Ухвала

від 22.02.2021 по справі 910/11666/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 910/11666/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Леддер" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 (головуючий суддя Разіна Т.І., судді Тарасенко К.В., Іоннікова І.А.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.09.2020 (суддя Трофименко Т.Ю.) у справі № 910/11666/19

за позовом Виконувача обов`язків прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України

до 1) Миколаївської обласної державної адміністрації, 2) Березанської районної державної адміністрації, 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Леддер",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Очаківське лісомисливське господарство"

про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними договору, витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

26.01.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Леддер" надіслало безпосередньо на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.09.2020 про повернення зустрічної позовної заяви у справі № 910/11666/19.

Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та зміст оскаржених судових рішень у даній справі, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з такого.

Статтею 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2020 залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 у справі № 910/11666/19, відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Леддер" у поновленні строку для подання зустрічного позову до Кабінету Міністрів України про стягнення 5 249 520,00 грн, а зустрічну позовну заяву і додані до неї документи повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Леддер" на підставі частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з тим, що зустрічний позов поданий з пропуском встановленого частиною 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України строку на пред`явлення зустрічного позову.

Судові рішення мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Леддер" пропустило визначений статтею 180 Господарського процесуального кодексу України строк на пред`явлення зустрічного позову.

Приписами пункту 3 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.

За приписами частини 1 цієї ж статті відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Частиною 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

У даному випадку у системному зв`язку з наведеними вище приписами застосуванню підлягають також норми статті 118 Господарського процесуального кодексу України за якими право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином у разі подання зустрічного позову поза межами строку встановленого судом для подання відзиву, суд повертає заяву заявнику.

У поданій касаційній скарзі скаржник зазначає, що вважає за необхідне скористатися своїм процесуальним правом на касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, бо вважає їх такими, що не відповідають сьогоденним умовам здійснення правосуддя, не враховують об`єктивний стан фактів та обставин в рамках цього судового спору, не є такими, що в повній мірі ґрунтуються на матеріальному та процесуальному праві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2019 про відкриття провадження у справі № 910/11666/19 було встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Судами встановлено, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.09.2019 отримано представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Леддер" - 11.09.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а тому останнім днем для подання відзиву було -26.09.2019.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Леддер" із зустрічною позовною заявою засобами поштового зв`язку звернулося до місцевого господарського суду - 21.09.2020, тобто з порушенням строку, встановленого ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2019 та із пропуском строку, передбаченого частиною 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи касаційної скарги стосовно того, що судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних рішень, не враховано, що із зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Леддер" звернулося в підготовчому засіданні, а також зупинення провадження у справі, у зв`язку з чим, суд мав можливість поновити строк для надання зустрічного позову, відхиляються судом, оскільки строк для пред`явлення зустрічного позову встановлений законом, не пов`язується з початком розгляду справи по суті та не залежить від стадії підготовчого провадження.

При цьому, норма статті 117 Господарського процесуального кодексу України носить загальний характер та регулює питання пов`язані з безпосереднім розглядом справи, та не має пріоритетного значення поряд із спеціальними нормами, що регулюють порядок пред`явлення зустрічного позову.

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції безпідставно відкрив провадження у справі за позовною заявою Виконувача обов`язків прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, несплата прокурором судового збору у повному обсязі, не виконання прокурором вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 25.09.2019, а також не вирішення питання щодо залишення без розгляду позовної заяви прокурора не беруться судом до уваги, оскільки такі доводи знаходяться поза межами касаційного оскарження судових рішень в частині повернення зустрічного позову у зв`язку з пропуском встановленого частиною 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України строку на пред`явлення зустрічного позову.

Що ж до посилання скаржника про те, що в країні діє карантин, який дає підстави для поновлення строку, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на всій території України установлено карантин, який, зважаючи на численні постанови Кабінету Міністрів України, триває і нині.

Відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК у редакції, чинній до 17.07.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Згідно з частиною 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, установлених цим Законом.

Наведений Закон набув чинності 17.07.2020, у зв`язку з чим, у разі відсутності заяви про продовження процесуального строку, останнім днем цього строку вважається 06.08.2020 .

Водночас, зустрічну позовну заяву було подано до місцевого господарського суду - 21.09.2020, тобто після закінчення строків за яким скаржник мав право на поновлення та продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом № 540-IX.

До того ж, строк для подання зустрічного позову закінчився до ведення на території України карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Враховуючи викладене та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи щодо подання зустрічної позовної заяви з порушенням строків, встановлених частиною 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, а вказані заявником причини пропуску строку суди визнали неповажними, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, правомірно повернув її заявникові з підстав недодержання заявником строків на вчинення відповідної дії

Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права (частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на зазначене правильне застосування судами попередніх інстанцій норм Господарського процесуального кодексу України під час прийняття оскаржуваних судових рішень є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.

Відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

В контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Враховуючи викладене, колегія суддів визнає касаційну скаргу необґрунтованою та відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Леддер" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.09.2020 у справі № 910/11666/19 на підставі частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у даній справі правильне застосовування норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 118, 180, 234, 235, частиною 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/11666/19 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Леддер" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.09.2020 у вказаній справі.

2. Скаржнику надіслати копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, в тому числі оригінал платіжного доручення № 588 від 25.01.2021 на суму 2270,00 грн, а іншим учасникам справи - копію ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.