , що у свою чергу свідчить про помилковість висновків суду про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З викладених вище підстав ухвала судді підлягає до скасування.

Вирішуючи заяву ТОВ Плато Плюс про забезпечення позову суд апеляційної інстанції керується наступним.

Відповідно до положень ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.

Види забезпечення позову, які може вжити суд, передбачені ч.1 ст.150 ЦПК України, згідно якої позов в тому числі забезпечується накладенням арешту та забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (ч.2 ст.150 ЦПК).

Згідно ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із

- 6 -

заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.5 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Інститут забезпечення позову є особливим видом судової юрисдикції, який визначається, як встановлені законом тимчасові процесуальні дії примусового характеру у вигляді обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб, що застосовуються судом та гарантують або можуть гарантувати позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, у випадку прийняття його на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, або ефективний захист його прав.

За змістом вказаних норм, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п.4 постанови ПВСУ № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику розгляду судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ).

Тобто, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, доведеності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду чи утруднення ефективного захисту прав позивача в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Окрім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів ст.ст.11, 12, 81 ЦПК України (змагальність сторін та пропорційність у цивільному судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Колегія суддів приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав

- 7 -

для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне нерухоме майно у вигляді 1/2 частини комплексу нежитлових споруд (літ. А, Б) по АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстроване у встановленому законом порядку за ТОВ Права Справа .

Даний захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами і забезпечить їх виконання та ефективне поновлення прав позивача, оскільки у випадку задоволення позовних вимог згідно ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків і у разі визнання оспорюваного договору дарування недійсним кожна із сторін правочину зобов`язана повернути другій стороні все отримане на виконання цього правочину.

Вживаючи заходи забезпечення позову колегія суддів вважає обгрунтованими доводи позивача про можливе відчуження відповідачем ТОВ Права Справа нерухомого майна. При цьому колегія суддів виходить з таких міркувань.

По-перше, між позивачем і відповідачем існують тривалі неприязні відносини і тривалий спір в тому числі пов`язаний із корпоративними правами на ТОВ Плато Плюс .

По-друге, ТОВ Права Справа не задекларувало чи має намір використовувати приміщення за призначенням і яким чином.

По-третє, ТОВ Права Справа як титульний власник нерухомого майна має право в будь-який час провести його відчуження.

Наведене у свою чергу дає підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову і можливе відчуження ТОВ Права Справа комплексу приміщень може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, які як вище вказувалося полягають у поверненні майна у власність ОСОБА_1 .

Аналогічна правава позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 918/631/19, де Верховний Суд вказав, що через ризик відчуження нерухомого майна на користь третіх осіб невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту 1/2 частини будинку може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову. А те, що відповідачка проживає у будинку впродовж десяти років і після державної реєстрації її права власності на нього ще не вчинила дії, що могли би підтвердити намір відчужити будинок, зокрема, не зверталася до ріелторів і не розміщувала оголошення про продаж, не спростовують висновки апеляційного суду про наявність у відповідачки як в одноособового власника можливості вільно розпорядитись будинком, якщо не вжити заходи забезпечення позову. Крім того, той вид забезпечення позову, який застосував апеляційний суд, є домірним заявленим позовним вимогам. Немає підстав вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачки, оскільки будинок залишається в її володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини, якої стосується спір.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне задоволити заяву частково і вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/2 частини комплексу нежитлових споруд (літ. А, Б) по АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ТОВ Права Справа .

Водночас, з урахуванням позовних вимог вжиття інших заходів, вказаних у заяві позивача є надмірним. Зокрема наявність арешту тягне неможливість здійснення реєстраційних дій.

Щодо ОСОБА_1 то вжиття заходів забезпечення позову у відношенні нього не відповідає обставинам справи, оскільки він не є власником спірного майна, а відтак не має можливості ним розпорядитися.

- 8 -

Також, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для вжиття зустрічного забезпечення.

Доводи відповідача ТОВ Права Справа , викладені у відзиві на апеляційну скаргу, про недоведеність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, колегія суддів відхиляє як необгрунтовані з викладених вище підстав, яким дана оцінка.

Доводи відзиву ТОВ Права Справа про те, що позивач обгрунтовує наявність підстав для забезпечення позову наявністю кримінальних проваджень безпідставні суперечать заяві про забезпечення позову, в якій позивач чітко вказав на необхідність вжиття заходів забезпечення позову, пославшись на ст.ст.149, 150 ЦПК України з огляду на можливе подальше відчуження відповідачами спірного нерухомого майна і те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому заява мотивована фіктивним відчуженням з боку ОСОБА_1 майна, яке вже мало місце і зараз оспорюється на даний час.

