Постанова

від 17.02.2021 по справі 461/2501/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

17 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 461/2501/19

провадження № 61-16968св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

особа, яка подавала апеляційну скаргу - акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк , яка підписана Демарчук Наталею Олександрівною, на рішення Галицького районного суду м. Львова від 12 листопада 2019 року в складі судді: Радченка В. Є., та постанову Львівського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року в складі колегії суддів: Мельничук О. Я., Ванівського О .М., Шеремети Н. О.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування запису про державну реєстрацію права власності .

Позов мотивований тим, що 19 жовтня 1994 батькові позивача ОСОБА_3 Львівською міською адміністрацією видано свідоцтво № НОМЕР_1 про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 58,1 кв.м. 06 березня 1998 року ОСОБА_3 склав заповіт на користь ОСОБА_1 , згідно якого все майно спадкодавця, в тому числі, квартира по АДРЕСА_1 , заповідається ОСОБА_1 . ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . 04 серпня 2003 року державним нотаріусом Першої Львівської державної нотаріальної контори Кіріловою Т. М. ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, в тому числі, на квартиру по АДРЕСА_1 . Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 1208836 від 11 серпня 2003 року, квартира по АДРЕСА_1 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 . Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 19 лютого 2019 року право власності на квартиру по АДРЕСА_1 зареєстроване за ТОВ Профілактика державним реєстратором Павлишин Н.-П. А. Підставою реєстрації права власності зазначено акт приймання-передачі нерухомого майна від 18 грудня 2017 року, виданий ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Прокоф`євою О. Ю., а також протокол ТОВ Профілактика , виданий 18 грудня 2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Прокоф`євою О. Ю.

Оскільки ОСОБА_1 не відчужував належну йому квартиру на користь інших осіб, то позивач звернувся до Галицького Відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення. 14 березня 2019 року Галицьким ВП ГУ НП у Львівській області розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140050001213. Оскільки нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 вибуло з володіння власника ОСОБА_1 поза його волею, тому що він не здійснював волевиявлення, спрямованого на передачу права власності на це майно, не був стороною договорів купівлі-продажу, дарування щодо цього майна, не вчиняв жодних дій, які б свідчили про намір продати дане майно та не уповноважував жодних осіб з приводу продажу майна, то таке майно підлягає витребуванню від ТОВ Профілактика на користь ОСОБА_1

ОСОБА_1 стало відомо про те, що 12 квітня 2019 року о 18:47:53 год приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Міссіяж О. А. перереєстровано на підставі договору купівлі-продажу від 12 квітня 2019 року № 117 право власності на квартиру АДРЕСА_1 (індексний номер 46454312, номер запису про право власності 31163737) за ОСОБА_2

ОСОБА_1 , з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просив:

витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 та повернути її у власність ОСОБА_1 ;

скасувати запис про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 12 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 та повернуто її у власність ОСОБА_1 .

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 вибуло з володіння власника ОСОБА_1 поза його волею, тобто він не здійснював волевиявлення, спрямованого на передачу права власності на це майно, не був стороною будь-якого правочину щодо цього майна, не вчиняв жодних дій, які б свідчили про намір відчужити дане майно та не уповноважував жодних осіб з приводу продажу майна. Таким чином, квартира, що розташована за адресою АДРЕСА_1 підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 . При відмові в задоволенні вимоги позивача про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, суд зазначив, що у разі задоволення позовної вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння, суд витребовує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Отже, рішення суду про витребування майна з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 є ефективним способом захисту та забезпечить відновлення порушеного права.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року апеляційну скаргу АТ КБ ПриватБанк залишено без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 12 листопада 2019 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що квартира, що розташована за адресою АДРЕСА_1 підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .. Між АТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_2 укладено договір від 14 червня 2019 року про іпотечний кредит № LVH0GA0000000004. Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 625 000 грн, в свою чергу ОСОБА_2 надала в забезпечення квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Передача квартири в іпотеку підтверджується укладенням іпотечного договору № LVH0GA0000000004/1 від 14 червня 2019 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. Банк в своїх доводах апеляційної скарги не спростовує правильності висновків суду першої інстанції стосовно того, що спірне нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , вибуло з володіння власника ОСОБА_1 на законних підставах, а також що факт передачі такого майна в іпотеку унеможливлює його витребування власником від особи яка заволоділа ним незаконно. Враховуючи ту обставину, що спірне нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 вибуло з володіння власника ОСОБА_1 поза його волею, таке майно підлягає витребуванню від ОСОБА_2 не дивлячись на те, що вона передала його в іпотеку.

Аргументи учасників справи

У листопаді 2020 року АТ КБ ПриватБанк засобами поштового зв`язку подало касаційну скаргу, що підписана представником ОСОБА_5 , у якій просило: скасувати оскаржені судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції; судові витрати покласти на позивача.

Касаційна скарга мотивована тим, що на момент ухвалення рішення було зареєстровано обтяження на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином було порушено права АТ КБ Приватбанк як іпотекодержателя, однак АТ КБ Приватбанк не було залучено до участі у справі. Судами допущено порушення норм процесуального права, не залучено до участі у справі АТ КБ Приватбанк , що призвело до ухвалення незаконного рішення. Судами попередніх інстанцій не було враховано висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме в постанові від 03 квітня 2019 року справа № 754/6442/16-ц, постанові від 03 липня 2019 року справа № 495/9109/17 щодо обов`язкового проведення почеркознавчої експертизи для встановлення обставин незаконного відчуження майна у ОСОБА_1 .

