Постанова

від 23.02.2021 по справі 610/918/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року

м. Харків

Справа № 610/918/18

Провадження № 22-ц/818/ 1495 /21

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Хорошевський О.М.

суддів - Бурлака І.В., Яцини В.Б.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Харкові цивільну спаву за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Дягілєва Олександра Васильовича на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 05 листопада 2020 року, постановлене суддею Носовим Г.С., за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином ,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 01 червня 2018 року відносно ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, скасовано та призначено його розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звертаючись з цивільним позовом у кримінальній справі просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь на відшкодування моральної шкоди 100000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08.01.2017, приблизно о 18:00 годині, ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, керуючи технічно справним автомобілем ГАЗ 330232-388 , д.н.з.: НОМЕР_1 рухався на автодорозі поблизу будинку, що розташований за адресою: Харківська обл., Балаклійський р-н, сел. Андріївка, вул. Балаклійська, 39. При цьому, рухаючись в темну пору доби, зі швидкістю близько 35 км\год, проявив злочинну недбалість, вчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу при виникненні небезпеки для руху, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_1 та зіткнення з автомобілем Москвич 421 , д.н.з.: НОМЕР_2 , які знаходилися в нерухомому стані в межах смуги його руху. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 307-КЕ/2017 від 03.10.2017, отримав наступні тілесні ушкодження: закрита поєднана черепно-мозкова травма та травма шиї у вигляді струсу головного мозку, ротаційного підвивиху 2-го шийного хребця та наявністю забоїв м`яких тканин потиличної та правої скроневої ділянок голови, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Позивач зазначив, що винними діями ОСОБА_2 йому завдана моральна шкода, яка полягає у фізичних болях та душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з отриманням тілесних ушкоджень, знищенням автомобіля, який не підлягає відновлювальному ремонту, порушення нормальних життєвих зв`язків, перебування тривалий час на лікарняному призвело до звільнення з роботи у ТОВ Дакор , позивач втратив заробіток та можливість матеріально забезпечувати себе та свого малолітнього сина, на даний час через проходження курсу лікування не може працювати, оскільки страждає на фізичні болі.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 05 листопада 2020 року позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 50 000,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у сумі 1522 грн. 33 коп. судові витрати.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у сумі 384 грн. 20 коп.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції змінити в частині розміру відшкодування моральної шкоди завданої позивачу та стягнути з нього 10000,00 грн.

Скарга містить посилання на недоведеність позивачем наявності моральної шкоди саме в такому розмірі, а тому висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За правилами до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що протиправними діями ОСОБА_2 , у вигляді спричинення тілесних ушкоджень середньої тяжкості внаслідок ДТП, позивачу було завдано моральної (немайнової) шкоди, яка полягає у зміні життєвого укладу позивача, стресі, погіршенню стану здоров`я, пошкодженням майна та з урахуванням принципів розумності, виваженості та справедливості, стягнув з відповідача на відшкодування моральної шкоди 50000,00 грн.

Також суд на підставі ст. 141 ЦПК України стягнув з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 384,20 грн. та на користь позивача 1522,33 грн судових витрат.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції.

Судовим розглядом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої стали сторони, 08.01.2017 року позивач ОСОБА_1 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 307-КЕ/2017 від 03.10.2017, отримав наступні тілесні ушкодження: закрита поєднана черепно-мозкова травма та травма шиї у вигляді струсу головного мозку, ротаційного підвивиху 2-го шийного хребця та наявністю забоїв м`яких тканин потиличної та правої скроневої ділянок голови, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 01.06.2018 року визнано відповідача ОСОБА_2 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки, без позбавлення права керувати транспортними засобами. Відповідно до п."в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році" звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки, призначеного за даним вироком. Судові витрати у розмірі 2860 грн. за проведення експертизи стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду в сумі 3 916,81 грн. та моральну шкоду в сумі 1 000 грн. (т.1 а.с. 25-28).

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 02.04.2019 року вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 01 червня 2018 року щодо ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, скасовано та призначено його розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. В решті вирок залишено без змін (т.1 а.с. 29-34).

Відповідно до висновку фахівця з питань судової експертизи № 2019/12/05 комплексного судово-експертного дослідження моральної шкоди потерпілого від 05.12.2019, неправомірним діями ОСОБА_2 громадянину ОСОБА_1 завдано моральної шкоди. Вказані події є психотравмуючими для ОСОБА_1 та такими, що завдали шкоди його здоров`ю. Розмір Моральної компенсації для ОСОБА_1 з врахуванням його індивідуальних психологічних особливостей сприйняття психотравмуючих подій, з врахуванням обставин справи, практики Європейського суду з прав людини та співставлення розумної та справедливої сатисфакції зі шкалою стресу, яка розроблена американськими вченими Хомсом і Раге за душевні страждання, яких ОСОБА_1 зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою ОСОБА_2 , а саме за вчинення злочину за ч. 1 ст. 286 КК України становить 527947 грн. в цінах на 01.01.2019 (т. 1 а.с.120-130).

Судом встановлено, що протиправними діями ОСОБА_2 , у вигляді спричинення тілесних ушкоджень середньої тяжкості внаслідок ДТП, позивачу було завдано моральної (немайнової) шкоди, яка полягає у зміні життєвого укладу позивача, стресі, погіршенню стану здоров`я, пошкодженням майна.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, позивачем доведено належними та допустимими доказами факт ДТП яка завдала йому моральної шкоди, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Статтею 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно до ч. 2,3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступень зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

В силу вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що розмір відшкодування моральної шкоди позивачем не доведена судова колегія не приймає, оскільки матеріалами справи та зокрема висновком фахівця з питань судової експерти № 2019/12/05 комплексного судово-експертного дослідження моральної шкоди потерпілого від 05.12.2019, встановлено, що неправомірним діями ОСОБА_2 громадянину ОСОБА_1 завдано моральної шкоди і визначено розмір її компенсації.

Наявність тілесних ушкоджень, отриманих позивачем 08.01.2017 року підтверджуються наданою позивачем медичною документацією.

Доводи апеляційної скарги щодо наявність підстав для зменшення розміру на відшкодування моральної шкоди колегія суддів відхиляє, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях, не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та зводяться до незгоди апелянта з висновками суду щодо їх оцінки, а тому є безпідставними та необгрунтованими.

Колегія суддів вважає, що рішення суду в оскаржуваній частині ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, судом врахований висновок фахівця з питань судової експертизи, наявність фізичних страждань позивача та їх тривалість. До того ж суд визначаючи розмір компенсації дійшов висновку про його зменшення, а тому підстав для скасування оскаржуваного рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

З урахуванням наведеного судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

В іншій частині рішення не оскаржувалось та не переглядалось.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ч. 1 ст. 375, 382, 384 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Дягілєва Олександра Васильовича залишити без задоволення .

Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 05 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та в касаційному порядку до Верховного Суду оскарженню не підлягає.

Головуючий О.М. Хорошевський

Судді: І.В. Бурлака

В.Б. Яцина

Повний текст постанови складено 23 лютого 2021 року.