Доводи відзиву ТОВ Права Справа про те, що спірне майно не фігурує у кримінальному провадженні колегія суддів відхиляє як такі, що не мають правового значення для вирішення заяви, оскільки наявність підстав для вжиття заходів обумовлюється змістом позовної заяви та співвідношенням позовних вимог із необхідністю вжиття забезпечення позову та їх співмірністю.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання у відзиві відповідача ТОВ Права Справа на безпідставність наведених позивачем посилань та доводів про фіктивність договору дарування спірного майна, який є дійсним з огляду на дотримання усіх вимог закону при його укладенні і дійсність та реальність намірів сторін на створення правоих наслідків правочину. Дані обставини відповідно до положень цивільного процесуального закону з`ясовуються при розгляді справи по суті позовних вимог, де сторонами подаються відповідні докази на обгрунтування їх доводів. При вирішенні питання про забезпечення позову, суд не вправі давати оцінку доказам, а також вирішувати наперед питання обгрунтованості доводів та заперечень сторні по суті позову і правомірності заявлених позовних вимог.

Доводи відзиву ТОВ Права Справа про те, що накладення арешту на нерухоме майно необгрунтовано призведе до негативних наслдків, зокрема до безпідставного позбавлення товариства права вільно розпоряджатися цим майном, що є порушенням положень Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не грунтуються на законі.

Згідно положень ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ч.2 ст.321 ЦК України особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Поскільки цивільний процесуальний закон, а саме ст.ст.151-152 ЦПК України (в редакції на час постановлення оскаржуваної ухвали) передбачає можливість обмеження особи у здійсненні права власності при вжитті заходів забезпечення цивільного позову зокрема шляхом накладення арешту на спірне майно, то такі дії суду відповідають приписам Конституції України і діючому законодавству.

При цьому, в даному випадку відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства апеляційний суд вирішує лише процедурне питання про забезпечення позовних вимог, не позбавляючи відповідача права власності на належне йому майно. Накладення арешту на належне ТОВ Права Справа майно за своїм змістом полягає у обмеженні права особи лише розпорядитися майном (провести його відчуження), проте не

- 9 -

позбавляє апелянта права володіння і користування цим майном, в тому числі здавати в оренду чи викоритовуавти іншим чином на власний розсуд.

Крім того, вжиті судом заходи забезпечення позову не перешкоджають господарській діяльності ТОВ Права Справа , яка згідно статуту полягає у діяльності у сфері права, бухгалтерського обліку і аудиту, консультування комерційної діяльності та інших.

Це ж стосується посилань відповідача на порушення його правана мирне володіння майном, передбачене ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якого кожен має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, дана норма дозволяє втручатися у здійснення особою права власності і обмежувати його згідно закону, в тому числі для захисту прав і свобод інших осіб, якщо таке втручання було пропорційним.

В даному випадку втручання у право власності відповідача у вигляді обмеження на відчуження майна здійснене у повній відповідності із процесуальним законом, який передбачає можливість встановлення таких обмежень у порядку забезпечення позову, і є пропорційним переслідуваній меті, поскільки здійснене для захисту прав і свобод інших осіб.

Доводи відзиву ОСОБА_1 про те, що кримінальні провадження сфальшовані на замовлення рейдера ОСОБА_3 , а тому відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову, колегія суддів відхиляє, оскільки заходи забезпечення позову уживаються судом для забезпечення вимог позивача про визнання недійсним договору дарування, а не у зв`язку із наявністю кримінальних проваджень, як помилково вважає відповідач. При цьому колегія суддів враховує, що позивач посилається на наявність таких проваджень, однак в контексті обгрунтування вимог позову.

Доводи ОСОБА_1 про те, що саме він є директором ТОВ Права Справа колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до ст.10 Закону України Про державну реєстрацію юриидчних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі відомості вважаються достовірними. Докази про те, що відомості про відповідача як керівника товариства внесені до реєстру відповідачем не надані (т.1 а.с.107-108).

Доводи відзиву ОСОБА_1 про те, що позивач просить забезпечити позов саме у зв`язку із наявністю кримінальних проваджень, а не у справі про забезпечення вимог про визнання правочину недійсним, колег суддів відхиляє, оскільки в заяві чітко зазначено мету її подання - забезпечення позову в даній справі та в тексті ухвали обгрунтовано підстави забезпечення - можливе подальше відчуження нерухомого майна.

Доводи відзиву ОСОБА_1 про те, що позивач підтверджує свій зв`язок із ОСОБА_3 не мають правового значення для вирішення заяви і взагалі не стосуються предмету спору в даній справі, а тому суд їх не аналізує.

Даючи оцінку доводам учасників, викладеним у апеляційних скаргах і відзивах, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах Серявін та інші проти України , Трофимчук проти України , Проніна проти України ). Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6

- 10 -

Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Колегія суддів враховує, що викладені в цій постанові висновки прийнятого рішення та його мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону.

Керуючись ст.ст.259, 374, 376, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Плато Плюс задоволити частково.

УхвалуДеснянського районного суду м.Києва від 18 лютого 2019 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Плато Плюс про забезпечення позову задоволити частково.

В порядку забезпечення позову накласти арешт на 1/2частину комплексу споруд (літ. А, Б) загальною площею 1564,80 кв.м., об`єкт нежитлової нерухомості, що розташований по АДРЕСА_1 , власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Права Справа , код ЄДРПОУ 39732624, реєстраційний номер об`єкта нерухомості майна 1120663680000.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Головуючий

Судді: