Ухвала

від 22.02.2021 по справі 357/4723/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 лютого 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Махлай Л.Д., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 , поданої через представника ОСОБА_2 , на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.09.2019 позов задоволено.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.01.2020 заяву про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, 24.12.2020 ОСОБА_4 через представника подав апеляційну скаргу, в якій міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01.02.2021 вказані у клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнано неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали, із зазначенням інших підстав для поновлення строку, протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

На виконання вимог ухвали суду, 10.02.2021 ОСОБА_4 через представника подав заяву, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, посилаючись на те, що зворотне повідомлення, яке наявне у матеріалах справи не містить підпису апелянта, проте підпис є обов`язковим для відправлення з відміткою вручено особисто та судова повістка особисто одержувачем чи уповноваженою ним особою під підпис та зазначається прізвище. Апелянт не отримував особисту кореспонденцію, що підтверджується відповіддю Укрпошти та всі відправлення були вручені сину ОСОБА_5

у/н справи № 357/4723/19 № а/п 22-ц/824/1787/2021 Головуючий у суді першої інстанції: Ярмола О.Я. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д. Вважаю, що викладені у заяві причини пропуску строку на апеляційне оскарження слід визнати неповажними виходячи з наступного.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 у справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18) зроблено висновок про те, що: апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Кожна особа має право на перегляд справи в апеляційному порядку. Проте строки на апеляційне оскарження, визначені цивільним процесуальним законодавством, стосуються всіх учасників справи в однаковій мірі.

Згідно пункту 99 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою Судова повістка , рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім`ї за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв`язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Посилання представника апелянта на відсутність підпису на зворотному повідомленні та на відповідь Укрпошти про отримання судової кореспонденції сином апелянта не можна визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки згідно із даними зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення воно містить дані про отримувача ОСОБА_1 , а працівником відділу зв`язку зроблено відмітку про вручення відправлення особисто адресату. Відомостей про те, що дії працівника відділення зв`язку не відповідали зазначеним вище Правилам, суду апеляційної інстанції не надано, а тому такі посилання є безпідставними.

До того ж, відповідно до ч. 3 ст. 130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. А відтак навіть у разі отримання копії судового рішення, сином відповідача вважається, що останній повідомлений про зміст судового рішення.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97 - ВР, гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної чи господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Як уже вказувалось в ухвалі суду від 01.02.2021 відповідач особисто приймав участь у судовому засіданні при розгляді подання державного виконавця про виділення частки у спільному майні боржника 11.03.2020. Вказане свідчить про те, що станом на 11.03.2020 апелянт достовірно знав про оскаржуване судове рішення, будь - яких перешкод ознайомитись з матеріалами справи відповідач не мав, а тому у разі, якщо допустити, що він не був ознайомлений із текстом судового рішення то таке не бажання ознайомитись із рішенням суду залежало лише від волі самого апелянта.

Саме по собі неналежне використання стороною своїх цивільних прав та нехтування процесуальними обов`язками не можна віднести до поважних причин пропуску на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Оскільки апеляційна скарга подана більше ніж через 10 місяців та 23 дні після отримання копії ухваленого судового рішення, а причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись ст. 357 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою через представника ОСОБА_2 , на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвала може бути оскаржена протягом тридцяти днів у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Суддя