У січні 2021 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_6 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржені рішення залишити без змін, а касаційну скаргу залишити без задоволення . Відзив на касаційну скаргу мотивовано тим, що на момент підготовчого судового засідання, коли визначалися всі учасники справи, ніхто не міг здогадуватись про те, що всупереч ухвалі про забезпечення позову, з`явиться новий суб`єкт (Банк) із речовими правами на квартиру. Правові позиції Верховного Суду, на які посилається АТ КБ Приватбанк в касаційній скарзі, прийняті за інших обставин справи в неподібних правовідносинах.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2020 року: відкрито касаційне провадження у справі; в задоволенні заяви АТ КБ ПриватБанк про зупинення виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 12 листопада 2019 року та постанови Львівського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 23 грудня 2020 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 03 квітня 2019 року у справі № 754/6442/16-ц та від 03 липня 2019 року у справі № 495/9109/17; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Фактичні обставини

Судами встановлено, що 19 жовтня 1994 батькові позивача - ОСОБА_3 Львівською міською адміністрацією видано свідоцтво № НОМЕР_1 про право власності на квартиру по АДРЕСА_1 , загальною площею 58,1 кв.м.

ОСОБА_3 06 березня 1998 року склав заповіт на користь ОСОБА_1 , згідно якого все майно спадкодавця, в тому числі, квартира по АДРЕСА_1 , заповідається ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

04 серпня 2003 року ОСОБА_1 державним нотаріусом Першої Львівської державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, в тому числі, на квартиру по АДРЕСА_1 .

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 1208836 від 11 серпня 2003 року квартира по АДРЕСА_1 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 19 лютого 2019 право власності на квартиру по АДРЕСА_1 зареєстроване за ТОВ Профілактика державним реєстратором Павлишин Н.-П. А.

Підставою реєстрації права власності зазначено акт приймання-передачі нерухомого майна від 18 грудня 2017 року, виданий ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Прокоф`євою О. Ю., а також протокол ТОВ Профілактика , виданий 18 грудня 2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Прокоф`євою О. Ю.

ОСОБА_1 12 березня 2019 року звернувся до Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Галицьким ВП ГУНП у Львівській області 14 березня 2019 року розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140050001213.

Постановою від 14 березня 2019 року ОСОБА_1 залучено потерпілим, вручено пам`ятку про процесуальні права та обов`язки та проведено допит.

Документи, які стали підставою для реєстрації права власності на квартиру за ТОВ Профілактика , містять ознаки посвідчення їх приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Прокоф`євою О. Ю. Зокрема, на акті приймання-передачі нерухомого майна від 18 грудня 2017 року міститься запис зі штампом, печаткою та підписом від імені приватного нотаріуса Прокоф`євої О. Ю. про справжність підпису, в тому числі, ОСОБА_1 і перевірку його особи.

У відповідь на адвокатський запит приватний нотаріус Прокоф`єва О. Ю. листом вих. № 51/01-16 від 18 квітня 2019 року повідомила, що нею подана заява про злочин до Соборного ВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 18 квітня 2019 року. У заяві про злочин вих. № 50/01-16 приватний нотаріус вказала, що вона не здійснювала жодних нотаріальних дій щодо квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Прокоф`єва О. Ю. 17 грудня 2017 року не працювала та знаходилась за кордоном, що підтверджується наказом про відпустку № 8/17 від 06 грудня 2017 року, сторінкою із книги Справа № 01-12 Книга реєстрації наказів з адміністративно-господарських питань , листом приватного нотаріуса від 06 грудня 2017 року начальнику ГТУЮ у Дніпропетровській області про відпустку нотаріуса та сторінкою із книги Справа № 01-24 Журнал реєстрації вихідних документів .

Позиція Верховного Суду

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦК України).

Згідно пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 лютого 2021 року в справі № 521/2571/14-ц (провадження № 61-21498св19) вказано, що у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті. В той же час відповідно до пункту четвертого частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі . Отже, у разі якщо апеляційний суд встановить, що судовим рішенням вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, що не були залучені до участі у справі, це є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення. Розглянувши по суті справу за апеляційною скаргою ПАТ Державний ощадний банк України , яке не брало участь у справі (в тому числі під час розгляду клопотання про забезпечення позову), апеляційний суд висновку про те, чи вирішувалось оскарженою ухвалою суду першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки цієї особи не зробив, дійшов помилкового висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін .

У справі, що переглядається: АТ КБ ПриватБанк подало апеляційну скаргу як особа, яка не брала участі в справі; при апеляційному перегляді апеляційний суд не зробив висновку про те, що оскарженим рішенням суду першої інстанції вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки банку. За таких обставин, апеляційний суд не врахував, що рішення суду першої інстанції не має переглядатися по сутіі зробив неправильний висновок про залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

З урахуванням необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 лютого 2021 року в справі № 521/2571/14-ц (провадження № 61-21498св19) колегія суддів вважає, що: постанова апеляційного суду прийнята без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати і передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Згідно із підпунктом в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: у разі, якщо касаційна інстанція, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює судове рішення про скасування судових рішень та ухвалення нового судового рішення або змінює судові рішення повністю або частково (стаття 412 ЦПК України), цей суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Якщо суд касаційної інстанції скасував судові рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції (стаття 411 ЦПК України) або постановлено будь яке інше судове рішення, крім передбаченого статтею 412 ЦПК України, то розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат .

Тому, з урахуванням висновку щодо суті касаційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк , яка підписана Демарчук Наталею Олександрівною, задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року скасувати.

Передати справу № 461/2501/19 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Львівського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук